Справа 752/12069/20
провадження № 2/752/2574/21
06.07.2021 року Голосіївський районний суд м. Києва
в складі судді Чередніченко Н.П.
за участю секретаря Шевчук М.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного спеціалізованого підприємства «Об'єднання «Радон», Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України про відшкодування матеріальних та моральних збитків, -
В провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Державного спеціалізованого підприємства «Об'єднання «Радон», Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України про відшкодування матеріальних та моральних збитків.
В судові засідання на 19.04.2021 року, 24.05.2021 року та 16.06.2021 року позивач не з'явилась, та явку свого представника не забезпечила. Про розгляд справи повідомлялась належним чином. З будь-якими клопотаннями до суду не зверталась.
В судове засідання 06.07.2021 року позивач також не з'явилась, надіславши до суду лист із проханням відкласти розгляд справи, в зв'язку із хворобою адвоката, однак, жодних доказів поважності неявки ані позивача, ані її представника, - до листа долучено не було.
Представник відповідача ДСП «Об'єднання «Радон» просила залишити позов без розгляду з огляду на зловживання позивачем своїми процесуальними правами при розгляді даної справи.
Представник відповідача Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України в судове засідання не з'явився. Судом про розгляд справи повідомлявся належним чином. З будь-якими клопотаннями до суду не звертався.
З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути питання щодо можливості залишення позову без розгляду за наведеної явки сторін.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Таким чином, в силу ч. 3 ст. 131 ЦПК України суд визнає, що позивач не з'явилась до суду повторно без поважних причин, а також позивач не забезпечила явку свого представника, надавши суду лист із проханням відкласти розгляд справи, в зв'язку із хворобою представника, яка належними доказами не підтверджена.
Вказані дії позивача свідчать про втрату нею юридичної заінтересованості в розгляді справи.
Так, згідно зі ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Як зазначено в ст. 10 цього Кодексу, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, як джерела права.
Слід звернути увагу, що Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до § 23 рішення ЄСПЛ від 06 вересня 2007 року, заява № 3572/03 у справі "Цихановський проти України" національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.
Як зазначив Верховний суд (ВС/КЦС N 310/12817/13 від 22.05.2019) повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду навіть за наявності поважних причин такої неявки.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.
Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України").
Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі "Пономарьов проти України" наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Між тим, статтями 223, 257 ЦПК врегульовано питання щодо наслідків неприбуття в судове засідання позивача.
Так, згідно із ч. 5 ст. 223, п. 3 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Таким чином, чинний ЦПК України імперативно встановлює, що у випадку повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає заяву без розгляду.
При цьому, закон жодним чином не пов'язує повторну неявку в судове засідання позивача з будь-якими об'єктивними факторами (поважними причинами) і не зобов'язує суд перевіряти причини повторної неявки та надавати їм відповідну оцінку з точки зору поважності.
Це пов'язано з дією принципу цивільного судочинства - диспозитивністю, відповідно до якого кожний учасник процесу самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами.
Крім того, таке положення закону пов'язане з дотриманням судом розумних строків розгляду справи, що є вимогою статті 121 ЦПК України та статті 6 Конвенції про захист прав людини га основоположних свобод 1950 року.
Таким чином, законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з'явився в судове засідання (не залежно від причин неявки), так і відповідача, який у зв'язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти. Так, для відповідача - це є залишення заяви без розгляду, а для позивача - це право на повторне звернення до суду з тим самим позовом (ч. 2 ст. 257 ЦПК України).
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги розумні строки розгляду справ, суд вважає, що повторна неявка позивача в судове засідання свідчить про зловживання процесуальними правами та небажання підтримувати позовні вимоги, що є підставою для залишення позову без розгляду.
На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 2, 10,13, 44, 131, 223, п. 3 ч. 1 ст. 257, 258,259,260 ЦПК України, суд, -
Справу за позовом ОСОБА_1 до Державного спеціалізованого підприємства «Об'єднання «Радон», Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України про відшкодування матеріальних та моральних збитків, залишити без розгляду.
Роз'яснити особі, позов якої залишено без розгляду, що після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, вона має право звернутися до суду повторно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо ( частина перша статті 355 ЦПК України) або через суд першої інстанції (п. 15.5 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України) до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення.
Суддя Н.П. Чередніченко