Кіровоградської області
вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,
тел/факс: 32-05-11/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua
19 липня 2021 рокуСправа № 912/1537/21
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Бестаченко О.Л., за участю секретаря судового засідання Буніна О.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/1537/21
за позовом: Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", 01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6,
до відповідача: Спільного підприємства - Товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодськпобут", 27500, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Крупської, 2А,
про стягнення 5 152 164,53 грн,
представники:
від позивача - Остапенко В.М., довіреність № 14-339 від 22.12.20;
від відповідача - участі не брали.
У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", яка містить вимоги до Спільного підприємства - Товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодськпобут" про стягнення 5 152 164,53 грн, з яких: 4 601 441,04 грн основного боргу, 46 861,48 грн пені, 124 029,09 грн трьох процентів річних та 379 832,92 грн інфляційних втрат, з покладанням на відповідача судових витрат.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором постачання природного газу від 26.09.2019 № 6138/1920-КП-18, в частині своєчасної оплати поставленого газу.
Ухвалою від 25.05.2021 відкрито провадження у справі № 912/1537/21; постановлено справу № 912/1537/21 розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 17.06.2021 на 12:00; сторонам встановлено строк для подання заяв по суті справи.
11.06.2021 до господарського суду від Спільного підприємства - товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодськпобут" надійшов відзив на позовну заяву від 10.06.2021 № 1364, в якому відповідач підтверджує заборгованість перед позивачем за Договором постачання природного газу від 26.09.2019 № 6138/1920-КП-18 у сумі 4 601 441,04 грн та просить зменшити розмір пені до 50% від заявленої суми позивачем, а саме зменшити пеню до 23 430,74 грн.
17.06.2021 суд відкрив підготовче засідання.
Протокольною ухвалою від 17.06.2021 на підставі ст. 119 Господарського процесуального кодексу України задоволено усне клопотання представника позивача та продовжено строк до 7 днів з дня отримання відзиву на позов для подання відповіді на відзив. Крім того, на підставі ст. 183 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву в підготовчому засіданні по розгляду справи № 912/1537/21 до 02.07.2021 на 12:00 год.
17.06.2021 на електронну адресу суду (з КЕП) від Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" надійшла відповідь на відзив, в якій позивач вважає доводи відзиву необґрунтованими та не вбачає виключних та достатніх підстав для зменшення штрафних санкцій, які підлягають стягненню з відповідача.
02.07.2021 суд продовжив підготовче засідання.
Ухвалою від 02.07.2021 закрито підготовче провадження у справі № 912/1537/21. Справу № 912/1537/21 призначено до судового розгляду по суті на 19.07.2021 на 12:00 год.
19.07.2021 суд відкрив розгляд справи по суті.
У судовому засіданні 19.07.2021 був присутній представник позивача.
Відповідач участі повноважного представника не забезпечив, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Згідно частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
З огляду на викладене та враховуючи відсутність підстав для відкладення розгляду справи, господарський суд розглядає справу по суті в судовому засіданні 19.07.2021 за відсутності представника відповідача.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд встановив наступні обставини, які є предметом доказування у справі.
26.09.2019 між Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (Постачальник) та Спільним підприємством - Товариством з обмеженою відповідальністю "Світловодськпобут" (Споживач) укладено договір постачання природного газу №6138/1920-КП-18 (далі - Договір) (а.с. 15-23), відповідно до пункту 1.1. якого Постачальник зобов'язується передати у власність Споживачу природний газ, а Споживач зобов'язується прийняти та оплатити цей газ на умовах Договору.
Надалі, 22.10.2019, 12.11.2019, 09.12.2019, 16.01.2020, 28.01.2020, 24.02.200, 23.03.2020, 30.04.2020, 22.05.2020, 22.06.2020, 22.07.2020, 31.07.2020, 25.08.2020 та 22.09.2020, між сторонами укладено додаткові угоди № 1-14 відповідно, якими внесено до Договору зміни, та викладено відповідні розділи цього Договору в новій редакції (а.с. 24-38).
За пунктом 1.2. Договору (з врахуванням Додаткових угод) природний газ, що постачається за цим договором, використовується Споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається підприємствами, організаціями та іншими суб'єктами господарювання, які не є бюджетними установами/організаціями.
Відповідно до п. 2.1. Договору (з урахуванням Додаткових угод) постачальник передає споживачу у жовтні 2019 - травні 2020 року замовлений Споживачем (об'єм) природного газу в кількості згідно наведеної у п. 2.1. таблиці.
Згідно умов Договору (з врахуванням Додаткових угод), приймання-передача газу, переданого Постачальником Споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу (пункт 3.8. Договору).
В розділі 4 Договору (з врахуванням Додаткових угод) сторонами узгоджено ціну газу.
Так, згідно з пунктом 4.2. Договору (з врахуванням Додаткових угод) ціна за 1000 куб. метрів природного газу визначається Сторонами щомісяця шляхом підписання додаткової угоди на підставі прейскуранту.
Відповідно до п. 4.2.1. Договору ціна за 1000 куб.м. природного газу з 01 жовтня 2019 по 31 жовтня 2019 (включно) за цим Договором складає 4 272,7604 грн, крім того ПДВ 20 % усього разом з ПДВ - 5 127,3125 грн. Споживач зобов'язується сплатити за використаний у період з 01 жовтня 2019 року по 31 жовтня 2019 року (включно) природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування - 4 429,9504 грн за 1000 куб.м. без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 5 315,9405 грн за 1000 куб.м.
Відповідно до п. 4.2.2. Договору ціна за 1000 куб.м. природного газу з 01 листопада 2019 по 31 листопада 2019 (включно) за цим Договором складає 4 899,00 грн, крім того ПДВ 20 % усього разом з ПДВ - 5 878,80 грн. Споживач зобов'язується сплатити за використаний у період з 01 листопада 2019 року по 31 листопада 2019 року (включно) природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування - 5 056,19 грн за 1000 куб.м. без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 6 067,43 грн за 1000 куб.м.
Відповідно до п. 4.2.3. Договору ціна за 1000 куб.м. природного газу з 01 грудня 2019 по 31 грудня 2019 (включно) за цим Договором складає 4 276,6958 грн, крім того ПДВ 20 % усього разом з ПДВ - 5 132,035 грн. Споживач зобов'язується сплатити за використаний у період з 01 грудня 2019 року по 31 грудня 2019 року (включно) природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування - 4 433,8858 грн за 1000 куб.м. без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 5 320,663 грн за 1000 куб.м.
Відповідно до п. 4.2.4. Договору ціна за 1000 куб.м. природного газу з 01 січня 2020 по 31 січня 2020 (включно) за цим Договором складає 5 500,00 грн, крім того ПДВ 20 % усього разом з ПДВ - 6 600,00 грн. Споживач зобов'язується сплатити за використаний у період з 01 січня 2020 року по 31 січня 2020 року (включно) природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування - 5 657,19 грн за 1000 куб.м. без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 6 788,63 грн за 1000 куб.м.
Відповідно до п. 4.2. Договору (в редакції викладеній у Додатковій угоді від 28.01.2021 № 5) ціна за 1000 куб.м. природного газу з 01 січня 2020 по 31 січня 2020 (включно) за цим Договором складає 4 650,00 грн, крім того ПДВ 20 % усього разом з ПДВ - 5 580,00 грн. Споживач зобов'язується сплатити за використаний у період з 01 січня 2020 року по 31 січня 2020 року (включно) природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування - 4 774,16 грн за 1000 куб.м. без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 5 728,99 грн за 1000 куб.м.
Відповідно до п. 4.2. Договору (в редакції викладеній у Додатковій угоді від 24.02.2021 № 6) ціна за 1000 куб.м. природного газу з 01 лютого 2020 по 31 лютого 2020 (включно) за цим Договором складає 3 948,00 грн, крім того ПДВ 20 % усього разом з ПДВ - 4 737,60 грн. Споживач зобов'язується сплатити за використаний у період з 01 лютого 2020 року по 31 лютого 2020 року (включно) природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування - 4 072,16 грн за 1000 куб.м. без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 4 886,59 грн за 1000 куб.м.
Відповідно до п. 4.2. Договору (в редакції викладеній у Додатковій угоді від 23.03.2021 № 7) ціна за 1000 куб.м. природного газу з 01 березня 2020 по 31 березня 2020 (включно) за цим Договором складає 3 396,00 грн, крім того ПДВ 20 % усього разом з ПДВ - 4 075,20 грн. Споживач зобов'язується сплатити за використаний у період з 01 березня 2020 року по 31 березня 2020 року (включно) природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування - 3 520,16 грн за 1000 куб.м. без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 4 224,19 грн за 1000 куб.м.
Відповідно до п. 4.2. Договору (в редакції викладеній у Додатковій угоді від 30.04.2021 № 8) ціна за 1000 куб.м. природного газу з 01 квітня 2020 по 31 квітня 2020 (включно) за цим Договором складає 2 897,00 грн, крім того ПДВ 20 % усього разом з ПДВ - 3 476,40 грн. Споживач зобов'язується сплатити за використаний у період з 01 квітня 2020 року по 31 квітня 2020 року (включно) природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування - 3 021,16 грн за 1000 куб.м. без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 3 625,39 грн за 1000 куб.м.
Відповідно до п. 4.2. Договору (в редакції викладеній у Додатковій угоді від 22.05.2021 № 9) ціна за 1000 куб.м. природного газу з 01 травня 2020 по 31 травня 2020 (включно) за цим Договором складає 2 275,72 грн, крім того ПДВ 20 % усього разом з ПДВ - 2 730,86 грн. Споживач зобов'язується сплатити за використаний у період з 01 травня 2020 року по 31 травня 2020 року (включно) природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування - 2 399,88 грн за 1000 куб.м. без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 2 879,85 грн за 1000 куб.м.
Відповідно до п. 4.2. Договору (в редакції викладеній у Додатковій угоді від 22.06.2021 № 10) ціна за 1000 куб.м. природного газу з 01 червня 2020 по 31 червня 2020 (включно) за цим Договором складає 2 142,28 грн, крім того ПДВ 20 % усього разом з ПДВ - 2 570,736 грн. Споживач зобов'язується сплатити за використаний у період з 01 червня 2020 року по 31 червня 2020 року (включно) природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування - 2 266,44 грн за 1000 куб.м. без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 2 719,73 грн за 1000 куб.м.
Відповідно до п. 4.2. Договору (в редакції викладеній у Додатковій угоді від 22.07.2021 № 11) ціна за 1000 куб.м. природного газу з 01 липня 2020 по 31 липня 2020 (включно) за цим Договором складає 2 297,530 грн, крім того ПДВ 20 % усього разом з ПДВ - 2 757,036 грн. Споживач зобов'язується сплатити за використаний у період з 01 липня 2020 року по 31 липня 2020 року (включно) природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування - 2 421,69 грн за 1000 куб.м. без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 2 906,03 грн за 1000 куб.м.
Відповідно до п. 4.2. Договору (в редакції викладеній у Додатковій угоді від 25.08.2021 № 13) ціна за 1000 куб.м. природного газу з 01 серпня 2020 по 31 серпня 2020 (включно) за цим Договором складає 2 979,160 грн, крім того ПДВ 20 % усього разом з ПДВ - 3 574,992 грн. Споживач зобов'язується сплатити за використаний у період з 01 серпня 2020 року по 31 серпня 2020 року (включно) природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування - 3 103,32 грн за 1000 куб.м. без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 3 723,98 грн за 1000 куб.м.
Відповідно до п. 4.2. Договору (в редакції викладеній у Додатковій угоді від 22.09.2021 № 14) ціна за 1000 куб.м. природного газу з 01 вересня 2020 по 31 вересня 2020 (включно) за цим Договором складає 4 318,990 грн, крім того ПДВ 20 % усього разом з ПДВ - 5 182,788 грн. Споживач зобов'язується сплатити за використаний у період з 01 вересня 2020 року по 31 вересня 2020 року (включно) природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування - 4 443,15 грн за 1000 куб.м. без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 5 331,78 грн за 1000 куб.м.
Пунктом 4.4. Договору (з врахуванням Додаткових угод) визначено, що загальна вартість цього Договору дорівнює вартості фактично використаного за цим Договором природного газу з урахуванням вартості послуг його транспортування.
Оплата за природний газ здійснюється Споживачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом розрахункового періоду. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу (пункт 5.1. Договору з врахуванням Додаткових угод).
У разі прострочення Споживачем оплати згідно пункту 5.1., 5.6. цього Договору він зобов'язується сплатити Постачальнику пеню в розмірі 17,8 % річних, а з 01.01.2020 року 14,2% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розрахованої від суми простроченого платежу за кожний день прострочення (пункт 7.2. Договору з врахуванням Додаткових угод).
Відповідно до п. 11.1. Договору (з врахуванням Додаткових угод), договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення підпису Постачальника і діє в частині постачання природного до 30.09.2020 (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
Договір та Додаткові угоди до нього підписано повноважними представниками сторін та скріплено печатками підприємств.
На виконання умов Договору позивач в період листопад 2019 - серпень 2020 передав Спільному підприємству - Товариству з обмеженою відповідальністю "Світловодськпобут" природний газ на загальну суму 4 610 541,54 грн, про що складено акти приймання-передачі природного газу, а саме: акт від 30.11.2019 на суму 215 885,16 грн, акт від 31.12.2019 на суму 411 218,08 грн, акт від 31.01.2020 на суму 901 244,92 грн, акт від 29.02.2020 на суму 701 973,60 грн, акт від 31.03.2020 на суму 434 741,16 грн, акт від 30.04.2020 на суму 217 915,07 грн, акт від 31.05.2020 на суму 418 699,39 грн, акт від 30.06.2020 на суму 486 200,33 грн, акт від 31.07.2020 на суму 398 897,24 грн, акт від 31.08.2020 на суму 427 766,59 грн (а.с. 39-48).
Вказані акти підписано обома сторонами без зауважень та згідно розрахунку і наданих позивачем до справи операцій по Договору, оплата за отриманий природний газ здійснена Спільним підприємством - Товариством з обмеженою відповідальністю "Світловодськпобут" частково і з порушенням договірних строків оплати на суму 9 100,50 грн (а.с. 53-74).
Таким чином, Споживачем не сплачено вартість отриманого газу на суму 4 601 441,04 грн.
Наведене підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.
У зв'язку з невиконання відповідачем зобов'язань за Договором щодо оплати отриманого природного газу, позивач звернувся до господарського суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.
Господарський суд враховує приписи статей 11, 509, 525, 526, 530 Цивільного кодексу України та статей 174, 193 Господарського кодексу України, в силу яких договір є підставою виникнення зобов'язань, які повинні виконуватись належним чином і в установлений законом строк. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини 2 статті 714 Цивільного кодексу України до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Згідно загальних положень про купівлю-продаж (ст. 662-663, 689, 691-692 Цивільного кодексу України), продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором та у встановлений договором строк. В свою чергу, покупець зобов'язаний прийняти товар та оплатити його за ціною, встановленою в договорі та в обумовлений строк.
На підставі наведеного, відповідач зобов'язаний оплатити повну вартість отриманого газу в установлений Договором строк.
За розрахунком позивача, підтвердженим матеріалами справи, заборгованість відповідача з оплати вартості поставленого газу за Договором від 26.09.2019 № 6138/1920-КП-18 становить 4 601 441,04 грн.
Наявність основної заборгованості у розмірі 4 601 441,04 грн не заперечується відповідачем.
З огляду на викладене, враховуючи умови Договору, норми законодавства, якими врегульовано зобов'язальні правовідносини з поставки, господарський суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 4 601 441,04 грн обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 610 та частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).
Позивачем заявлено також до стягнення з відповідача 46 861,48 грн пені, 124 029,09 грн трьох процентів річних та 379 832,92 грн інфляційних втрат.
Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України правовими наслідками порушення грошового зобов'язання є нарахування процентів річних від простроченої суми та інфляційних втрат. Так, згідно частини другої наведеної норми боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи з положень статей 524, 533, 625 Цивільного кодексу України, грошовим є зобов'язання, яке виражається в грошових одиницях України (грошовому еквіваленті в іноземній валюті), тобто будь-яке зобов'язання зі сплати коштів.
Інфляційні нарахування на суму боргу та сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), які передбачені ст. 625 Цивільного кодексу України, не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування утримуваними ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Кредитор вправі вимагати, в тому числі в судовому порядку, сплати боржником сум інфляційних нарахувань та процентів річних як разом зі сплатою суми основного боргу, так і окремо від неї. Період нарахування вказаних платежів законодавством не обмежений та здійснюється протягом всього часу існування прострочки виконання грошового зобов'язання.
Отже, кредитор вправі вимагати стягнення з боржника в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов'язання.
Крім того, при розрахунку інфляційних втрат у зв'язку із простроченням боржником виконання грошового зобов'язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003. Порядок індексації грошових коштів визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац п'ятий пункту 4 Постанови КМУ № 1078).
Згідно з розрахунком позивача (а.с.7-13) сума 3% річних складає 124 029,09 грн, зокрема: за зобов'язаннями листопада 2019 року за період з 27.12.2019 по 31.03.2021 складає 7 970,83 грн; за зобов'язаннями грудня 2019 за період з 28.01.2020 по 31.03.2021 складає 14 468,36 грн; за зобов'язаннями січня 2020 за період з 26.02.2020 по 31.03.2021 складає 29 567,22 грн; за зобов'язаннями лютого 2020 за період з 26.03.2020 по 31.03.2021 складає 21 361,08 грн; за зобов'язаннями березня 2020 за період з 28.04.2020 по 31.03.2021 складає 12 053,25 грн; за зобов'язаннями квітня 2020 за період з 26.05.2020 по 31.03.2021 складає 5 541,59 грн; за зобов'язаннями травня 2020 за період з 26.06.2020 по 31.03.2021 складає 9 583,64 грн; за зобов'язаннями червня 2020 за період з 28.07.2020 по 31.03.2021 складає 9 853,39 грн; за зобов'язаннями липня 2020 за період з 26.08.2020 по 31.03.2021 складає 7 064,34 грн; за зобов'язаннями серпня 2020 за період з 26.09.2020 по 31.03.2021 складає 6 565,39 грн.
Відповідач щодо здійсненого позивачем розрахунку 3 % річних не заперечив.
Суд перевірив розрахунок 3 % річних та вважає його обґрунтованим, а позовні вимоги про стягнення 124 029,09 грн 3 % річних такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно з розрахунком позивача (а.с. 7-14) сума інфляційних втрат складає 379 832,92 грн, зокрема: за зобов'язаннями листопада 2019 за період з 01.01.2020 по 31.03.2021 складає 19 243,72 грн; за зобов'язаннями грудня 2019 за період з 01.02.2020 по 31.03.2021 складає 37 128,47 грн; за зобов'язаннями січня 2020 за період з 01.03.2020 по 31.03.2021 складає 84 329,21 грн; за зобов'язаннями лютого 2020 за період з 01.04.2020 по 31.03.2021 складає 59 590,93 грн; за зобов'язаннями березня 2020 за період з 01.05.2020 по 31.03.2021 складає 33 162,21 грн; за зобов'язаннями квітня 2020 за період з 01.06.2020 по 31.03.2021 складає 15 921,12 грн; за зобов'язаннями травня 2020 за період з 01.07.2020 по 31.03.2021 складає 29 693,88 грн; за зобов'язаннями червня 2020 за період з 01.08.2020 по 31.03.2021 складає 37 623,93 грн; за зобов'язаннями липня 2020 за період з 01.09.2020 по 31.03.2020 складає 31 411,20 грн; за зобов'язаннями серпня 2020 за період з 01.10.2020 по 31.03.2020 складає 31 728,25 грн.
Відповідач щодо здійсненого позивачем розрахунку інфляційних втрат не заперечив.
Суд перевірив розрахунок інфляційних втрат та вважає його обґрунтованим, а позовні вимоги про стягнення 379 832,92 грн інфляційних втрат такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
В силу вимог частини другої статті 193, статей 216, 218 Господарського кодексу України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.
У сфері господарювання, згідно з частиною 2 статті 217, частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (стаття 547 Цивільного кодексу України).
У п. 7.2. Договору (з врахуванням Додаткових угод) сторони узгодили, що у разі прострочення Споживачем оплати згідно пункту 5.1., 5.6. цього Договору він зобов'язується сплатити Постачальнику пеню в розмірі 17,8 % річних, а з 01.01.2020 року 14,2% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розрахованої від суми простроченого платежу за кожний день прострочення (пункт 7.2. Договору з врахуванням Додаткових угод).
Згідно з розрахунком позивача (а.с. 7-14) сума пені складає 46 861,48 грн, зокрема: за зобов'язаннями листопада 2019 року за період з 27.12.2019 по 31.03.2021 складає 9 491,90 грн; за зобов'язаннями грудня 2019 за період з 28.01.2020 по 31.03.2021 складає 12 923,03 грн; за зобов'язаннями січня 2020 за період з 26.02.2020 по 31.03.2021 складає 18 182,49 грн; за зобов'язаннями лютого 2020 за період з 26.03.2020 по 31.03.2021 складає 6 264,06 грн.
Відповідач щодо здійсненого позивачем розрахунку інфляційних втрат не заперечив.
Суд перевірив розрахунок пені та вважає його обґрунтованим, а позовні вимоги про стягнення 46 861,48 грн пені такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
За вказаних обставин, відповідач неналежним чином виконав свої, визначені договором, майново-господарські зобов'язання перед позивачем з оплати поставленого природного газу, чим порушив умови укладеного із позивачем договору та вищевказані приписи чинного законодавства, тому позовні вимоги позивача про примусове стягнення з відповідача основного боргу, пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат є обґрунтованими та підлягають задоволенню у вказаних вище розмірах.
Разом з цим, у відзиві на позовну заяву заявлено письмове клопотання про зменшення розміру пені на 50 %.
У своїх доводах відповідач посилається на скрутне фінансове становище, несвоєчасну сплату споживачами (усіх категорій) заборгованості за послуги з опалення, яка станом на 01.03.2021 складає 112 847 814,86 грн. Просить врахувати, що стягнення такої значної суми штрафних санкцій може призвести до зупинки діяльності відповідача Спільного підприємства - Товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодськпобут". В свою чергу, зменшення розміру пені до 50% від заявленої суми, надасть можливість відповідачу не припиняючи виробничої діяльності проводити розрахунки за стягнутою пенею та штрафом і основним зобов'язанням.
Також відповідач просить взяти до уваги наступні обставини:
- розрахунки за природний газ здійснюються за особливим алгоритмом розрахунків і регулюються державою;
- державою взято на себе обов'язок щодо відшкодування заборгованості за використаний природний газ підприємствами паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, зокрема Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України";
- відповідач є єдиним спеціалізованим підприємством по виробництву та постачанню теплової енергії в м. Світловодськ;
- розрахункові рахунки Спільного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодськпобут" та майно арештовані органами державної виконавчої служби тривалий час, а тому виконати в повному обсязі та вчасно договірні зобов'язання у відповідача немає можливості.
Відповідачем надано довідку про наявність заборгованості по всім категоріям споживачів за отриману теплову енергію перед Спільним підприємством - Товариством з обмеженою відповідальністю "Світловодськпобут", копії облікової картки на зведене виконавче провадження № 45611726, постанови про арешт коштів боржника від 10.03.2020, постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 02.09.2020, постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 26.08.2020, постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 08.09.2020, а також звітів про фінансові результати та балансів (а.с. 97-129).
Позивач проти задоволення клопотання відповідача заперечив з підстав, викладених у відповіді на відзив, в якій просив суд врахувати, що станом на 31.12.2020, відповідно до консолідованого звіту про фінансовий стан позивача, розмір збитків останнього становить 19 002 млн грн, розмір короткострокових зобов'язань складає 49 046 млн грн, довгострокових - 82 664 млн грн, торгової дебіторської заборгованості - 28 129 млн грн. Наведені дані свідчать про значний обсяг несплаченої заборгованості підприємств, нестачу коштів для здійснення поточної діяльності позивача, у тому числі - для забезпечення підприємств необхідним обсягом природного газу протягом опалювальних сезонів 2017/2018, 2018/2019 та 2019/2020 років. Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" забезпечує галузі національної економіки і населення природним газом. Тобто, Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" як підприємство державного сектору економіки є об'єктом, що має стратегічне значення для економіки, суспільства і безпеки держави. Відсутність можливості вчасно розраховуватись за природний газ, а як наслідок - відсутність можливості вчасно надати послуги з постачання природного газу спричинить значні соціально та економічно негативні наслідки для всієї України. Таким чином, несвоєчасність оплати контрагентів прямо перешкоджає виконанню покладених на позивача державою обов'язків, погіршує фінансове становище, впливає на якість та своєчасність надання послуг з поставки газу для інших споживачів природного газу, закачування природного газу у підземні сховища для забезпечення опалювального періоду 2019-2020 та наступних опалювальних сезонів.
Дослідивши доводи відповідача щодо зменшення розміру пені, господарський суд вважає необхідним зменшити її розмір на 50 %, враховуючи наступне.
У відповідності до статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Згідно з частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо (п. 3.17.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").
Правовий аналіз зазначених статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду. При вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків, враховує інтереси обох сторін.
Одночасно, в чинному законодавстві України відсутній вичерпний перелік виняткових випадків, за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку. Отже, вказане питання віршується судом з урахуванням приписів ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Аналіз наданих відповідачем документів на підтвердження обставин, викладених у клопотанні про зменшення пені, дає підстави вважати, що збиткова господарська діяльність відповідача значною мірою зумовлена невиконанням перед ним зобов'язань споживачами (усіх категорій) не в повному обсязі за отримані послуги з опалення. Наявність такої заборгованості залежить не лише від заявника, а і від виконанням зобов'язань з боку споживачів послуг боржника.
Разом з тим, господарський суд приймає до уваги і заперечення та пояснення АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" в цій частині. Однак, пеня є лише санкціями за невиконання грошового зобов'язання, а не основним боргом, а тому будувати на цих платежах свої доходи та видатки позивач не може. Окрім стягнення пені позивач нараховує та стягує також проценти річних, які в певній мірі компенсують знецінення несплачених коштів відповідачем. Тому при зменшенні розміру пені позивач не несе значного негативного наслідку в своєму фінансовому стані.
З підстав викладеного господарський суд згідно клопотання відповідача зменшує пеню на 50 %, тобто до 23 430,74 грн.
В розрізі зазначеного вище суд вважає за необхідне вказати, що відповідне зменшення пені є адекватною мірою відповідальності за неналежне виконання відповідачем зобов'язань і проявом балансу між інтересами кредитора і боржника та узгоджується з нормами закону, які регулюють можливість такого зменшення, а також є засобом недопущення використання пені як інструменту отримання безпідставних доходів, а не як способу стимулювання боржника до належного виконання зобов'язань.
Цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності, як складових елементів принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.11.2020 у справі №910/13801/19.
Витрати позивача по сплаті судового збору, у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача у повному обсязі, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.
Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути із Спільного підприємства - Товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодськпобут" (27500, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Крупської, 2А; ідентифікаційний код: 31678853) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6; ідентифікаційний код: 20077720) 4 601 441,04 грн основного боргу, 23 430,74 грн пені, 124 029,09 грн трьох процентів річних та 379 832,92 грн інфляційних втрат, а також 77 282,47 грн сплаченого судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
У задоволенні позову в іншій частині відмовити.
Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про вебадресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень одночасно з врученням (надсиланням/видачею) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень можна за його вебадресою: http://reyestr.court.gov.ua.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Копії рішення надіслати Акціонерному товариству "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, та на електронну пошту: ngu@naftogaz.com); Спільному підприємству - Товариству з обмеженою відповідальністю "Світловодськпобут" (27500, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Крупської, 2А, та на електронну пошту: ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
Повне рішення складено 20.07.2021.
Суддя О.Л. Бестаченко