Справа № 214/800/20
1-кп/214/393/21
19 липня 2021 року м. Кривий Ріг
Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020040750000162 від 25 січня 2020 року відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Жовті Води Дніпропетровської області, громадянина України, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
-08 грудня 2020 року Криворізьким районним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.185 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки. На підставі ст.75 КК України від відбування покарання звільнений з випробувальним терміном на 1 рік,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,
за участю:
прокурора - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
24 січня 2020 року приблизно о 12:25 год. ОСОБА_3 , знаходячись на лавці біля буд. №28 по вул. Покровська в місті Кривому Розі Дніпропетровської області, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна та обернення його на свою користь, діючи з корисливих мотивів, повторно, шляхом вільного доступу, будучи впевненим, що за його діями ніхто не спостерігає та вони носять таємний характер, скориставшись відсутністю належної уваги зі сторони ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , здійснив крадіжку належного останньому мобільного телефону марки «Samsung» «GalaxyJ2» (SM-J200H), золотистого кольору, з об'ємом пам'яті 8 ГБ, вартість якого відповідно до висновку судової-товарознавчої експертизи №263 від 29.01.2020 становить 1 125 грн. 00 коп. Після чого, ОСОБА_3 з викраденим майном з місця вчинення злочину зник, обернувши його на власну користь.
Внаслідок умисних дій ОСОБА_3 потерпілому ОСОБА_5 було спричинено матеріальний збиток на суму 1 125 грн. 00 коп.
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 належить кваліфікувати за ч.2 ст.185 КК України, за ознаками: таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно.
Судом враховані наступні докази на підтвердження встановлених обставин.
Так, в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, визнав в повному обсязі по обставинах, зазначених в обвинувальному акті та пояснив, що на початку зими 2020 року, точного часу не пам'ятає, він розпивав спиртні напої разом з ОСОБА_5 біля одного з будинків, розташованого на мікрорайоні Ювілейний в місті Кривому Розі Дніпропетровської області. У ОСОБА_5 виникла потреба справити природні потреби, у зв'язку з чим останній відійшов від нього, залишивши на лавці сумку, з якої виглядав мобільний телефон. В цей час у нього виник умисел на таємне викрадення чужого майна та обернення його на свою користь, а саме: сумки та мобільного телефону, що належали ОСОБА_5 . Будучи впевненим, що за його діями ніхто не спостерігає та вони носять таємний характер, скориставшись відсутністю належної уваги зі сторони ОСОБА_5 , він здійснив крадіжку належного останньому мобільного телефону, яким планував користуватися особисто. В подальшому, він з викраденим мобільним телефоном пішов до найближчої зупинки громадського транспорту. Приблизно через дві години він був зупинений працівниками поліції, які повідомили йому, що він підпадає під зовнішній опис особи, що вчинила крадіжку мобільного телефону у потерпілого ОСОБА_5 на мікрорайоні Ювілейний в місті Кривому Розі. У зв'язку з викриттям працівниками поліції, він добровільно видав останнім викрадений мобільний телефон та розповів про обставини вчинення крадіжки. Він згоден з сумою збитку, який був спричинений потерпілому, однак, просив врахувати, що викрадений ним телефон був повернутий потерпілому, після викриття його у вчинені злочину. Щиро розкаюється у вчиненому та просить його суворо не карати. Запевнив, що більше такого не повториться, він став на шлях виправлення.
Суд, враховуючи думку учасників судового провадження, визнання обвинуваченим ОСОБА_3 вини у вчиненому кримінальному правопорушенні, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясував у учасників судового провадження, чи правильно вони розуміють зміст цих обставин та чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Оцінюючи досліджені в судовому засіданні, відповідно до вимог ст.ст.85, 94 КПК України, показання обвинуваченого ОСОБА_3 , суд вважає, що ці докази отримані у порядку, встановленому КПК України, а тому є належними та допустимими, підтверджують обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а саме, що обвинувачений вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчиненого повторно.
Після з'ясування обставин вчинення кримінального правопорушення, встановлених під час судового розгляду кримінального провадження, аналізуючи показання обвинуваченого ОСОБА_3 , які мають логічний та послідовний характер, узгоджуються між собою, суд поза розумним сумнівом приходить до висновку про доведеність його вини у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України.
При призначенні покарання суд, у відповідності до положень ст. ст.65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості та конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення, дані, які характеризують особу обвинуваченого, його соціально-психологічну характеристику, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Європейський суд з прав людини у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
Обвинувачений ОСОБА_3 по відношенню до інкримінованого йому кримінального правопорушення підпадає під дію ч.1 ст.19 КК України (т.2 а.с.31).
Відповідно до ч.1 ст.66 КК України обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , визначається визнання вини, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, які відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.
Суд також враховує, що кримінальне правопорушення, вчинене ОСОБА_3 , віднесене до категорії нетяжких злочинів, а також особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується нейтрально (т.2 а.с.29), на час ухвалення вироку має судимість (т.2 а.с.214-215), на обліку у лікаря нарколога та лікаря-психіатра не перебуває (т.1 а.с.30, 32), не одружений.
Таким чином, суд, враховуючи вище викладені обставини у своїй сукупності вважає, що обвинуваченому ОСОБА_3 повинно бути призначено покарання у виді позбавлення волі, в межах санкції ч.2 ст.185 КК України.
Разом з тим, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.185 КК України, вчинив 24 січні 2020 року, тобто до ухвалення попереднього вироку Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 08 грудня 2020 року.
Таким чином, остаточне покарання обвинуваченому ОСОБА_3 необхідно визначити на підставі ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання призначеного покарання з покаранням призначеним за вироком Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 08 грудня 2020 року, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі.
Суд враховує, що покарання є формою реалізації кримінальної відповідальності, є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого та має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, а тому, на думку суду, зважаючи на вищезазначене, виправлення обвинуваченого можливе без його ізоляції від суспільства.
Крім того, вирішуючи питання про призначення покарання суд враховує висновок, що міститься у досудовій доповіді органу з питань пробації - Тернівського РВ філії ДУ «Центр пробації» відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , а саме, що останній має середню ймовірність вчинення повторного правопорушення, у зв'язку з чим його виправлення без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високу небезпеку для суспільства. При цьому, у випадку звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробування, орган пробації вважає за доцільне покласти на нього обов'язки, передбачені п.4 ч.3 ст.76 КК України.
Таким чином, суд, враховуючи вище викладені обставини у своїй сукупності, вважає за необхідне застосувати ст.75 КК України та звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, оскільки суд переконаний, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню ним нових злочинів.
При цьому суд, вважає за необхідне покласти на ОСОБА_3 обов'язки, передбачені п.п.1,2 ч.1, п.4, ч.3 ст.76 КК України, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; виконувати заходи, передбачені апробаційною програмою.
Підстав для застосування ст.69 КК України судом не встановлено.
Відносно ОСОБА_3 під час досудового розслідування або судового розгляду запобіжні заходи або заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.
Потерпілим цивільного позову не заявлено, однак за ним зберігається право на звернення до суду за відшкодуванням шкоди, спричиненої кримінальним правопорушенням, в порядку цивільного судочинства.
Крім того, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати, пов'язані з проведенням судово-товарознавчої експертизи, в сумі 150 грн. 00 коп. (т.2 а.с.22).
Питання речових доказів судом вирішується в порядку, передбаченому ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст.349 ч. 3, 369, 370, 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винуватою у пред'явленому обвинуваченні за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України.
Призначити ОСОБА_3 покарання за ч.2 ст.185 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.
На підставі ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання призначеного покарання з покаранням призначеним за вироком Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 08 грудня 2020 року, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки 6 (шість) місяців.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців.
Відповідно до п.п.1,2 ч.1, п.4 ч.3 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- виконувати заходи, передбачені апробаційною програмою.
Стягнути з ОСОБА_3 а користь держави витрати пов'язані з проведенням судово-товарознавчої експертизи в сумі 150 (сто п'ятдесят) грн. 00 коп.
Речові докази, мобільний телефон «Samsung «GalaxyJ2» (SM-J200H), що знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_5 , відповідно до розписки (т.2, а.с.9) - залишити у ОСОБА_5 , дозволивши останньому розпоряджатися ним на власний розсуд.
Матеріали кримінального провадження залишити при обвинувальному акті з подальшим зберіганням у справі № 214/800/20, провадження №1-кп/214/393/21.
На вирок можуть бути подані апеляційні скарги протягом 30 днів з дня його проголошення до судової палати у кримінальних справах Дніпровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Головуючий суддя ОСОБА_1