Справа № 676/3360/21
Номер провадження 4-с/676/17/21
30 червня 2021 року м. Кам'янець-Подільський
Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області
в складі: головуючої судді Швець О.Д.
з участю секретаря Чекашкіної О.Л.
розглянувши в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України у відкритому судовому засіданні в м. Кам'янець-Подільському скаргу ОСОБА_1 на дії (бездіяльність) державного виконавця Кам'янець-Подільського міського відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Хмельницький) Романишиної Станіслави Ігорівни,-
ОСОБА_1 звернулася із скаргою на дії (бездіяльність) державного виконавця Кам'янець-Подільського міського відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Хмельницький) Романишиної С.І. В обгрунтування скарги зазначає, що упровадженні державного виконавця Кам'янець-Подільського міського відділу ДВС Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Романишиної С.І. на примусовому виконанні перебуває виконавче провадження № 59661105 з примусового виконання вимоги № Ф-1968-17У, виданої 14.02.2020 року Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області. 20.05.2021 р. державним виконавцем в межах зазначеного виконавчого провадження було винесено постанову про арешт коштів боржника та направлено до АТ «ОТП банк». Даною постановою накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на рахунку НОМЕР_1 в АТ «ОТП Банк».Зазначений рахунок є рахунком на який ОСОБА_1 отримує винагороду за надану правову допомогу (згідно контрактів з Хмельницьким Регіональним центром з надання БВПД. В результаті винесення постанови про арешт коштів від 20.05.2021 р. було порушено право ОСОБА_1 на отримання грошових коштів на своє утримання, а також утримання малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а тому постанова державного виконавця Романишиної С.І. є протиправною відповідно до ст.ст. 48, 52, 70 Закону України «Про виконавче провадження». Просить поновити строк на звернення зі скаргою, визнавши його таким, що пропущений з поважних причин, визнати неправомірними дії державного виконавця Кам'янець-Подільського міського відділу ДВС Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Романишиної С.І.
Скаржник в судове засідання не зявилась, подала заяву про розгляд скарги у її відсутності, скаргу підтримує, просить задовольнити.
Державний виконавець Кам'янець-Подільського міського відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Романишина С.І. в судове засідання не з'явилася, подала клопотання про розгляд скарги у її відсутності, надала заперечення на скаргу. Заперечення обгрунтовує тим, що АТ «ОТП Банк» на яке нормами ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» покладений обов'язок визначити статус рахунку та можливість накладення арешту та визнав цей рахунок та кошти на ньому таким, на які законом не заборонено накладати арешт та звертати стягнення. За таких обставин рахунок не відноситься до рахунків зі спеціальним чи обмеженим режимом використання, а кошти, що перебувають на ньому набули статусу вкладу. Статею 24 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що виплата заробітної плати здійснюється за місцем роботи.За особистою письмовою згодою працівника виплата заробітної плати може здійснюватися через установи банків, поштовими переказами на вказаний ними рахунок (адресу) з обов'язковою оплатою цих послуг за рахунок роботодавця. Оскільки арешт на рахунок боржника не унеможливлює отримання доходу за його бажанням готівкою через касу роботодавця або поштовим переказом на вказаний рахунок (адресу), а тому твердження скаржниці, що накладення арешту на грошові кошти порушує ї право на отримання заробітної плати є необгрунтованим. Крім того ОСОБА_1 пропустила без вагомих причин строк оскарження постанови, оскільки постанову про арешт коштів скражниця отримала 20.05.2021 р. Просить відмовити в задоволенні скраги.
Дослідивши матеріли скарги, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні скарги з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи, на примусовому виконанні Кам'янець-Подільського міського відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) перебуває зведене виконавче провадження № 65436920 до складу якого входить: виконавче провадження №59304647 з примусового виконання вимоги від 13.02.2019 року № Ф-1968-17 У про сплату заборгованості по єдиному внеску на загальнобов'язкове державне соціальне страхування у сумі 11928,17 грн. (постанова про відкриття виконавчого провадження від 10.06.2019 р.); виконавче провадження № 59661105 з примусового виконання судового наказу № 676/6372/17 від 04.01.2018 р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь КП «Міськтепловоденергія» заборгованості в сумі 1881,45 грн. та судового збору в сумі 800 грн. (постанова про відкриття виконавчого провадження від 29.07.2019 р.); виконаче провадження № 62517602 з примусового виконання вимоги про сплату заборгованості по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 16 166,72 грн. від 14.02.2020 р. (постанова про відкриття виконавчого провадження від 09.07.2020 р.); виконавче провадження № 63070729 з примусового виконання постанови № 42 від 26.09.2011 р. про стягненя штрафу з ОСОБА_1 на користь ГУ УПФУ в Хмельницькій області в сумі 680 грн. (постанова про відкриття виконавчого провадження від 17.09.2020 р.); виконавче провадження № 64074769 з примусового виконання вимоги про сплату боргу № Ф-1968-17-У від 18 листопада 2020 року в сумі 7582,14 грн. (постанова про виконавче провадження від 12.01.2021 р).
Постановою державного виконавця Кам'янець-Подільського міського відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Романишиною С.І. від 20.05.2021 р. у виконавчому провадженні № 65436920 накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику ОСОБА_1 .
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно пункту 7 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
Статтею 56 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем, в т.ч., шляхом винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
Відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов'язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.
Пунктом 2 частини другої статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» закріплено заборону звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання відкритих відповідно до статей 19-1 та 26-1 Закону України «Про теплопостачання», статті 15-1 Закону України «Про електроенергетику», та на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки», на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
Відповідно до абз. 2 ч. 2, п. 1 ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом, а виконавець зобов'язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом.
Однак, жодних документів з повідомленням про те, що на кошти, які знаходяться на рахунку боржника, заборонено звертати стягнення від АТ«ОТП Банк» на адресудержавного виконавця не надходило.
Верховний Суд у постанові від 08 жовтня 2020 року у справі № 755/14912/19 зазначив, що боржник повинен довести приватному виконавцю, що рахунок на який накладено арешт має спеціальний режим використання, а також така інформація повинна надійти від банку.
Таким чином головний державний виконавець, накладаючи арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № 65436920 , діяв у спосіб та порядок, визначений законом. Державний виконавець визначив банківським установам порядок виконання постанови з урахуванням обмежень, визначених законодавством, а постанова про арешт коштів боржника прийнята у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження» задля забезпечення реального виконання боржником рішення суду.
У матеріалах справи відсутні належні, достатні і допустимі докази того, що АТ «ОТП Банк» наклав арешт на рахунок боржника з спеціальним режимом використання.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_1 .
Відповідно до 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Згідно ч. 1 ст. 449 ЦПК скаргу може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
Відповідно до ч. 2 ст. 449 ЦПК України пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
Частиною 2 ст. 126 ЦПК України передбачено, що документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
В матеріалах справи відстуні докази ознайомлення скаржниці з постановою про накладення арешту на кошти в день її винесення.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Виходячи з принципу верховенства права, положень статтей 21, 22 Конституції України щодо непорушності конституційних прав особи, положень статті 15 ЦК України та положень статтей 2, 4, 10, 447 ЦПК України щодо пріорітетності права особи на судовий захист цивільного права та інтересу, суд приходить висновку про поновлення ОСОБА_1 строку на оскарження рішення державного виконавця .
Керуючись ст.ст. 4, 12-13, 259-261, 447-451 ЦПК України, ст.ст. 18, 52, 56, 59 Закону України «Про виконавче провадження, суд, -
ОСОБА_1 в задоволенні скарги на дії (бездіяльність) державного виконавця Кам'янець-Подільського міського відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Хмельницький) Романишиної Станіслави Ігорівни - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом 15 днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Кам'янець-Подільського
міськрайонного суду Швець О.Д.