Справа № 758/6512/21
3/758/4579/21 Категорія 194
30 червня 2021 року cуддя Подільського районного суду м.Києва Головчак М. М., розглянувши справу, яка надійшла з Подільського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , директор «Рівер Порт»,
за ст. 156 КУпАП,-
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ГП №542662 від 17.04.2021 року, вбачається, що 17 квітня 2021 року о 05 год. 30 хв. за адресою м. Київ, вул. Нижній Вал, 67, ОСОБА_1 , будучи посадовою особою закладу «Рівер Порт» порушив правила торгівлі алкогольними напоями, а саме здійснював торгівлю алкогольними напоями без наявності ліцензії, за що передбачена відповідальність за ст. 156 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Клопотань про розгляд справи у його відсутності, чи про відкладення розгляду справи з причин, що унеможливлюють прибуття за викликом не надіслав.
Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Практика Європейського Суду з прав людини (зокрема рішення «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008) наголошує, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».
За таких обставин, суд визнав можливим розглянути справу за відсутності в судовому засіданні ОСОБА_1 на підставі наявних у справі доказів.
Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що у діях ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення , з огляду на наступне.
Частиною 2 ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення , завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точності у відповідності з законом.
Згідно з вимогами ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення , при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що впливають на відповідальність, а також повинен з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 256 КУпАП протоколу про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Так в протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , вказано что останній вчинив правопорушення передбачене статтею 156 КУпАП, однак не зазначено яку саме частину статті порушив ОСОБА_1 .
Окрім того, диспозиція ч.1 ст.156 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за провадження роздрібної або оптової торгівлі алкогольними напоями чи тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку.
В той же час, диспозиція ч. 2 ст. 156 КУпАП встановлює відповідальність за торгівлю пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння з рук, з лотків, у приміщеннях або на територіях, заборонених законом.
Об'єктом правопорушення, передбаченого ст. 156 КУпАП є суспільні відносини у сфері торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами, а також у сфері охорони здоров'я населення.
Проаналізувавши зміст ст. 156 КУпАП, вбачається що суть викладеного правопорушення в протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не відповідає дійсним обставинам справи і протокол складено з порушенням вимог ст. 256 КУпАП.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Враховуючи правову позицію ЄСПЛ, суддя не має права взяти на себе функції сторони обвинувачення, змінити обсяг інкримінованого правопорушення, усунути певні розбіжності та неточності, які мають місце в протоколі про адміністративне правопорушення, самостійно відшукувати докази винуватості особи, що становило б порушення ст.6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками.
Відповідно до ч.2 ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Зазначене узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, що сформульована у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі Кобець проти України (із відсиланням на п. 282 рішення у справі Авшар проти Туреччини ), згідно яких доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом .
Відповідно до КУпАП, якщо дії особи не є такими, що могли б розцінюватися як правопорушення, то відсутня і сама подія адміністративного правопорушення. Склад правопорушення, це наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням, при цьому відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому.
Згідно статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, заснованому на всебічному, повному та об'єктивному вивченні обставин справи в їх сукупності, вважаючи що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ст.156 КУпАП, -.
Керуючись ст.ст. 156, 247, 283 КУпАП,
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , за ст. 156 КУпАП закрити на підставі ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Вилучені напої, а саме: Jagermeiіter - 2 шт. (2л), Martini rosso - 2 шт. (1л), Vodka rada - 1 шт. (0.7 л), Cаsаletto Bianco - 1 шт. (0.75 л), Daddy irish whiskey - 1 шт. (1л), Captain morgan- 2 шт. (1л), Red Label - 1 шт.. (0.8л), Daddy whiskey - 1 шт. (0.7 л), Bulleit Bourbon- 1 шт. (0.150 л), Bell's- 1 шт. (0.8 л), Martini extra dry - 1 шт. (1л), true tequila - 1 шт. (1), blanc - 3 ящика по 0.33л, 23 бутилки в 1 ящику, - які згідно протоколу вилучення від 17.04.2021 року вилучені Подільського УП ГУ НП у м. Києві - повернути власнику.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.
Суддя М.М. Головчак