Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/5183/20
19.07.2021 м. Київ
Подільський районний суд міста Києва
в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в режимі відеоконференції між Подільським районним судом м. Києва та ДУ «Харківська виправна колонія № 43», кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19 листопада 2018 року за №12018100070004470 про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Лозова, Харківської області, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, розлученого, маючого двох неповнолітніх дітей (зі слів), зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , раніше судимого:
- 13.06.2016 року Лозівським міським судом Харківської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 100 годин громадських робіт;
- 27.02.2017 року Лозівським міським судом Харківської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, відповідно до ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробувальним строком на 3 роки, 21.11.2017 від відбування покарання відповідно до ст. 1 п. «в» Закону України «Про амністію в 2016 році»;
- 17.07.2020 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч.1 ст. 185, ч. 3 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі. Ухвалою Харківського апеляційного суду від 17.11.2020 року вирок Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 17.07.2020 року залишено без змін,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України,
за участю прокурора - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
та його захисника адвоката - ОСОБА_5 ,
19 листопада 2018 року ОСОБА_3 перебував в приміщені супермаркету «АТБ-Маркет» за адресою: м. Київ, вул. Василя Порика, 13, де у нього виник злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно (крадіжку).
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, ОСОБА_3 підійшов до полиць із товаром та переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, поклав собі під одяг продукти харчування, що належить ТОВ «АТМ-Маркет», а саме: пляшку горілки «Абсолют», об'ємом 0,5 літра, вартість якої складає 195,75 гривень без ПДВ та 234,90 гривень з ПДВ; ковбасу «АТБ Спецзамовлення Московська ск вак упак», вартість якої складає 75,05 гривень без ПДВ та 91,26 гривень з ПДВ.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_3 разом із викраденим майном на загальну суму 271,80 гривень без ПДВ, 326,16 гривень з ПДВ попрямував до виходу з магазину, пройшовши повз касову зону без сплати за товар, проте, через обставини, які не залежали від його волі, злочин не було закінчено, хоч він виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, оскільки намагаючись залишити місце вчинення злочину, він був затриманий охороною даного магазину.
Своїми діями, які виразились у вчиненні закінченого замаху на повторне таємне викрадення чужого майна (крадіжка), коли він виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, що не залежали від його волі, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 15 ч. 2 ст.185 КК України.
Допитаний в судовому засіданні в режимі відеоконференції обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України визнав повністю. Показав, що 19 листопада 2018 року перебував у магазині «АТБ-Маркет», що знаходиться в м. Києві, вул. В. Порика, 13, взяв з полиці одну пляшку горілки та одну упаковку ковбаси та мав намір вийти з магазину не розрахувавшись за товар, але був зупинений охоронцем. Зазначив, що про вчинене шкодує, просить його суворо не карати, стверджуючи, що він зробив для себе належні висновки.
Представник потерпілого ТОВ «АТБ Маркет» ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд кримінального провадження у його відсутності, вказав, що претензій матеріального характеру до ОСОБА_3 не має, при визначенні міри покарання покладається на розсуд суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд, враховуючи повне визнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненому кримінальному правопорушенні, за згодою всіх учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого, дослідженням даних, що характеризують особу винного. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений та інші учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, вони не викликають сумнівів у добровільності їх позицій. Судом роз'яснено, що у такому випадку учасники судового провадження будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Суд встановив, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 вірно кваліфіковані за ч.2 ст.15, ч. 2 ст. 185 КК України як закінчений замах на повторне таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд керується вимогами ст. 65-67 КК України і виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд визнає щире каяття.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , відповідно до ст. 67 КК України, не встановлено.
При визначенні виду та міри покарання, згідно з вимогами ст. 65 КК України, суд враховує характер і ступінь вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно із ст. 12 КК України є нетяжким злочином, а також відомості, які характеризують особу обвинуваченого, його щире каяття, на обліку у психіатра не перебуває, має незадовільний стан здоров'я, з 2016 року перебуває на обліку у лікаря-нарколога з приводу вживання алкоголю зі шкідливими наслідками, відсутність у потерпілого претензій матеріального та морального характеру.
На підставі викладеного, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, враховуючи відомості про особу обвинуваченого, поведінку ОСОБА_3 під час судового розгляду, який усвідомлюючи свою провину сприяв з'ясуванню обставин вчинення кримінального правопорушення, дав критичну оцінку свого злочинного діяння, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_3 необхідно призначити покарання в межах санкції ч. 2 ст.15 ч. 2 ст. 185 КК України.
При цьому, як роз'яснила Об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду в постанові від 25.06.2018 (справі №511/37/16-к) правила призначення покарання, передбачені ч. 4 ст. 70 КК України, застосовуються в разі, якщо після постановлення вироку у справі буде встановлено, що особа винна ще й в іншому злочині, вчиненому нею до постановлення попереднього вироку. У такому випадку суд може при призначенні покарання за другим вироком як поглинути покарання за першим вироком, так і приєднати його повністю або частково, однак таким чином, щоб обраний захід примусу не перевищував максимального покарання, встановленого статтею (частиною статті), за якою особу засуджено, і водночас не був меншим строку покарання, визначеного за перший злочин. При цьому суд зобов'язаний в остаточне, призначене за сукупністю злочинів, покарання зарахувати покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в ст. 72 цього Кодексу.
Судом встановлено, що вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 17.07.2020 року ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за ч.1 ст. 185, ч. 3 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі. Ухвалою Харківського апеляційного суду від 17.11.2020 року вирок Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 17.07.2020 року залишено без змін.
Враховуючи, що кримінальне правопорушення ОСОБА_3 вчинив до постановлення вироку Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 17.07.2020, тому покарання йому слід призначати за правилами ч. 4 ст. 70 КК України.
ОСОБА_3 наразі відбуває покарання за вироком в ДУ «Харківська виправна колонія №43»
Відповідно до вимог ст. 72 КК України, обвинуваченому ОСОБА_3 слід зарахувати частково відбуте покарання за попереднім вироком суду та термін попереднього ув'язнення останнього.
Цивільний позов у кримінальному проваджені відсутній.
Речові докази вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.
Згідно ч. 2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Як встановлено судом, витрати на залучення експерта при проведенні товарознавчої експертизи № 12-4/2020 від 28.11.2018 року складають 429,00 грн.
Таким чином, до стягнення з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави підлягають витрати за проведення вищезазначеної експертизи в сумі 429,00 грн.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 не обирався.
На підставі викладеного, керуючись ст. 370, 374, 376 КПК України, суд
ухвалив:
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді двох років позбавлення волі.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень до покарання за даним вироком, шляхом часткового складання призначених покарань, частково приєднати покарання за вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 17.07.2020, призначивши остаточно до відбування ОСОБА_3 покарання у виді 4 (чотирьох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_3 в строк покарання:
- термін перебування під вартою з 19 листопада 2018 року по 21 листопада 2018 року;
- частково відбуте покарання у виді позбавлення волі за вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 17 липня 2020 року, а саме з часу затримання - 07 лютого 2020 року по день набрання цим вироком від 19 липня 2021 року законної сили.
Речовий доказ:
-продукти харчування, передані на зберіганні представнику ТОВ «АТБ» - залишити у власності ТОВ «АТБ».
Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави судові витрати за проведення експертизи у розмірі 429,00 грн. (чотириста двадцять дев'ять грн. 00 коп.).
Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним Кодексом України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захиснику, представнику потерпілого та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1