441/660/15-к
1-кс/441/128/2021
15.07.2021 cлідчий суддя Городоцького районного суду Львівської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність дізнавача СД ВнП № 2 ЛРУП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 щодо відмови в задоволенні клопотань по кримінальному провадженні №12014140180001040 від 14.11.2014,-
встановив:
До Городоцького районного суду Львівської області надійшла скарга ОСОБА_3 на постанову дізнавача ОСОБА_4 про відмову у задоволенні клопотань у зазначеному вище кримінальному провадженні.
На обґрунтування скарги ОСОБА_3 зазначив, що в дізнавачами СД ВнП № 2 ЛРУП ГУ НП у Львівській області, а саме ОСОБА_4 здійснюється досудове розслідування у вказаному вище кримінальному провадженні.
Постановою від 02.07.2021 вона відмовила у задоволенні його клопотання від 29.06.2021 про проведення слідчих дій та повідомлення його для участі в слідчих та розшукових діях у кримінальному провадженні №12014140180001040 від 14.11.2014,-де він визнаний потерпілим.
Скаржник вважає постанову дізнавача незаконною та необґрунтованою, зазначив, що слідчий у такий спосіб перешкоджає стороні захисту збирати докази відповідно до норм КПК.
У судовому засіданні ОСОБА_3 скаргу підтримав та просив її задовольнити з наведених у ній підстав та додав, що всі свідки не допитані, він зазначав дізнавачам осіб яких необхідно допитати.
Слідча просила в скарзі відмовити, проводити розгляд у її відсутності.
Слідчий суддя, заслухавши доводи заявника, дослідивши скаргу та долучені до неї документи, дійшов висновку про таке.
Статтею 2 КПК України визначені завдання кримінального провадження, до яких серед іншого віднесена охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення того, щоб жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу.
Крім того, кримінальним процесуальним законом визначено, що обов'язок здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування покладається на слідчого суддю.
Отже, саме слідчий суддя шляхом застосування своїх повноважень покликаний забезпечити дотримання закону усіма учасниками кримінального провадження, а також зобов'язаний вживати передбачених законом заходів для поновлення порушених під час досудового розслідування прав та інтересів осіб.
Відповідно до ст. 7 КПК зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам, до яких, зокрема, віднесена законність (ст. 9 КПК), що передбачає обов'язок слідчого судді неухильно додержуватися вимог Конституції України та КПК.
У провадженні СД ВнП № 2 ЛРУП ГУ НП у Львівській області перебуває кримінальне провадження №12014140180001040 від 14.11.2014 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.185 ч.1 КК України.
Із матеріалів справи вбачається, що 29.06.2021 до дізнавача відділення поліції № 2 у Львівській області від потерпілого ОСОБА_3 у даному кримінальному провадженні надійшло клопотання про повідомлення його про слідчі та розшукові дії у кримінальному провадженні для розкриття злочину.
Постановою дізнавача СД ВнП № 2 ЛРУП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 в задоволенні клопотання потерпілому відмовлено.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч. 1 ст. 303 КПК України. Зокрема, у відповідності до п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого, дізнавача, прокурора, про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих дій, особою якій відмовлено у задоволенні клопотання.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 220 КПК України, клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
Відповідно ч. 1 ст. 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Відповідно до п.15 ч. 1 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Правова природа проваджень, які здійснюються слідчим суддею у скаргах за п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України, передбачає необхідність перевірки не лише дотримання процесуального порядку вирішення клопотань про проведення слідчих (розшукових) дій, а й оцінки таких клопотань на предмет доцільності здійснення слідчих (розшукових) дій, що порушуються перед слідчим, зокрема це стосується доцільності проведення допиту. Підставою для проведення слідчих дій є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети (ч. 2 ст. 223 КПК України ). Слідчі дії спрямовані на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні (ч. 1 ст. 223 КПК України ).
Слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети. відповідно до ч. 1, 2 ст. 223 КПК України .
Аналізуючи норму ст. 223 КПК України , вбачається, що має бути чітко визначена мета проведення слідчої (розшукової) дії, яка має значення для здійснення неупередженого, повного та всебічного досудового розслідування.
Із змісту роз'яснень, що містяться у п. 6 Узагальнень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування від 12.01.2017 № 9-49/0/4-17 вбачається, що під час розгляду скарг на відмову слідчого, прокурора у проведенні слідчих (розшукових) дій, слідчий суддя, враховуючи завдання кримінального провадження, має встановити, чи була така відмова обґрунтованою та належним чином мотивованою, і чи в результаті її прийняття не були порушені права сторони захисту. Крім цього, оцінці підлягає і саме клопотання учасника кримінального провадження на предмет його обґрунтованості та доцільності.
Слідчий суддя зазначає, що потерпілим у клопотанні доведена мета, з якою необхідно провести як допит свідків так інші дії.
Органом досудового розслідування вказані факти досліджені не були, а лише констатувався факт, що дізнавач на власний розсуд залучає потерпілого та інших учасників брати участь у слідчих (розшукових) діях.
Сторона захисту, потеріплий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб, речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів, перевірок; ініціювання проведення слідчих(розшукових) дій, негласних слідчих(розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.(ч.2 ст.93 КПК України ).
Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення (ч. 1 ст. 94 КПК України ).
Слідчий суддя критично оцінює доводи дізнавача стосовно відмови в цілому у задоволенні клопотання потерпілого.
Враховуючи наведене, слідчий суддя приходить до висновку, що постанова від 02.07.2021 у кримінальному провадженні №12014140180001040 від 14.11.2014, є необґрунтованою та підлягає скасуванню.
Ккеруючись ст.ст.2, 7, 9, 65, 220, 223, 303, 309 КПК України, слідчий суддя -
постановив :
Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність дізнавача СД ВнП № 2 ЛРУП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 щодо відмови в задоволенні клопотання від 29.06.2021 по кримінальному провадженні №12014140180001040 від 14.11.2014, задовольнити.
Постанову від 02.07.2021 у кримінальному провадженні №12014140180001040 від 14.11.2014 дізнавача СД ВнП № 2 ЛРУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 скасувати.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлено 15.07.2021.
Слідчий суддя ОСОБА_1