Справа № 195/441/21
2/195/169/21
16.07.2021 року с-ще Томаківка Дніпропетровської області
Томаківський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді - Скрипченко Д.М., за участю секретаря судового засідання - Левкович Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду сел.Томаківка без виклику сторінв порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", код ЄДРПОУ 14360570, зареєстрованого по вул. Грушевського, буд.1Д, м.Київ, до ОСОБА_1 , зареєстровано за місцем проживання по АДРЕСА_1 , про стягнення боргу кредитором спадкодавця, -
Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", звернувся до суду із зазначеними позовними вимогами, та просить суд стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості у розмірі 7 362,95 грн. та судові витрати по справі.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_2 звернувся до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг у зв'язку з чим підписав заяву №б/н від 05.08.2008 р. та підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, складає між ним та Банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві, однак у порушення умов договору відповідач свої зобов'язання щодо своєчасного внесення платежів за договором не виконав, внаслідок чого станом на дату смерті утворилася заборгованість.
Ухвалою Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 08.04.2021 р. відкрито по справі спрощене позовне провадження.
Відповідно до ст.274 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
За змістом ст.279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Заявлена позивачем до стягнення сума складає 7362,95 грн., що за своїм розміром не перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначених граничним за вимогами ч. 5 ст. 274 ЦПК України.
Відзив на позов відповідачем у визначений термін не надано.
Відповідно до положень ч.8 ст.178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За змістом частин четвертої та п'ятої статті 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог з наступних підстав.
Судом встановлено, що між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 було укладено заяву №б/н від 05.08.2008 року, згідно якої останній отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Позивач також зазначає, що позичальник підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.
ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник, ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 09.11.2018 року.
Згідно з наданим банком розрахунком заборгованості за договором №б/н від 05.08.2008 року, заборгованість ОСОБА_2 за вказаним договором станом на 09.11.2018 року (дата смерті позичальника) становить 7362,95 грн. і складається із: заборгованості за тілом кредиту - 7362,95 грн.
Також ухвалою суду від 24.05.2021 р. витребувано від Другої Нікопольської державної нотаріальної контори належним чином завірену копію спадкової справи відносно майна померлого ОСОБА_2
17.06.2021 р. до суду від Другої Нікопольської державної нотаріальної контори надійшли витребувані докази, з яких вбачається, що станом на 17.06.2021 р., ніхто з спадкоємців не звертався з заявами про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_2 , свідоцтво про право на спадщину нікому не видано. Спадкова справа заведена на підставі претензії представника АТ КБ "ПриватБанк".
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти ( кредит ) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом статей 525 та 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Частиною першою статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_2 помер.
Як вбачається з копії спадкової справи, станом на час розгляду справи нотаріусом не видавалось свідоцтво про право на спадщину. Спадкова справа заведена лише на підставі претензії представника АТ КБ "ПриватБанк".
15 березня 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду в контексті справи № 489/2924/16-ц, провадження №61-2811св18 (ЄДРСРУ №72819384) досліджував питання щодо вимог кредитора до спадкоємця, який не отримав свідоцтво про спадщину. В якому зробив висновок про те, що хоча отримання спадкоємцем, який прийняв спадщину, свідоцтва про право на спадщину відповідно до статті 1296 ЦК України є правом, а не обов'язком спадкоємця, однак відсутність у спадкоємця свідоцтва про право на спадщину не може бути підставою для відмови в задоволенні вимог кредитора.
Статтями 1216,1218 ЦК України передбачено, що спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до частини другої статті 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина друга статті 1220 ЦК України).
Згідно із статтею 1281 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно ч.ч.2 та 3 ст.1281 ЦК України (в редакції на день виникнення правовідносин) кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги.
Відповідно ст.1282 ЦК України (в редакції на день виникнення правовідносин) спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.
У разі смерті фізичної особи, боржника за зобов'язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов'язки померлої особи (боржника), за загальним правилом, переходять до іншої особи її спадкоємця, тобто відбувається передбачена законом заміна боржника в зобов'язанні, який несе відповідальність у межах вартості майна, одержаного в спадщину.
Таким чином, правовідносини, що виникли між банком і боржником (який помер), після його смерті трансформуються в зобов'язальні правовідносини, що виникли між кредитодавцем і спадкоємцями боржника й вирішуються в порядку положень ст.1282 ЦК України.
Згідно ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Постановою Верховного Суду від 18 вересня 2019 року у справі № 640/6274/16-ц роз'яснено, що при вирішенні спорів про стягнення заборгованості за вимогами кредитора до спадкоємців боржника судам для правильного вирішення справи необхідно встановлювати такі обставини:
- чи пред'явлено вимогу кредитором спадкодавця до спадкоємців боржника у строки, визначені в чч.2 та 3 ст.1281 ЦК, оскільки в разі пропуску таких строків на підставі ч.4 ст.1281 ЦК кредитор позбавляється права вимоги;
- коло спадкоємців, які прийняли спадщину;
- при дотриманні кредитором строків, визначених у ст.1282 ЦК, та правильному визначенні кола спадкоємців, які залучені до участі у справі як відповідачі, суд установлює дійсний розмір вимог кредитора (перевіряє розрахунок заборгованості станом на день смерті боржника, який є днем відкриття спадщини);
- при доведеності та обґрунтованості вимог кредитора суду належить установити обсяг спадкового майна та його вартість, визначивши тим самим межі відповідальності спадкоємця (спадкоємців) за боргами спадкодавця відповідно до ч.1 ст.1282 ЦК.
Згідно ч. 4 ст. 1281 ЦК України кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.
За змістом наведених вище норм матеріального права задоволення вимог кредитора спадкоємцями має відбуватись у межах вартості отриманого ними у спадщину майна. У разі неотримання від спадкодавця у спадщину жодного майна особа не набуває статусу спадкоємця і, як наслідок, у неї відсутній обов'язок задовольнити вимоги кредитора померлої особи.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник помер, відносно майна померлого спадкова справа заведена на підставі претензії представника АТ КБ "ПриватБанк".
Отже, позивачем не надано належних та допустимих доказів одержання відповідачем в порядку спадкування після смерті боржника спадкового майна, чим не виконано вимоги ст.12 ЦПК України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором повністю.
Щодо судових витрат.
Оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено, понесені позивачем судові витрати на підставі ст. 141 ЦПК України розподілу між сторонами не підлягають.
Напідстав викладеного та керуючись ст.ст.509,525,526,527,530,610,611,1054,1055,1056-1057 ЦК України, ст.ст.12,13,81,89,141,258,259,263-265,268,280-282,352,354,355 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", код ЄДРПОУ 14360570, зареєстрованого по вул. Грушевського, буд.1Д, м.Київ, до ОСОБА_1 , зареєстрованої за місцем проживання по АДРЕСА_1 , про стягнення боргу кредитором спадкодавця - відмовити.
Понесені позивачем судові витрати розподілу між сторонами не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду через Томаківський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів після проголошення рішення.
Повний текст рішення суду виготовлено 20.07.2021 року.
Суддя: Д. М. Скрипченко