20 липня 2021 рокуЛьвівСправа № 260/751/21 пров. № А/857/9703/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі :
головуючого судді : Кухтея Р.В.,
суддів : Шевчук С.М., Шинкар Т.І.
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2021 року (ухвалене головуючим-суддею Дору Ю.Ю. в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у м. Ужгороді) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
У березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся в суд із зазначеним позовом, в якому просив визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі - ГУ ПФУ, пенсійний орган, відповідач) щодо відмови у перерахунку його пенсії з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії з 01.04.2019, зобов'язати ГУ ПФУ здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років з 01.04.2019, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премій, відповідно до ст.ст.43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 09.04.1992 (далі - Закон №2262-ХІІ), ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-XII від 20.12.1991 (далі - Закон №2011-XII) та з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №704 від 30.08.2017 (далі - Постанова №704), згідно довідки Адміністрації ДПС України №11/874 від 05.08.2020, з урахуванням раніше виплачених сум, з розрахунку 80% відповідних сум грошового забезпечення, згідно рішення суду від 15.04.2020 по справі №260/631/20 та стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 908 грн.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 12.04.2021 позов було задоволено повністю.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ГУ ПФУ подало апеляційну скаргу, в якій через неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права просить його скасувати та прийняти постанову, якою відмовити позивачу у задоволені позову.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що після прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №1774-VIII від 06.12.2016 (далі - Закон №1774-VIII), яким були внесені зміни до ч.4 ст.63 Закону №2262-XII, підставою для перерахунку пенсії зазначено рішення Кабінету Міністрів України, до повноважень якого належить визначення на яких умовах та в якому розмірі слід здійснити перерахунок пенсії. Скаржник вказує, що проведення наступного перерахунку пенсії буде наслідком прийняття Кабінетом Міністрів України відповідного рішення, що регламентуватиме обов'язок пенсійного органу здійснити конкретні активні дії для виконання останнього. Скаржник зазначає, що з 05.03.2019 алгоритм дій, що повинні вчинити відповідач та уповноважений орган, де проходив службу пенсіонер, у зв'язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 Постанови №103 від 21.02.2018 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова №103) та змін до п.5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №45 від 13.02.2008 (далі - Порядок №45), не змінився. Скаржник вказує, що довідка, видана Адміністрацією ДПС України та подана до Головного управління, самостійно не породжує право позивача на перерахунок його пенсії, оскільки підставою для здійснення останнього є нормативно-правовий акт Кабінету Міністрів України. Скаржник вважає, що зобов'язуючи здійснити перерахунок пенсії позивача із конкретних складових, перерахованих у довідці, суд першої інстанції, не будучи впевненим у достовірності викладених у такій даних, фактично перебрав на себе дискреційні повноваження органу Пенсійного фонду шляхом зобов'язання останнього без перевірки коректності вказаних в довідці складових грошового забезпечення здійснити перерахунок пенсії позивача. Зазначає, що, оскільки правовідносини щодо призначення, перерахунку та виплати пенсій належать до виключної компетенції та дискреційних повноважень Пенсійного фонду України, суд при здійсненні захисту прав та свобод особи, не може перебирати на себе функції даного органу державної влади та втручатися в делеговані йому повноваження. Також вказує що позивачем порушено строк звернення.
У письмовому відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а оскаржене рішення без змін.
Згідно п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні по справі матеріали та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.
З матеріалів справи видно, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону №2262-ХІІ.
Позивач звернувся до ГУ ПФУ із заявою, в якій просив здійснити перерахунок його пенсії на підставі довідки №11/874 від 05.08.2020, виданої Адміністрацією ДПС України.
Листом №252-122/Ф-02/8-0700/21 від 27.01.2021 ОСОБА_1 повідомлено про відсутність підстав для здійснення перерахунку його пенсії на підставі довідки №11/874 від 05.08.2020.
Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи повністю позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють орган ПФУ. Суд першої інстанції зазначив, що оскільки зміни, внесені Постановою №103, зокрема, до додатку 2 Порядку №45, у якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, визнані судом протиправними та нечинними, то з дня набрання законної сили рішенням у справі №826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку №45 до внесення зазначених змін. Суд першої інстанції вказав, що з набранням чинності судовим рішенням у справі №826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно Закону №2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, а тому саме у зв'язку з набранням законної сили вказаним рішенням суду позивач отримав право на перерахунок пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно Постанови №704, відповідно до ст.ст.43, 63 Закону №2262-ХІІ та ст.9 Закону №2011-ХІІ. Суд першої інстанції дійшов висновку, що у зв'язку з отриманням зазначеної довідки у пенсійного органу виник обов'язок здійснити перерахунок пенсії позивача з 01.04.2019.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права, а також при повному, всебічному та об'єктивному з'ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, виходячи з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.63 Закону №2262-XII, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Згідно ч.4 ст.63 Закону №2262-XII, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Частиною вісімнадцятою статті 43 Закону №2262-XII визначено, що у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
Згідно ч.3 ст.51 Закону №2262-XII, перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Відповідно до п.1 Порядку №45, пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-XII у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №704 (набрала чинності 01.03.2018), якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Пунктом 1 Постанови №103 у первинній редакції було вирішено перерахувати пенсії, призначені згідно Закону №2262-XII до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), визначені станом на 01.03.2018 відповідно до Постанови №704.
При цьому, пункт 2 вказаної Постанови передбачав поетапність виплат підвищення перерахованої пенсії, а саме : з 01.01.2018 - 50%; з 01.01.2019 по 31.12.2019 - 75%; з 01.01.2020 - 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018.
Пунктом 6 цієї Постанови були внесені зміни до постанов Кабінету Міністрів України, зокрема, пункт 5 Порядку №45 викладено у такій редакції : «Під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням».
Проте, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 по справі №826/3858/18, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45.
При цьому, залишаючи без змін рішення судів першої та апеляційної інстанції у справі №826/3858/18, Верховний Суд у постанові від 12.11.2019, серед іншого вказав, що системний аналіз статей 51, 52, 55, 63 Закону №2262-XII вказує на те, що наявність у Кабінету Міністрів України права встановлювати порядок перерахунку пенсії не є тотожним та не визначає право встановлювати відстрочку або розстрочку виплати пенсії, тобто змінювати часові межі виплати.
Статтею 9 Закону №2011-XII визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Отже, із набранням законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 по справі №826/3858/18, виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно Закону №2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, а тому позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно Постанови №704, відповідно до ст.ст.43, 63 Закону №2262-ХІІ та ст.9 Закону №2011-ХІІ.
Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у рішенні від 06.08.2019 по справі №160/3586/19, залишеного без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 11.03.2020, а також у рішенні Верховного Суду від 17.12.2019 по справі №160/8324/19, залишеного без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020.
Водночас алгоритм дій, який повинні вчинити, зокрема ГУ ПФУ, у зв'язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 Постанови №103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45, не змінився.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №2262-ХІІ, затверджено Постановою Пенсійного фонду України №3-1 від 30.01.2007 (далі - Порядок №3-1), відповідно до пункту 4 якого заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії подається до органу, що призначає пенсію, заявником за місцем проживання, а при необхідності - його законним представником за місцем його проживання.
Відповідно до п.23 Порядку №3-1, перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону №2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють орган ПФУ. При цьому перерахунок може бути здійснено після надходження до органу ПФУ довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій.
Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 10.10.2019 по справі №553/3619/16-а, від 15.07.2020 по справі №520/3360/19, від 02.12.2020 по справі №338/1296/16-а, які в силу положень ч.5 ст.242 КАС України, мають бути враховані при розгляді цієї справи.
Отже, право позивача на перерахунок пенсії є беззаперечним, а передумовою для проведення перерахунку є оформлення довідки Адміністрацією ДПС України на виконання рішення Верховного Суду у зразковій справі №160/8324/19.
З матеріалів справи видно, що видана Адміністрацією ДПС України довідка №11/874 від 05.08.2020 про розмір грошового забезпечення направлена листом на адресу ГУ ПФУ, проте відповідач не здійснив позивачу перерахунок його пенсії.
Вказана довідка містить інформацію про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05.03.2019 відповідно до Постанови №704 за посадою, відповідною (аналогічною) останній штатній посаді позивача, та окрім посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, містить інформацію щодо розмірів надбавки за особливості проходження служби, надбавки за службу в умовах режимних обмежень, надбавки за безперервний стаж на шифрувальній роботі від 1 до 3 років, надбавки за кваліфікацію 1 клас та премію.
Відповідно до п.4 Порядку №45, перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону №2262-XII.
Відповідно до ч.2 ст.51 Закону №2262-XII, перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними доводи скаржника з покликанням на не прийняття нормативно-правових актів щодо визначення умов, порядку та розмірів, за якими має проводитися перерахунок пенсій, призначених згідно Закону №2262-XII, після 05.03.2019 та не передбачення чинним законодавством індивідуального перерахунку пенсій військовослужбовцям за їхньою заявою та згідно з долученими довідками про розмір грошового забезпечення, як на підставу відмови у задоволенні заяви позивача.
Щодо аргументів скаржника про те, що суд, не будучи впевненим у достовірності викладених у такій даних, фактично перебрав на себе дискреційні повноваження органу Пенсійного фонду шляхом зобов'язання останнього без перевірки коректності вказаних в довідці складових грошового забезпечення здійснити перерахунок пенсії позивача, то такі, на переконання суду апеляційної інстанції є безпідставними, оскільки затверджений Порядок №3-1 алгоритм дій щодо подання документів для проведення перерахунків раніше призначених пенсій виготовлення відповідних довідок із зазначенням у них змін розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій відносить до компетенції уповноважених структурних підрозділів, яким в межах спірних правовідносин є підрозділ Адміністрації ДПС України (фінансово-економічне управління), яким підготовлено довідку №11/874 від 05.08.2020. Тоді скаржник, як орган, що призначає пенсії, здійснює перерахунок пенсії на підставі поданих документів та не наділений компетенцією ставити під сумнів коректність вказаних в довідці складових грошового забезпечення.
Щодо покликання скаржника на втручання суду у дискреційні повноваження, то суд апеляційної інстанції вважає такі необґрунтованими, з огляду на наступне.
Поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Тобто, дискреційним є право суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».
За змістом п.4 ч.2 ст.245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до ч.4 ст.245 КАС України у випадку, визначеному п.4 ч.2 цієї статті, суд може зобов'язати відповідача суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку коли поданих доказів достатньо для того, щоб зобов'язати суб'єкта владних повноважень прийняти те чи інше рішення чи зробити ту чи іншу дію, суд вправі обрати такий спосіб захисту порушеного права.
Обрана судом форма захисту порушених прав у даному випадку не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача.
При цьому, суд апеляційної інстанції враховує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Стосовно доводів відповідача з покликанням на постанову Верховного Суду від 31.03.2021 по справі №240/12017/19 про пропуск позивачем строку звернення до суду з даним позовом, суд вважає їх не обґрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.
Так, предметом спору у справі №240/12017/19 є відмова територіального органу ПФУ у проведенні перерахунку та виплати заборгованості з державної пенсії за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 відповідно до ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у той час як предметом цього спору є рішення територіального органу ПФУ про відмову у перерахунку пенсії на підставі нової довідки, виданої відповідною установою.
Таким чином, предмет спору та характер спірних правовідносин у справі № 240/12017/19 не є аналогічними розглядуваній справі.
Тим більше, у постанові від 31.03.2021 по справі №240/12017/19 Верховний Суд наголошує на штучно створенні передумови для звернення до суду у межах шестимісячного строку з дня отримання відмови територіального органу ПФУ у проведенні перерахунку та виплаті пенсії.
У справі, яка розглядається, позивач вчиняв активні дії для захисту своїх прав, в тому числі, просив виготовити довідку, на підставі якої звернувся до відповідача для проведення перерахунку та виплати йому пенсії.
Отже, як зазначалося вище, відповідно до ч.18 ст.43 Закону №2262-ХІІ, у разі якщо на момент виплати пенсії були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку, у той час як ст.63 цього Закону передбачено проведення перерахунку раніше призначених пенсій відповідним категоріям осіб за документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Отже, в обсязі встановлених у цій справі фактичних обставин, описаних вище, зважаючи на їхній зміст та юридичну природу, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про протиправність дій ГУ ПФУ, що полягали у відмові здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії з 01.04.2019, відповідно до ст.ст.51, 63 Закону №2262-ХІІ на підставі довідки Адміністрації ДПС України №11/874 від 05.08.2020 для перерахунку пенсій з урахуванням оновленого грошового забезпечення позивача та з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача дійшов правильного висновку про наявність підстав зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу його пенсії з 01.04.2019 відповідно до ст.ст.51, 63 Закону №2262-ХІІ на підставі вищевказаної довідки.
Згідно ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення ухвалене відповідно до норм матеріального та процесуального права, а висновки суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному з'ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, які не спростовані доводами апеляційної скарги, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення.
Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.3 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому судове рішення, постановлене за результатами апеляційного перегляду в касаційному порядку оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу.
Керуючись ст.ст. 12, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2021 року по справі №260/751/21 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Р. В. Кухтей
судді С. М. Шевчук
Т. І. Шинкар