Справа № 712/7741/21
Провадження № 6/712/305/21
20 липня 2021 року Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:
головуючого судді - Троян Т.Є.
при секретарі - Ліпатовій Н.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси подання головного державного виконавця Соснівського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Василюк Ю.О. про примусове проникнення до житла боржника,
Головний державний виконавець Соснівського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Василюк Ю.О. звернулася до суду з поданням про примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_1 , мотивуючи його наступним: На виконанні у Соснівському відділі державної виконавчої служби у місті Черкаси ЦМУ МЮ (м. Київ) знаходиться зведене виконавче провадження № 59028063 від 06.05.2019 року з примусового виконання: вимога про сплату боргу ГУ ДФС у Черкаській області № Ф-2380-25-У від 06.11.2018 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ГУ ДФС у Черкаській області боргу в сумі 152793,09 грн.; вимога про сплату боргу ГУ ДФС у Черкаській області № Ф-2380-25-У від 05.09.2018 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ГУ ДФС у Черкаській області боргу в сумі 1369793,55 грн.; вимога прос плату боргу ГУ ДПС у Черкаській області № Ф-2380-25-У від 09.02.2021 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ГУ ДПС у Черкаській області боргу в сумі 21969,20 грн. Рішення на даний час боржником не виконано, декларацію не надано, будь яких дій, спрямованих на його виконання не здійснено. В ході виконання виконавчого провадження державним виконавцем з метою виявлення майна та коштів боржника надіслано запити до реєстраційної служби речових прав на нерухоме майно, Міністерства внутрішніх справ України, ДПС у Черкаській обл., ПФУ в м. Черкаси, Департаменту організаційного забезпечення ЧМР, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Державної служби морського та річкового транспорту України Черкаського міського центру зайнятості, ГУ Держпродспоживслужби та ГУ Держгеокадастр. Згідно довідки ДПС у Черкаській області та УПФУ боржник доходів не отримує. Наявні відкриті рахунки у банківських установах, а саме : ПАБ «Укргазбанк» та ПАТ «Укрінбанк», але кошти на рахунках відсутні. З метою повного фактичного виконання рішення на кошти боржника накладено арешт. Згідно інформації з Єдиного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців, встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець. Виконавцем встановлено, що згідно з довідкою Міністерства внутрішніх справ України за ОСОБА_1 транспортних засобів не зареєстровано. Згідно інформації Департаменту організаційного забезпечення Черкаської міської ради про реєстрацію місця проживання, ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . За викликами державного виконавця боржник жодного разу не з'явився та про причини неявки не повідомив. Неодноразово виконавцем, з метою перевірки майнового стану та опису нерухомого майна, що належить боржнику на праві приватної власності, здійснювались виходи за адресою реєстрації боржника, але провести виконавчі дії не виявилось можливим, так як доступу до помешкання надано не було, двері ніхто жодного разу не відчинив. А при останньому виході за адресою, 20.05.2021р., мешканкою квартири було категорично у грубій формі відмовлено державному виконавцю у доступі до помешкання боржника. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, у боржника на праві приватної власності наявне нерухоме майно, а саме: 1/6 частина квартири АДРЕСА_2 . З метою повного фактичного виконання рішення накладено арешт на все майно боржника. В зв'язку з цим, держаний виконавець звернувся до суду з поданням про примусове проникнення до житлового приміщення ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Державний виконавець до судового засідання не з'явилася, розгляд подання просила проводити без її участі.
Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що подання не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Частина 1 ст. 439 ЦПК України передбачає, що питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцем знаходження житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця.
Відповідно до ст. 30 Конституції України не допускається проникнення в житло або інше володіння особи, проведення в них огляду не інакше як за вмотивованим рішенням суду.
В судовому засіданні встановлено, щона виконанні у Соснівському відділі державної виконавчої служби у місті Черкаси ЦМУ МЮ (м. Київ) знаходиться зведене виконавче провадження № 59028063 від 06.05.2019 року з примусового виконання: вимога про сплату боргу ГУ ДФС у Черкаській області № Ф-2380-25-У від 06.11.2018 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ГУ ДФС у Черкаській області боргу в сумі 152793,09 грн.; вимога про сплату боргу ГУ ДФС у Черкаській області № Ф-2380-25-У від 05.09.2018 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ГУ ДФС у Черкаській області боргу в сумі 1369793,55 грн.; вимога прос плату боргу ГУ ДПС у Черкаській області № Ф-2380-25-У від 09.02.2021 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ГУ ДПС у Черкаській області боргу в сумі 21969,20 грн.
З матеріалів доданих до подання, зокрема, актів приватного виконавця від 12.03.2019, 15.05.2019, 21.08.2019, 22.03.2021 та 20.05.2021 вбачається, що головним державним виконавцем здійснено виїзд за адресою АДРЕСА_1 , однак доступу до помешкання не було надано, двері даної квартири були зачинені, залишено виклик державного виконавця.
Відповідно до ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно із ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Так, у частині першій статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено обов'язок виконавця вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Аналогічним за змістом є і п.1 ч.2 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якою виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Крім того, п. 12 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду з поданням про розшук дитини, про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання, а відповідно до п. 4 ч. 3ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження»,виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв'язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду.
Зі змісту вказаних правових норм вбачається, що виконавець може звернутися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника-фізичної особи у разі, якщо боржник чинить перешкоди його вільному доступу до цього житла чи іншого володіння.
Частинами 1, 2 статті 311 ЦК України визначено, що житло фізичної особи є недоторканним. Проникнення до житла чи до іншого володіння фізичної особи, проведення у ньому огляду чи обшуку може відбутися лише за вмотивованим рішенням суду.
Гарантування кожному прав на повагу та недоторканність житла є не тільки конституційно-правовим обов'язком держави, а й дотриманням взятих Україною міжнародно-правових зобов'язань відповідно до положень Загальної декларації прав людини 1948року,Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року. Зазначені міжнародні акти згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України.
Відповідно до статті 12 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, пункту 1 статті 17 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року ніхто не може зазнавати безпідставного посягання на недоторканність свого житла.
При здійсненні своїх прав і свобод кожна людина може зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги до прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві (пункт 2 статті 29 Загальної декларації прав людини 1948 року, стаття 18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950року).
Аналіз положень Закону України «Про виконавче провадження» та процесуальних норм дає підстави для висновку, що законодавець збалансував права як особи, що ініціює питання звернення з поданням до суду про примусове проникнення до житла, так і особи, щодо якої такі заходи застосовано. При цьому, питання про примусове проникнення до житла вирішується не інакше як шляхом прийняття вмотивованої ухвали суду з додержанням принципу верховенства права.
Таким чином, рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника-фізичної особи має бути вмотивованим і ґрунтуватися на доказах, які підтверджують перешкоджання боржника вільному доступу виконавця до цього житла чи іншого володіння.
На час розгляду подання про примусове проникнення до житла боржника державним виконавцем до суду не надано доказів того, що боржник достовірно повідомлений про наявність виконавчого провадження та свідомо ухиляється від виконання судових рішень. Відсутні відомості про повідомлення боржника про вчинені державним виконавцем дії в ході виконавчого провадження: повідомлення про винесені постанови, про наміри здійснити виходи за адресою, тощо.
Таким чином, аналізуючи докази, надані в підтвердження вимог подання, суд вважає, що державний виконавець, звертаючись із зазначеним поданням, в його змісті належним чином не вмотивував неможливість виконання рішення суду в інший спосіб з наданням вмотивованих та належно обґрунтованих доказів.
З викладеного слідує, що обставини викладені в поданні не обґрунтовані достовірними, належними доказами, які б слугували підставою для його задоволення.
При цьому, слід зазначити, що при наявності інших чи нових обставин, державний виконавець не позбавлений права звертатися до суду із відповідним поданням.
Керуючись ст.ст. 258-260, 439 ЦПК України, ст. 30 Конституції України, суд
У задоволенні подання головного державного виконавця Соснівського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Василюк Ю.О. про примусове проникнення до житла боржника - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом п'ятнадцятиднів з дня її проголошення.
Головуючий: Т.Є.Троян