Справа №766/11982/21
н/п 1-в/766/625/21
20.07.2021 року м. Херсон
Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1
за участю секретаря: ОСОБА_2
прокурора: ОСОБА_3
представника Державної установи
«Північна виправна колонія (№90)»: ОСОБА_4
засудженого: ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні, проведеному в режимі відеоконференції, в залі суду клопотання Державної установи «Північна виправна колонія (№90)» про переведення до приміщення камерного типу засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -
Начальник ПВК №90 звернувся до суду з клопотанням про переведення до приміщення камерного типу засудженого ОСОБА_5 . В обґрунтування свого клопотання посилається на те, що 13.07.2021 о 15:35 годині під час проведення обходу жилої зони установи, сектору №4 відділення СПС №10, молодшим інспектором ВНБ за підозрою у зберіганні заборонених предметів було здійснено обшук спального місця засудженого ОСОБА_5 , в результаті обшуку в особистих речах було виявлено та вилучено мобільний телефон марки «NOKIA». Під час перевірки було встановлено, що вказаний телефон належав засудженому ОСОБА_5 . Оскільки останній за місцем відбування покарання характеризується негативно, неодноразово притягувався до дисциплінарної відповідальності, а інші заходи стягнення не досягли своєї мети, доцільно перевести ОСОБА_5 до приміщення камерного типу.
У судовому засіданні представник ПВК №90 клопотання підтримав та просив задовольнити з викладених у ньому підстав, зазначивши, що мобільний телефон було виявлено в секторі, де утримується ОСОБА_5 під час проведення відповідного огляду спального місця. Під час проведеної перевірки встановлено, що мобільний телефон належить саме ОСОБА_5 . Останній на інші застосовані заходи впливу не реагує, неодноразово притягувався до відповідальності за зберігання заборонених предметів, тому щодо нього має бути застосоване переведення до приміщення камерного типу.
Засуджений ОСОБА_5 заперечив проти задоволення клопотання, посилаючись на ту обставину, що телефон йому не належить, а огляд спального місця було проведено з порушенням встановленої процедури, з результатами перевірки його не ознайомили, як і не надали можливості бути присутнім на засіданні комісії, повідомивши лише про звернення до суду з поданням про переведення до приміщення камерного типу.
Прокурор клопотання не підтримав, вважаючи що порушення інкриміноване ОСОБА_5 не знайшло своє підтвердження під час судового розгляду, оскільки не доведеним є той факт, що виявлений телефон належить саме засудженому.
Заслухавши думки учасників процесу, вивчивши додані до клопотання матеріали та проаналізувавши наведені у клопотанні доводи, суд дійшов до висновку, що клопотання начальника ПВК №90 не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
За матеріалами справи встановлено, що засуджений ОСОБА_5 у ПВК №90 відбуває покарання, призначене вироком Херсонського міського суду Херсонської області від 12.06.2020 за ч. 2 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років 6 місяців.
З рапорту начальника відділення СПС №10 ОСОБА_6 та висновку за фактом зберігання та використання предметів, речей, речовин і виробів заборонених для використання засудженим в колонії від 13.07.2021, вбачається, що 13.07.2021 о 15:35 годині під час проведення обходу жилої зони установи, а саме: локального сектору №4 відділення СПС №10, молодшим інспектором ВНБ за підозрою у зберіганні заборонених предметів було здійснено обшук спального місяця засудженого ОСОБА_5 в результаті проведеного обшуку в особистих речах вказаного засудженого було виявлено та вилучено бувший у використанні мобільний телефон. Своїми діями ОСОБА_5 порушив вимоги п. 4 додатку 3 Розділу 2 «Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань», затвердженого наказом Міністерства юстиції України №2823/5 від 28.08.2018 та ч. 7 ст. 102 КВК України.
Викладене також обґрунтовано рапортом ОСОБА_7 та складеними протоколом вилучення від 13.07.2021, проведеного в присутності двох засуджених, актом проведеного вибіркового огляду від 13.07.2021, відповідно до якого на спальному місці засудженого ОСОБА_5 виявлено та вилучено мобільний телефон.
З наданої адміністрацією ПВК №90 характеристики вбачається, що засуджений ОСОБА_5 у ПВК №90 відбуває покарання з 30.03.2021 (з 22.07.2019 утримувався на дільниці СІЗО при ПВК№90). За період відбування покарання зарекомендував себе негативно, вимоги режиму відбування покарання систематично порушує, до дисциплінарної відповідальності в умовах СІЗО притягувався 7 разів, в умовах ПВК№90 - 12. Жодне із застосованих стягнень не погашене та не зняте. На заходи виховного впливу не реагує, належних висновків не робить, до представників установи не завжди тактовний та ввічливий, на виробництві установи не працевлаштований, на заходи виховного впливу не реагує.
Змістом довідки про стягнення та заохочення підтверджено, що до засудженого ОСОБА_5 19 раз застосовувались стягнення, з яких 3 рази поміщення до ДІЗО, 2 рази поміщення до карцеру, з яких станом на день розгляду подання жодне не погашено та не знято. За час перебування в умовах ПВК №90 ОСОБА_5 заохочень не має.
За наведених вище обставин дійсно можна зробити висновок про те, що ОСОБА_5 протягом відбування покарання в умовах ПВК №90 зарекомендував себе як особа, яка не бажає виконувати покладені обов'язки та порушує встановлені заборони, а застосовувані менш суворі заходи впливу не дають позитивних результатів.
Згідно з ч. 1 ст. 132 КВК України за невиконання покладених обов'язків та порушення встановлених заборон до осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі, можуть застосовуватися, в тому числі і такі заходи стягнення, як переведення засуджених, які тримаються у виправних колоніях, до приміщення камерного типу (одиночної камери) на строк до трьох місяців.
Відповідно до ст. 134 вказаного Кодексу, при призначенні заходів стягнення враховуються причини, обставини і мотиви вчинення порушення, поведінка засудженого до вчинення проступку, кількість і характер раніше накладених стягнень. Стягнення, що накладаються, мають відповідати тяжкості і характеру проступку засудженого.
Стягнення у виді переведення засудженого до приміщення камерного типу (одиночної камери) накладається в разі безуспішного застосування інших заходів впливу.
Частиною 6 ст. 135 КВК України встановлено, що поміщення засудженого до приміщення камерного типу (одиночної камери) проводиться за рішенням суду.
В той же час з огляду на зміст ч. 1 ст. 132 КВК України підставою для дисциплінарної відповідальності в першу чергу є порушення встановлених заборон, що дає можливість зробити висновок про те, що факт такого порушення має бути доведений належними та допустимим доказами.
Проте матеріали клопотання не містять відомостей щодо конкретного місця та обставин виявлення мобільного телефону, приналежність якого була віднесена до ОСОБА_5 . Зокрема, мобільний телефон виявлено в приміщенні локального сектору, де утримується ОСОБА_5 з іншими засудженими, а доказів того, що огляд проводився у присутності ОСОБА_5 матеріали клопотання не містять. Крім того, представник ПВК №90 не міг пояснити або оголосити документи, на підставі яких було встановлено належність мобільного телефону саме ОСОБА_5 , окрім позиції особи, яка проводила огляд спального місця.
Враховуючи ж ту обставину, що по факту допущеного ОСОБА_5 порушення було проведено засідання дисциплінарної комісії, то з огляду на ч. 6 ст. 135 КВК України під час засідання останньої заслуховуються серед іншого і пояснення засудженого, проте матеріали клопотання не містять доказів того, що ПВК №90 вживались заходи для забезпечення присутності ОСОБА_5 на засіданні комісії і останній мав можливість надати пояснення, що також ставить під сумнів дотримання процедури проведення дисциплінарного провадження.
Враховуючи зазначене, необхідно враховувати, що у своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 р., «Коробов проти України» від 21.10.2011 р. ЄСПЛ повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Оскільки матеріали клопотання не містять беззаперечних доказів на підтвердження того факту, що мобільний телефон було виявлено саме у ОСОБА_5 і належав саме йому, що підтверджено лише позицією особи, яка проводила огляд спального місця засудженого, суд приходить до висновку, що наведене виключає можливість застосування до останнього найбільш суворої міри стягнення у вигляді переведення до приміщення камерного типу.
Керуючись ст. ст. 132, 134 КВК України, ст. ст. 371, 372, 376, 537, 539 КПК України, суд,-
У задоволенні клопотання Державної установи «Північна виправна колонія (№90)» про переведення до приміщення камерного типу засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена протягом 7 (семи) днів з дня її оголошення, а засудженим ОСОБА_5 - в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали, до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя: ОСОБА_1