Справа № 758/4480/21
3/758/3662/21 Категорія 211
31 травня 2021 року cуддя Подільського районного суду м.Києва Головчак М. М., розглянувши справу, яка надійшла з Центрального міжрегіонального управління по роботі з великими платниками податків Державної податкової служби України про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , керівник ТОВ «Київоблгаз збут», місце проживання не встановлено,
за ч. 1ст. 163-4 КУпАП,
Відповіднодо протоколу про адміністративне правопорушення №97/31-00-04-01-03 від 29 березня 2021 року, ОСОБА_1 несвоєчасно подав за встановленою формою відомостей про доходи громадян (Форма 1-ДФ) за 4 квартал 2020 року, фактично подано -10.02.2021 при граничному терміні подання- 09.02.2021 року.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 163-4КУпАП як, неутримання або неперерахування до бюджету сумм податку на доходи фізичних осіб при виплаті фізичній особі доходів, перерахування податку на доходи фізичних осіб за рахунок коштів підприємств, установ і організацій (крім випадків, коли таке перерахування дозволено законодавством), неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, неявка не є перешкодою для розгляду справи.
Клопотань про розгляд справи у його відсутності, чи про відкладення розгляду справи з причин, що унеможливлюють прибуття за викликом не надіслав.
Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Практика Європейського Суду з прав людини (зокрема рішення «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008) наголошує, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».
За таких обставин, суд розглядає справу у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали протоколу про адміністративне правопорушення, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1 ст. 9 КУпАП).
Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожно їсправи, вирішенні її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен з'ясувати чи винна дана особа у вчиненні адміністративного правопорушення, а також всі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Так, за ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративнеправопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу (ч. 2 ст. 251 КУпАП).
Згіднозі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїмв нутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Склад адміністративного правопорушення - це сукупність установлених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак, наявність яких характеризує діяння як адміністративне правопорушення (проступок). За допомоги такої характеристики, як склад адміністративного правопорушення, є можливість отримати його загальну характеристику. Ознаками адміністративного правопорушення є: об'єкт; об'єктивна сторона; суб'єкт; суб'єктивна сторона. Лише у разі наявності всіх складових адміністративного правопорушення можна стверджувати про наявність в діях особи складу того чи іншого адміністративного правопорушення.
Отже, на стадії складання протоколу про адміністративне правопорушення, особою уповноваженою на складання такого протоколу з'ясуванню серед іншого підлягає питання чи є особа, щодо якої вирішується питання щодо притягнення до відповідальності, суб'єктом данного правопорушення, в протилежному випадку притягнення останньої до адміністративної відповідальності не можливе.
З досліджених судом матеріалів, а саме: з протоколу про адміністративне правопорушенняв бачається, що ОСОБА_1 є керівникомТОВ «Київоблгаз збут», протее матеріали справи не містять жодного доказу на підтвердження повноважень останнього, що відповідно позбавляє можливості суд перевірити чи є останній суб'єктом відповідальності за інкриміноване йому правопорушення, зокрема чи несе він відповідальність за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-4 КУпАП, а з огляду на санкцію ч. 1 ст. 163-4 КУпАП стягнення якого сааме розміру має бути щодо нього застосовано. Оскільки ж наявність будь-якого правопорушення визначається такими обов'язковими складовими як суб'єкт, суб'єктивна сторона, об'єкт, об'єктивна сторона, можна зробити висновок, що за відсутності хоча б однієї зі складових, відсутній і склад адміністративного правопорушення, в тому числі і в даному конкретному випадку.
До матеріалів справи додано лише протокол про адміністративне правопорушення, копія акта неявник ОСОБА_1 , копія запрошення ОСОБА_1 .
Матеріали справи не містять достатніх доказів того, що ОСОБА_1 порушив вимогипп. 49.18.2, п. 49.18 ст. 49 гл. 2 р. ІІ, пп.176. р. ІV Податкового кодексу Українита чи є він суб'єктом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-4КУпАП.
Відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
В силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на їїкористь.
Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченогоч. 1 ст.163-1КУпАП, тому він не може бути притягнутий до адміністративної відповідальності через відсутність в його діях складу правопорушення, передбаченогоч. 1 ст. 163-1КУпАП, у зв'язку з чим провадження по справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 33, 163-1, 247, 283-285, суд
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , за ч. 1 ст. 163-4 КУпАП закритина підставі п.1 ч.1 ст. 247 у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд м. Києва.
Суддя М.М. Головчак