Справа № 2-4848/11
Провадження № 6/643/149/21
19.07.2021 м. Харків
Московський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді: Новіченко Н.В.,
за участю секретаря судового засідання: Бабельник І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал»
про заміну стягувача у справі № 2-4848/11
за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»
до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Заочним рішенням Московського районного суду м. Харкова від 18.10.2011 у справі № 2-4848/11 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором № 014/1647/82/82150 від 22.12.2006 в сумі 430 924, 30 грн., що еквівалентне 54 058 доларів США 12 центів за офіційним курсом НБУ. Крім того, стягнуто з боржника витрати по сплаті держмита в сумі 1 700, 00 грн., витрати з інформаційно -технічного забезпечення розгляду справи в сумі 120, 00 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (надалі-заявник) звернулось до Московського районного суду м. Харкова із заявою, в якій просить суд замінити вибулого стягувача - Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» у справі 2-4848/11 за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до відповідача, яким є ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором № 014/1647/82/82150.
Вищевказана заява мотивована тим, що 18.10.2011 року Московським районним судом м. Харкова ухвалено рішення у справі № 2-4848/11 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості за кредитним договором № 014/1647/82/82150. 18.12.2019 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ПАТ «ОКСІ БАНК» було укладено Договір відступлення права вимоги № 114/2-28, відповідно до якого ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» відступило свої права вимоги за договорами кредиту, в тому числі за договором кредиту № 014/1647/82/82150. 18.12.2019 року між ПАТ «ОКСІ БАНК» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОФІТ КАПІТАЛ» було укладено Договір відступлення права вимоги № 114/2-28-1, відповідно до якого ПАТ «ОКСІ БАНК» відступило ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОФІТ КАПІТАЛ», а ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОФІТ КАПІТАЛ» набуло право вимоги заборгованості за договором кредиту, в тому числі за Договором кредиту № 014/1647/82/82150. 26.12.2019 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОФІТ КАПІТАЛ» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір відступлення права вимоги № 2612-01, відповідно до якого ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОФІТ КАПІТАЛ» відступило ТОВ «Вердикт Капітал», а ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право вимоги заборгованості за договором кредиту, в тому числі за договором кредиту № 014/1647/82/82150. Заявник вказує на те, що без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».
Учасники процесу у судове засідання 19.07.2021 року не з'явилися, належним чином були повідомленні про дату, час та місце судового розгляду.
Оскільки відповідно до ч. 3 ст. 442 Цивільного процесуального кодексу України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження, суд вважає за можливе розглянути заяву без участі представників учасників справи.
Розглянувши подану Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал»
заяву про стягувача у справі № 2-4848/11, суд вирішив задовольнити її, враховуючи наступне.
Згідно з частиною п'ятою статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).
Відповідно до ч. ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
Відповідно до частини першої, другої, п'ятої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником.
Виходячи із цих норм, зокрема, пунктів 1 і 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.
Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.
У зв'язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п'ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.
Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», з урахуванням положень статті 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов'язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.
Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, внаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків вибулої сторони в цих правовідносинах.
Крім того, норма статті 442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме: замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин.
Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто, може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».
Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов'язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.
За таких обставин, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».
Судом встановлено, що 18.12.2019 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ПАТ «Оксі Банк» був укладений Договір відступлення права вимоги №114/2-28, відповідно до умов якого ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» відступило свої права вимоги за договором кредиту, в тому числі за договором кредиту № 014/1647/82/82150.
Також 18.12.2019 року між ПАТ «Оксі Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» був укладений договір відступлення права вимоги № 114/2-28-1, відповідно до умов якого ПАТ «Оксі Банк» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал», а ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» набуло право вимоги заборгованості за договором кредиту, в тому числі за договором кредиту № 014/1647/82/82150.
26 грудня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» укладено Договір відступлення права вимоги № 2612-01.
Відповідно до п. 2.1. Договору на умовах, встановлених цим Договором та відповідно до ст. 512-519 Цивільного кодексу України, Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредиторові за плату, а Новий кредитор приймає належні Первісному кредитору права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників (портфель заборгованості). Перелік кредитних договорів, боржників, розрахунок сум заборгованості боржника на дату підписання договору зазначені у Додатку 1 до договору (попередній реєстр боржників), що є його невід'ємною частиною.
Пунктом 2.2. Договору встановлено, що відступлення Новому кредитору зазначених в попередньому реєстрі боржників (Додаток № 1 до Договору) прав вимоги відбувається за умови виконання Новим кредитором п. 3.2. Договору, та з моменту підписання Сторонами Реєстру (ів) Боржників, складених за формою, наведеною в Додатку № 2 до Договору. Сторони погодили, що Реєстр(и) Боржників підписується(ються) Сторонами не пізніше 3 робочих днів з дати підписання Договору та Попереднього реєстру боржників.
Згідно з п. 2.3 Договору внаслідок передачі (відступлення) Портфеля Заборгованості за цим Договором, Новий кредитор заміняє Первісного кредитора у Кредитних договорах, що входять до Портфеля заборгованості і відповідно вказані у Реєстрі Боржників, та набуває прав грошових вимог Первісного кредитора, включаючи право вимоги від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов'язань за Кредитними договорами. Права вимоги переходять до Нового кредитора в повному обсязі, безвідзивно та без можливістю зворотнього відступлення. Загальний розмір Прав вимоги, що відступається, згідно Попереднього реєстру боржників становить 48 681 908 грн. 97 коп. ( з урахуванням пені), 65 314 440 Доларів США 88 центів (з урахуванням пені), 369 429 Євро 30 центрів (з урахуванням пені). Остаточний розмір Прав Вимоги, що відступається згідно умов даного Договору визначається на дату відступлення Прав Вимоги та зазначається в Реєстрі Боржників. Первісний кредитор зберігає права та обов'язки, визначені Кредитними договорами та договорами забезпечення щодо правового режиму збереження та розкриття інформації, в тому числі щодо обробки персональних даних Боржників і Поручителів, за зазначеними договорами. Новий кредитор зобов'язується забезпечити дотримання тих самих умов збереження та розкриття інформації, які були визначені законодавством, а також Кредитними та Договорами забезпечення для Первісного кредитора, в тому числі щодо зберігання та захисту інформації, яка містить банківську таємницю, згідно Документації з грифом «Банківська таємниця». Новий кредитор має право здійснити наступне відступлення прав вимог без згоди Первісного Кредитора.
Первісний кредитор повідомляє Нового кредитора про час та місце підписання чергового Реєстру/Реєстрів Боржників способом, визначеним Первісним кредитором самостійно, зокрема, шляхом направлення рекомендованого листа, з повідомленням про вручення/повідомлення на електронну пошту/повідомлення факсом (пункт 2.4 Договору).
Згідно з пункту 2.8. Договору, у зв'язку із відступленням Прав Вимоги, в дату відступлення Прав Вимоги Первісний кредитор вважається, таким, що відступив та передав, а Новий кредитор таким, що прийняв та набув всіх прав Первісного кредитора за Договорами забезпечення.
Відповідно до пункту 3.1 Договору, загальна вартість Прав Вимоги за Договором (ціна договору) становить 611 142 грн. 11 коп.
Новий кредитор здійснює оплату загальної вартості (ціни договору) шляхом безготівкового переказу, на рахунок Первісного кредитора МФО 300346 АТ «Альфа-Банк» у м. Києві IBAN НОМЕР_1 в день укладення Договору (пункт 3.2. Договору).
Пунктом 7.1. Договору передбачено, що Договір набирає силу з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін і скріплення печатками та діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань по Договору.
За змістом додатку № 2 до Договору відступлення права вимоги № 2612-01 від 26.12.2019 реєстру боржників № 1 від 26 грудня 2019 року до ТОВ «Вердикт Капітал» перейшло право вимоги, зокрема, за кредитним договором № 014/1647/82/82150 від 22.12.2006 року, за яким боржником є ОСОБА_1 , сума заборгованості вал. (без пені) - 43 893, 13, сума заборгованості за основною сумою боргу 19 742, 64, сума заборгованості за відсотками - 24 150,49, сума пені - 57 400, 84.
У постанові Верховного Суду України від 20.11.2013 у справі № 6-122цс13 суд дійшов правового висновку про те, що передання кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення права вимоги (договір цесії) є правонаступництвом і такий правонаступник кредитора має право звертатися до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження з наданням йому статусу сторони виконавчого провадження. Правова позиція Верховного суду України обґрунтована тим, що виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, ст. 378 ЦПК України, ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» заміна кредитора у зобов'язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.
Згідно з частиною першою статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. За змістом ч. 1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», а також згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою ЄСПЛ, - виконання судового рішення є завершальною частиною судового процесу та невід'ємною складовою гарантованого державою права на справедливий суд.
За змістом частин другої, третьої статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Пунктом 9 частини третьої статті 129 Конституції України обов'язковість судового рішення віднесено до основних засад судочинства.
Відповідно до мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 30.06.2009 № 16-рп/2009 виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової держави.
Оскільки, виконання судового рішення є невід'ємною стадією процесу правосуддя, то заміна сторони на цій стадії може відбуватися не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному ЦПК України та Законом України «Про виконавче провадження».
Обов'язковість виконання судових рішень, як невід'ємна складова частина права громадянина на справедливий суд, встановлена також практикою Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) та відповідними нормами (ст. 6, 13, ст.1 Першого протоколу) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року.
У рішенні у справі «Шмалько проти України» (Shmalko v. Ukraine, №60750/00, 20.07.2004) ЄСПЛ беззастережно зазначив, що передбачене частиною 1 статті 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін.
Аналогічна правова позиція викладена і в рішенні Європейського суду, прийнятому у справі «Soering проти Сполученого королівства», де зазначалося, що виконання будь-якого судового рішення є невід'ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам ст. 6 Конвенції (право на справедливий суд).
Відповідно до статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами та виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Оскільки виконання рішення суду є невід'ємною стадією процесу правосуддя, то і заміна сторони на цій стадії може відбуватися не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному ЦПК України та Законом України «Про виконавче провадження», який регулює умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Одночасно суд зазначає, що статтею 204 Цивільного кодексу України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно з частиною третьою статті 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про визнання недійсним вищевказаних правочинів про відступлення права вимоги.
Вирішуючи питання про заміну сторони суд виходить з того, що вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження здійснюється судом з урахуванням положень статей 76-80, 86 ЦПК України, тобто за перевірки та надання оцінки доказам, наданим в обґрунтування відповідної заяви, зокрема, їх достовірності та достатності для висновків про фактичний перехід прав та обов'язків сторони виконавчого провадження до іншої особи на підставі правочину, якому має бути надана оцінка на предмет нікчемності, тобто недійсності в силу положень закону. При цьому, встановлення обставин, за яких цей правочин може бути визнаний недійсним (оспорюваний) за відсутності оспорення або визнання його недійсним у встановленому законом порядку, не входить у межі дослідження під час розгляду такої заяви, а тому відповідні обставини не можуть бути підставою для відмови у здійсненні заміни сторони процесу правонаступником, оскільки це суперечитиме презумпції правомірності правочину, визначеному статтею 204 ЦК України.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви про заміну стягувача Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» у справі № 2-4848/11 за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Керуючись ст. ст. 13, 18, 442 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про заміну сторони у справі № 2-4848/11 за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
2. Замінити вибулого стягувача Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» у справі 2-4848/11 за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до відповідача, яким є ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором № 014/1647/82/82150.
3. Відповідно до статті 261 Цивільного процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили після її підписання суддею, та може бути оскаржена протягом 15 днів з дня підписання її повного тексту шляхом подання у відповідності до п. 15.5. ч. 1 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Цивільного процесуального кодексу України апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Московський районний суд м. Харкова.
Суддя Н.В. Новіченко