Справа № 463/5212/21
Провадження № 1-кс/463/4660/21
про повернення клопотання про арешт майна
19 липня 2021 року слідчий суддя Личаківського районного суду м.Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові клопотання слідчого слідчого відділу Львівського районного управління поліції ГУ Національної поліції у Львівській області ОСОБА_3 погодженого прокурором Галицької окружної прокуратури м.Львова Львівської області ОСОБА_4 про арешт майна,
слідчий слідчого відділу Львівського районного управління поліції ГУ Національної поліції у Львівській області ОСОБА_3 за погодженням з прокурором Галицької окружної прокуратури м.Львова Львівської області ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021141050000776 від 07.05.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України.
Клопотання мотивує тим, що у провадженні слідчого відділу Львівського районного управління поліції ГУ Національної поліції у Львівській області перебувають матеріали кримінального провадження за № 12021141050000776 від 07.05.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України.
Крім цього, у провадженні слідчого відділу Львівського районного управління поліції ГУ Національної поліції у Львівській області перебувають матеріали кримінального провадження за № 12021141050001313 від 02.07.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у червні-липні 2016 року ОСОБА_5 шляхом зловживання довірою, знаходячись у приміщенні магазину декоративних рослин, за адресою: АДРЕСА_1 , під приводом позики заволоділа грошовими коштами ОСОБА_6 , чим спричинила останньому істотну майнову шкоду.
Під час досудового розслідування у кримінальному провадженні за № 12021141050000776 від 07.05.2021 року, встановлено, що 20.04.2021 року у невстановлений слідством час, невідомі особи під приводом продажу об'єкту нерухомого майна заволоділи грошовими коштами ТзОВ «ЛьвівТрейд». Відповідно до заяви ОСОБА_7 встановлено, що на його думку, до вчинення вказаного злочину може бути причетна ОСОБА_5 . Так, у червні 2016 року він передав останній грошові кошти на загальну суму 180000 доларів США, що станом на 01 липня 2016 року було еквівалентно 4467600 гривень, повернення яких мало відбутися до 01.07.2020 року. Гарантією повернення коштів стала розписка ОСОБА_5 , в якій остання підтвердила позику грошових коштів та зазначила, що у разі неповернення коштів, вона передасть йому свій житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , який належить на праві приватної власності ОСОБА_5 . Окрім цього, документи на вказаний будинок остання передала йому та ОСОБА_6 . Після спливу строку позики ОСОБА_5 не повернула позичені кошти та не вжила жодних заходів щодо передачі у власність згідно зобов'язання житлового будинку. Крім того, на прохання ОСОБА_5 він придбав автомобіль марки «Рено Мастер», який був оформлений на ОСОБА_5 з метою отримання нею прибутку. Вважає, що ОСОБА_5 зловживаючи довірою заволоділа його грошовими коштами у сумі 180000 доларів США, що еквівалентно 4467600 гривень.
Надалі, при перегляді офіційного сайту Державного підприємства «СЕТАМ» було встановлено, що вищевказаний будинок розміщений в оголошенні про продаж майна боржника ОСОБА_5 . Враховуючи наведене, виникла необхідність у накладенні арешту на вищевказаний об'єкт нерухомого майна, включаючи заборону його використання та відчуження з метою унеможливлення подальшого відчуження третім особам, настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженні будь - яким чином. У зв'язку з наведеним, слідчий просить клопотання задовольнити та накласти арешт на житловий будинок загальною площею 93,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 300730576227).
Слідчий ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, разом з тим, подав заяву про розгляд справи без його участі, клопотання підтримує у повному обсязі з підстав наведених у такому, просить клопотання задовольнити.
Враховуючи наведене, розгляд клопотання проведено без участі слідчого у відповідності до вимог ч.1 ст.172 КПК України, оскільки неприбуття слідчого у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Крім цього, з метою забезпечення арешту майна клопотання розглянуто без повідомлення власника майна у відповідності до вимог ч.2 ст.172 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст.172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Згідно з ч.4 ст.107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Вивчивши та дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 29.06.2021 року, підтверджується факт внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні за № 12021141050000776 від 07.05.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України.
З постанови в.о. заступника керівника Галицької окружної прокуратури м.Львова ОСОБА_8 від 16.07.2021 року про об'єднання матеріалів досудового розслідування вбачається, що матеріали кримінального провадження за № 12021141050000776 від 07.05.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.190 КК України та матеріали кримінального провадження за № 12021141050001313 від 02.07.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.190 КК України, об'єднано в одне провадження, якому присвоєно номер № 12021141050000776.
Згідно з ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.
Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів (п.1 ч.2 ст.170 КПК України).
Згідно з вимогами ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Частиною 11 ст.172 КПК України передбачено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Слідчий просить накласти арешт на майно, а саме: на житловий будинок загальною площею 93,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна - 300730576227), який згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта належить ОСОБА_5 (реєстраційний номер облікової картки платників податків - НОМЕР_1 ).
Разом з тим, як вбачається з матеріалів клопотання, власнику майна, на яке слідчий просить накласти арешт у кримінальному провадженні не було повідомлено про підозру.
За таких обставин слідчий суддя вважає, що у даному кримінальному провадженні процесуальний статус ОСОБА_5 третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт.
Частинами 1 та 2 ст.64-2 КПК України передбачено, що третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи. Третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна.
Зі змісту вказаної норми права випливає, що з клопотанням про арешт майна, яке належить на праві власності ОСОБА_5 , яка не є підозрюваною у даному кримінальному провадженні, має звертатись саме прокурор, а не слідчий.
До основних стандартів у сфері правового регулювання відносин власності належить Загальна декларація прав людини (1948 року) та Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод (1950 року), учасником яких є Україна.
Статтею 1 Протоколу №1 (1952 року) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Також варто звернути увагу і на позицію Європейського суду з прав людини, що висловлена в рішенні по справі «Волохи проти України». В даному рішенні Суд наголошував на тому, що втручання органів виконавчої влади у права осіб має підлягати ефективному контролю, який зазвичай має здійснюватись судовим органом, щонайменше як останньою інстанцією, оскільки судовий контроль надає найбільші гарантії незалежності, безсторонності та здійснення належного провадження.
Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченим цим Кодексом.
Так, слідчий у своєму клопотанні посилається на те, що арешт майна необхідний для збереження його, як речового доказу, однак до матеріалів клопотання не долучено належним чином завіреної копії постанови про визнання майна, на яке слідчий просить накласти арешт, речовим доказом у справі.
Крім того, відповідно до ч.2 ст.64-2 КПК України прокурор звертається до суду з клопотанням про арешт майна третьої особи.
Тобто, із клопотанням про накладення арешту на майно, яке належить третій особі, може звернутися до суду прокурор. Однак, як зазначено вище, із вказаним клопотанням про арешт майна звернувся слідчий за погодженням із прокурором.
Відповідно до ч.3 ст.172 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.
З урахуванням викладеного, клопотання про арешт майна підлягає поверненню прокурору для усунення недоліків у строк 72 години.
Враховуючи наведене, вважаю за необхідне повернути зазначене клопотання прокурору Галицької окружної прокуратури м.Львова Львівської області ОСОБА_4 , встановивши строк не більше сімдесяти двох годин для усунення вказаних недоліків.
Керуючись вимогами ст.ст.170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -
клопотання слідчого слідчого відділу Львівського районного управління поліції ГУ Національної поліції у Львівській області ОСОБА_3 погодженого прокурором Галицької окружної прокуратури м.Львова Львівської області ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021141050000776 від 07.05.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України - повернути прокурору Галицької окружної прокуратури м.Львова Львівської області ОСОБА_4 , встановивши строк не більше сімдесяти двох годин для усунення недоліків, вказаних у мотивувальній частині ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1