Справа № 240/4353/21
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Гурін Дмитро Миколайович
Суддя-доповідач - Капустинський М.М.
20 липня 2021 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Капустинського М.М.
суддів: Смілянця Е. С. Сапальової Т.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Житомирської обласної державної адміністрації, Департаменту регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку та моральної шкоди,
в березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Житомирської обласної державної адміністрації, Департаменту регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку та моральної шкоди, в якому просив:
- визнати незаконним та скасувати наказ Департаменту регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації від 16 жовтня 2019 року №104-к;
- поновити гр. ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста виробничо-технічного відділу Управління житлово-комунального господарства Департаменту регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації з 16 жовтня 2019 року;
- стягнути з Житомирської обласної державної адміністрації, Департаменту регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу;
- стягнути з Житомирської обласної державної адміністрації, Департаменту регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 20000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2021 року позовну заяву повернуто позивачу.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
На адресу Сьомого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив від відповідача, у якому відповідач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
29 червня 2021 року на адресу суду надійшли додаткові пояснення та заява про дослідження матеріалів справи від представника позивача. В яких, зокрема, представник позивача посилається на порушення останнього права на працю, та вважає, що позивач підлягає поновленню на посаді провідного спеціаліста відділу виробничо-технічного Управління житлово-комунального господарства, енергетичного менеджменту та енергозбереження Департаменту регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації з 09 жовтня 2019 року;
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
З матеріалів справи встановлено, що предметом розгляду у даній справі є визнання протиправним та скасування наказу Департаменту регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації від 16 жовтня 2019 року №104-к "Про переведення працівників департаменту", яким у зв'язку із затвердженням і введенням в дію 8 жовтня 2019 року штатного розпису на 2019 рік Департаменту регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації, з метою забезпечення ефективного, практичного виконання завдань і функцій держави державними службовцями департаменту, серед інших за списком, за №16 ОСОБА_1 - головного спеціаліста виробничо-технічного відділу управління житлово-комунального господарства Департаменту регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації переведено за його згодою на посаду провідного спеціаліста виробничо-технічного відділу Управління житлово-комунального господарства, енергетичного менеджменту та енергозбереження Департаменту регіонального розвитку Житомирської обласної Державної адміністрації з 1 листопада 2019 року, на період відпустки по догляду за дитиною ОСОБА_2 . Підстава: заява ОСОБА_1 .
У позовній заяві позивач вказав, що про оскаржуваний наказ від 16 жовтня 2019 року дізнався під час розгляду адміністративної справи №240/18630/20, а саме: з додаткових пояснень відповідача від 01.03.2021. З наказом не ознайомлювався та не знав про його існування, його копію не отримував.
Суд першої інстанції повертаючи позовну заяву позивачу дійшов висновку, що позивачем пропущено строку звернення до суду, а підстави для його поновлення визнані судом неповажними.
Колегія суддів, за результатом апеляційного розгляду справи, погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій.
Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає Кодекс адміністративного судочинства (далі - КАС України), частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Відповідно до частин першої, другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Частинами 1 та 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Верховний Суд у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 вказав, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Верховний Суд зазначив, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи, а для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.
Так, колегія суддів зауважує, що матеріалами справи підтверджується факт того, що оскаржуваний наказ прийнятий Департаментом регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації на підставі заяви самого ОСОБА_1 .
Зокрема, в матеріалах справи міститься копія власноручно написаної заяви ОСОБА_1 , у якій він просить перевести його з 1 листопада 2019 року на тимчасово вакантну посаду провідного спеціаліста виробничо-технічного відділу Управління житлово-комунального господарства, енергетичного менеджменту та енергозбереження Департаменту регіонального розвитку Житомирської обласної Державної адміністрації.
У той же день, видано оскаржуваний наказ від 16 жовтня 2019 року №104-к "Про переведення працівників департаменту".
Оскаржуваним наказом ОСОБА_1 - головного спеціаліста виробничо-технічного відділу управління житлово-комунального господарства департаменту регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації переведено за його згодою на посаду провідного спеціаліста виробничо-технічного відділу управління житлово-комунального господарства, енергетичного менеджменту та енергозбереження департаменту регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації з 1 листопада 2019 року, на період відпустки по догляду за дитиною ОСОБА_2 .
З огляду на зазначене слідує, що позивач написавши заяву про переведення його на тимчасово вакантну посаду та після переведення на посаду, виконуючи обов'язки провідного спеціаліста, отримуючи заробітну плату провідного спеціаліста, не міг не знати про своє переведення.
Позивач повинен був та міг дізнатися про своє переведення ще 1 листопада 2019 року, відповідно позивач повинен був та міг дізнатися про оскаржуваний наказ, однак стверджує, що про нього не знав, хоча був переведений та працював на новій посаді.
Водночас, як слідує з позовної заяви з даним адміністративним позовом позивач звернуся 19 березня 2021 року.
Так, в обґрунтування пропуску строку позивав зазначає, що дізнався про оскаржуваний наказ після ознайомлення з додатковими поясненнями відповідача від 1 березня 2021 року у справі №240/18630/20. Однак, належних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 не мав можливості звернутись за захистом своїх порушених прав раніше, позивачем до суду не надано.
В апеляційній скарзі позивач зазначає, що йому не було відомо, що посада на яку його було переведено є декретною, так колегія суддів вважає такі посилання безпідставними, з огляду на те, що у заяві від 16.10.2019 року апелянт просить перевести його саме на тимчасово вакантну посаду.
Крім того, в обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на постанову Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі №813/1726/17.
Колегія суддів зазначає, що дана постанова ухвалена за інших обставин справи і не може бути застосована судом у цій справі. Так, у наведеній справі позивача було звільнено з посади, а у справі, що розглядається позивача було переведено за його згодою на іншу посаду. У наведеній справі проти позивача була порушена кримінальна справа, що слугувало підставою його звільнення і позивач стверджував, що лише після закриття кримінальної справи у нього з'явилася можливість звернутися до суду та належним чином обґрунтувати свою позовну заяву, у зв'язку з чим і був пропущений строк звернення до суду. У справі, що розглядається позивач працював на посаді на яку його перевели та мав можливість оскаржити до суду своє переведення, але цього не зробив, аж допоки його не звільнили з тимчасово вакантної посади, у зв'язку з виходом працівника з відпустки по догляду за дитиною. У наведеній справі Верховний Суд також визнав неповажними причини пропуску строку звернення до суду, та залишив рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.
Посилання зазначені апелянтом як на підставу пропуску строку звернення до суду не є об'єктивно непереборними і не пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду.
Враховуючи зазначені вище положення чинного законодавства та обставини справи, колегія суддів погоджується з позицією суду першої про те, що позивачем не надано жодних доказів на підтвердження неможливості подання ним адміністративного позову у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, щодо повернення позовної заяви з огляду на те, що позивачем пропущено місячний строк на звернення до суду щодо оскарження наказу Департаменту регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації від 16 жовтня 2019 року №104-к.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону ухвала Житомирського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2021 року відповідає.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Апеляційний суд вважає, що Житомирський окружний адміністративний суд не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2021 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Капустинський М.М.
Судді Смілянець Е. С. Сапальова Т.В.