Справа №:752/11992/21
Провадження №: 2/755/5833/21
"20" липня 2021 р. Дніпровський районний суд міста Києва у складі: головуючого судді - САВЛУК Т. В., розглянувши матеріали заяви про забезпечення позову, яка подана в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ПП «ЮС-ЦЕНТР», треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про відшкодування шкоди,
12 липня 2021 року з Голосіївського районного суду м. Києва за підсудністю надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ПП «ЮС-ЦЕНТР», треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про відшкодування шкоди та 13 липня 2021 року вказану позовну заяву, у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, було передано в провадження судді Савлук Т.В.
18 липня 2021 року вказану справу було передано судді Савлук Т.В. відповідно до контрольного журналу судових справ і матеріалів, переданих для розгляду судді.
Разом з позовною заявою позивач ОСОБА_1 подала до суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на об'єкту житлової нерухомості, на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_2 .
Вивчивши подану до суду заяви про забезпечення позову на предмет дотримання суб'єктом звернення вимог статті 151 Цивільного процесуального кодексу України, суд приходить до наступного.
Загальні вимоги змісту і форми заяви викладені у статті 151 Цивільного процесуального кодексу України.
Заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити:
1) найменування суду, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності;
3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;
4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;
5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник;
6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення;
7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Відповідно до ч. 8 ст. 14 цивільного процесуального кодексу України, особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (надалі ЄСІТС), можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний підпис», якщо інше не передбачено цим Кодексом. Особливості використання електронного цифрового підпису в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Відповідно до ч. 13 ст. 14 Цивільного процесуального кодесу України, положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему затверджується Вищою радою правосуддя за поданням Державної судової адміністрації України та після консультацій з Радою суддів України.
Частиною 8 статті 43 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).
У відповідності до вищезазначених норм Цивільного процесуального кодексу України та ч. 1ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» визначено, що електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа (ч.ч.1-2 ст.6 зазначеного Закону).
Відповідно до ч. 1ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі, з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».
Згідно із ст. 1 Закону України «Про електронний цифровий підпис», електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Так, відповідно до ч. 5, 6 ст. 43 Цивільного процесуального кодексу України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
За змістом п.п.15.15 п.15 розділу XIIІ Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Водночас, відповідно до підпункту 15.1 підпункту 15 пункту 1розділу VII «Перехідні положення" ЦПК Українидо дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.
01 грудня 2018 року в газеті «Голос України» Державною судовою адміністрацію України було опубліковано оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Відповідно до оголошення, дослідна експлуатація системи розпочинається з 01 березня 2019 року у складі вісьмох підсистем (модулів). З 01 січня 2019 року підсистема ЄСІТС функціонує в тестовому режимі.
Проте, 01 березня 2019 року в газеті «Голос України» (№ 42 (7048) від 01 березня 2019 року) опубліковано повідомлення про відкликання ДСА України оголошення, опублікованого в газеті «Голос України» (№ 229 (6984) від 01 грудня 2018 року) щодо створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, в якому також зазначено, що про початок функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи буде повідомлено додатково.
Таким чином, після публікації цього оголошення, зміни, передбачені Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», пов'язані з початком функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, не набувають чинності.
Враховуючи викладене, до початку функціонування в Україні Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи всі документи мають подаватися в паперовому вигляді, а письмові заяви повинні мати власноручний підпис заявника або його представника.
Суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ст. 151 цього кодексу, повертає її заявнику, про що постановлює ухвалу. (ч.10 ст.153 Цивільного процесуального кодексу України)
За встановлених обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для повернення заявнику заяву про забезпечення позову, оскільки за своєю формою подана до суду заява не відповідає вимогам ч.1 статті 151 ЦПК України, не містять підпису заявника та/або його уповноваженого представника.
Роз'яснити заявнику, що він не позбавлений права повторно звернутися до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову, з дотриманням вимог встановлених ст. 151 Цивільного процесуального кодексу України.
На підставі вищевикладеного, керуючись статями 149, 151, 260, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,
Заяву ОСОБА_6 про забезпечення позову, яка подана в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ПП «ЮС-ЦЕНТР», треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про відшкодування шкоди, - повернути заявнику.
Відповідно до положень ч.1 та ч.2 ст.354 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до п.15.5 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону №2147-VІІІ від 03.10.2017 року, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.