Справа № 703/2056/21
2/703/1181/21
про залишення позовної заяви без руху
21 липня 2021 року суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Ігнатенко Т.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу
02 липня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаною позовною заявою.
05 липня 2021 року, після визначення системою автоматизованого розподілу справ головуючого судді у вказаній справі та передачі її судді, направлено запити до Ротмістрівської сільської ради Смілянського району Черкаської області для з'ясування місця реєстрації відповідача.
Згідно довідки №02-38/1215 від 15 липня 2021 року Ротмістрівської сільської ради Смілянського району Черкаської області, яка надійшла до суду 20 липня 2021 року, відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Під час вирішення питання щодо можливості відкриття провадження у справі за вищевказаним позовом встановлено, що позовна заява подана з порушенням вимог ст.175 та ст.177 ЦПК України.
Так, відповідно до п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити, зокрема, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб), за його наявності, або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі).
Як вбачається з позовної заяви, ОСОБА_1 зазначено, що відповідач ОСОБА_2 має паспорт громадянина Туркістана.
Однак, країна, яка має назву ОСОБА_3 , відсутня, при цьому до позовної заяви додано копію паспорта громадянина ОСОБА_4 , який є громадянином Республіки Таджикістан.
Так, згідно п.6, 7 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.
У порушення вищевказаних норм, позовна заява ОСОБА_1 не містить: відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.
Крім того, відповідно до ч.1 ст.106 СК України, подружжя, яке не має дітей, має право подати до органу державної реєстрації актів цивільного стану заяву про розірвання шлюбу.
Отже, суд розглядає позовні заяви про розірвання шлюбу у випадку наявності в подружжя спільних дітей, а також у разі небажання одного з подружжя розірвати шлюб у добровільному порядку, шляхом звернення до органу державної реєстрації актів цивільного стану з заявою про розірвання шлюбу.
Однак, будь-яких доказів наявності у позивача ОСОБА_1 спільної з відповідачем ОСОБА_2 дитини додані до позовної заяви документи не містять.
При цьому, у позовній заяві, ОСОБА_1 не викладає обставин, які б свідчили про небажання відповідача розірвати шлюб з позивачем в добровільному порядку, в зв'язку з чим суд позбавлений можливості встановити факт наявності спору між позивачем та відповідачем, який надає право на звернення до суду з відповідним позовом.
Також, згідно ч.1 ст.177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Відповідно до ч.5 ст.177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Додатками до позовної заяви ОСОБА_1 , зокрема, є: свідоцтво про укладення шлюбу; копія паспорта громадянина ОСОБА_4 , які очевидно складені іноземними мовами.
Однак, згідно ч.1 ст.9 ЦПК України, цивільне судочинство в судах провадиться державною мовою.
Відповідно до ст.10 Конституції України, державною мовою в Україні є українська мова.
Конституцією України визначено, що держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України. В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України. Держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування. Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом.
У рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 року (справа №10-рп/99) зазначено, що українська мова як державна є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом.
Згдіно ч.4 ст.9 ЦПК України, учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом.
Отже, учасники судового процесу які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, проте процесуальні документи мають бути подані лише державною мовою.
Враховуючи вищевикладене, додатки до позовної заяви повинні бути викладені виключно державною мовою.
При цьому, позивач не позбавлений права звернутися до перекладача з метою приведення письмових доказів у відповідність до вимог закону.
Крім того, згідно ч.4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви про розірвання шлюбу, розмір судового збору становить 0,4 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2021 року встановлено в розмірі 2270 гривень.
Отже, позивач ОСОБА_1 при зверненні до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу повинна була сплати судовий збір у розмірі 908 гривень 00 копійок та надати відповідні докази або документи, що підтверджують підстави її звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
До позовної заяви ОСОБА_1 додано квитанцію №5_12 від 02 липня 2021 року про сплату нею судового збору в сумі 907 гривень 00 копійок.
Таким чином, позивачем ОСОБА_1 за подання до суду даної позовної заяви судовий збір сплачено не в повному обсязі, в зв'язку з чим зобов'язана подати до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області документ про сплату 01 гривні 00 копійок судового збору за реквізитами: одержувач: ГУК у Черк.обл/тг м. Сміла/22030101, код ЄДРПО: 37930566, банк одержувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), МФО: 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030101 рахунок: UA838999980313111206000023753.
Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляєухвалу про залишенняпозовної заяви без руху.
Згідно ч.2 ст.185 ЦПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі вищевикладеного, суддя приходить до висновку про необхідність залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху до усунення вищевказаних недоліків позовної заяви.
Керуючись ст.175, 177, 185, 260 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху.
Надати позивачу п'ятиденний строк для усунення зазначених у даній ухвалі недоліків, який відраховується з дня отримання позивачем копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Т.В. Ігнатенко