Справа № 740/1070/21
Провадження № 2-ві/740/3/21
20 липня 2021 року м.Ніжин
Суддя Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області Гагаріна Т.О. розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Олійника В.П. у цивільній справі №740/1070/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень,-
встановила:
19.07.2021 від позивача ОСОБА_1 , на підставі п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України, надійшла заява про відвід головуючого судді Олійника В.П. у цивільній справі №740/1070/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень.
19.07.2021 ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області в складі судді Олійника В.П. визнано відвід необґрунтованим та заяву передано для визначення судді в порядку ст.33 ЦПК України, з метою вирішення заяви про відвід.
Згідно ч.3 ст.40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
20.07.2021 автоматизованим розподілом справи головуючим суддею для розгляду заяви про відвід визначено суддю Гагаріну Т.О. (протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.07.2020).
Частинами 7 та 8 ст. 40 ЦПК України визначено, що питання про відвід судді має бути розглянуто не пізніше двох днів із дня надходження заяви про відвід судді, а у випадку розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід судді.
Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Враховуючи приписи ч.ч. 7,8 ст.40 ЦПК України, а також підстави з яких заявлено відвід судді Олійнику В.П., приходжу до висновку про необхідність вирішення питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.
Під час розгляду заяви про відвід судді Олійнику В.П. встановлено наступне.
На обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначає, що з дня подачі його позову, розгляд справи постійно затягувався, відкладався, незважаючи, на те, що він постійно заходив у суд і уточнював та контролював, щоб прискорити розгляд справи, але йому відповідали, що він не може зустрітись із суддею, а також, що суддя то у відпустці, то у відрядженні, то хворіє. Таке затягування справи призвело до того, що відповідач із своїм сином перепродала спірне майно третій особі, що призвело до ускладнень по даній справі та заплутування фактичних даних по даній справі. Такі дії відповідача вважає умисними, щоб завести суд у складне становище та зробити перешкоди у виконанні рішення суду, якщо таке буде прийняте на його користь. Заявник зазначає, що все це свідчить про явне небажання судді забезпечити його процесуальні права і вважає, суддя стає на сторону відповідача, тому у нього є сумніви, що справа буде розглянута об'єктивно та справедливо.
Підстави для відводу (самовідводу судді) визначені у ст.36 ЦПК України.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених ст.37 цього Кодексу.
У відповідності до ч.3 ст.39 ЦПК України, відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Частиною 4 ст.39 ЦПК України передбачено, що встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 36 цього Кодексу, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов'язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.
При цьому слід зазначити, що приписи ст.39 ЦПК України кореспондуються з приписами ч.ч. 3 та 4 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України.
Так, згідно ч.ч. 3 та 4 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
У відповідності до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
У своїй заяві ОСОБА_1 посилаючись як підставу для заявлення відводу судді Олійнику В.П. вказує на те, що суддею постійно затягувався розгляд справи, що призвело до ускладнень у вказаній справі у вигляді продажу спірного майна і у нього є сумніви, що суддя у цих обставинах стає на сторону відповідача, але вищезазначені твердження мотивовані виключно посиланням на суб'єктивні судження та припущення останнього, а в основу відводу не покладеного жодної обставини об'єктивність існування якої, підтверджується належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами.
Крім того, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Щодо посилань на неможливість зустрітись із суддею для прискорення розгляду справи, слід зазначити наступне.
Неупередженість є основоположним принципом і необхідною умовою належного виконання суддею своїх обов'язків та виявляється як у змісті судового рішення, так і в усіх процесуальних діях, що передують його прийняттю.
Відповідно до Кодексу суддівської етики, суддя має уникати позапроцесуального спілкування із сторонами, третіми особами або їх представниками, крім випадків, якщо таке спілкування направлене на організацію об'єктивного розгляду справи в розумні строки і під час нього присутні всі учасники процесу або їх представники.
Отже, саме спілкування будь-якої із сторін у справі із суддею позасудовим процесом та в позапроцесуальний спосіб, може поставити під сумнів неупередженість судді.
Матеріали заяви не містять жодних даних, які б давали можливість встановити обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді, а заявником до заяви про відвід, в порушення приписів ч.4 ст.39 ЦПК України, не надано жодних доказів на підтвердження підстав для відводу, а тому заява є безпідставною, необґрунтованою та не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 36-40,260,261 ЦПК України, суддя -
ухвалила:
у задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Олійника В.П. у цивільній справі №740/1070/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень, - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Т.О.Гагаріна