Справа № 640/519/19 Суддя (судді) першої інстанції: Федорчук А.Б.
19 липня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Губської Л.В., Файдюка В.В., при секретарі Войтковській Ю.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектні інновації" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектні інновації" до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправною та скасування рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Проектні інновації" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент) в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову від 27 листопада 2018 року №73/18/073-11236 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2020 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представником відповідача було подано відзив на апеляційну скаргу, за містом якого зазначено, що судом першої інстанції повно та всебічно встановлені обставини у справі, у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Судом першої інстанції встановлено, що 22 лютого 2017 року за №КВ083170531355 Департаментом було зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва, у якій зазначено: замовник будівництва - Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська мовна компанія "Дельта" (надалі по тексту - ТОВ "Українська мовна компанія "Дельта"); проектна документація розроблена ТОВ "Проектні інновації"; головний архітектор будівництва - ОСОБА_1 (наказ ТОВ "Проектні інновації" від 01 грудня 2016 року №19).
Відповідно до частини 2 статі 4 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17 лютого 2011 року №3038-VI (надалі по тексту - Закон України №3038-VI у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), суб'єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.
Зі змісту статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" від 14 жовтня 1994 року №208/94-ВР (надалі по тексту - Закон України №208/94-ВР у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) вбачається, що суб'єкти, які здійснюють проектування об'єктів, експертизу проектів будівництва, є суб'єктами містобудування.
Отже, з аналізу викладених норм видно, що позивач, як організація, що розробила проектну документацію об'єкта будівництва, є суб'єктом містобудування, щодо якого законодавством передбачено можливість вчинення заходів державного архітектурно-будівельного контролю.
Так, наказом Департаменту від 30 листопада 2017 року №780 "Про затвердження річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю)" затверджено річний план здійснення заходів державного нагляду (контролю) Департаменту за 2018 рік.
На підставі вказаного наказу, Департаментом розпочато планову перевірку на об'єкті будівництва щодо дотримання суб'єктами містобудування: ТОВ "Українська мовна компанія "Дельта", ТОВ "Проектні інновації", Публічним акціонерним товариством "Аеробуд", вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.
Департаментом на адресу позивача було надіслано рекомендованим листом із повідомленням про вручення від 16 жовтня 2018 року (0104403919560) повідомлення про проведення планового заходу, яке останнім отримано 20 листопада 2018 року, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією такого рекомендованого повідомлення про вручення.
Відповідно до направлення від 12 листопада 2018 року посадовою особою Департаменту здійснено виїзд на об'єкт будівництва.
12 листопада 2018 року посадовою особою Департаменту було складено акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій. В акті зазначено, що керівник ТОВ "Проектні інновації" ОСОБА_2 не допустив посадових осіб Департаменту на об'єкт будівництва. Від підпису акту вказана особа відмовилася.
12 листопада 2018 року, на підставі акту, посадовою особою Департаменту складено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, яким від позивача вимагалося усунути встановлені порушення до 26 листопада 2018 року, а саме забезпечити доступ 26 листопада 2018 року посадової особи Департаменту на об'єкт будівництва для проведення перевірки. Від підпису припису керівник ТОВ "Проектні інновації" ОСОБА_2 відмовився.
Примірники акту та припису із супровідним листом надіслано позивачу рекомендованим листом із повідомленням про вручення 14 листопада 2018 року (0104403919616). Поштове відправлення позивачем отримано 21 листопада 2018 року, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією рекомендованого повідомлення про вручення.
14 листопада 2018 року Департаментом складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, яким розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності призначено на 27 листопада 2018 року. Такий протокол на адресу позивача надіслано рекомендованим листом із повідомленням про вручення 15 листопада 2018 року (0104403919640) та отримано останнім 27 листопада 2018 року.
27 листопада 2018 року Департаментом прийнято оскаржувану постанову, якою позивача, як розробника проектної документації об'єкта будівництва, у зв'язку із недопущенням ним посадової особи Департаменту до проведення планової перевірки об'єкта будівництва, визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 2 частини 6 статті 2 Закону України №208/94-ВР, та накладено на позивача штраф у сумі 55 230,00 грн.
Відповідно до статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 41 Закону України №3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Частиною 3 статті 41 Закону України №3038-VI передбачено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи; одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт на час виникнення спірних правовідносин визначав Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 (надалі по тексту - Порядок №553 у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин).
Так, згідно з пунктом 2 Порядку №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.
Відповідно до пункту 5 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Згідно з пунктами 6, 9 Порядку №553, плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
У пункті 12 Порядку №553, крім іншого, зазначено, що посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб'єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб'єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об'єкті під час перевірки складається відповідний акт.
Відповідно до пункту 14 Порядку №553 суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали, зокрема через електронний кабінет, з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
Пунктом 21 Порядку №533 визначено, що у разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припис, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.
Пунктами 2, 3 частини 3 статті 41 Закону України №3038-VI передбачено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону.
У разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідач, призначаючи перевірку та вчиняючи дії, спрямовані на її проведення, а також складаючи за результатами вчинення таких дій відповідні документи (акт, припис, протокол, постанову) діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом України №3038-VI, Законом України №208/94-ВР та Порядком №553.
До того ж, як було встановлено судом, всі складені відповідачем документи надсилалися позивачу у відповідності до вимог законодавства.
Таким чином, позивачем, як суб'єктом містобудування, було порушено норми законодавства, які передбачають обов'язок допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
Факт того, що позивач є суб'єктом містобудування суд вважає доведеним, адже матеріалами справи підтверджується, що саме позивач розробив проектну документацію для об'єкта будівництва. Відповідна інформація замовником будівництва - ТОВ "Українська мовна компанія "Дельта" зазначена у декларації про початок виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва, яка зареєстрована у відповідному порядку.
У декларації про початок виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва зазначено, що головним архітектором проекту є ОСОБА_1 згідно з наказом позивача від 01 грудня 2016 року №19. Вказана декларація, як вже зазначено у тексті даного судового рішення, зареєстрована Департаментом 22 лютого 2017 року за №КВ083170531355.
Суд звертає увагу, що достовірність даних у декларації про початок виконання будівельних робіт, у тому числі стосовно відомостей про особу, яка здійснює авторський нагляд, повинна перевірятись органом державного архітектурно-будівельного контролю станом на дату реєстрації такої декларації.
Водночас, не може вказувати на недостовірність даних подальша відмова від здійснення авторського нагляду головним архітектором проекту, оскільки такі дані відповідали дійсності станом на день реєстрації декларації, при цьому, чинне законодавство не передбачає права особи, відповідальної за здійснення авторського нагляду, в односторонньому порядку відсторонитися від виконання своїх обов'язків, передбачених укладеним між сторонами договором, як і не надає такій особі права визнавати недійсними надані зобов'язання на здійснення авторського нагляду його уповноваженим представником.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі №347/773/17.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Беручи до уваги вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення адміністративного позову.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.
За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектні інновації" залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2020 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев
cуддя Л.В.Губська
суддя В.В.Файдюк