ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
20.07.2021Справа № 910/23034/13
Господарський суд міста Києва у складі судді Комарової О.С., за участю секретаря судового засідання П'янковської Т.В., розглянув у відкритому судовому засіданні
скаргу Приватного акціонерного товариства «Київський електротехнічний завод «Транссигнал» на дії державного виконавця у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Електромотор»
до Приватного акціонерного товариства «Київський електротехнічний завод «Транссигнал»
про стягнення 280 482, 08 грн,
за участі представників:
стягувача - не прибув,
боржника (заявника) - Усков О.Ю.,
виконавця - не прибув,
Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.12.2013 задоволено позов, внаслідок чого стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Київський електротехнічний завод «Транссигнал» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Електромотор» заборгованість у розмірі 270 000, 00 грн, пеню у розмірі 7 220, 29 грн, 3% річних у розмірі 3 261, 79 грн та витрати на сплату судового збору у розмірі 5 609, 64 грн.
13.01.2014 на виконання вказаного рішення Господарським судом міста Києва було видано відповідний наказ.
07.07.2021 від відповідача надійшла скарга на дії державного виконавця Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ), в якій скаржник просить визнати неправомірною бездіяльність Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) щодо незняття арешту з коштів на рахунках ПрАТ «КЕЗ «Транссигнал», накладеного постановами ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві у виконавчому провадженні № 49201982 та зобов'язати скасувати арешт коштів , накладений постановами в рамках виконавчого провадження № 49201982 від 03.11.2015.
Доводи скарги вмотивовані тим, що арешт на майно та кошти на рахунках, накладений у виконавчому провадженні № 49201982, на даний час існує без належної правової підстави, оскільки зазначене виконавче провадження закінчено, а обтяження у вигляді арешту не знято й порушує права скаржника на володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва від 07.07.2021 у зв'язку зі звільненням судді ОСОБА_1 , призначено повторний автоматизований розподіл матеріалів справи № 910/23034/13, за результатом якого вказану заяву передано на розгляд судді Комаровій О.С.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.07.2021 призначено розгляд скарги Приватного акціонерного товариства «Київський електротехнічний завод «Транссигнал» на дії державного виконавця на 20.07.2021.
У судове засідання 20.07.2021 з'явився відповідач (боржник), доводи скарги підтримав і просив її задовольнити, інші учасники справи в судове засідання не з'явились, про дату ті час судового засідання були повідомлені належним чином.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується скарга, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив наступне.
Так, рішенням Господарського суду міста Києва від 18.12.2013 задоволено позов, внаслідок чого стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Київський електротехнічний завод «Транссигнал» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Електромотор» заборгованість у розмірі 270 000, 00 грн, пеню у розмірі 7 220, 29 грн, 3% річних у розмірі 3 261, 79 грн та витрати на сплату судового збору у розмірі 5 609, 64 грн.
13.01.2014 на виконання вказаного рішення Господарським судом міста Києва було видано відповідний наказ.
Вказаний наказ був пред'явлений стягувачем на виконання до Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції (м. Київ).
03.11.2015 державним виконавцем Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції (м. Київ) було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 49201982.
11.12.2015 державним виконавцем Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції (м. Київ) накладено стягнення на кошти на рахунках ПрАТ «КЕЗ «Транссигнал» у сумі звернення стягнення 87 000, 00 грн, у тому числі на рахунок відкритий у філії - Головного управління по місту Києву та Київській області Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (надалі - АТ «Ощадбанк», МФО 322669) у межах виконавчого провадження № 49201982.
11.12.2015 державним виконавцем Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції (м. Київ), у межах виконавчого провадження № 49201982, винесено постанову про стягнення виконавчого збору у сумі 7 900, 00 грн.
11.12.2015 державним виконавцем Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні № 49201982 винесено постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій у сумі 100, 00 грн.
30.06.2016 державним виконавцем Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні № 49201982 винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».
07.02.2020 заявник звернувся із запитом № 97 до АТ «Ощадбанк» про надання інформації по рахунку, на який отримав відповідь від 02.03.2020 № 46-13/2028/2187БТ, в якій повідомлялось, що за даними АТ «Ощадбанку», на позабалансовому рахунку філії - Головному управлінні по місту Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» (МФО 322669) обліковується постанова про арешт коштів ПрАТ «КЕЗ «Транссигнал», код ЄДРПОУ 00260652, від 11.12.2015 ВП № 49201982, винесена ВДВС Шевченківського РУЮ.
ПрАТ «КЕЗ «Транссигнал», для з'ясування обставин накладення арешту на кошти, звернулось до Шевченківського РВ ДВС у місті Києві ЦМУМЮ (м. Київ) з заявою про видачу копії постанови про повернення виконавчого документу стягувану, на яку 17.03.2020 отримало відповідь від 02.03.2020 № 49201982/30, в якій повідомлялось про те, що згідно відомостей з Автоматизованої системи виконавчих проваджень державним виконавцем 03.11.2015 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання вищезазначеного виконавчого документа. Заходи щодо виявлення майна боржника виявились безрезультатними, суму боргу, виконавчого збору, та витрат на проведення виконавчих дій боржником не сплачено. На підставі вищевикладеного та керуючись п. 2 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, яка діяла на той час) державним виконавцем 30.06.2016 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, копію якої, разом з оригіналом виконавчого документу направлено на адресу стягувача.
22.06.2021 ПрАТ «КЕЗ «Транссигнал» звернулось до Шевченківського РВ ДВС у місті Києві ЦМУМЮ (м. Київ) з клопотанням про зняття арешту накладеного на майно (кошти) боржника № 529 у ВП № 49201982, на яке отримало відповідь від 25.06.2021 № 529/30 про відмову у знятті арешту накладеного на рахунок ПрАТ «КЕЗ «Транссигнал» у виконавчому провадженні № 49201982 від 03.11.2015, на підставі того, що інформація стосовно погашення боржником заборгованості за виконавчим документом, виконавчого збору та витрат у відділі відсутня, у зв'язку із чим відсутні підстави для зняття арешту з майна боржника.
Заявник вважає відмову Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в знятті арешту накладеного на рахунок відкритий у філії - Головного управління по місту Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» (МФО 322669) НОМЕР_1 у виконавчому провадженні № 49201982 від 03.11.2015 неправомірною, та такою, що порушує право заявника на власність.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Так, згідно положень статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV (чинного на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон № 606-XIV) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 22 Закону № 606-XIV виконавчий документ, виданий на виконання рішення господарського суду, може бути пред'явлений до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону № 606-XIV виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;
Частина перша статті 49 Закону № 606-XIV визначає, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі:
1) визнання судом відмови стягувача від примусового виконання рішення суду;
2) визнання судом мирової угоди між стягувачем і боржником у процесі виконання;
3) смерті або оголошення померлим стягувача чи боржника, визнання безвісно відсутнім боржника або стягувача, ліквідації юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання їх обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва;
3-1) прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника;
4) скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню;
5) письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника під час виконання рішення про передачу їх стягувачу, або знищення речі, що має бути передана стягувачу в натурі;
6) закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення;
7) визнання боржника банкрутом;
8) фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом;
9) повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), який видав виконавчий документ;
10) направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби;
11) повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 75 цього Закону;
12) якщо рішення фактично виконано під час виконання рішення Європейського суду з прав людини;
13) непред'явлення виконавчого документа за відновленим виконавчим провадженням у строки, визначені статтею 51 цього Закону;
14) списання згідно із Законом України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» заборгованості, встановленої рішенням суду, яке підлягало виконанню на підставі виконавчого документа.
Про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом (ч. 3 ст. 49 Закону № 606-XIV).
За приписами частин 1, 2 статті 50 Закону № 606-XIV, у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.
Згідно ч. 6 ст. 28 Закону № 606-XIV у разі завершення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 47, пунктами 2 і 8 частини першої статті 49 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня після завершення (закінчення) такого виконавчого провадження відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору.
Водночас необхідно врахувати, що згідно із частиною четвертою статті 50 Закону Закону № 606-XIV підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є, зокрема, надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнутих з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника.
Тобто, якщо на виконанні перебуває постанова про стягнення виконавчого збору, вона є таким же самостійним виконавчим документом, що підлягає примусовому виконанню.
З матеріалів справи вбачається, що у межах виконавчого провадження № 49201982 не було стягнуто виконавчий збір та витрати виконавчого провадження.
Скаржник, із посиланням на положення ч. 6 ст. 28 Закону № 606-XIV зазначає, що постанова про стягнення виконавчого збору у сумі 7 900, 00 грн, яка винесена у межах виконавчого провадження № 49201982 державним виконавцем в окреме провадження не виводилась та стягнення за нею не відбувалось, а відтак, з огляду на закінчення виконавчого провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону № 606-XIV, боржник доводить, що відповідачем протиправно не знято арешт у завершеному виконавчому провадженні.
Проте, суд не може погодитись з такими висновками з огляду на таке.
По-перше, положення ч. 6 ст. 28 Закону № 606-XIV не можуть застосовуватись у спірному випадку, оскільки виконавчий документ повернуто стягувачеві на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону № 606-XIV, а відкриття виконавчого провадження за постановою про стягнення виконавчого збору передбачено лише у випадку завершення виконавчого провадження з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 47 Закону № 606-XIV.
По-друге, оскільки боржник не оскаржував постанов про стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження і ці постанови не скасовані, у державного виконавця відсутні підстави для зняття арешту на підставі ч. 1 ст. 50 Закону № 606-XIV.
Аналогічний висновок викладений Верховним Судом у постановах від 25 листопада 2020 року в справі № 755/16496/19 та від 16 березня 2020 року в справі № 331/329/13.
Враховуючи викладені обставини у їх сукупності, суд дійшов висновку, що дії державного виконавця щодо незняття арешту з коштів боржника здійснені у відповідності до норм Закону, в межах наданих повноважень, у спосіб та порядок передбачені Конституцією та законами України, а доводи скаржника, викладені в скарзі, є безпідставними та необґрунтованими.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Приписами частини 3 статті 343 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Враховуючи викладені вище обставини суд дійшов висновку про те, що дії органу виконавчої служби вчинені відповідно до закону межах наданих повноважень, а право скаржника жодним чином не порушене.
Керуючись ст.ст. 234, 235, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні скарги Приватного акціонерного товариства «Київський електротехнічний завод «Транссигнал» на дії державного виконавця - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів в порядку, передбаченому ст.ст. 253-259, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено 20.07.2021.
Суддя О.С. Комарова