Справа № 755/17071/20
"14" липня 2021 р. м. Київ
Дніпровський районний суд міста Києва в складі головуючого судді Савлук Т. В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини,
ОСОБА_1 , звертаючись до суду з позовом до ОСОБА_2 , просила задовольнити наступні вимоги: «стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на її утримання, як, дружини в розмірі ј частини від усіх видів його заробітку щомісячно, до досягнення дитиною - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьох років.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 12 вересня 2015 року сторони зареєстрували шлюб, від шлюбу мають дитину - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Оскільки після народження дитини позивач перебуває у відпустці по догляду за дитиною та не має змоги працювати, жодних доходів, крім соціальних виплат по догляду за дитиною не отримує, тому у відповідності до ст. 84 Сімейного кодексу України просить суд стягнути з відповідача аліменти в розмірі ј частини від усіх видів заробітку, оскільки спільна дитина проживає разом з позивачем.
25 листопада 2020 року Дніпровським районним судом міста Києва відкрите провадження у цивільній справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
11 січня 2021 року відповідач ОСОБА_2 подав відзив на позов з викладенням своїх міркувань по суті предмету позову з посиланням на норми чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, та просив задовольнити позов частково, та визначити розмір аліментів на утримання дружини 1/15 частину з усіх видів доходів щомісячно, просить суд врахувати той факт, що він сплачує аліменти на утримання дитини - сина ОСОБА_3 в розмірі ј частини з усіх видів доходів щомісячно, утримує непрацездатних батьків, які є пенсіонерами, крім того відповідач за станом здоров'я страждає на вертеброгенну торако люмбалгію зліва з помірним больовим і м'язово-топічним синдромом, та не має можливості надавати кошти на утримання дружини в розмірі визначеному позивачем.
У відповідності до ч.8 ст.279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Таким чином, розглянувши подані позивачем документи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, є достатніми для прийняття рішення у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, як це передбачено ст. 279 ЦПК України.
Суд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони грунтуються у відповідності з нормами матеріального права, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Відповідно до ч. 3 ст. 51 Конституції України, сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Відповідно до положень ст.121 Сімейного кодексу України визначено, що права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому державним органом реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.
Судом встановлено, що 12 вересня 2015 року укладено шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , який розірвано на підставі рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 29 грудня 2020 року.
Під час перебування у шлюбі у подружжя народилася дитина - син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до положень ст. 84 СК України, дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності. Дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка до досягнення дитиною шести років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Аліменти, присуджені дружині під час вагітності, сплачуються після народження дитини без додаткового рішення суду. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.
Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу , що вказано у ч. 4 ст. 84 СК України.
Аналізуючи вище вказані норми закону, слід дійти висновку, що у дружини виникає право на отримання аліментів за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: перебування у зареєстрованому шлюбі з чоловіком, проживання разом із їх спільною дитиною, яка не досягла трьох років, та наявність у чоловіка достатніх коштів на надання матеріальної допомоги (аліментів).
Отже, за змістом вищевказаної норми права, можливість отримання аліментів на утримання дружини, з якою проживає дитина до досягнення нею трьох років, виникає за умови, що чоловік має можливість надавати таку матеріальну допомогу.
Такий правовий висновок, вказаний і Верховним Судом в постанові від 12 листопада 2018 року у справі № 202/712/17, провадження № 61-28943св18, які є обов'язковими для врахування всіма судами України.
Отже, сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов'язковим, оскільки право на аліменти належить дружині-матері незалежно від цієї обставини.
Згідно статтей 77, 79 Сімейного кодексу України, утримання одному з подружжя надається другим із подружжя у натуральній або грошовій формі за їхньою згодою. За рішенням суду аліменти присуджуються одному з подружжя, як правило, у грошовій формі. Аліменти сплачуються щомісячно. За взаємною згодою аліменти можуть бути сплачені наперед. Аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.
За змістом ст. 80 Сімейного кодексу України, аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів одному з подружжя суд визначає з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх дочки, сина, батьків та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення. Розмір аліментів, визначений судом, може бути згодом змінений за рішенням суду за позовною заявою платника або одержувача аліментів у разі зміни їхнього матеріального і (або) сімейного стану.
Відповідно до статтей 76-80 Цивільного процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За змістом статтей 81,89 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
На підтвердження що малолітня дитина проживає разом з позивачем, надано Довідку №185 видана Виконавчим комітетом Володарської сільської ради Поліського району Київської області, від 20 жовтня 2020 року, відповідно до якої, міститься інформація, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживають за адресою: АДРЕСА_1 , з 01 листопада 2019 року по теперішній час.
Висуваючи заперечення проти позову, відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що дійсно сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, від шлюбу мають спільну дитину - ОСОБА_3 , оскільки відповідач працює з неповним робочим днем у Товаристві з обмеженою відповідальністю Науково-вповаджувальна фірма «КРИПТОН» на посаді інженера та має дохід 6 037,50 гривень на місяць, та з урахуванням, що він сплачує аліменти на утримання дитини - сина ОСОБА_3 в розмірі ј частини з усіх видів доходів щомісячно, та утримує непрацездатних батьків, які є пенсіонерами, крім того відповідач за станом здоров'я страждає на вертеброгенну торако люмбалгію зліва з помірним больовим і м'язово-топічним синдромом, та не має можливості надавати кошти на утримання дружини в розмірі визначеному позивачем, тому просить стягнути аліменти на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років 1/15 частину з усіх видів доходів щомісячно.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. (ст.5 Цивільного процесуального кодексу України)
Особа, права якої порушено, може скористатись не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. (ч.1 ст.13 Цивільного процесуального кодексу України)
Судом встановлено, що відповідач працює на посаді провідного інженера відділу розробки та виробництва технічних засобів (з неповним робочим днем) в Товаристві з обмеженою відповідальністю Науково-впроваджувальна фірма «КРИПТОН», в період з 03 січня 2021 року, отримав заробітну плату в загальному розмірі 6 037,5 грн. за місяць.
При вирішенні спору суд враховує, що на підставі судового наказу виданий Дніпровським районним судом м. Києва від 16 листопада 2020 року, присуджено до стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 % розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 29.10.2020 року і до досягнення дитиною повноліття.
Суд не приймає до уваги, посилання відповідача на те, що на його утриманні знаходиться непрацездатні батьки: мати ОСОБА_4 та батька ОСОБА_5 , які є пенсіонерами, оскільки вказані доводи не підтверджені належними та допустимими доказами, надані копії пенсійного посвідчення батьків відповідача свідчать про певний соціальний статус та наявність пільг, а не про спільне проживання з відповідачем та перебування на його утриманні, необхідність матеріальної допомоги визначається в кожному конкретному випадку в залежності від матеріального становища батьків, а саме: отримання батьками пенсії, державних пільг, субсидій, наявність у батьків майна, що може приносити дохід тощо. Сам факт непрацездатних батьків не зумовлює виникнення у відповідача обов'язку надання батькам утримання - стан непрацездатності має супроводжуватися необхідністю отримувати батьками матеріальної допомоги.
Крім того суд не бере до уваги Медичну документацію відповідача ОСОБА_2 , а саме: Висновок невролога від 25 лютого 2020 року та Протокол УЗД обстеження органів черевної порожнини, оскільки дана документація не містить, чіткого призначення лікування, а носять лише інформаційний характер стосовно рекомендації, щодо стану здоров'я відповідача.
Згідно із ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. (ч. 1 ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України)
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. (ст.5 Цивільного процесуального кодексу України)
Відповідно до частини другої ст.89 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на викладене, дружина з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов'язковим, оскільки право на аліменти належить дружині-матері незалежно від цієї обставини. Крім того суд враховує позицію відповідача, який не заперечує, щодо стягнення аліментів на утримання дружини у розмір 1/15 частини з усіх видів доходу щомісячно до досягнення дитиною трьох років. Дослідивши докази, які свідчать про дійсний матеріальний стан відповідача, та його спроможність надавати матеріальну допомогу на утримання дружини, тому з сукупності оцінених судом доказів, суд приходить до висновку, що визначений позивачем розмір аліментів (ј частини від всіх доходів відповідача) підлягає зменшенню до 1/15 частини, та задоволенню позовних вимог в цій частині.
Відповідно до положень ст.141 Цивільного процесуального кодексу України суд присуджує стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати по сплаті судового збору в сумі 840,80 грн, оскільки позивач звільнена від сплати судових витрат за подання позову про стягнення аліментів на утримання дітей.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 75, 77, 80, 84 сімейного кодексу України, статтями 2, 10, 49, 76-81, 89, 141, 264 - 265, 274, 279, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини,- задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_1 у розмірі 1/15 частини всіх видів заробітку (доходів) щомісячно, починаючи з 12 листопада 2020 року і до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягувач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 .
Боржник: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_3 .
Відповідно до ст. 354 ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017,апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Уразі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя: