20.07.21 363/1571/21
20 липня 2021 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Лукач О.П.,
за участю секретаря Сергієнка А.О.,
позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вишгороді справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту транспортної інфраструктуру виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про скасування постанови серія 1КІ № 0000099181 від 15 квітня 2021 року про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення,
16 квітня 2021 року позивач звернувся до Вишгородського районного суду Київської області із вказаним адміністративним позовом до Головного інспектора з паркування управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктуру виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Гончарука Ярослава Павловича про скасування постанови серія 1КІ № 0000099181 від 15 квітня 2021 року про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування позовної заяви зазначає, що 15 квітня 2021 року об 11:59 відповідачем безпідставно винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 122 КУпАП та з істотними порушеннями його прав, постанова не відповідає обставинам справи та вимогам закону, винесена без встановлення особи, яка безпосередньо вчинила правопорушення, постанову не розміщено на лобовому склі автомобіля, відсутня інформація про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення. На підставі зазначеного, позивач просить суд скасувати постанову серії 1КІ № 0000099181 від 15 квітня 2021 року, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.
Ухвалою суду від 27 квітня 2021 року позовну заяву залишено без руху з підстав не сплати позивачем судового збору.
19 травня 2021 року позивачем усунуто недоліки позовної заяви.
Ухвалою суду від 20 травня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду у судове засідання на 7 червня 2021 року. Копію ухвали надіслано сторонам у справі, а відповідачу також надіслано копію адміністративного позову з додатками та запропоновано протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву.
У судове засідання, призначене на 7 червня 2021 року з'явився позивач, надавши копію постанови серії 1КІ № 0000099181 від 15 квітня 2021 року, копію конверта про отримання вказаної постанови на ім'я ОСОБА_2 , копії квитанцій про сплату штрафу за постановою серії 1КІ № 0000099181 від 15 квітня 2021 року, збереження транспортного засобу на спеціальному майданчику та послуги з евакуації транспортного засобу.
Відповідач до суду не з'явився, причини неявки не повідомив, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Враховуючи клопотання позивача, та вимоги статті 48 КАС України, ухвалою суду від
7 червня 2021 року замінено первісного відповідача - головного інспектора з паркування управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктуру виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Гончарука Ярослава Павловича на належного відповідача - Департамент транспортної інфраструктуру виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Відповідно до статті 269 КАС України надіслано відповідачу - Департаменту транспортної інфраструктуру виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) копію ухвали суду, копію позовної заяви з додатками на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1 . Запропоновано відповідачу протягом п'яти днів з дня отримання копії позовної заяви з додатками подати до суду відзив на позовну заяву та роз'яснено положення частин третьої та четвертої статті 162 КАС України.
У зв'язку із заміною первісного відповідача на належного, розгляд справи відкладено на 7 липня 2021 року.
У судове засідання, призначене на 7 липня 2021 року з'явився позивач, відповідач свого представника не направив, причини неявки не повідомив, правом подати відзив у встановлений судом строк не скористався.
З урахуванням думки позивача, а також положень частини шостої статті 162 КАС України, суд постановив розглянути справи на підставі наявних у матеріалах справи доказах без участі належно повідомленого відповідача.
У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив задовольнити.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши у судовому засіданні докази, які містяться у матеріалах справи, за клопотанням позивача про надання йому можливості подати додаткові докази, судом оголошено перерву у судовому розгляді справи до 20 липня 2021 року.
8 липня 2021 року до суду надійшло клопотання позивача про долучення доказів до матеріалів справи.
20 липня 2021 року до початку судового засідання до суду від відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду з підстав її невідповідності вимогам статей 160, 161, 171 КАС України, а також відзив на позовну заяву з додатками.
Зважаючи на те, що відзив на позовну заяву відповідачем подано з пропуском строку, встановленого ухвалою суду від 7 червня 2021 року, клопотання про поновлення строку на подання відзиву відповідачем не подано, а також враховуючи стадію судового розгляду у цій справі, суд вирішує справу за наявними матеріалами без врахування поданого відповідачем відзиву, що відповідає положенням частини шостої статті 162 КАС України.
Таким чином, заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 з таких підстав.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Право на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів закріплено безпосередньо у статті 55 Конституції України.
Згідно із статтею 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Право на звернення до суду реалізується особою в порядку, встановленому КАС України. Цей порядок передбачає дотримання позивачем, насамперед, вимог щодо форми позовної заяви та правил про підсудність.
З аналізу наведених норм КАС України, особа має право звернутись до суду за захистом саме своїх прав. Право на позов має особа, права, свободи або інтереси якої порушені. При цьому, особа не має права звернутися до суду у разі, якщо права, за захистом яких вона звернулася, їй не належать. Тому при зверненні до суду позивач повинен доводити свою юридичну заінтересованість у справі. Завдяки такому підходу реалізується принцип диспозитивності адміністративного процесу, відповідно до якого кожна особа самостійно вирішує: звертатися їй до суду чи ні.
Як убачається із оскаржуваної позивачем - ОСОБА_1 постанови серії 1КІ
№ 0000099181 від 15 квітня 2021 року про накладення адміністративного стягнення у справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване, в режимі фотозйомки (відеозапису), 15 квітня 2021 року об 11:59 на вул. Покровська 2-а у
м. Києві Інспектором зафіксовано адміністративне правопорушення, а саме: транспортний засіб «Skoda Fabia», державний номерний знак НОМЕР_1 зупинено ближче 10 метрів від перехрестя, чим порушено пункт 15 (ґ) Правил дорожнього руху України.
У відсутності водія, постанову складено щодо власника транспортного засобу - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та на нього накладено адміністративне стягнення у розмірі 680 грн.
За приписами частини першої статті 14-2 КУпАП, адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Відповідно до частини першої статті 279-1 КУпАП, у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі або якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу.
Згідно частини п'ятої статті 279-1 КУпАП, постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до статті 291 КУпАП постанова набирає законної сили після її вручення відповідальній особі або отримання поштового повідомлення про вручення або відмову в її отриманні, або поверненні поштового повідомлення з позначкою про невручення.
Згідно конверту, копія постанови надіслана за місцем проживання власнику автомобіля і особі щодо якої винесено постанову - ОСОБА_3 .
У постанові роз'яснено, що згідно зі статтею 279-3 КУпАП відповідальна особа звільняється від адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою по справі про адміністративне правопорушення законної сили ця особа надала документ, який підтверджує, що до моменту вчинення правопорушення транспортний засіб вибув з її володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать її транспортному засобу.
В цьому випадку постанова про притягнення до адміністративної відповідальності скасовується тим органом (посадовою особою), який її виніс.
Особа, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.
В цьому випадку до винесеної постанови стосовно відповідальної особи вносяться зміни щодо визначення суб'єктом правопорушення особи, яка фактично керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, зафіксованого в режимі фотозйомки (відеозапису).
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 288 КУпАП постанову інспектора з паркування про накладення адміністративного стягнення (частини першої та третьої статті 122, частини першої та другої статті 152-1 КУпАП) може бути оскаржено в районний, районний у місті, міський чи міжрайонний суд у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з урахуванням особливостей, визначених КУпАП.
Постанову серії 1КІ № 0000099181 від 15 квітня 2021 року оскаржив до суду ОСОБА_1 , який зазначає, що саме він, а не власник автомобіля - ОСОБА_2 , керував транспортним засобом та здійснив його паркування.
Судом встановлено, що 15 квітня 2021 року позивачем ОСОБА_1 було сплачено: 144 гривні за збереження транспортного засобу на спеціальному майданчику;
1270 гривень - евакуація автомобіля; 340 гривень - штраф за постановою серії 1КІ
№ 0000099181 від 15 квітня 2021 року.
При цьому, позивачем не надано жодного доказу, що він звертався із відповідною заявою до уповноваженого органу про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та притягнення саме його, а не власника автомобіля, до адміністративної відповідальності. Звернення ОСОБА_1 про повернення транспортного засобу не є таким доказом, тим більше у ньому відсутні реквізити про адресата, а також відмітка про отримання її уповноваженою особою.
При цьому власник автомобіля «Skoda Fabia», державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_2 не скористався правами, роз'ясненими йому у постанові серії 1КІ № 0000099181 від 15 квітня 2021 року, яка йому була надіслана та ним отримана, а також не він звернувся до суду про її оскарження.
Обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент прийняття відповідного рішення (вчинення дії, допущення бездіяльності). Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Тобто, навіть у разі наявності порушення вимог Закону рішеннями, діями суб'єкта владних повноважень зазначене не є достатньою підставою для визнання їх протиправними, оскільки обов'язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушених його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями.
Це, передусім, пов'язано з тим, що адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен установити, що при прийняті рішення чи вчинені дій (допущення бездіяльності) суб'єктом владних повноважень порушувалися права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача.
З огляду на зазначене, вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особи, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
У даному випадку позов про визнання протиправною та скасування постанови серії 1КІ № 0000099181 від 15 квітня 2021 року, винесеної щодо ОСОБА_2 про накладання на нього штрафу за порушення Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність згідно із частиною шостою статті 122 КУпАП, заявлено іншою особою, без права на представництво, - ОСОБА_1 , як фізичною особою, що не відповідає вище викладеним положенням закону. Позивачем, крім заперечень проти постанови та не доведення відповідачем факту порушення доказами, не зазначено, яким чином оскаржувана ним постанова порушує його права, які підлягають судовому захисту.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Відповідно до частини третьою статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
Враховуючи вищевказане, суд дійшов висновку про відмову у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 , який не є суб'єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів.
Керуючись статтями 5, 19 Конституції України, статтями 2, 5, 12, 25, 72, 77, 262, 286 КАС України, статтями 14-2, 122, 291, 279-1, 279-3 КУПАП, суд,
адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту транспортної інфраструктуру виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про скасування постанови серія 1КІ № 0000099181 від15 квітня 2021 року про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення - залишити без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду через Вишгородський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення суду проголошено 21 липня 2021 року.
Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання:
АДРЕСА_1 );
Відповідач: Департамент транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (10030, м. Київ, вул. Леонтовича, 6).
Суддя О.П. Лукач