Справа № 640/1528/19 Суддя (судді) першої інстанції: Донець В.А.
19 липня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Губської Л.В., Файдюка В.В., при секретарі Войтковській Ю.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2020 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Трейд" до Державної фіскальної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Приватне підприємство "Трейд" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України про:
- визнання протиправною бездіяльності Державної фіскальної служби України щодо незабезпечення автоматичного збільшення суми, на яку ПП "Трейд" має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних в розмірі 144 017,00 грн. у системі електронного адміністрування податку на додану вартість;
- визнання права ПП "Трейд" на збільшення суми від'ємного значення з податку на додану вартість, яке було сформовано станом на серпень 2013 року, задекларованого у рядку 24 податкової декларації за 12 місяців 2016 року, в розмірі 144 017,00 грн. у системі електронного адміністрування податку на додану вартість на яку приватне підприємство "Трейд" може реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних;
- зобов'язання ДФС України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку ПП "Трейд" має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних, від'ємне значення яке було сформовано станом на серпень 2013 року, задекларованого у рядку 24 податкової декларації за 12 місяців 2016 року в розмірі 144 017,00 грн. та відобразити відповідне збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2020 року адміністративний позов задоволено частково, а саме визнано протиправною бездіяльність Державної податкової служби України щодо незабезпечення автоматичного збільшення суми, на яку Приватне підприємство "Трейд" має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних, у розмірі 144017,00 грн. (сто сорок чотири тисячі сімнадцять гривень 00 копійок) у системі електронного адміністрування податку на додану вартість; зобов'язано Державну податкову службу України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку Приватне підприємство "Трейд" має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних, у розмірі 144017,00 грн. (сто сорок чотири тисячі сімнадцять гривень 00 копійок). У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Судом першої інстанції встановлено, що актом від 18.10.2013 №605/22-02/32430850 про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість Приватного підприємства "Трейд" за серпень 2013 року, а саме рядка 24 залишок від'ємного значення який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду встановлено порушення пунктів 200.1, 200.3, 200.6 статті 200 Податкового кодексу України в уточнюючому розрахунку до податкової декларації за серпень 2013 року завищено значення у рядку 24 (залишок від'ємного значення який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду) у сумі 144 017,00 грн.
На підставі акта перевірки від 18.10.2013 №605/22-02/32430850 Державною податковою інспекцією у Київському районі міста Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.12.2013 №0004372202, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 144 017,00 грн.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 19.09.2016 у справі №815/68/14, що залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2016, позов Приватного підприємства "Трейд" задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі міста Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області від 02.12.2013 №0004372202.
23.05.2017 позивачем подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за 12 грудень 2016 року. Цим розрахунком збільшено залишок від'ємного значення за результатами поданих уточнюючих розрахунків в сумі 144 017,00 грн.
Приватне підприємство "Трейд" звернулось до ДФС України з листом від 22.11.2018 №22-11/1, у якому просило збільшити в системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яке підприємство має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних в розмірі 144 017,00 грн., та відобразити відповідне збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, повідомити причини з яких ДФС України не збільшила у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яке підприємство має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних в розмірі 144 017,00 грн., та не відобразити відповідне збільшення.
Листом від 08.01.2019 №598/6/99-99-12-03-09-15 Державна фіскальна служба України повідомила, що пунктом 34 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України встановлено, що реєстраційна сума автоматично збільшується контролюючим органом на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, та суму непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду, що зазначено в податковій звітності з податку на додану вартість, у якій відображаються розрахунки з бюджетом та/або відображаються операції, що стосуються спеціального режиму оподаткування відповідно до статті 209 цього кодексу, у рядках 24 та 31 податкової декларації з податку на додану вартість лише за червень 2015 року. Повторний перерахунок показників формули щодо збільшення суми у СЕА ПДВ Кодексом не передбачено.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (далі - ПК України).
29.07.2015 набрав чинності також Закон України від 16.07.2015 №643-VІІІ "Про внесення змін до ПК України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість", спрямований на вдосконалення роботи системи електронного адміністрування податку на додану вартість, яким внесено зміни до статті 200-1 та розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України щодо адміністрування податку на додану вартість в системі електронного адміністрування податку.
Відповідно до статті 200-1 ПК України система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: - суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; - суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; - суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; - суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; - інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.
Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України встановлено, що станом на третій робочий день після дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість" зареєстрованим платникам податку значення суми податку (позитивне або від'ємне), на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначене пунктом 2001.3 статті 2001 цього Кодексу, та значення усіх її складових, визначених цим Кодексом, дорівнюють нулю, крім значень її складових, що були сформовані починаючи з 01.07.2015.
Зареєстрованим платникам податку таке значення автоматично збільшується контролюючим органом, зокрема, до 31.07.2015 для платників податків, що застосовують звітний (податковий) період місяць, без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, та суму непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду, що зазначено в податковій звітності з податку на додану вартість, у якій відображаються розрахунки з бюджетом та/або відображаються операції, що стосуються спеціального режиму оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, за червень 2015 року. На таку суму платником податку збільшується розмір суми податкового кредиту за звітний (податковий) період (липень 2015 року).
Суми такого від'ємного значення можуть бути перевірені контролюючим органом у загальновстановленому порядку.
Водночас, наведені норми не містять застережень та/або обмежень щодо зарахування реєстраційної суми від'ємного значення попередніх звітних періодів, тобто до 01.07.2015, як і не містить заборон щодо коригування вказаних сум шляхом подання уточнюючих розрахунків внаслідок самостійно виявлених помилок.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 05.06.2018 по справі №820/4414/16.
Отже, помилковими доводи представника відповідача, що реєстраційна сума в системі електронного адміністрування може бути збільшена на суму від'ємного значення, що задекларована позивачем виключно у рядках 24 та 31 податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року, та не підлягає перерахунку у зв'язку з подальшим уточненням показників такої звітності шляхом подання відповідних уточнюючих розрахунків.
Відповідно до статті 49 ПК України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.
Податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (стаття 203.1 ПК України).
Форми і порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість у період виникнення спірних правовідносин були встановлені наступними нормативно-правовими актами: "Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість", затвердженого наказом Міністерства фінансів України 23.09.2014 №966 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2015 №13), який був чинний до 31.01.2016; з 01.02.2016 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 "Про затвердження форм і Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість".
Згідно з "Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість" у податковій декларації з податку на додану вартість у рядку 24 зазначається сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, яке виникло починаючи з лютого 2015 року, а в рядку 31 сума непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду, яке виникло у податкових періодах до 01.02.2015.
Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду зазначається у рядку 21 податкової декларації з податку на додану вартість.
Пунктом 50.1 статті 50 ПК України встановлено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Отже, платник податків у разі самостійного виявлення помилок у податковій декларації має право надіслати уточнюючий розрахунок до цієї декларації не пізніше закінчення 1095 дня що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.
Положення пункту 34 підрозділу 2 Розділу XX ПК України обмежень щодо зарахування реєстраційної суми від'ємного значення попередніх звітних періодів (до 01.07.2015) не містять, у тому числі, заборон щодо її коригування відповідно до приписів пункту 50.1 статті 50 ПК України шляхом подачі уточнюючого розрахунку до податкової декларації внаслідок самостійно виявлених помилок, що складає обов'язок платника податку.
Згідно з пунктом 8 розділу 1 "Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість" до податкової звітності з податку на додану вартість належать: податкова декларація з податку на додану вартість з додатками; уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок з додатками; розрахунок податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України.
Тобто, уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з плати на додану вартість поданий платником податків до контролюючого органу у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2016 року є однією з форм податкової звітності з податку на додану вартість, а тому сформовані у ньому показники (зокрема рядку 31) повинні бути враховані податковим органом при автоматичному збільшенні суми, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, на величину від'ємного значення, зокрема за червень 2015 року (аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17.04.2018 справа №826/7659/16).
Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №569 "Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість" ("Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість").
Відповідно до пункту 13 "Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість" ДФС автоматично обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі. Платник податку має право отримувати у ДФС інформацію про стан свого електронного рахунка (в тому числі додаткових електронних рахунків), а також суму податку, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі.
За визначенням, наведеним у пункті 2 "Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість" електронний рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість - це рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який платником перераховуються кошти з власного поточного рахунка в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, а також у сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з цього податку. Кошти з такого рахунка підлягають перерахуванню до бюджету та/або на спеціальний рахунок. Для кожного платника податку Казначейством відкривається один електронний рахунок.
Наведене свідчить, що система електронного адміністрування податку на додану вартість організована на централізованому рівні ДФС України, на цьому ж рівні відбувається і автоматичне обчислення реєстраційної суми щоразу при зміні значення будь-якого з показників формули.
Відтак, уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість за звітний період, поданий позивачем 23.05.2017 до контролюючого органу, є однією з форм податкової звітності з податку на додану вартість, тому сформовані у ньому позивачем показники мали бути враховані ДФС України при автоматичному збільшенні суми, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, на величину від'ємного значення за грудень 2016 року.
Судом встановлено, що постановою Одеського окружного адміністративного суду від 19.09.2016 у справі №815/68/14, залишеної без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2016, позов Приватного підприємства "Трейд" задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі міста Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області від 02.12.2013 №0004372202, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 144 017,00 грн.
Позивач, з метою збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку останній має право реєструвати накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від'ємного значення в сумі 144 017,00 грн., 23.05.2017 через засоби телекомунікаційного зв'язку подав до Державної фіскальної служби України уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2016 року.
Уточнююча декларації Відповідачем прийнята, що підтверджується квитанцією №2, водночас перенесення та відображення задекларованого від'ємного значення з податку на додану вартість в системі електронного адміністрування з податку на додану вартість відповідачем не здійснено.
Беручи до уваги, що позивачем задекларовані показники, сума податку, на яку останній має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України, підлягала автоматичному збільшенню у системі електронного адмініструванні податку на додану вартість на суму 144 017,00 грн., суд дійшов висновку задоволення позовних вимог в частині зобов'язання ДФС України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку Приватне підприємство "Трейд" має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних, у розмірі 144 017,00 грн.
Водночас, вимога позивача про визнання права ПП "Трейд" на збільшення суми від'ємного значення з податку на додану вартість, яке було сформовано станом на серпень 2013 року, задекларованого у рядку 24 податкової декларації за 12 місяців 2016 року, в розмірі 144 017,00 грн. у системі електронного адміністрування податку на додану вартість на яку приватне підприємство "Трейд" може реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних, задоволенню не підлягає, оскільки належним способом захисту порушеного права є зобов'язання ДФС України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку ПП "Трейд" має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних, у розмірі 144 017,00 грн.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Беручи до уваги вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.
За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної податкової служби України залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2020 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев
cуддя Л.В.Губська
суддя В.В.Файдюк