Справа № 640/16335/20 Суддя (судді) першої інстанції: Терлецька О.О.
19 липня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Губської Л.В., Файдюка В.В., при секретарі Войтковській Ю.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Бориспільської міської ради Київської області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 січня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Бориспільської міської ради Київської області про визнання протиправними дій,
ОСОБА_1 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення Бориспільської міської ради Київської області в якому просила:
- визнати дії Управління соціального захисту населення Бориспільської міської ради Київської області в частині виплати щорічної разової допомоги до 5 травня у розмірі встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 року №112 (Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги), передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" - протиправними.
- стягнути з Управління соціального захисту Бориспільської міської Ради недоплачену суму щорічної разової допомоги до 5 травня, згідно ст.14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", у розмірі - 4344,00грн.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 25 січня 2021 року адміністративний позов задоволено частково, визнано дії Управління соціального захисту населення Бориспільської міської ради Київської області в частині виплати ОСОБА_1 щорічної разової допомоги до 5 травня у розмірі встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 року №112 (Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги), передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" - протиправними; зобов'язано Управління соціального захисту населення Бориспільської міської ради Київської області здійснити перерахунок, нарахувати і виплатити ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік відповідно до статті 14 Закону України "Про статус ветеранів війни гарантії їх соціального захисту" у розміри трьох мінімальних пенсій за віком, виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України за 2020 рік" на момент проведення виплат, з урахуванням раніше виплачених сум. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , є учасником війни, (посвідчення серія НОМЕР_1 від 12.10.2004 року), має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни, відповідно ст. 13 Закону України № 3551 -X11 "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
В квітні 2020 року позивач отримала щорічну одноразову виплату до 5 травня у розмірі встановленому Постановою Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2020р. №112 (Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги), а саме - 570.00 грн., що підтверджується листом Управління соціального захисту Бориспільської міської ради від 07.07.2020.
На звернення позивача від 03.07.2020, щодо виплати в 2020 році щорічної разової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", управління соціального захисту населення своїм листом №9-2825 від 07.07.2020 повідомило позивача про наступне.
Для забезпечення даного виду виплати відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 №112 "Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" управлінню соціального захисту населення Пенсійним фондом України були надані електронні списки пенсіонерів для обробки та передачі до ДП ЮЦ МСПУ для формування відомостей на виплату разової допомоги.
Абзацом 7 пп.1 п.1 вищезгаданої постанови визначений розмір допомоги до 5 травня учасникам війни - 570,00 грн., яка була перерахована на ваш особовий рахунок за місцем отримання пенсії.
У 2020 році виплату разової грошової допомоги проводить Міністерство соціальної політики України шляхом перерахування коштів на зазначені цілі структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних адміністрацій, які розподіляють їх між структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних адміністрацій, виконавчих органів міських рад, що відповідають вимогам пункту 47 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України. Органи соціального захисту населення перераховують кошти через відділення зв'язку або установи банків на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсій.
Вважаючи протиправною відмову відповідача у перерахунку та виплаті разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком у 2020 році, позивач звернулась з позовом до суду.
Постановою Кабінет Міністрів України у № 112 від 19.02.2020р. встановлено, що виплата разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і Закону України "Про жертви нацистських переслідувань" учасникам війни здійснюється у розмірі 570,00 грн. Тобто у розмірі меншому, ніж це передбачено у статті 14 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Поряд із цим, пунктом 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України встановлено, що норми і положення статей 12 (пільги учасникам бойових дій та особам прирівняних до них), 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів. Призначення та виплата щорічної разової грошової допомоги до п'ятого травня учасникам бойових дій здійснювалось Управлінням соціального захисту населення з огляду на прийняте державою (Кабінетом Міністрів України) рішення про розміри допомог даного виду, а також з огляду на передбачені (передані) державою кошти державного бюджету для виконання цих делегованих повноважень. Зазначена норма діяла з 01 січня 2015 року.
З метою реалізації приписів вищевказаної норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 19 лютого 2020 року № 112 "Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", де, зокрема, передбачено, що районні органи соціального захисту населення, центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат перераховують кошти через відділення зв'язку або установи банків на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання) у таких розмірах: особам з інвалідністю внаслідок війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 14 років) в'язням концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання, визнаним особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин: І групи - 4120,00 грн; II групи - 3640,00 грн; III групи - 3160,00 грн; учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 18 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1390 гривень.
Рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020 у справі у справі 1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними) окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
За юридичною позицією Конституційного Суду України "встановлення пільг ветеранам війни, особам, на яких поширюється чинність Закону № 3551, є одним із засобів реалізації державою конституційного обов'язку щодо забезпечення соціального захисту осіб, які захищали Батьківщину, її суверенітет і територіальну цілісність, та членів їхніх сімей. Держава не може в односторонньому порядку відмовитися від зобов'язання щодо соціального захисту осіб, які вже виконали свій обов'язок перед державою щодо захисту її суверенітету і територіальної цілісності. Невиконання державою соціальних зобов'язань щодо ветеранів війни, осіб, на яких поширюється чинність Закону № 3551, підриває довіру до держави... Соціальний захист ветеранів війни, осіб, на яких поширюється чинність Закону № 3551, спрямований на забезпечення їм достатнього життєвого рівня. Обмеження або скасування пільг для ветеранів війни, осіб, на яких поширюється чинність Закону № 3551, без рівноцінної їх заміни чи компенсації є порушенням зобов'язань держави щодо соціального захисту осіб, які захищали Вітчизну, та членів їхніх сімей. У разі зміни правового регулювання набуті вказаними особами пільги чи інші гарантії соціального захисту повинні бути збережені із забезпеченням можливості їх реалізації. Обмеження або скасування таких пільг, інших гарантій соціального захисту можливе лише у разі запровадження рівноцінних або більш сприятливих умов соціального захисту" (абзаци другий, третій пункту 5 мотивувальної частини Рішення від 18 грудня 2018 року № 12-р/2018).
Конституційний Суд України звертає увагу, що предмет регулювання Кодексу, так само як і предмет регулювання законів України про Державний бюджет України на кожний рік, є спеціальним, обумовленим положеннями пункту 1 частини другої статті 92 Основного Закону України.
Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 наголошував на тому, що "законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони" (абзаци третій, четвертий підпункту 5.4 пункту 5 мотивувальної частини).
Таким чином, виходячи з того, що предмет регулювання Кодексу, так само як і предмет регулювання законів України про Державний бюджет України на кожний рік, є спеціальним, обумовленим положеннями пункту 1 частини другої статті 92 Основного Закону України, Конституційний Суд України дійшов висновку, що Кодексом не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України.
Конституційний Суд України дійшов також висновку, що встановлення пунктом 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу іншого, ніж у статтях 12, 13, 14, 15 та 16 Закону №3551, законодавчого регулювання відносин у сфері надання пільг ветеранам війни спричиняє юридичну невизначеність при застосуванні зазначених норм Кодексу та Закону №3551, що суперечить принципу верховенства права, встановленому статтею 8 Конституції України.
Крім того, Конституційний Суд України в Рішенні від 18 грудня 2018 року № 12-р/2018 уже наголошував, що "забезпечення державою соціального захисту осіб, які відповідно до обов'язку, покладеного на них частиною першою статті 65 Конституції України, захищали Вітчизну, суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України, та членів їхніх сімей згідно з частиною п'ятою статті 17 Конституції України в поєднанні з частиною першою цієї статті означає, що надання пільг, інших гарантій соціального захисту ветеранам війни, особам, на яких поширюється чинність Закону №3551, не має залежати від матеріального становища їхніх сімей та не повинне обумовлюватися відсутністю фінансових можливостей держави" (абзац дев'ятий пункту 6 мотивувальної частини).
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини як джерело права.
Разова грошова допомога учасникам бойових дій є доходом та власністю (матеріальним інтересом, захищеним статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Стаття 1 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, у редакції протоколів №1 та № 14 (04.11.1950), визначає, що Високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі I цієї Конвенції.
Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Суханов та Ільченко проти України" (Заяви №68385/10 та №71378/10) від 26.06.2014 Європейський суд з прав людини зазначив, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності (параграф 52).
Громадяни мають бути впевненими у своїх законних очікуваннях, а також в тому, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано. Тобто, набуте право не може бути скасоване чи звужене (правові позиції Конституційного Суду України в рішеннях від 22.09.2005 №5-рп/2005, від 29.06.2010 №17-рп/2010, від 22.12.2010 №23-рп/2010, від 11.10.2011 №10-рп/2011).
За положеннями статті 152 Конституції України закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.
Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Таким чином, оскільки положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року № 3551- XII (далі - Закон № 3551) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення від 27.02.2020 у справі 1- 247/2018(3393/18), відтак положення норми статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25.12.1998 № 367-ХІУ) є чинними та підлягають застосуванню відповідачем.
Норми будь-яких підзаконних нормативно-правових актів, у тому числі і постанов КМУ, на які посилається відповідач, не можуть змінювати приписів закону України, і не позбавляють позивача цього права, відсутність встановленого механізму їх виплати не звільняє державу в особі уповноваженого органу від обов'язку здійснити таку виплату та не може позбавляти права особи на отримання належних їй сум допомоги.
Таким чином, позовна вимога про визнання протиправними дій Управління соціального захисту населення Бориспільської міської ради Київської області в частині виплати щорічної разової допомоги до 5 травня у розмірі встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 року №112 (Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги), передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Водночас, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що належним захистом порушених прав позивача є зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік відповідно до статті 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.
Водночас, суд звертає увагу позивача, що предметом даного спору є наявність або відсутність права позивача на отримання щорічної разової допомоги до 5 травня у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком, тому до моменту проведення відповідного перерахунку, вимога про стягнення її суми з відповідача є передчасною.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Беручи до уваги вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для часткового задоволення адміністративного позову.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.
За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Бориспільської міської ради Київської області залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 січня 2021 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев
cуддя Л.В.Губська
суддя В.В.Файдюк