19.07.2021 Справа № 756/10583/21
Номер справи 756/10583/21
Номер провадження 2-з/756/268/21
про забезпечення позову
19 липня 2021 року м. Київ
Суддя Оболонського районного суду міста Києва Шролик І.С., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Драпака Дмитра Анатолійовича про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики,-
Позивач ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Драпака Д.А. звернулася до суду із позовом, в якому просила суд стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 заборгованість за договором позики у сумі 1700000,00 грн. та судові витрати.
Одночасно з поданням позову представником позивача подано заяву про забезпечення позову, в якій просить суд накласти арешт на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а також на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_2 на праві власності та заборонити іншим особам вчиняти дії щодо відчуження вказаних квартир.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному судді заяву передано до розгляду головуючому судді Шролик І.С.
Вимоги заяви вмотивовано тим, що предметом спору між сторонами є наявна заборгованість за договором позики, укладеним 10 березня 2013 року між ОСОБА_1 ОСОБА_2 .
Представник позивача посилається на те, що нерухомість - квартира площею 51 кв. м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , вартісю близько 1 000 000, 00 грн. та квартира площею 120,7 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_2 вартістю близько 800000 грн., що є спільною сумісною власністю відповідачів, може бути відчужено на користь третіх осіб у разі невжиття заходів забезпечення позову, що може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
ОСОБА_3 вже здійснено підготовку до відчуження спільного майна, зокрема, привласнено документи, що посвідчують право власності та подано позов до Оболонського районного суду м. Києва про поділ майна подружжя.
15 травня 2021 року позивачем заявлено вимогу до ОСОБА_2 про повернення позики у повному розмірі, на що останньою було повідомлено, що наразі вона перебує у скрутному матеріальному становищі, у зв?язку з розладому сім?ї та судовими процесами, такої суми не має, а тому не може задовольнити законні вимоги позивача.
Разом з тим, ОСОБА_3 має намір заволодіти часткою вказаних квартир так як ним подано позов про визнання майна спільною сумісною власністю подружжята поділ спільного майна подружжя, а кошти, які були надані позивачем в якості позики та на які були придбані квартири, у відповідному розмірі компенсувати не бажає.
З цих підстав представник позивача просив суд заяву задовольнити в повному обсязі.
Сторони в судове засідання не з'явились, оскільки не повідомлялись про час та місце розгляду справи у відповідності до вимог ч. 1 ст. 153 ЦПК України, що не є перешкодою для розгляду даної заяви.
Дослідивши матеріали справи та матеріали поданої заяви, суд вважає, що заяву слід задовольнити частково виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Як визначено у ч. 2 ст.149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч. 3 ст.150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Вирішуючи питання щодо доцільності забезпечення позову у спосіб, про який просить позивач, суд також враховує правову позицію Верховного Суду України.
В пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», роз'яснено про те, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.
Відповідно до Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основних свобод людини, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Враховуючи зазначені вище обставини, а також враховуючи що нерухоме майно, зареєстровано за ОСОБА_2 ; можливість його відчуження, суд приходить до висновку, що на даний час є всі підстави припускати, що не вжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду в подальшому.
Як вбачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єкті нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 25 травня 2021 року розмір частки ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1 становить 1/4.
Як вбачається з інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єкті нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 25 травня 2021 року квартира АДРЕСА_2 зареєстрована за ОСОБА_2 .
Обираючи вид забезпечення позову, суд враховує інтереси позивача, відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів, а також відповідність (співмірність) забезпечення позову, який просить застосувати позивач, вимогам, які можуть бути пред'явлені в майбутньому та примусовому виконанню судового рішення на забезпечення якого скеровано заходи забезпечення.
Відтак, суд вважає, що у разі невжиття заходів забезпечення позову існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Отже, суд приходить до висновку, що заяву слід задовольнити частково, шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_2 , яка на праві власності зареєстрована за ОСОБА_2 , що буде пропорційним забезпеченням, виходячи із ймовірної вартості квартири на час розгляду заяви з ціною позову. Вартість квартири станом на дату її придбання не є актуальною.
Разом з тим, суд не вбачає підстав для задоволення вимог щодо накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , яка перебуває в спільній частковій власності, з метою недопущення порушення прав та інтересів інших співвласників квартири.
Отже, суд приходить до висновку, що заяву слід задовольнити частково, шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_2 , яка належить на праві власності ОСОБА_2 , шляхом зоборони вчиняти дії щодо його відчуження.
Керуючись ст.ст. 149-153 ЦПК України, суддя, -
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Драпака Дмитра Анатолійовича про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики- задовольнити частково.
Накласти арешт на нерухоме шляхом заборони вчиняти дії щодо його відчуження, а саме на трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_2 .
В задоволенні решти частини вимог відмовити.
Ухвала підлягає негайному виконанню з моменту її винесення.
Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м. Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу було подано протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 19 липня 2021 року.
Суддя І.С. Шролик