Справа № 567/480/21
19 липня 2021 року м.Острог
Острозький районний суд Рівненської області у складі:
головуючий суддя - Василевич О.В.
секретар - Клімович О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про ухвалення додаткового рішення за заявою позивача ОСОБА_1 про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Рівненській області, інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 3 Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області старшого лейтенанта поліції Зелінського Д.А. про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі та закриття провадження в справі, -
встановив:
У квітні 2021р. позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ГУНП в Рівненській області та інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 3 Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області старшого лейтенанта Зелінського Д.А. про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА № 770052 від 06.04.2021р., згідно якої ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121, ч.2 ст.122, ч.1 ст.126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510 гривень.
Рішенням Острозького районного суду Рівненської області від 20.05.2020 р. вказаний позов задоволено повністю. Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА № 770052 від 06.04.2021р., якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121, ч.2 ст.122, ч.1 ст.126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн. скасовано, а справу про адміністративне правопорушення закрито.
Під час судових дебатів представник позивача - адвокат Габрук Ю.С. звернулася до суду із заявою, в якій просила вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті. Після ухвалення судового рішення позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового судового рішення, в якій просить стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань ГУНП в Рівненській області понесені ним у зв'язку із судовим розглядом справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 2000 грн.
В обґрунтування заяви вказує, що 07.04.2021р. між ним та адвокатським бюро «Юлії Габрук» укладено Договір про надання правової (правничої) допомоги № 03/2021, відповідно до якого вартість правової допомоги становить 2000 грн. та приймання-передача наданої допомоги здійснюється на підставі Акту приймання-передачі правової (правничої) допомоги, який 21.05.2021 р. було підписано сторонами договору, та оплата правової допомоги адвокату була здійснена ним 24.05.2021 р.
Позивач та його представник в судове засідання не з'явилися, про місце, день та час судового засідання були повідомлені належним чином та їх неявка не перешкоджає розгляду заяви про ухвалення додаткового судового рішення.
Представник відповідача ГУНП в Рівненській області та інспектор сектору реагування патрульної поліції ВП № 3 Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області Зелінський Д.А. в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи відповідачі були повідомлені належним чином, клопотань про відкладення розгляду заяви про ухвалення додаткового судового рішення до суду не надходило, як і не надходило заперечень по суті заяви позивача про відшкодування йому витрат на правничу допомогу.
Ухвалою суду від 09 липня 2021 року заява про ухвалення додаткового рішення була призначена до розгляду. Інші процесуальні дії не вчинялися.
Згідно з п.3 ч.1 та ч.3 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Учасники справи, в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому відповідно до ч.4 ст.229 КАС України, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників справи, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, вважає за необхідне задовольнити заяву про ухвалення додаткового судового рішення.
Відповідно до ч.1, п.1 ч.3 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Статтею 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно з ч.2 ст.16 КАС України представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначено Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 року № 5076-VI.
Так, відповідно до ст.1 Закону № 5076 договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п.4); інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п.6); представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п.9).
Згідно з положеннями ст.19 Закону № 5076 видами адвокатської діяльності є, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.
Згідно із ст.30 Закону № 5076 гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч.1, 2 ст.134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно ч.3 ст.134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч.4 ст.134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У частині шостій та сьомій статті 134 КАС України передбачено, що у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
З аналізу положень ст.134 КАС України слідує, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року по справі №826/1216/16 висловила правову позицію, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Системний аналіз вказаних законодавчих положень дозволяє суду дійти висновку, що стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень підлягають компенсації документально підтверджені судові витрати, до складу яких входять, у тому числі, витрати пов'язані з оплатою правової допомоги. Склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі: сторона, яка бажає компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона має право подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги та інші документи, що свідчать про витрати сторони, пов'язані із наданням правової допомоги.
В підтвердження понесених витрат, пов'язаних з розглядом справи, позивачем надано до суду: договір про надання правової (правничої) допомоги №03/2021 від 07.04.2021р., укладений між ОСОБА_1 та адвокатським бюро «Юлії Габрук», додаток №1 до договору про надання правової (правничої) допомоги від 20.04.2021р., акт приймання-передачі правової (правничої) допомоги від 21.05.2021р., відповідно до яких вартість правової допомоги становить 2000 грн., яку необхідно сплатити за аналіз матеріалів справи про адміністративне правопорушення, аналіз судової практики, збирання доказів, підготовка позовної заяви, підготовка заяви про зміну підстав позову, представництво інтересів ОСОБА_1 при розгляді справи в Острозькому районному суді, банківська квитанція № 0.0.2137795882.1 від 24.05.2021 р. та меморіальний ордер №@2PL324735 від 24.05.2021р. на суму 2000 грн. (а.с.58-66).
Отже, витрати позивача на професійну правничу допомогу дійсно мали місце та підтверджуються належними і допустимим доказами.
Надання вказаних адвокатських послуг повністю підтверджується матеріалами справи та, на переконання суду, є доведеними.
Таким чином, з урахуванням задоволених позовних вимог, суми підтверджених судових витрат, за рахунок бюджетних асигнувань ГУНП в Рівненській області на користь позивача необхідно стягнути судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у сумі 2000 грн.
Відтак, суд приходить до висновку про наявність фактичних та правових підстав для задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.77, 90, 132, 134, 139, 143, 242, 245, 246, 250, 252, 255 КАС України, -
вирішив :
Заяву позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені ним судові витрати на професійну правничу допомоги у розмірі 2000 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Рівненській області (м.Рівне, вул.Хвильового, буд.2, індекс 33028, код ЄДРПОУ 40108761).
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Додаткове рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Острозький районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 19.07.2021 р.
Суддя Острозького районного судуВасилевич О.В.