ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
19.07.2021Справа № 910/8306/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін господарську справу
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Кодинка" (22216, Вінницька область, Погребищенський район, с.Гопчиця, вул. Веселівка, буд. 1, код ЄДРПОУ 42499966)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Саінд Груп" (03047, м.Київ, просп. Перемоги , буд. 50, оф. 253, код ЄДРПОУ 42866854)
про стягнення 131 572,56 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Кодинка" звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Саінд Груп" про стягнення 122850,00 грн. основного боргу - попередньої оплати за товар по договору купівлі-продажу № 138 від 10.11.2020, що залишився не поставленим, 7027,02 грн інфляційних втрат, 695,54 грн відсотків за користування грошовими коштами.
Також у позовній заяві позивачем вказано, що попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які він очікує понести у зв'язку із розглядом справи включає 10 500,00 грн витрат на оплату послуг адвоката.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 17.05.2021 відкрив провадження у справі №910/7468/21, вирішив здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, визначив сторонам у справі строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив.
Згідно повідомлень про вручення поштових відправлень, ухвалу суду від 27.05.2021 позивач отримав - 08.06.2021.
Відповідач правом на подачу відзиву на позов не скористався, ухвалу суду від 27.05.2021 було надіслано відповідачу на адресу згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань поштовим відправленням № 0105477669588, яке повернено до суду із зазначенням причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою», будь-яких заяв про зміну місцезнаходження відповідача до суду не надходило.
Відповідача було повідомлено про судове провадження телефонограмою від 09.07.2021.
Згідно положень ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).
Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи, визначений процесуальний строк для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, за відсутності клопотань учасників справи про продовження процесуальних строків, суд вбачає за можливе здійснити розгляд справи за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
10.11.2020 між ТОВ "Торгова компанія "Кодинка" (покупець за договором, позивач) та ТОВ "Саінд Груп" (продавець за договором, відповідач) був укладений договір купівлі-продажу № 138, у відповідності до замовлень покупця продавець зобов'язується передати у визначений цим договором строк м'ясо яловиче, напівфабрикати м'ясні натуральні, субпродукти яловичі асортимент і кількість яких вказується в видаткових накладних - надалі «Товар» покупцю. а покупець зобов'язується приймати товар та здійснити оплату за нього у повному обсязі на умовах даного договору.
Відповідно до п.1.2 договору визначено, що найменування і загальний асортимент товару, що підлягає поставці за цим договором визначаються за згодою Сторін
За умовами п.2.2 договору продавець зобов'язується надати разом із кожною партією Товару, яка замовлена покупцем, такі документи: видаткову накладну, податкову накладну; посвідчення про якість, і видане виробником; вантажно-транспортну накладну.
Сторони домовились, що до оформлення всіх документів на поставку товару покупець направляє продавцю заявку із зазначенням номенклатури та кількості необхідного товару. Заявка є підставою для складання накладної на конкретну та необхідного товару. Заявка є підставою для складання накладної на конкретну партію товару, в якій зазначається номенклатура, кількість, ціна товару та інші необхідні дані (п.3.1 договору).
Відповідно до п.3.4 договору, товар повинен бути переданий покупцю протягом 4 (чотирьох) банківських днів з моменту проведення попередньої оплати 20% від суми рахунку фактури. Попередня оплата повинна бути повернена протягом 10 (десять) банківських днів, якщо товар не був переданий покупцю протягом 4 (чотирьох) банківських днів з дня проведення попередньої оплати.
За умовами п.3.7 договору, приймання-передача товару за кількістю та якістю здійснюється за участю повноважних представників продавця і покупця. Після підписання акту приймання-передачі та/або здійснення запису на товарно-транспортній накладній або видатковій накладній про приймання-передачу товару обома сторонами, претензії щодо кількості та якості Товару не приймаються та не мають правових наслідків.
Пунктом 4.1 договору встановлено, що ціна Товару , що являється предметом купівлі-продажу є договірною і формується у відповідності до рахунка-фактури продавця і зазначається в накладній, яка супроводжує поставку конкретної партії товару і є невід'ємною частиною даного договору.
Згідно п.4.3 договору, покупець здійснює оплату за товар у розмірі 20%, наступних 80% по факту розгрузки у покупця на складі за вказаною адресою.
Відповідно до п.5.1 договору, продавець зобов'язаний поставити товар покупцю у відповідності до умов цього договору.
Договір набуває чинності з дати його підписання і діє в частині поставки товару до 09.11.2021.
Матеріалами справи встановлено, що на виконання умов договору, відповідачем було виставлено позивачу рахунок на оплату №44 від 10.11.2020 із зазначенням переліку замовленого товару, кількості та вартості, на загальну суму 614 230,80 грн.
12.11.2020 позивач на підставі платіжного доручення №638 здійснив перерахування коштів на рахунок відповідача на суму 122850,00 із призначенням платежу « 20% передоплати за м'ясо яловиче згідно рах №44 від 10.11.2020».
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказує, що відповідач свої зобов'язання щодо поставки товару, у т.ч. у визначений строк не виконав, отримані кошти у розмірі 20% авансу у добровільному порядку не повернув, у зв'язку із чим позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача 122850,00 грн боргу - попередньої оплати, сплаченої в рахунок поставки товару за договором купівлі-продажу № 138 від 10.11.2020 у судовому порядку. За прострочення виконання зобов'язання позивач також нарахував на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України 7027,02 грн інфляційних втрат, 695,54 грн відсотків за користування грошовими коштами.
Розглянувши даний спір по суті заявлених вимог, суд зазначає таке.
Судом встановлено, що укладений між сторонами договір № 138 від 10.11.2020 за своєю правовою природою є договором поставки та підставою виникнення взаємних прав і обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) про договір купівлі-продажу (ч. 6 вказаної статті).
Так, відповідно до ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 1 ст. 663 ЦК України передбачено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Матеріалами справи встановлено та відповідачем не оспорюється факт перерахування позивачем 12.11.2020 (відмітка банку про проведення платежу) відповідно до умов.4.3 договору за виставленим рахунком на оплату №44 від 10.11.2020 грошових коштів у сумі 122850,00 грн. в якості 20% попередньої оплати за поставку товару.
Враховуючи перерахування коштів 12.11.2020 та положення п.3.4 договору, строк передачі товару продавцем покупцю настав 18.11.2020.
Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГК України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.
Доказів вчинення відповідачем дій щодо поставки товару згідно переліку по виставленому рахунку №44 від 10.11.2020, у т.ч. на суму 122850,00 грн попередньої оплати, підписання сторонами первинних документів на передачу товару (видаткових накладних, ТТН, актів), у т.ч. у визначений строк, а також станом на час розгляду справи по суті спору, суду не надано.
В розумінні п.3.4 договору строк повернення попередньої оплати за товар, що не був переданий покупцю у визначений строк, настав протягом 10 банківських днів, тобто 02.12.2020.
Докази повернення відповідачем коштів отриманої попередньої оплати за товар, що не поставлений, однак оплачений на суму 122850,00 грн, у т.ч. у визначений строк, у матеріалах справи відсутні.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності з ч. 2 ст. 570 Цивільного кодексу України, якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
Виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (висновок про застосування норм права, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі № 910/12382/17).
За відсутності доказів повернення відповідачем авансового платежу у спірній сумі, сплаченого по рахунку № 44 за платіжним дорученням № 638 від 12.11.2020 у повному обсязі у добровільному порядку, у т.ч. у визначені строки, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимоги позивача до відповідача про стягнення вказаної суми 122850,00 грн боргу.
Нормами ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Здійснивши перевірку заявлених до стягнення позивачем 7027,02 грн інфляційних втрат за грудень 2020 - квітень 2021, 695,54 грн відсотків за користування грошовими коштами за період з 03.12.2020 по 19.05.2021 прострочення, судом задовольняються вказані вимоги в межах поданого розрахунку, оскільки за розрахунком суду сума інфляційних втрат є більшою.
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Всупереч вказаним вимогам відповідач письмового відзиву на позов, жодних доказів на підтвердження обставин чи відсутності підстав для повернення спірної суми коштів не надав, стверджувань позивача не спростував.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі.
Також у позовній заяві позивачем надано попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, до якого включено витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 10500,00 грн, які учасник справи просив покласти на відповідача.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За ч. ч. 3, 4 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 8 ст. 129 ГПК України).
На підтвердження понесених судових витрат позивач долучив до матеріалів справи:
- копію договору про надання правової допомоги №125 МТА від 01.04.2021, укладеного між Адвокатським об'єднанням «МТА Партнери» (об'єднання по договору) та ТОВ «Торгова компанія «Кодинка» (клієнт),
- ордер серія ВН № 165937 від 20.05.2021, виданий АО «МТА і Партнери» адвокату Мартинюку Н.А. на представлення інтересів ТОВ «Торгова компанія «Кодинка» у Господарському суді міста Києві на підставі договору про надання правової допомоги №125МА від 01.04.2021;
- копію свідоцтва №658 від 01.10.2008 про право Мартинюка Н.А. на заняття адвокатською діяльністю;
- копію Замовлення №1 від 01.04.2021 (додатку №1 до договору), за умовами якого АО та клієнт погодили замовлення послуг: попередній юридичний аналіз наданих ТОВ "Торгова компанія "Кодинка" документів, перевірку дотримання ТОВ "Торгова компанія "Кодинка" вимог законодавства: пошук та аналіз судової практики у справах щодо стягнення заборгованості за договорами купівлі-продажу та поставки; підготовка позовної заяви про стягнення заборгованості за договором поставки; формування пакету документів та подача позовної заяви до суду; представництво інтересів ТОВ "Торгова компанія "Кодинка" у Господарському сулі міси Києва; підготовка відповіді на відзив, клопотань, заяв, інших процесуальних документів. Вартість послуг 10 500,00 грн.
- копію Акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 74 від 27.04.2021 на суму 10 500,00 грн вартості юридичних послуг згідно замовлення №1;
- детальний опис виконаних робіт за договором №152МТА від 01.04.2021.
За змістом п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 2 ст. 901 Цивільного кодексу України встановлено, що положення цієї глави (глави 63 «Послуги. Загальні положення» підрозділу 1 розділу III Книги п'ятої цього Кодексу) можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
За умовами п. 5.1 укладеного між сторонами договору про надання правової допомоги № МТА від 01.04.2021 визначено, що вартість юридичних послуг та правничої допомоги за цим договором визначається у відповідності до замовлення та рахунків, виставлених об'єднанням.
Оплата послуг здійснюється протягом 3 банківських днів з моменту отримання рахунку.
Відповідно до підписаного сторонами Замовлення №1 від 01.04.2021 визначено вартість послуг 10 500,00 грн, строк оплати: протягом 3 банківських днів з дня виставлення банківського рахунку.
Матеріалами справи встановлено, що на підтвердження надання адвокатом послуг з правової допомоги у господарській справі № 910/8306/21 по замовленню №1 від 01.04.2021 та прийняття клієнтом таких послуг сторони склали акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 74 від 27.04.2021 до договору про надання правової допомоги №125МТА від 01.04.2021 на суму 10500,00 грн;
Судом враховано, що доказів оплати наданих послуг позивачем до позову не надано.
Вирішуючи питання про розподіл витрат, пов'язаних з наданням правничої допомоги адвокатом у даній справі у заявленому розмірі 10500,00 грн, судом враховано, що вартість послуг визначена за погодженням адвокатом з клієнтом у фіксованому розмірі, послуги адвоката були реально надані позивачу, що підтверджується матеріалами справи, також судом взято до уваги рівень юридичної кваліфікації правовідносин у справі.
За приписами ч. 6 ст. 126 ГПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідачем заперечень на клопотання позивача про розподіл цих витрат та заяви про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, до суду не подано.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що позивач надав належні та допустимі докази на доведення понесених ним витрат та професійну правничу допомогу, пов'язаних з розглядом справи № 910/8306/21, і розмір таких витрат є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, співмірним зі складністю позову, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, та з огляду на те, що позовні вимоги задоволено у повному обсязі, за відсутності заперечень відповідача, наявні підстави для покладення на відповідача понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10500,00 грн.
Враховуючи вкладене та керуючись ст.ст. 86, 123, 129, 233, 236-240, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1.Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю "Саінд Груп" (03047, м.Київ, просп. Перемоги , буд. 50, оф. 253, код 42866854) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Кодинка" (22216, Вінницька область, Погребищенський район, с.Гопчиця, вул. Веселівка, буд. 1, код 42499966) 122 850 (сто двадцять дві тисячі вісімсот п'ятдесят) грн. 00 грн. основного боргу, 7027 (сім тисяч двадцять сім) грн. 02 коп інфляційних втрат, 695 (шістсот дев'яносто п'ять) грн. 54 коп відсотків за користування грошовими коштами, 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп судового збору, 10500 (десять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп витрат на правничу допомогу.
3.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст.241 ГПК України та може бути оскаржене в апеляційному порядку у строки, передбачені розділом IV ГПК України.
Суддя О.М.Ярмак