Справа № 567/887/18
20 липня 2021 року м. Острог
Острозький районний суд Рівненської області у складі:
головуючий суддя - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участі:
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника про звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження в частині обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Стадники Острозького району Рівненської області, зареєстрованого та фактично проживаючого в АДРЕСА_1 , громадянина України, розлученого, не працюючого, судимого: 13.01.2005 року Залізничним районним судом м.Львова за ч.2 ст.190 КК України до покарання у виді штрафу в сумі 1000 грн; 29.12.2005 року Залізничним районним судом м.Львова за ч.2 ст.186 КК України з застосуванням ст.71 КК України до 4 років позбавлення волі; 25.01.2010 року Здолбунівським районним судом Рівненської області за ч.2 ст.190 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік; 02.03.2010 року Острозьким районним судом Рівненської області за ст.395 КК України до 6 місяців арешту; 25.01.2011 року Острозьким районним судом Рівненської області за ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 3 роки; 20.11.2013 року Острозьким районним судом в Рівненській області за ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців, 12.06.2020 Острозьким районним судом за ч.3 ст.185, ч.2 ст.289, ч.2 ст.342 КК України до покарання у виді семи років позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частини усього належного йому на праві власності майна ,
у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.342 КК України
встановив:
ОСОБА_4 , будучи неодноразово раніше судимим, на шлях виправлення та перевиховання не став та повторно вчинив умисний злочин.
Так, 29 травня 2018 року, близько 11:00 год., поліцейський ІТТ №1 ГУНП в Рівненській області ОСОБА_6 , спільно із поліцейськими ІТТ №1 Рівненського ГУНП в Рівненській області ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , відповідно до заявки Острозького районного суду Рівненської області на конвоювання, здійснили доставку до Острозького районного суду Рівненської області обвинувачених, в тому числі, ОСОБА_4 , які відповідно до ухвали суду взяті під варту та перебувають у ДУ «Рівненській слідчий ізолятор».
29.05.2018 року, близько 11 год. 15 хв., взятий під варту ОСОБА_4 під час його супроводу до кімнати для тимчасового тримання обвинувачених Острозького районного суду Рівненської області, який знаходиться за адресою м.Острог Рівненської області, вул.Східна,82, ігноруючи неодноразові законні вимоги працівників поліції не порушувати правила конвоювання, виражючись в бік останніх нецензурною лайкою, усвідомлюючи протиправність своїх дій, вчинив активний опір поліцейським ІТТ №1 ГУНП в Рівненській області, які перебували при виконанні службових обов'язків, у форменому одязі, з вогнепальною зброєю, а саме: ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , які відповідно до ст.2 ЗУ «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» є працівниками правоохоронного органу, який виразився у відмові виконати законні вимоги працівника поліції, шарпанині за руку конвоїра, хапанні за ногу конвоїра, штовханні, умисною зміною маршруту руху, ривком до виходу із приміщення Острозького районного суду, фізичному спротиву під час супроводу до кімнати тимчасового тримання обвинувачених та під час надягання на руки спеціальних засобів у вигляді кайданок.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_5 подав клопотання про звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.342 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності згідно положень ст.49 КК України та просить закрити кримінальне провадження щодо ОСОБА_4 .
В обґрунтування клопотання зазначив, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке на даний момент відноситься до нетяжких злочинів та з часу скоєння кримінального правопорушення минуло понад три роки.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні клопотання свого захисника підтримав та просить звільнити його від кримінальної відповідальності. Також обвинувачений повідомив, що наслідки закриття кримінального провадження та право заперечувати проти цього йому зрозумілі. Свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення не визнав.
Прокурор в судовому засіданні проти закриття кримінального провадження за закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності не заперечувала.
Потерпілі ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 в судове засідання не з'явились, в поданих на адресу суду заявах не заперечили проти звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження. Судовий розгляд даного провадження просять здійснювати в їх відсутності.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для закриття кримінального провадження суд виходить з такого.
Відповідно до ч.4 ст.268 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться із клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання. Дана норма як і норма ст.49 КК України є імперативними нормами, які передбачають не право суду, а його обов'язок розглянути відповідне клопотання.
Зазначене кореспондується також з правовою позицією Верховного суду у справі №127/26665/16-к від 04.06.2020.
Відповідно до ч.1 ст.285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених Законом України про кримінальну відповідальність.
Статтею 44 КК України передбачено, що особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.
Положеннями ст.49 КК України визначено строки давності з огляду на тяжкість вчинених кримінальних правопорушень після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення від кримінальної відповідальності; обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення та переривання.
Згідно п.2 ч.1 ст.49 КК України (в редакції, що діє з 01.07.2020), особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки, у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є: закінчення встановлених ч.1 ст.49 КК України строків та відсутність обставин, що порушують їх перебіг (частини 2-4 ст.49 КК України).
Підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст.49 КК України є лише таке закінчення відповідного строку давності, який сплив до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо особи, яка вчинила кримінальне правопорушення певної тяжкості. Таким чином, строк давності спливає і під час досудового розслідування, і під час судового провадження, і після проголошення обвинувального вироку суду. Будь-які процесуальні дії протягом цих строків не припиняють їх перебіг. Якщо строк давності сплив до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду, то особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження щодо цієї особи.
Згідно з ч.2 ст.49 КК України, перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п'ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п'ятнадцять років.
Відповідно до ч.1, 3 ст.5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Закон про кримінальну відповідальність, що частково пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.
Санкція ч.2 ст.342 КК України передбачає покарання у виді штрафу від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк від трьох до шести місяців, або обмеженням волі на строк до чотирьох років, або позбавленням волі на строк до двох років.
Таким чином, згідно положень ст.12 КК України (в редакції, що діє з 01.07.2020), кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.342 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 відносяться до категорії нетяжких злочинів.
Судом встановлено, що подія кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.342 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 мала місце 29.05.2018, отже на даний час з моменту вчинення вказаного діяння минуло більше трьох років.
Зазначене свідчить, що ОСОБА_4 може бути звільнений від кримінальної відповідальності із зазначених у клопотанні підстав.
Обмежень для звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, передбачених положеннями ч.2, 3, 5 ст. 49 КК України, судом не встановлено.
Відповідно ч.3 ст.285 КПК України обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз'яснено суть обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо підозрюваний чи обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку.
В судовому засіданні обвинуваченому було роз'яснено підстави та наслідки закриття провадження у зв'язку зі звільненням від кримінальної відповідальності за закінченням строку давності, безумовної можливості продовження судового розгляду провадження з його вирішенням по суті, при цьому обвинувачений наполягав на закритті провадження у справі з нереабілітуючих підстав.
При цьому суд враховує, що визнання чи невизнання обвинуваченим своєї вини не може вплинути на можливість прийняття рішення про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності при наявності на те його згоди та за наявності на те відповідних підстав.
Відповідно до положень ст. 63 Конституції України та ст. 18 КПК України жодну особу не може бути примушено визнати свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення або примушено давати пояснення, показання, які можуть стати підставою для її підозри, обвинувачення у вчиненні нею кримінального правопорушення.
Виходячи з цих положень закону, визнання винуватості є правом, а не обов'язком обвинуваченого, а отже невизнання вказаною особою своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності його згоди на звільнення від кримінальної відповідальності не може бути перешкодою в реалізації ним свого права на таке звільнення та правовою підставою для відмови судом у задоволенні заявленого клопотання. Передбачений законом (ст.49 КК України) інститут звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності не пов'язує таке звільнення із визнанням ним своєї винуватості у вчиненні злочину.
Згідно ч.3 ст.288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Враховуючи наведене, перевіривши законність заявленого клопотання та отримавши згоду на таке звільнення обвинуваченого, з огляду на те, що кримінальне правопорушення у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , є нетяжким злочином та з моменту вчинення якого минуло більше трьох років, перебіг давності притягнення до кримінальної відповідальності не переривався, суд приходить до переконання про наявність сукупності матеріально-правових підстав, передбачених ст.49 КК України та процесуально-правових підстав звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, а тому клопотання захисника про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності є обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до положень ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст.12, 49, 342 КК України, ст.ст.284, 372 КПК України, суд
постановив:
клопотання захисника ОСОБА_5 про звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч.2 ст.342 КК України, на підставі п.2 ч.1 ст.49 КК України у зв'язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Кримінальне провадження за ч.2 ст.342 КК України, відомості про яке внесені до ЄРДР за №12018180170000202 закрити.
Речові докази: диск з написом "Острозький районний суд 29.05.2018" з відеозаписом із камер відеоспостереження, зберігати при матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її оголошення до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Острозький районний суд Рівненської області.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя Острозького районного судуОСОБА_1