Р. С. З. № 61
про відкриття провадження у цивільній справі
20 липня 2021 року Суддя Маньківського районного суду, Черкаської області В.Л. Маренюк, розглянувши матеріали за позовом ОСОБА_1 до Маньківської селищної ради про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом,
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом.
На підставу своїх вимог спирається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Маньківка, Маньківського району, Черкаської області у віці 62 років помер батько позивача ОСОБА_2 , про що 24.09.2018 року складено відповідний актовий запис № 6, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 24.09.2018 року виконавчим комітетом Кривецької сільської ради Маньківського району Черкаської області.
Довідка виконавчого комітету Кривецької сільської ради Маньківського району Черкаської області від 02.07.2021 року № 132 підтверджує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Маньківка Маньківського району Черкаської області помер гр. ОСОБА_2 , який до дня смерті був зареєстрований та постійно проживав в будинку АДРЕСА_1 . На день смерті громадянина ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 зі спадкодавцем проживала його дружина ОСОБА_3 . Інші громадяни, в тому числі неповнолітні діти разом з ним не проживали.
Також, дана довідка інформує, що спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_2 є: дружина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , син - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , дочка - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Більше спадкоємців за законом немає. Заповіт від імені громадянина ОСОБА_2 Кривецькою сільською радою Маньківського району Черкаської області не посвідчувався.
Після смерті ОСОБА_2 у приватного нотаріуса Маньківського районного нотаріального округу Завірюхи О.В., заведено спадкову справу №16/2019, номер у Спадковому реєстрі - 63910806, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі №55494289 від 16.03.2019 року.
Попередньо, ІНФОРМАЦІЯ_6 в селі Кривець, Маньківського району, Черкаської області у віці 86 років померла баба позивача по батькові ОСОБА_6 , про що 10.11.2014 року складено відповідний актовий запис № 10, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим 10.11.2014 року виконавчим комітетом Кривецької сільської ради Маньківського району Черкаської області.
Довідка виконавчого комітету Кривецької сільської ради Маньківського району Черкаської області від 02.07.2021 року № 133 підтверджує, що ІНФОРМАЦІЯ_6 в селі Кривець, Маньківського району, Черкаської області померла гр. ОСОБА_6 , яка до дня смерті була зареєстрована та постійно проживала в будинку АДРЕСА_1 .
На день смерті гр. ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_6 зі спадкодавцем ніхто проживав, в тому числі неповнолітні діти.
Спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_6 був її син - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Більше спадкоємців за законом немає. Заповіт від імені гр. ОСОБА_6 Кривецькою сільською радою Маньківського району Черкаської області не посвідчувався.
Після смерті ОСОБА_6 у Маньківській державній нотаріальній конторі заведено спадкову справу №442 за 2014 рік, номер у Спадковому реєстрі - 56944262, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі №39264967 від 24.12.2014.
Спадщину після смерті ОСОБА_6 прийняв та переоформив на своє ім'я батько позивача, син спадкодавці - ОСОБА_2 .
Викладене підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданим 16.01.2018 року державним нотаріусом Маньківської державної нотаріальної контори Шевченко Н.Г., у спадковій справі №442 за 2014 рік, зареєстрованим в реєстрі за №36.
Даним свідоцтвом підтверджується, що спадкоємцем майна гр. ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 є син - гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: с. Кривець Маньківського району Черкаської області.
Спадкове майно, на яке видано це свідоцтво, складається з земельної ділянки площею 2,2787га, що розташована в с. Кривець Маньківського району Черкаської області, яка належала померлій на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЧР №071593, виданого Маньківським районним відділом земельних ресурсів Черкаської області 26 березня 2004 року. Цільове призначення (використання) земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Тобто, батько позивача переоформив на своє ім'я спадкове майно за законом після смерті своєї матері (баби позивача), про що ним було отримано відповідне Свідоцтво про право на спадщину за законом від 16.01.2018 року.
Разом з тим, після смерті баби позивача (батькової матері) ОСОБА_6 залишилось інше спадкове майно - житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, розташований по АДРЕСА_1 . Дане майно батько позивача у спадщину після смерті своєї матері прийняв, проте спадкових прав не переоформив у зв'язку із смертю, і дані права на спадщину перейшли до позивача в порядку спадкування за законом.
Так, згідно довідки виконкому Кривецької сільської ради Маньківського району Черкаської області від 14.07.2020 року №184, житловий будинок по АДРЕСА_1 , рахується за померлою ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_6 .
Разом з тим, як виявилось в процесі оформлення спадщини, присадибна земельна ділянка площею 0,2990га, на якій розташований даний будинок, рахується за гр. ОСОБА_7 , дідом позивача по батькові.
ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_9 у віці 77 років в селі Кривець Маньківського району Черкаської області, про що 04.07.2005 року в Книзі реєстрації смертей зроблено відповідний актовий запис №17, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , виданим 04.07.2005 року Кривецькою сільською радою Маньківського району Черкаської області.
Довідка Кривецької сільської ради Маньківського району Черкаської області від 20.04.2015 №86 підтверджує, що ОСОБА_7 дійсно проживав в селі Кривець Маньківського району Черкаської області, на день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_10 з ним проживала ОСОБА_6 1928 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_8 . Інші громадяни, в тому числі неповнолітні діти з ним не проживали.
Дана довідка була надана батькові позивача ОСОБА_2 , оскільки за життя він здійснював оформлення спадкових прав на дане спадкове майно - житловий будинок та присадибну земельну ділянку, однак не встиг це зробити у зв'язку із смертю.
Довідка виконавчого комітету Кривецької сільської ради Маньківського району Черкаської області від 02.07.2021 року № 134 підтверджує, що ІНФОРМАЦІЯ_9 в селі Кривець, Маньківського району, Черкаської області помер гр. ОСОБА_7 , який до дня смерті був зареєстрований та постійно проживав в будинку АДРЕСА_1 .
На день смерті гр. ОСОБА_7 4 липня 2005 року зі спадкодавцем проживала постійно його співмешканка ОСОБА_6 , з якою він проживав у незареєстрованому шлюбі. Інші особи, в тому числі неповнолітні діти з ним не проживали.
Спадкоємцем за законом після смерті гр. ОСОБА_7 на час смерті залишалась ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_8 . Більше спадкоємців за законом немає. Заповіт від імені гр. ОСОБА_7 посвідчений Кривецькою сільською радою Маньківського району Черкаської області за р.№135 від 30.11.1998 року на земельну ділянку не змінено і не відмінено. Спадкоємцем за заповітом є ОСОБА_3 .
ОСОБА_3 доводиться позивачу рідною матір'ю, та прийняла у спадщину після смерті ОСОБА_7 заповідану їй земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва згідно заповіту від імені спадкодавця, посвідченого Кривецькою сільською радою Маньківського району Черкаської області за р.№135 від 30.11.1998 року. Відповідно, інше майно спадкодавця спадкується за законом.
Таким чином, після смерті ОСОБА_7 , у відповідності до ч.3 ст.1268, спадщину за законом прийняла баба позивача ОСОБА_6 , після смерті якої спадщину прийняв батько позивача ОСОБА_2 , а після його смерті позивач прийняв спадщину за законом, відповідно до позивача перешли права на переоформлення спадщини після смерті всіх спадкодавців.
З метою переоформлення спадкових прав на житловий будинок та присадибну земельну ділянку по АДРЕСА_1 , позивач звернувся за місцем відкриття спадщини до приватного нотаріуса Маньківського районного нотаріального округу Завірюхи О.В. з відповідною заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину.
23.01.2021 року приватним нотаріусом Маньківського районного нотаріального округу Завірюхою О.В. позивачу надано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії за №67/02-31 від 23.01.2021 року.
Даною постановою відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на нерухоме майно після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відмова у видачі свідоцтв про право на спадщину на вказане спадкове майно мотивована тим, що відсутні правовстановлюючі документи на майно та не надано підтвердження родинних відносин з ОСОБА_7 , що у свою чергу виключає можливість оформлення спадщини в нотаріальному порядку.
Згідно наведеної у вказаній постанові інформації нотаріусом повідомлено, що керуючись статтями 66-69 Закону України «Про нотаріат», нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва, та склад спадкового майна.
За даними Спадкового реєстру було перевірено наявність відкритої спадкової справи, спадкового договору чи заповіту, складеного спадкодавцем. На підставі заяв ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про прийняття спадщини після смерті чоловіка і батька ОСОБА_2 , приватним нотаріусом Маньківського районного нотаріального округу Завірюхою О. В. відкрита спадкова справа № 16/2019 від 16 березня 2019 року. На момент заведення спадкової справи заповітів, посвідчених від імені спадкодавця не виявлено. Факт смерті ОСОБА_2 і час відкриття спадщини підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим виконавчим комітетом Кривецької сільської ради Маньківського району Черкаської області 24 вересня 2018 року, актовий запис № 6.
На запит від 17 червня 2020 року за № 434/02-14 Маньківською державною нотаріальною конторою було надано копію спадкової справи 442/2014 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_6 . На підставі заяви ОСОБА_2 про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_6 , Маньківською державною нотаріальною конторою була відкрита спадкова справа № 442/2014 від 24 грудня 2014 року. ОСОБА_1 заявою від 24 грудня 2014 року № 1307 відмовився від прийняття спадщини після смерті бабки ОСОБА_6 . 16 січня 2018 року Маньківською державною нотаріальною конторою видано свідоцтво про право на спадщину за законом, зареєстроване в реєстрі за № 36, на земельну ділянку площею 2,2787 га на ім'я ОСОБА_2 .
На запит від 28 листопада 2020 року за № 1022/02-14 Маньківською державною нотаріальною конторою було надано копію спадкової справи 587/2005 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_9 ОСОБА_7 . На підставі заяви ОСОБА_3 про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7 , Маньківською державною нотаріальною конторою була відкрита спадкова справа № 587/2005 від 30 грудня 2005 року. 22 лютого 2006 року Маньківською державною нотаріальною конторою видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, зареєстроване в реєстрі за № 539, на земельну ділянку площею 2,31 га на ім'я ОСОБА_3 .
Спадкоємцем повідомлено, що документи, які посвідчують право власності на зазначене нерухоме майно у нього відсутні і тому надати їх нотаріусу для видачі свідоцтв про право на спадщину не можливо.
Відповідно довідки, виданої виконавчим комітетом Кривецької сільської ради Маньківського району Черкаської області 14 липня 2020 року за № 184, вищезазначений житловий будинок з надвірними спорудами дійсно рахується за ОСОБА_6 , спадщину після якої прийняв ОСОБА_2 , але не оформив своїх спадкових прав у зв'язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно довідки, виданої виконавчим комітетом Кривецької сільської ради Маньківського району Черкаської області 24 листопада 2020 року за № 276, вищезазначена земельна ділянка рахується за ОСОБА_7 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_9 . На підтвердження родинних відносин з ОСОБА_7 , заявником не надано жодних документів.
Згідно інформації, виданої виконавчим комітетом Кривецької сільської ради Маньківського району Черкаської області 24 листопада 2020 року за № 277, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_11 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , проживали однією сім'єю.
Згідно підпункту 4.12, пункту 4 глави 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів. Відповідно до підпункту 4.15 пункту 4 глави 10 розділу 2 вищевказаного Порядку видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на майно.
Відповідно до п. 3 глави 7 розділу І Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, документи, на підставі яких вчинено нотаріальну дію, та документи або копії (витяги) з них, необхідні для вчинення нотаріальних дій, обов'язково долучаються до примірника правочину, свідоцтва тощо, які залишаються у справах нотаріуса. У разі коли державну реєстрацію права власності на нерухоме майно відповідно до закону проведено без видачі документа, що посвідчує таке право, нотаріальна дія щодо такого майна вчиняється на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманої шляхом безпосереднього доступу до нього. Така інформація долучається до примірника правочину, свідоцтва тощо, які залишаються у справах нотаріуса. Державна реєстрація права власності на вищевказане нерухоме майно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутня. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтв про право на спадщину документів, та є інші спадкоємці, які звернулися із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку. Таким чином, заявнику для отримання свідоцтв про право на спадщину необхідно звернутися до суду.
Таким чином, нотаріусом перевірено та підтверджено викладені факти прийняття спадщини позивачем, факт прийняття та переходу прийняття спадщини від попередніх спадкодавців. Разом з тим, у видачі свідоцтва про право на спадщину відмовлено у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів та відсутності підтвердження родинних відносин з ОСОБА_7 .
При цьому, одночасно слід зазначити, що інші спадкоємці, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_2 - мати позивача ОСОБА_3 , брат позивача ОСОБА_4 та сестра ОСОБА_5 надали письмові заяви, якими заявляють та підтверджують, що не заперечують проти оформлення спадщини, яка залишилась після смерті ОСОБА_2 , зокрема житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , та присадибної земельної ділянки площею 0,2990га на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та просять всі пов'язані з цим судові розгляди проводити без їх участі. Справжність підписів на заявах засвідчено нотаріально уповноваженою посадовою особою органу місцевого самоврядування.
Таким чином, за сукупністю викладеної інформації та підтверджених обставин, визначених у довідках виконавчого комітету Кривецької сільської ради Маньківського району Черкаської області від 02.07.2021 року № 132, №133, №134, довідці Кривецької сільської ради Маньківського району Черкаської області від 20.04.2015 №86, постанові приватного нотаріуса Маньківського районного нотаріального округу Завірюхи О.В. від 23.01.2021, з урахуванням заяв-відмов від спадщини ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , вбачається, що єдиним спадкоємцем майна - житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами та земельної ділянки по АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , є лише ОСОБА_1 , позивач по справі.
Разом з тим, ОСОБА_7 , який проживав однією сім'єю постійно разом з бабою позивача ОСОБА_6 , доводився рідним батьком батькові позивача ОСОБА_2 , та відповідно позивачу доводився дідом. Однак, у батьковому свідоцтві про народження він батьком не вказаний, вказано тільки ім'я « ОСОБА_7 ».
У зв'язку з цим, з метою отримання відповідного підтвердження вказаних родинних відносин, позивач звернувся до Маньківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану в Уманському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) з відповідною заявою щодо отримання згідно актових записів відповідне підтвердження родинних відносин з ОСОБА_7 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_10 .
Листом Маньківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану в Уманському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 30.06.2021 №657/22,16 повідомлено, що наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 № 52/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2000 р. за № 719/4940 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 24.12.2010 №3307/5), затверджено Правила державної реєстрації актів цивільного стану в Україні (далі «Правила»).
У відповідності до п.9 розділу І Правил, працівники органів державної реєстрації актів цивільного стану зобов'язані додержуватись таємниці державної реєстрації актів цивільного стану. За рішенням суду фізична особа має право на ознайомлення з конфіденційною інформацією в актових записах цивільного стану про інших осіб, якщо це необхідно для реалізації та захисту прав та законних інтересів.
Повторна видача свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану, а також видача витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян здійснюються відділами державної реєстрації актів цивільного стану при підтвердженні права особи на отримання даних документів та, в окремих випадках, родинних відносин між заявником та особою, щодо якої складено актовий запис цивільного стану.
Відповідно до п.4 розділу ІV Правил, повторна видача свідоцтва про державну реєстрацію акту цивільного стану здійснюється за заявою особи, щодо якої складено запис, батьків, усиновлювачів, опікунів, піклувальників, представника закладу охорони здоров'я, навчального або іншого дитячого закладу, де постійно перебуває дитина, органу опіки та піклування. Свідоцтво про державну реєстрацію акту цивільного стану видається представникам зазначених установ за довіреністю установи та при пред'явленні документів, що посвідчують їх особу.
Як повідомлено у даному листі, за наданими документами відсутнє підтвердження родинних відносин та відповідно прав кола спадкоємців, тому не вбачається можливим надати відповідне підтвердження родинних відносин згідно актових записів з ОСОБА_7 .
На підставі викладеного, рекомендовано звернутись до суду для підтвердження відповідних юридичних фактів, процедура встановлення яких передбачена Цивільним процесуальним кодексом України, зокрема в порядку окремого провадження відповідно до ст.ст.293, 315 ЦПК України, оскільки за наявними документами надати запитувану інформацію та документи у відділу немає правових підстав.
По суті, вказаний лист відділу ДРАЦС є довідкою про неможливість відновлення втрачених документів у відповідності до приписів ч.2 ст.318 ЦПК України
Разом з тим, факт того, що покійний ОСОБА_7 доводився рідним батьком батькові позивача ОСОБА_2 , підтверджується письмовими заявами жителів села Кривець Маньківського району Черкаської області - гр. ОСОБА_10 та гр. ОСОБА_10 , справжність підписів на заявах засвідчено нотаріально уповноваженою посадовою особою виконавчого комітету Кривецької сільської ради Маньківського району Черкаської області.
Також, цей факт підтверджується інформацією, наведеною у довідці виконавчого комітету Кривецької сільської ради від 14.08.2015 року №262, яка збереглась після смерті батька, який почав за життя оформляти спадкове майно, проте не встиг оформити у зв'язку із смертю.
Також, у зв'язку з отриманою інформацією щодо наявності факту видачі правовстановлюючого документа на присадибну земельну ділянку на ім'я ОСОБА_7 , позивач звернувся з відповідною заявою до відділу Держгеокадастру у Маньківському районі Черкаської області із заявою, якою просив повідомити інформацію щодо видачі правовстановлюючого документа - Державного акта на право приватної власності на для ведення особистого підсобного господарства площею 0,2990га, яка розташована в АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_7 .
Листом відділу Держгеокадастру у Маньківському районі Черкаської області від 25.06.2021 року № БП-35/0-0.300-37/138-21 повідомлено, що згідно рішення Кривецької сільської ради від 27.03.1997 року №10-1, зареєстровано та видано державний акт на право власності на земельну ділянку на ім'я ОСОБА_7 за №18 від 6 серпня 2002 року серія ЧР-11-10-18. Земельна ділянка площею 0,2990 га розташована в селі Кривець, Маньківського району Черкаської області, цільове призначення земельної ділянки: для ведення особистого підсобного господарства.
Також на підтвердження викладеного надано копію вказаного державного акта на право власності на земельну ділянку, чим підтверджується, що дійсно було видано вказаний правовстановлюючий документ. У зв'язку з втратою даних державного акта, на замовлення позивача здійснено публікацію оголошення про втрату правовстановлюючого документа в газеті «Маньківські новини».
Також, на замовлення позивача отримано витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку та інформацію Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку.
На замовлення позивача ПП «Уманський центр технічної інвентаризації» проведено технічну інвентаризацію майна та 27.01.2021 року виготовлено технічний паспорт на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 .
Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 11.02.2021 №243971304 підтверджує, що за параметрами запиту, права власності, інші речові права, іпотеки, обтяження відносно будинку АДРЕСА_1 , відомості відсутні.
Згідно даних технічної інвентаризації встановлено, що житловий будинок збудовано у 1961 році, інші будівлі збудовано у період 1961-1970 років.
01.07.2021 року за № 26/06-09 відділом будівництва, архітектури, житлово-комунального господарства, комунального майна виконавчого комітету Маньківської селищної ради надано висновок про відповідність забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації, державних будівельних норм і правил.
Згідно даного висновку, забудова земельної ділянки по АДРЕСА_2 не порушує права інших осіб та використовувати сусідні земельні ділянки відповідно до цільового призначення, відділ будівництва, архітектури, житлово-комунального господарства, комунального майна виконавчого комітету Маньківської селищної ради не заперечує щодо визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_2 .
У зв'язку з відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, у позивача-спадкоємця немає можливості оформити право власності на спадкове майно у іншому порядку, ніж шляхом звернення з даним позовом до суду про визнання права власності на майно в порядку спадкування, оскільки іншої можливості оформити право власності на майно немає.
Разом з тим, хоча у видачі свідоцтва про право на спадщину відмовлено, наявні документи підтверджують те, що на земельну ділянку було видано правовстановлюючий документ, однак він втрачений, на житловий будинок правовстановлюючий документ за життя не було отримано, однак він належав спадкодавцю з часу його побудови.
Право власності на житловий будинок набувається у порядку, який був чинним на час завершення його будівництва. Згідно даних технічної інвентаризації, житловий будинок був збудований у 1961 році.
У 1961 році питання набуття права власності регулювались Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року «Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків» (далі - Указ від 26 серпня 1948 року), що був визнаний таким, що втратив чинність, Указом Президії Верховної Ради СРСР від 22 лютого 1988 року № 8502-ІІ, і прийнятою відповідно до Указу від 26 серпня 1948 року постановою Ради Міністрів СРСР від 26 серпня 1948 року «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року «Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків» (далі - Постанова від 26 серпня 1948 року), які, зокрема, визначали умови та правові наслідки будівництва.
Згідно зі статтею 1 Указу від 26 серпня 1948 року кожен громадянин і кожна громадянка мали право купити або збудувати для себе на праві особистої власності жилий будинок на один або два поверхи з числом кімнат від однієї до п'яти як у місті, так і поза містом.
Пункт 2 Постанови від 26 серпня 1948 року визначав, що земельні ділянки для будівництва індивідуальних жилих будинків відводяться за рахунок земель міст, селищ, держземфонду і земель держлісфонду у безстрокове користування, а збудовані на цих ділянках будинки є особистою власністю забудовника.
Отже, за Указом від 26 серпня 1948 року та Постановою від 26 серпня 1948 року підставою виникнення у громадянина права власності на жилий будинок був сам факт збудування ним його з додержанням вимог цих актів законодавства.
Ці правові акти не пов'язували виникнення права власності на житловий будинок із проведенням його реєстрації.
Вказана правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України у справі № 6-137цс13 від 18 грудня 2013 року.
Слід також зазначити, що відповідно до п.42 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015р. №1127, для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року, подаються: 1) технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна; 2) документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси.
Позивач не може скористатись даним Порядком та зареєструвати право власності, оскільки будинок рахується згідно погосподарського обліку за покійною особою.
Таким чином, склалась ситуація, що для оформлення прав власності на вказане майно в порядку спадкування необхідно отримати свідоцтво про право на спадщину, попередньо зареєструвавши майно. Зареєструвати ж право власності немає можливості, тому що власник мертвий, зареєструвати майно за померлою особою теж немає правових підстав.
Разом з тим, у зв'язку з визначеним правом позивача-спадкоємця на житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, позивач має право на спадкування земельної ділянки, на якій це майно розташоване - як в порядку спадкування, так і з законодавчих підстав переходу прав власності на нерухоме майно.
Тобто, у позивача як спадкоємця, немає можливості оформити право власності на майно в іншому порядку, ніж шляхом звернення до суду з даним позовом, що і змусило позивача звернутись з відповідним позовом до суду.
Згідно з ч. 1 ст. 187 ЦПК України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу.
За положеннями ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Частиною 4 ст. 19 ЦПК України для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні призначене загальне позовне провадження.
Керуючись ч. 7 ст. 7, ст. 11, ч. 8 ст. 43, ст. ст. 44, 49, 53, 71, 83, 84, 85, 86, 91, 93, 95, 183, 185, 187, 189, 190-193, 196, 199, 257, ч. 2 ст. 261, ст. ст. 272, 353-355 ЦПК України, п. 8 ч. 11, 15.5 розділу ХІІІ перехідних положень ЦПК України, суддя, -
Відкрити провадження в цивільній справі №701/624/21 за позовом ОСОБА_1 до Маньківської селищної ради про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом.
Розгляд справи провести в порядку загального позовного провадження.
Почати підготовче провадження з дня постановлення цієї ухвали.
Проведення підготовчого засідання призначити на 28 липня 2021 року о 9 годині 30 хвилин в Маньківському районному суді Черкаської області (вул. Соборна, 8, смт. Маньківка Маньківського району Черкаської області).
Роз'яснити учасникам справи право на підставі ч. 7 ст. 7 ЦПК України, звернутись до суду з клопотанням про проведення розгляду справи у закритому судовому засіданні з метою запобігання розголошенню відомостей про інтимні чи інші особисті сторони життя учасників справи.
Учасникам справи надіслати копії ухвали про відкриття провадження у справі (в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення) протягом двох днів з дня її складення у відповідності до ч. 5 ст. 272 ЦПК України.
Відповідачу та третім особам разом з копією ухвали про відкриття провадження у справі одночасно надіслати копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Встановити строк відповідачу для надіслання (надання) до суду відзиву на позовну заяву і всіх доказів, які можливо доставити до суду, що підтверджують заперечення проти позову, - протягом п'ятнадцяти днів з дня одержання копії цієї ухвали.
Зобов'язати відповідача одночасно із надісланням (наданням) відзиву до суду надіслати (надати) копії такого відзиву та доданих до нього документів позивачу, а також третім особам.
У відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Відзив підписується відповідачем або його представником. Відзив повинен містити: найменування (ім'я) позивача і номер справи; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові для фізичних осіб) відповідача, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку, офіційну електронну адресу та адресу електронної пошти, за наявності; у разі повного або часткового визнання позовних вимог - вимоги, які визнаються відповідачем; обставини, які визнаються відповідачем, а також правову оцінку обставин, надану позивачем, з якою відповідач погоджується; заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права; перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення документів і доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання; заперечення (за наявності) щодо заявленого позивачем розміру судових витрат, які позивач поніс та очікує понести до закінчення розгляду справи по суті; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. До відзиву додаються: докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. До відзиву, підписаного представником відповідача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника відповідача. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідачу для надання зустрічного позову встановити строк до 28 липня 2021 року.
Третім особам для надання суду пояснень щодо позову або відзиву та доказів встановити строк до 28 липня 2021 року, попередивши, що у разі їх ненадання у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
У поясненнях третьої особи щодо позову або відзиву третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, викладає свої аргументи і міркування на підтримку або заперечення проти позову. Пояснення третьої особи підписуються третьою особою або її представником. До пояснень третьої особи застосовуються тотожні для відзиву правила.
Учасники справи мають право надати відповідь на пояснення третіх осіб, свої письмові пояснення щодо відповіді на відзив - до закінчення підготовчого провадження.
Роз'яснити учасникам справи їх право на поставлення в першій заяві по суті справи, що ними подається до суду, не більше десяти запитань іншому учаснику справи про обставини, що мають значення для справи. Учасник справи, якому поставлено питання позивачем, зобов'язаний надати вичерпну відповідь окремо на кожне питання по суті. На запитання до учасника справи, який є юридичною особою, відповіді надає її керівник або інша посадова особа за його дорученням. Відповіді на запитання подаються до суду учасником справи - фізичною особою, керівником або іншою посадовою особою юридичної особи у формі заяви свідка не пізніш як за п'ять днів до підготовчого засідання. Копія такої заяви свідка у той самий строк надсилається учаснику справи, який поставив письмові запитання. У заяві свідка зазначаються ім'я (прізвище, ім'я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти (за наявності), відповіді на питання щодо обставин справи, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань. Якщо поставлене запитання пов'язане з наданням відповідних доказів, що підтверджують відповідні обставини, учасник справи разом з наданням заяви свідка надає копії відповідних письмових чи електронних доказів. Учасник справи має право відмовитися від надання відповіді на поставлені запитання щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, над якою встановлено опіку чи піклування, член сім'ї або близький родич цих осіб), які можуть тягнути юридичну відповідальність для нього або таких членів сім'ї чи близьких родичів. Особа, яка відмовляється давати показання, зобов'язана повідомити причини відмови. Також учасник справи має право відмовитися від надання відповіді на поставлені запитання, якщо поставлене запитання не стосується обставин, що мають значення для справи;якщо учасником справи поставлено більше десяти запитань. За наявності підстав для відмови від відповіді учасник справи повинен повідомити про відмову іншого учасника та суд у строк для надання відповіді на запитання. Суд за клопотанням іншого учасника справи може визнати підстави для відмови відсутніми та зобов'язати учасника справи надати відповідь.
Попередити учасників справи, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); найменування суду, до якого вона подається; номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів); зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; підстави заяви (клопотання, заперечення); перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви (клопотання, заперечення); інші відомості, що вимагаються цим Кодексом. Вимога вказати в заяві по суті справи, скарзі, заяві, клопотанні або запереченні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України. Письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. Учасник справи має право додати до письмової заяви, клопотання проект ухвали, постановити яку він просить суд. Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Роз'яснити учасникам справи, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними. Докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України, подаються через канцелярію суду, з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи. Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане відповідачем, третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу. Письмові, речові та електронні докази, які не можна доставити до суду, оглядаються за їх місцезнаходженням.
Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника). Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги. Документи, отримані за допомогою факсимільного чи інших аналогічних засобів зв'язку, приймаються судом до розгляду як письмові докази у випадках і в порядку, які встановлені законом або договором. Іноземний офіційний документ, що підлягає дипломатичній або консульській легалізації, може бути письмовим доказом, якщо він легалізований у встановленому порядку. Іноземні офіційні документи визнаються письмовими доказами без їх легалізації у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім'я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити. Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання.
Забезпечення доказів судом проводиться за правилами, встановленими ст. ст. 116-119 ЦПК України.
Попередити учасників справи про недопустимість зловживання процесуальними правами, шляхом подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; умисного неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі, тощо.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
У разі, якщо подання скарги, заяви, клопотання буде визнане зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.
Можливість отримати інформацію щодо справи, що розглядається, учасники справи мають на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет. Веб-адреса сторінки: https://mn.ck.сourt.gov.ua/sud2312.
Ухвала окремо від рішення суду може бути оскаржена в апеляційному порядку лише щодо порушення правил підсудності. В іншій частині заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.
До утворення апеляційних судів в апеляційних округах, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня одержання копії цієї ухвали шляхом подання апеляційної скарги через Маньківський районний суд Черкаської області до Черкаського апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
Суддя В. Л. Маренюк