Справа № 640/3680/20
19 липня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Степанюка А.Г., суддів Губської Л.В., Епель О.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 квітня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СП Оіл Трейд» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень і зобов'язання вчинити дії, -
У лютому 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «СП Оіл Трейд» (далі - Позивач, ТОВ «СП Оіл Трейд») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - Відповідач-1, ГУ ДПС у м. Києві), Державної податкової служби України (далі - Відповідач-2, ДПС України), в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №1352841/41708627 від 17.12.2019 року, №1352843/41708627 від 17.12.2019 року, №1352834/41708627 від 17.12.2019 року;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №86 від 11.07.2019 року, №87 від 11.07.2019 року, №146 від 16.07.2019 року.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.05.2020 року позов задоволено повністю.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.10.2020 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС у м. Києві на згадане судове рішення.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.03.2021 року замінено боржника у виконавчих листах №640/3680/20, виданих Окружним адміністративним судом міста Києва 10.11.2020 року, а саме: Головне управління Державної податкової служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267) на Державну податкову службу України (04053, місто Київ, Львівська площа, будинок 8, код ЄДРПОУ 43005393) в особі Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу (04116, місто Київ, вул. Шолуденка, будинок 33/19, код ЄДРПОУ 44116011).
У квітні 2021 року ГУ ДПС у м. Києві подано заяву про виправлення описки в ухвалі Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.03.2021 року шляхом заміни у тексті: «Замінити боржника у виконавчих листах №640/3680/20, виданих Окружним адміністративним судом міста Києва 10.11.2020, а саме: Головне управління Державної податкової служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267) на Державну податкову службу України (04053, місто Київ, Львівська площа, будинок 8, код ЄДРПОУ 43005393) в особі Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу (04116, місто Київ, вул. Шолуденка, будинок 33/19, код ЄДРПОУ 44116011).» на «Замінити боржника у виконавчих листах №640/3680/20, виданих Окружним адміністративним судом міста Києва 10.11.2020, а саме: Головне управління Державної податкової служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267) на Головне управління ДПС у м. Києві (04116, місто Київ, вул. Шолуденка, будинок 33/19, код ЄДРПОУ ВП 44116011)».
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.04.2021 року у задоволенні заяви про виправлення описки відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, ГУ ДПС у м. Києві подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати ухвалу та ухвалити нове рішення, яким задовольнити клопотання про виправлення описки.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.06.2021 року апеляційну скаргу було залишено без руху, оскільки до неї не надано документ про сплату судового збору на суму 2 270,00 грн. Крім того, цією ж ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання ГУ ДПС у м. Києві про відстрочення сплати судового збору. Судом надано строк для усунення недоліків - п'ять днів з моменту отримання копії зазначеної ухвали, яку було отримано ГУ ДПС у м. Києві 17.06.2021 року.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2021 року задоволено клопотання ГУ ДПС у м. Києві та продовжено Апелянту строк для усунення недоліків на п'ять днів з моменту отримання копії даної ухвали, яку було отримано Апелянтом 06.07.2021 року.
На виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції від 01.07.2021 року ГУ ДПС у м. Києві 12.07.2021 року до суду направлено клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги. Указане клопотання обґрунтовані тривалою процедурою сплати судового збору, вжиттям активних дій, спрямованих на забезпечення сплати судового збору, а також наявністю гарантованого законодавством права на апеляційне оскарження судового рішення.
Розглянувши заявлене клопотання, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Тобто, законодавцем визначено, що десятиденний строк є достатнім для усунення як недоліків позовної заяви, так і апеляційної скарги. При цьому, судом апеляційної інстанції з метою забезпечення доступу особи до правосуддя було продовжено ГУ ДПС у м. Києві строк для усунення недоліків на п'ять днів. Однак, як вбачається з матеріалів справи, у межах встановленого судом строку недоліки апеляційної скарги, про які зазначено в ухвалі від 17.06.2021 року, усунуті не були.
При цьому жодних доказів вчинення дій, спрямованих на забезпечення сплати судового збору на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, Апелянтом не надано. А вдруге подане клопотання про продовження строку для усунення недоліків не містить підтверджених належними і допустимими доказами обґрунтувань необхідності його задоволення та за своїм змістом є аналогічним вперше поданому.
Судом враховується, що законодавчо закріплений обов'язок суду надати достатній для усунення недоліків апеляційної скарги строк, насамперед, обумовлений специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не забезпечив оскарження у встановленому законом порядку рішення суду першої інстанції, відносини стають стабільними із набранням законної сили рішенням суду.
Суд вважає за необхідне наголосити на тому, що тривала процедура сплати коштів або їх відсутність не може вважатися поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, адже не є об'єктивною та непереборною причиною пропуску процесуального строку.
Відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Суб'єкт владних повноважень, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.01.2021 року у справі № 500/2544/19.
Посилання Апелянта на позицію Великої Палати Верховного суду, викладену постанові від 14.01.2021 року у справі №0940/2276/18, судом відхиляються, оскільки висновки у цій справі не є релевантними до спірних правовідносин, позаяк стосуються питання відстрочення сплати судового збору, а не продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги.
Крім іншого, суд вважає за необхідне наголосити на тому, що у зв'язку з оголошенням карантину згідно постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» законодавцем було внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України та доповнено пункт 3 Прикінцевих положень останнього нормою, за якою, зокрема, строк для усунення недоліків апеляційної скарги продовжується на час дії карантину.
У подальшому, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі - Закон №731-IX), який набрав чинності 17.07.2020 року, було викладено п. 3 Прикінцевих положень КАС України в наступній редакції: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.».
Разом з тим, пунктом 2 Прикінцевих і перехідних положень Закону №731-ІХ передбачено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Викладене, у свою чергу, свідчить, що законодавець передбачив закінчення продовжених у зв'язку із запровадженням карантину строків 06.08.2020 року. Відтак, оскільки жодних доводів щодо неможливості забезпечення сплати судового збору з підстав запровадження карантину ГУ ДПС у м. Києві у клопотанні не зазначено, то, з урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку про необхідність відмови в його задоволенні.
Таким чином, зважаючи на викладене та з огляду на подання Апелянтом вдруге клопотання про продовження строку для усунення недоліків, суд приходить до висновку про необхідність відмови в його задоволенні.
Відповідно до ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України передбачено, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Відповідно до ч. 5 ст. 298 КАС України питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Підсумовуючи наведене та керуючись приписами Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне повернути апеляційну скаргу Апелянту, відмовивши у задоволенні вдруге заявленого клопотання про продовження строку для усунення недоліків.
Керуючись ст. ст. 169, 248, 298, 321, 325 КАС України, суд, -
У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про продовження строку для усунення недоліків - відмовити.
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 квітня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СП Оіл Трейд» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень і зобов'язання вчинити дії, - повернути особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст. ст. 328-331 КАС України.
Суддя-доповідач А.Г. Степанюк
Судді Л.В. Губська
О.В. Епель