20 липня 2021 рокуЛьвівСправа № 344/2413/21 пров. № А/857/11895/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Пліша М.А.,
суддів Затолочного В.С., Заверухи О.Б.,
за участю секретаря судового засідання Хомича О.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 07 червня 2021 року (головуючий суддя Домбровська Г.В., м. Івано-Франківськ, повний текст складено 07.06.2021) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про скасування постанови,-
ОСОБА_1 звернулася в суд першої інстанції з позовом до виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови адміністративної комісії при виконавчому комітеті Івано-Франківської міської ради по справі про адміністративне правопорушення від 11 грудня 2020 року №12/689, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.182 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у 255,00 грн..
Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 07 червня 2021 року позов задоволено, визнано протиправною та скасовано постанову №12/689 адміністративної комісії при виконавчому комітетові Івано-Франківської міської ради по справі про адміністративне правопорушення від 11 грудня 2020 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 182 КУпАП і накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255,00 грн. Справу про адміністративне правопорушення закрито.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради оскаржив його в апеляційному порядку та просить таке скасувати і ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
В апеляційній скарзі зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 182 КУпАП до адміністративної відповідальності притягаються особи винні у порушенні вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо захисту населення від шкідливого впливу шуму чи правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях та тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від п'яти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і накладення штрафу на посадових осіб та громадян - суб'єктів господарської діяльності - від п'ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Так, відповідно до ст. 24 Закону «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», покладається обов'язок на всіх громадян, а також підприємства, установи, різні організації, державні та місцеві органи влади дотримуватися встановлених санітарними правилами норми допустимого шуму і звучання. Зокрема, забороняється в нічний час (від 10 години вечора до 8 ранку): гучний спів і гучний крик; використання феєрверків, салютів, апаратури, яка відтворює звук (колонки з музикою, аудіоплеєри та інше); використання побутових речей, що видають шум (якщо це побутові речі для ремонту, то їх використання забороняється не з 10 години вечора, а з 9, і також триває до 8 ранку).
Для оцінки рівня шуму в житлових приміщеннях сформульовані загальні норми допустимої гучності, які затверджені наказом МОЗ від 22.02.2019 № 463 «Про затвердження Державних санітарних норм допустимих рівнів шуму в приміщеннях житлових та громадських будинків і на території житлової забудови». Згідно п.п. 7-9 Наказу, допустимі рівні звуку в спальній кімнаті житла І категорії до 25 дБа та в спальній кімнаті житла II категорії до 30 дБа.
Так, порушення перевищення допустимих рівнів шуму в нічний час підтверджується протоколом Держпродспоживслужби №76 від 15.09.20р. про проведення досліджень шумового навантаження та інфразвуку, яким встановлено факт перевищення допустимих рівнів шуму в нічний час ( час заміру 22 год 19 хв) у спальній кімнаті та становить 41,7 дБА при допустимому рівні шуму до 30 дБа та зазначено джерело шуму від діяльності апарт-готелю, що знаходиться в кв. АДРЕСА_1 .
Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У відповідності до вимог ч. 1, ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, що 15 жовтня 2020 року дільничим офіцером поліції Івано-Франківського відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області лейтенантом поліції Вільчик О.М. складено Протокол про адміністративне правопорушення №042355, яким встановлено, що ОСОБА_1 15.10.2020 у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 в нічний час порушувала тишу, де згідно протоколу проведення досліджень шумового навантаження та інфразвуку Івано-Франківської державної регіональної лабораторії Держпродспоживслужби №76 від 15.09.2020, рівень звуку у кв. 29 становив 41,7 дБа, що є перевищенням допустимих рівнів шуму у нічний час та чим порушено ч.1 ст.182 КУпАП.
11 грудня 2020 року адміністративною комісією при виконавчому комітетові Івано-Франківської міської ради винесено Постанову №12/689 по справі про адміністративне правопорушення, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 182 КУпАП і накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255,00 грн.
Розглядаючи спір суд першої інстанції вірно врахував, що ч.ч. 1-3 статті 24 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та громадяни при здійсненні будь-яких видів діяльності з метою відвернення і зменшення шкідливого впливу на здоров'я населення шуму, неіонізуючих випромінювань та інших фізичних факторів зобов'язані:
здійснювати відповідні організаційні, господарські, технічні, технологічні, архітектурно-будівельні та інші заходи щодо попередження утворення та зниження шуму до рівнів, установлених санітарними нормами;
забезпечувати під час роботи закладів громадського харчування, торгівлі, побутового обслуговування, розважального та грального бізнесу, культури, при проведенні концертів, дискотек, масових святкових і розважальних заходів тощо рівні звучання звуковідтворювальної апаратури та музичних інструментів у приміщеннях і на відкритих площадках, а також рівні шуму в прилеглих до них жилих і громадських будівлях, що не перевищують рівнів, установлених санітарними нормами;
вживати заходів щодо недопущення впродовж доби перевищень рівнів шуму, встановлених санітарними нормами, в таких приміщеннях і на таких територіях (захищені об'єкти):
1) жилих будинків і прибудинкових територіях;
2) лікувальних, санаторно-курортних закладів, будинків-інтернатів, закладів освіти, культури;
3) готелів і гуртожитків;
4) розташованих у межах населених пунктів закладів громадського харчування, торгівлі, побутового обслуговування, розважального та грального бізнесу;
5) інших будівель і споруд, у яких постійно чи тимчасово перебувають люди;
6) парків, скверів, зон відпочинку, розташованих на території мікрорайонів і груп житлових будинків.
Шум на захищених об'єктах при здійсненні будь-яких видів діяльності не повинен перевищувати рівнів, установлених санітарними нормами для відповідного часу доби.
У нічний час, із двадцять другої до восьмої години на захищених об'єктах забороняються гучний спів і викрики, користування звуковідтворювальною апаратурою та іншими джерелами побутового шуму, проведення салютів, феєрверків, використання піротехнічних засобів.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 Кодексу України про адміністративні правопорушення порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо захисту населення від шкідливого впливу шуму чи правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях - тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від п'яти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і накладення штрафу на посадових осіб та громадян - суб'єктів господарської діяльності - від п'ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до статті 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.
Порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення врегульовано Главою 22 КУпАП.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (частина 1 статті 280 КУпАП).
Відповідно до статті 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Якщо при вирішенні питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення органами (посадовими особами), переліченими у пунктах 1-4 статті 213 цього Кодексу, одночасно вирішується питання про відшкодування винним майнової шкоди, то в постанові по справі зазначаються розмір шкоди, що підлягає стягненню, порядок і строк її відшкодування. Постанова по справі повинна містити вирішення питання про вилучені речі і документи, а також вказівку про порядок і строк її оскарження. Постанова колегіального органу приймається простою більшістю голосів членів колегіального органу, присутніх на засіданні. Постанова по справі про адміністративне правопорушення підписується посадовою особою, яка розглянула справу, а постанова колегіального органу - головуючим на засіданні і секретарем цього органу. У випадках, передбачених законодавством України, про захід стягнення робиться відповідний запис на протоколі про адміністративне правопорушення або постанова оформляється іншим установленим способом.
Судом першої інстанції з'ясовано, що згідно постанови по справі про адміністративне правопорушення №12/689 від 11 грудня 2020 року, гр. ОСОБА_1 15.10.2020 у нічний період часу за адресою: АДРЕСА_3 порушила правила додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях, що підтверджено протоколом Держпродспоживслужби №76 від 15.09.20, чим порушено ч.1 ст.182 КУпАП.
Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
Судом першої інстанції вірно враховано, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , адміністративною комісією відповідача, було враховано зміст протоколу про адміністративне правопорушення та протокол Держпродспоживслужби №76 від 15.09.20. У матеріалах адміністративної справи також міститься бланк пояснень ОСОБА_1 (а.с.35), в яких зафіксовано відмову від надання пояснень.
Згідно змісту Протоколу Держпродспоживслужби №76 від 15 вересня 2020 року вбачається, що 15 вересня 2020 року проводилося вимірювання рівня шуму в житлових приміщеннях квартири АДРЕСА_4 , яким встановлено відповідні показники рівня звуку у досліджуваному приміщенні. У вказаному протоколі Держпродспоживслужби не міститься інформації про те, що джерелом підвищеного рівня шуму у квартирі АДРЕСА_4 , є діяльність саме ОСОБА_1 .
Відповідне дослідження рівня шуму та Протокол Держпродспоживслужби №76 проводилося та складався 15 вересня 2020 року, в той же час, в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення міститься висновок відповідача про порушення ОСОБА_1 правил тиші 15 жовтня 2020 року.
Суд першої інстанції вірно вважав, що не заслуговують на увагу твердження відповідача на те, що особу позивача було встановлено дільничим інспектором поліції, а тому відповідачем додаткових дій щодо перевірки цього не проводилося, оскільки разом із протоколом про адміністративне правопорушення будь-яких належних доказів причетності ОСОБА_1 до дій щодо перевищення рівня шуму у відповідному приміщенні не додано, а вставлення такої особи інспектором поліції виключно зі слів заявника є невірним.
Крім того, як вірно враховано судом першої інстанції, в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення №12/689 від 11 грудня 2020 року Відповідачем не зазначено конкретного нормативно-правового акту, положення якого, на думку відповідача, порушено позивачем.
З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що постанова по справі про адміністративне правопорушення №12/689 від 11 грудня 2020 року є протиправною та підлягає скасуванню.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. 243, ст. 286, ст. 308, ст. 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325 КАС України, суд, -
апеляційну скаргу Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 07 червня 2021 року по справі № 344/2413/21 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і не може бути оскаржена.
Головуючий суддя М. А. Пліш
судді В. С. Затолочний
О. Б. Заверуха