Провадження № 2/742/42/21
Єдиний унікальний № 742/408/20
20 липня 2021 року Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого - судді Бездідька В.М., при секретарі Шептун В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Прилуках цивільну справу за позовом заступника керівника Прилуцької окружної прокуратури в інтересах Комунального некомерційного підприємства «Прилуцька центральна міська лікарня» до ОСОБА_1 про відшкодування витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення, -
встановив:
Заступник керівника Прилуцької окружної прокуратури звернувся до суду в інтересах держави в інтересах Комунального некомерційного підприємства «Прилуцька центральна міська лікарня» про стягнення з відповідача витрат, понесених закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення ОСОБА_2 в розмірі 8676,15 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що вироком Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 02.12.2019 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України і призначено покарання у вигляді 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн., без позбавлення права керування транспортними засобами.
Згідно вищезазначеного вироку суду, 20 січня 2018 року, близько 15 години 30 хвилин, обвинувачений ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки CHERY QQ, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та рухаючись проїзною частиною вул. Київська м. Прилуки в напрямку с. Єгорівка Прилуцького району, неподалік буд. 397, розміщеного на вказаній улиці, порушив вимоги п.10.1 та 12.1 Правил дорожнього руху України, а саме перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення з автомобілем марки ВАЗ 2106 реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , який рухався проїзною частиною вул. Київська м. Прилуки в зустрічному напрямку, а саме в бік вул. Котляревського м. Прилуки. Під час дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому лівого надколінника, які згідно висновку судово-медичної експертизи №165 від 12.05.2018 року відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалості розладу здоров'я терміном більше 21 дня. У зв'язку з отриманими тілесними ушкодженнями ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні в КЛПЗ «Прилуцька ЦМЛ» з 20.01.2018 по 09.02.2018. Відповідно до довідки, наданої КЛПЗ «Прилуцька центральною міська лікарня», витрати, понесені па лікування ОСОБА_2 склали 8676,15 грн.
У судовому засіданні представник Прилуцької окружної прокуратури позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити.
Відповідач у судовому засіданні просив зменшити суму заявлену до стягнення, як витрати на лікування потерпілого від злочину.
Дослідивши всі матеріали справи та оцінивши докази у їх сукупності, суд приходить до переконання про необхідність задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Відповідно до копії вироку Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 02.12.2019 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України і призначено покарання у вигляді 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн., без позбавлення права керування транспортними засобами (а.с.4-6).
Згідно вищезазначеного вироку суду, 20 січня 2018 року, близько 15 години 30 хвилин, обвинувачений ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки CHERY QQ, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та рухаючись проїзною частиною вул. Київська м. Прилуки в напрямку с. Єгорівка Прилуцького району, неподалік буд. 397, розміщеного на вказаній улиці, порушив вимоги п.10.1 та 12.1 Правил дорожнього руху України, а саме перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення з автомобілем марки ВАЗ 2106 реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , який рухався проїзною частиною вул. Київська м. Прилуки в зустрічному напрямку, а саме в бік вул. Котляревського м. Прилуки. Під час дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому лівого надколінника, які згідно висновку судово-медичної експертизи №165 від 12.05.2018 року відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалості розладу здоров'я терміном більше 21 дня.
У зв'язку з отриманими тілесними ушкодженнями ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні в КЛПЗ «Прилуцька ЦМЛ» з 20.01.2018 по 09.02.2018. Відповідно до довідки, наданої КЛПЗ «Прилуцька центральною міська лікарня», витрати, понесені па лікування ОСОБА_2 склали 8676,15 грн. (а.с.10-18).
Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, задана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно зі ст.1191 ЦК України держава, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, юридичні особи мають право зворотної вимоги до фізичної особи, винної у вчиненні злочину, у розмірі коштів, витрачених на лікування особи, яка потерпіла від цього злочину.
Частинами 1 та 3 ст.1206 ЦК України закріплено, що особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладу охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину. Якщо лікування проводилось закладом охорони здоров'я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти від відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.
У п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 07.07.1995 року №11 «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат» роз'яснено, що питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №545 від 16.07.1993 року. Термін і обґрунтованість перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні визначається на підставі даних лікувального закладу, де він перебуває на лікуванні. До справи має бути приєднана довідка-розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого.
Пунктом 6 даної постанови також передбачено, що відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину можливе лише тоді, коли є причинний зв'язок між злочинними діями чи бездіяльністю винної особи та перебуванням потерпілого на такому лікуванні.
Згідно з п.2 указаного Порядку сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі та вартості витрат на його лікування в день.
Відповідно до п.4 зазначеного Порядку стягнені в установленому порядку кошти залежно від джерела фінансування закладу охорони здоров'я, у якому перебував на стаціонарному лікуванні потерпілий, зараховуються до відповідного бюджету або на користь юридичної особи (відомства), якій належить заклад охорони здоров'я.
Оскільки в результаті злочинних дій ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_2 внаслідок отриманих тілесних ушкоджень перебував на стаціонарному лікуванні в медичному закладі, який витратив 8676,15 грн. на його лікування, то саме така сума і повинна бути стягнута з відповідача на користь лікарні на відшкодування витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення.
Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.6 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір». Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір, оскільки позивач при поданні позову звільнений від його сплати.
На підставі наведеного та ст.166, 1191, 1206 ЦК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат» , керуючись ст.200, 206, 247, 263-265, 268, 354-355, п.15.5 розділу 13 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
Позовні вимоги заступника керівника Прилуцької окружної прокуратури в інтересах Комунального некомерційного підприємства «Прилуцька центральна міська лікарня» до ОСОБА_1 про відшкодування витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , на користь комунального некомерційного підприємства «Прилуцька центральна міська лікарня», рахунок IBAN - НОМЕР_3 , код ЄДРПОУ 34549336, отримувач - КНП «ПЦМЛ» витрати понесені даним закладом на лікування потерпілого від кримінального правопорушення ОСОБА_2 у розмірі 8676,15 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Держави України судовий збір у розмірі 2270,00 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду через Прилуцький міськрайонний суд.
Суддя В.М. Бездідько