Справа № 640/14329/20 Суддя (судді) першої інстанції: Аблов Є.В.
14 липня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Собківа Я.М.,
суддів: Глущенко Я.Б., Черпіцької Л.Т.,
за участю секретаря: Яковіна Б.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м.Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 листопада 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Поні Експрес" до Головного управління ДПС у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "Поні Експрес" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м.Києві, у якому просило:
- скасувати податкове повідомлення-рішення від 07 квітня 2020 року №00004000502, від 08 квітня 2020 року №00004090502, №00004224207, №00004244207, №00004234207;
- скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 08 квітня 2020 року №00004264207; №00004254207;
- скасувати вимогу про сплату боргу від 08 квітня 2020 року №Ю-166.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 листопада 2020 року адміністративний позов задоволено.
Не погодившись із вказаним рішенням суду, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 листопада 2020 року та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції неповністю з'ясовані обставини справи, порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що за результатами перевірки встановлено включення до складу витрат суми, сплачені фізичним особам - підприємцям за господарськими договорами, в рамках яких такі особи виконували роботу, яка дублює їх функціональні обов'язки працівників позивача. Відповідно, суб'єктами господарювання одночасно із виконанням трудових обов'язків за основним місцем роботи оформлялось виконання робіт (послуг) як фізичними особами - підприємцями. Наведене, на переконання контролюючого органа, свідчить про здійснення позивачем безпідставного документального оформлення господарських операцій з одержання (купівлі) робіт, послуг.
Відповідно до ч. 2 ст. 309 КАС України у виняткових випадках апеляційний суд за клопотанням сторони та з урахуванням особливостей розгляду справи може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на п'ятнадцять днів, про що постановляє ухвалу.
Пунктом 1 статті 6 ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року Конвенції про захист прав людини та основних свобод закріплено право вирішення спірного питання упродовж розумного строку.
Згідно п. 26 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів ухвалення рішення в розумні строки відповідно до статті 6 Конвенції також можна вважати важливим елементом його якості. Проте можливе виникнення суперечностей між швидкістю проведення процесу та іншими чинниками, пов'язаними з якістю, такими як право на справедливий розгляд справи, яке також гарантується статтею 6 Конвенції. Оскільки важливо забезпечувати соціальну гармонію та юридичну визначеність, то попри очевидну необхідність враховувати часовий елемент слід також зважати й на інші чинники.
З огляду на викладене, колегія суддів під час судового засідання дійшла висновку про необхідність продовження строку розгляду апеляційної скарги Головного управління ДПС у м.Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 листопада 2020 на більш розумний строк, про що була оголошена процесуальна ухвала.
Згідно зі ст. 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Відповідно до постанови КМУ № 893 від 30 вересня 2020 року "Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби", у зв'язку з ліквідацією територіальних органів Державної податкової служби шляхом утворення відокремлених підрозділів Державної податкової служби, правонаступником сторони відповідача в даному провадженні є Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011, відокремлений підрозділ ДПС України).
Враховуючи наявність підстав для заміни сторони у справі, суд апеляційної інстанції вважає за можливе замінити відповідача Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267) на правонаступника Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС України (код ЄДРПОУ 44116011).
Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач наголошує на тому, що договори, укладені із фізичними особами - підприємцями, відповідають вимогам цивільного та господарського законодавства, у встановленому законом порядку нечинними або недійсними не визнані. Акцентує увагу, що роботи, виконані такими особами на підставі господарських договорів не входили до функціональних обов'язків останніх як найманих працівників.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Поні Екпсрес" зареєстроване 28.09.2004 №1074105000 Шевченківською районною в місті Києві державною адміністрацією та є платником податку на додану вартість.
ГУ ДПС у м. Києві, на підставі наказу ГУ ДПС у м. Києві від 01 листопада 2019 року №2730, направлень на перевірку від 29 листопада 2019 року №660/26-15-05-02-03, №661/26-15-05-02-03, №595/26-15-05-06-05, від 22 листопада 2019 року №565/26-15-42-07, від 20 грудня 2019 року №3068/26-15-05-09-01, проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Поні Експрес" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 жовтня 2017 року по 30 вересня 2019 року, валютного - за період з 01 жовтня 2017 року по 30 вересня 2019 року, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період з 01 жовтня 2017 року по 30 вересня 2019 року, іншого законодавства за період з 01 жовтня 2017 року по 30 вересня 2019 року, відповідно до затвердженого плану документальної перевірки (додаток 1до акта перевірки, який є його невід'ємною частиною).
За результатами проведення перевірки контролюючим органом складено акт від 21 січня 2020 року №28/26-15-05-02-03/23150966 (далі по тексту - Акт перевірки), яким встановлено такі порушення:
1) пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, пунктів 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пункту 1.2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", пункту З розділу III П(С)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", в результаті чого встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток на загальну суму 5 465 122, 00 грн, в тому числі за 9 місяців 2019 в сумі 5 465 122, 00 грн;
2) пункту 187.1 статті 187, пунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 93 786, 00 грн, в тому числі за жовтень 2017 в сумі 3 333, 00 грн, за листопад 2017 в сумі 18 333, 00 грн, за грудень 2017 в сумі 10 000, 00 грн, за січень 2018 в сумі 25 195, 00 грн, за лютий 2018 в сумі 19 167, 00 грн, за березень 2018 в сумі 9 833, 00 грн, за травень 2019 в сумі 7 925, 00 грн;
3) пунктів 57.1, 57.3 статті 57 Податкового кодексу України порушення граничних строків сплати узгоджених сум грошового зобов'язання з податку на додану вартість та сплати сум податкового зобов'язання, зазначених у поданій Товариством податковій декларації з податку на додану вартість;
4) пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в частині несвоєчасної реєстрації (відсутності реєстрації) податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за травень, липень 2019 року;
5) підпункту 164.2.1 пункту 164.2 статі 164, пункту 167.1 статті 167, підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 та підпункту 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України, внаслідок чого встановлено заниження податкових зобов'язань по податку від доходи фізичних осіб на загальну суму 983 721, 87 грн;
6) пункту 51.1 статті 51, пункту 70.16 статті 70, підпункту 176.2 "б" пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України та розділ 3 "Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого сплаченого на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку", затверджений наказом Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року №4, щодо подання з помилками податкових розрахунків (форма №1ДФ) за IV квартал 2017 року, II квартал 2019 року;
7) підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168, підпункту "а" 171.2 статті 171 Податкового кодексу України, внаслідок чого встановлено заниження сум військового збору на суму 51 976, 82 грн;
8) пункту 1 частини другої статті 6, пункту 1 частини першої статті 7 та пункту 5 статті 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", в результаті чого встановлено заниження зобов'язань з єдиного внеску в розмірі 22% на суму (в межах максимальної величини) - 473 323, 47 грн;
9) пункту 1 частини другої статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", згідно яких несвоєчасно сплачено єдиний внесок за лютий 2019 року, у результаті чого виникла заборгованість в сумі 478, 78 грн, строк сплати до 20 березня 2019 року, фактично сплачено 21 березня 2019 року, за квітень 2019 року, у результаті чого виникла заборгованість в сумі 822, 12 грн, строк сплати до 20 травня 2019 року, фактично сплачено 21 травня 2019 року. Нарахування за відповідний календарний місяць сплачуються платниками не пізніше 20 числа наступного місяця.
Не погоджуючись з висновками Акту перевірки, 31 березня 2020 року позивач подав письмові заперечення до ГУ ДПС у м. Києві.
ГУ ДПС у м. Києві листом від 08 квітня 2020 року №60536/10/26-15-05-02-03 повідомило позивача про залишення висновків Акту перевірки без змін, а заперечення - без задоволення.
На підставі висновків Акту перевірки, ГУ ДПС у м. Києві прийняті податкові повідомлення - рішення:
- від 07 квітня 2020 року №00004000502, яким позивачу донараховано податкові зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 177 233, 00 грн, з яких за податковими зобов'язаннями - 93 786, 00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 23 447, 00 грн
- від 08 квітня 2020 року №00004090502, яким встановлено завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 5 465 122, 00 грн;
- від 08 квітня 2020 року №00004224207, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 1 701 262, 69 грн, з яких за податковими зобов'язаннями - 983 721, 87 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 717 540, 82 грн;
- від 08 квітня 2020 року №00004244207, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з військового збору у розмірі 141 771, 90 грн, з яких за податковими зобов'язаннями - 81 976, 83 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 59 795, 07 грн;
- від 08 квітня 2020 року №00004234207, яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 510, 00 грн.
ТОВ "Поні Експрес" була подана скарга до ДПС України на вказані податкові повідомлення - рішення.
Рішенням ДПС України від 17 червня 2020 року №19393/6/99-00-06-02-01-06 залишено без змін спірні податкові повідомлення - рішення, а скаргу позивача - без задоволення.
Також, 08 квітня 2020 року ГУ ДПС у м. Києві прийняті рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 08 квітня 2020 року №00004264207, яким позивачу донараховано штрафні санкції у розмірі 236 661, 73 грн та №00004254207, яким донараховано штраф у розмірі 260, 18 грн та пеню у розмірі 1, 30 грн.
ТОВ "Поні Експрес" подано скаргу на зазначені рішення до ДПС України, яка за результатами розгляду скарги позивача залишила спірні рішення про застосування штрафних санкцій без змін.
Крім того, 04 квітня 2020 року ГУ ДПС у м. Києві виставлена вимога про сплату недоїмки у розмірі 473 323, 47 грн.
Вважаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідача протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх охоронюваних законом прав та інтересів.
Постановляючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що за результатами співставлення змісту актів виконаних робіт змісту посадових інструкцій, виконання фізичними особами - підприємцями обов'язків за укладеними договорами про надання послуг не було можливе у рамках здійснення такими особами своїх трудових функцій на підприємстві, адже відповідні роботи не передбачені посадовими інструкціями таких працівників. При цьому, неможливість посадових осіб контролюючого органу розмежувати виконання зазначених робіт (послуг) з обов'язками працівників позивача не може бути підставою для донарахування грошових зобов'язань, адже в розумінні частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України саме на відповідача покладено обов'язок довести ідентичність робіт, що виконані фізичними особами - підприємцями із роботами, що виконані цими ж особами як працівниками позивача.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (стаття 1 Податкового кодексу України).
Положеннями статті 14 ПК України надано визначення таких понять:
- заробітна плата для цілей розділу IV цього Кодексу - основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом (підпункт 14.1.48.);
- податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу (підпункт 14.1.180.);
- працівник - фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію згідно з укладеним з роботодавцем трудовим договором (контрактом) відповідно до закону (підпункт14.1.195);
- роботодавець - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ чи її представництво) або самозайнята особа, яка використовує найману працю фізичних осіб на підставі укладених трудових договорів (контрактів) та несе обов'язки із сплати їм заробітної плати, а також нарахування, утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб до бюджету, нарахувань на фонд оплати праці, інші обов'язки, передбачені законами.
Для цілей розділа IV цього Кодексу до роботодавця прирівнюються юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ чи її представництво), постійне представництво нерезидента або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) дохід за виконання роботи та/або надання послуги згідно із цивільно-правовим договором у разі, якщо буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими (підпункт 14.1.222 ПК України);
Відповідно до пункта 164.1 статті 164 ПК України базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб є загальний оподатковуваний дохід з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Згідно з положеннями підпункта 164.2.1 пункта164.2 статті 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).
Відповідно до підпунктів 168.1.1,168.1.2 пункта 168.1 статті 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу. Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.
За змістом підпункта 168.1.5 цього пункта якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.
Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку (пункт 171.1 статті 171 ПК України).
Пунктом 177.8 статті 177 ПК України передбачено, що під час нарахування (виплати) фізичній особі - підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб'єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою - підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб'єкта підприємницької діяльності. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195 та 14.1.222 пункта 14.1 статті 14 цього Кодексу.
Пунктом 161 підрозділа 10 розділа ХХ "Перехідні положення" ПК України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлено військовий збір.
Підпунктом 1.2 цього пункта передбачено, що об'єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу (загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід фізичної особи).
Аналіз наведеного правового врегулювання дає підстави для висновку, що визначальною передумовою для сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збора є наявність між суб'єктом господарювання та фізичною особою - підприємцем відносин, які фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця.
За таких обставин в умовах дії такого принципу фінансової звітності, як превалювання сутності над формою, який полягає в тому, що операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми, встановлення дійсної сутності правовідносин між суб'єктом господарювання та фізичною особою - підприємцем мають визначальне значення для вирішення спору.
Верховний Суд неодноразово висловлював позицію щодо відмінностей між трудовими та цивільними правовідносинами.
Так, зокрема у постанові від 26 вересня 2018 року по справі №822/723/17 Верховним Судом зазначено, що основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.
Трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов'язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено апеляційним судом, на обґрунтування правомірності податкових повідомлень - рішень контролюючий орган зазначає такі підстави, як перебування фізичних осіб - підприємців (далі ФОП) із позивачем у трудових відносинах та можливість виконання робіт (надання послуг), які передбачені господарськими договорами та актами виконаних робіт (наданих послуг), такими особами в рамках своєї трудової діяльності.
Надаючи оцінку таким доводам відповідача, колегія суддів зазначає наступне.
Між ТОВ "Поні Експрес" та ФОП ОСОБА_1 було укладено Агентський договір №595 від 15.05.2012.
Відповідно до умов пункту 1.1 Агентського договору "исполнитель в соответствии с условиями настоящего Договора обязуется за вознаграждение совершать по поручению, от имени, за счет заказчика , и по доверенности Заказчика следующие действия:
1.1.1. Прием, обработку, перевозку, доставку (вручение) почтовых отправлений и грузов между Клиентами Заказчика.
1.1.2. Прием, обработку, перевозку, доставку (вручение) почтовых отправлений и грузов от Заказчика в адрес его Клиентов.
1.1.3. Прием, обработку, перевозку, доставку (вручение) почтовых отправлений и грузов от Клиентов Заказчика в адрес Заказчика.
1.1.4. Прием, обработку, перевозку, доставку (вручение) почтовых отправлений и грузов включает в себя погрузочно-разгрузочные работы.
Пунктом 3.3. Договора предусмотрено ежемесячно до 5 числа Исполнитель направляет Заказчику сформированный счет о его деятельности в рамках настоящего Договора. После проверки отчета Заказчик должен согласиться, либо аргументировать свои изменения.
За осуществление приема, обработки, перевозки, доставки (вручения) почтовых отправлений и грузов Исполнитель ежемесячно до 10 числа выставляет заказчику счет с прилагаемым к нему актом выполненных работ.
Документы должны быть подписаны и заверены печатью Исполнителя.
В случае, если Исполнитель не предоставит документы в указанный срок, счет буде оплачен в следующем месяце.
3.4. Заказчик производит оплату счета, выставленного в соответствии с п.п. 3.1,3.3. настоящего договора в течении 30 банковских дней после утверждения (подписания) отчета о деятельности Исполнителя в рамках настоящего договора по установленной форме."
На підтвердження виконання умов Договору позивач надав суду копії актів виконаних робіт: № б/н від 31.10.2017, № б/н від 31.10.2017, № б/н від 30.11.2017, № б/н від 30.11.2017, № б/н від 31.12.2017, № б/н від 31.12.2017, № б/н від 31.01.2018, № б/н від 31.01.2018, № б/н від 28.02.2018, № б/н від 28.02.2018, № б/н від 15.03.2018, № б/н від 31.03.2018, № б/н від 15.04.2018, № б/н від 15.05.2018, № б/н від 31.05.2018, № б/н від 15.06.2018, № б/н від 30.06.2018, № б/н від 15.07.2018, № б/н від 31.07.2018, № б/н від 15.08.2018, № б/н від 31.08.2018, № б/н від 15.09.2018, № б/н від 30.09.2018, № б/н від 15.10.2018, № б/н від 31.10.2018, № б/н від 15.11.2018, № б/н від 30.11.2018, № б/н від 15.12.2018, № б/н від 31.12.2018, № б/н від 15.01.2019, № б/н від 31.01.2019, № б/н від 15.02.2019, № б/н від 28.02.2019, № б/н від 15.03.2019, № б/н від 31.03.2019, № б/н від 15.04.2019, № б/н від 30.04.2019, № б/н від 15.05.2019, № б/н від 31.05.2019, № б/н від 15.06.2019, № б/н від 30.06.2019, № б/н від 15.07.2019, № б/н від 31.07.2019, № б/н від 15.08.2019, № б/н від 31.08.2019, № б/н від 15.09.2019, № б/н від 30.09.2019.
Всього на загальну суму 4 942 969,50 грн.
Дослідивши копії актів надання послуг, суд встановив, що вони мають всі обов'язкові реквізити та їх оформлено у відповідності до вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
Надані суду копії актів наданих послуг підтверджують факт отримання позивачем у ФОП ОСОБА_1 кур'єрських послуг та є підставою для віднесення спірних сум до складу витрат звітних періодів.
Розрахунок між ТОВ "Поні Експрес" та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 проводився в безготівковій формі шляхом перерахування коштів, що підтверджується засвідченими копіями платіжних доручень.
01.03.2018 між ТОВ "Поні Експрес" та ФОП ОСОБА_2 було укладено Агентський договір №640 від 01.03.2018.
Відповідно до умов пункту 1.1 Агентського договору "исполнитель в соответствии с условиями настоящего Договора обязуется за вознаграждение совершать по поручению, от имени, за счет заказчика, и по доверенности Заказчика следующие действия:
1.1.1. Прием, обработку, перевозку, доставку (вручение) почтовых отправлений и грузов между Клиентами Заказчика.
1.1.2. Прием, обработку, перевозку, доставку (вручение) почтовых отправлений и грузов от Заказчика в адрес его Клиентов.
1.1.3. Прием, обработку, перевозку, доставку (вручение) почтовых отправлений и грузов от Клиентов Заказчика в адрес Заказчика.
1.1.4. Прием, обработку, перевозку, доставку (вручение) почтовых отправлений и грузов включает в себя погрузочно-разгрузочные работы.
Пунктом 3.3. Договора предусмотрено ежемесячно до 5 числа Исполнитель направляет Заказчику сформированный счет о его деятельности в рамках настоящего Договора. После проверки отчета Заказчик должен согласиться, либо аргументировать свои изменения.
За осуществление приема, обработки, перевозки, доставки (вручения) почтовых отправлений и грузов Исполнитель ежемесячно до 10 числа выставляет заказчику счет с прилагаемым к нему актом выполненных работ.
Документы должны быть подписаны и заверены печатью Исполнителя.
В случае, если Исполнитель не предоставит документы в указанный срок, счет буде оплачен в следующем месяце.
3.4. Заказчик производит оплату счета, выставленного в соответствии с п.п. 3.1,3.3. настоящего договора в течении 30 банковских дней после утверждения (подписания) отчета о деятельности Исполнителя в рамках настоящего договора по установленной форме."
На підтвердження виконання умов Договору позивач надав суду копії актів виконаних робіт № б/н від 14.03.2018, № б/н від 15.03.2018 року, № б/н від 31.03.2018 року, № б/н від 15.04.2018 року, № б/н від 30.04.2018 року, № б/н від 15.05.2018 року, № б/н від 31.05.2018 року, № б/н від 15.06.2018 року, № б/н від 30.06.2018 року, № б/н від 15.07.2018 року, № б/н від 31.07.2018 року, № б/н від 15.08.2018 року, № б/н від 31.08.2018 року, № б/н від 15.09.2018 року, № б/н від 30.09.2018 року, № б/н від 15.10.2018 року, № б/н від 31.10.2018 року, № б/н від 15.11.2018 року, № б/н від 30.11.2018 року, № б/н від 15.12.2018 року, № б/н від 31.12.2018 року, № б/н від 15.01.2019 року, № б/н від 31.01.2019 року, № б/н від 15.02.2019 року, № б/н від 28.02.2019 року, № б/н від 15.03.2019 року, № б/н від 31.03.2019 року, № б/н від 15.04.2019 року, № б/н від 30.04.2019 року, № б/н від 15.05.2019 року, № б/н від 31.05.2019 року, № б/н від 15.06.2019 року, № б/н від 30.06.2019 року, № б/н від 15.07.2019 року, № б/н від 31.07.2019 року, № б/н від 15.08.2019 року, № б/н від 31.08.2019 року, № б/н від 15.09.2019 року.
Всього на загальну суму 522 152,00 грн.
Дослідивши копії актів надання послуг, суд встановив, що вони мають всі обов'язкові реквізити та їх оформлено у відповідності до вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
Копії актів наданих послуг підтверджують факт отримання позивачем у ФОП ОСОБА_2 кур'єрських послуг та є підставою для віднесення спірних сум до складу витрат звітних періодів.
Розрахунок між ТОВ "Поні Експрес" та фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 проводився в безготівковій формі шляхом перерахування коштів, що підтверджується засвідченими копіями платіжних доручень.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з доводами представника позивача, що витрати позивача, пов'язані з оплатою наданих ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_1 послуг, безпосередньо відносяться до господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Поні Експрес".
Крім того, на спростування тверджень відповідача ТОВ " Поні Експрес" зазначає, що згідно наказу ТОВ "Поні Експрес" від 01 січня 2004 року №1 ОСОБА_1 прийнято на посаду операційного менеджера з продажу з 01 січня 2004 року з окладом згідно штатного розпису.
На даній посаді ОСОБА_1 згідно посадової інструкції займався організацією роботи підприємства для забезпечення виконання зобов'язань щодо своєчасного отримання та відправки поштових відправлень, документів та різного виду вантажу. Також, забезпечував організацію безперебійної роботи автотранспорту підприємства, складання маршрутних листів для водіів-кур"єрів.
Згідно наказу ТОВ "Поні Експрес" від 03 січня 2016 року №1 ОСОБА_1 переведено на посаду операційного директора з посадовим окладом згідно штатного розпису.
На даній посаді ОСОБА_1 згідно посадової інструкції займався:
- здійсненням координації дій всіх працівників ТОВ "Поні Експрес", які безпосередньо працюють у візових центрах підприємства;
- забезпечення навчання та підвищення кваліфікації працівників візових центрів;
- забезпечення підтримки всіх технологічних та операційних процесів візових центрів підприємства;
- матеріально-технічне постачання та забезпечення візових центрів підприємства;
- моніторинг законодавчих змін Латвії та Словакії для отримання віз;
- моніторинг та контроль по забезпеченню збережності документів наданих клієнтам та інше.
Отже, з вищенаведеного вбачається, що ФОП ОСОБА_1 займає посаду операційного директора та виконує зовсім інші обов'язки ніж ті, що відображені в акті перевірки.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстрований як фізична особа підприємець з 03.05.2012, взято на облік в ДПІ Солом'янського району м. Києва, вид діяльності: вантажний автомобільний транспорт; транспортне оброблення вантажів, інша допоміжна діяльність у сфері транспорту, роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу інтернет; інші види роздрібної торгівлі поза магазинами; інша поштова як платник спеціального режиму оподаткування - єдиного податку за ставкою 5% без ПДВ з моменту реєстрації.
Між позивачем та ФОП ОСОБА_1 було укладено Агентський договір №595 від 15.05.2012.
Відповідно до умов пункту 1.1 Агентського договору ФОП ОСОБА_1 взяв на себе зобов'язання виконувати приймання, обробку, перевезення та доставку поштових відправлень та вантажу. Дане зобов'язання виконується від імені, за рахунок ТОВ "Поні Експрес".
Згідно умов пункту 2.6 Агентського договору №595 ФОП ОСОБА_1 для виконання зобов'язань за договором має право залучати до виконання сторонні підприємства та третіх осіб, а також використовувати працю найманих працівників.
На виконання умов договору №595, ФОП ОСОБА_1 залучав ФОП ОСОБА_3 , що підтверджується договором про надання послуг №5 від 13.03.2017
Факт виконання ФОП ОСОБА_1 своїх зобов'язань за Агентським договором №595 підтверджується наступними документами:
-докази оплати ТОВ "Поні Експрес" ФОП ОСОБА_1 за виконану роботу по агентському договору за період 2017 - вересень 2019,
- засвідчена копія актів виконаних робіт ФОП ОСОБА_1 , звіти про виконану роботу за період жовтень 2017 - вересень 2019;
- засвідчена копія маршрутних листів ФОП ОСОБА_1 за період жовтень 2017 - вересень 2019;
- засвідчені копії технічних паспортів на автомобілі ФОП ОСОБА_1 , які використовувались в роботі;
- засвідчена копія нотаріально завіреної заяви свідка ОСОБА_1 , а саме інформація про працевлаштування працівників ФОП ОСОБА_1 за 2012;
- засвідчена копія договору надання послуг між ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_3 №5 від 13.03.2020;
- засвідчені копії виконаних робіт між ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_3 , звіти про виконану роботу за період жовтень 2017 - вересень 2019;
- засвідчена копія книги обліку доходів ФОП ОСОБА_1 за 2017-2019 роки;
- засвідчена копія видаткових касових ордерів ФОП ОСОБА_1 про видачу грошових коштів ФОП ОСОБА_3 , як оплата за послуги за 2017-2019 роки.
Згідно наказу ТОВ "Поні Експрес" №11 від 02.02.2016 ОСОБА_2 прийнятий на посаду курєра в місті Львові згідно Наказу №11.
На даній посаді згідно посадової інструкції від 02.02.2016 ОСОБА_2 здійснював приймання замовлень від клієнтів за допомогою телефону і інтернету.
На ОСОБА_2 , як працівника, покладені наступні посадові обов'язки:
- інформування клієнтів відносно виконання замовлень;
- налагодження співробітництва з компаніями перевізниками;
- дотримання трудового порядку дня;
- доброзичливість та увага до клієнтів;
-збереження конфіденційності інформації підприємства;
-відповідальність за підтримання порядку зберігання матеріальних цінностей підприємства.
Як зазначає позивач, ОСОБА_2 фактично виконував обов'язки спеціаліста по прийому замовлень у м. Львові та Львівській області.
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) зареєстрований як фізична особа підприємець на спрощеній системі оподаткування, 3 група з 21.02.2018, вид діяльності: інша поштова та кур'єрська діяльність, вантажний автомобільний транспорт; інша допоміжна діяльність у сфері транспорту, транспортне оброблення вантажів.
01.03 2018 року між ТОВ "Поні Експрес" та ФОП ОСОБА_2 було укладено Агентський договір №640 від 01.03.2018.
Відповідно до умов пункту 1.1 Агентського договору ФОП ОСОБА_2 взяв на себе зобов'язання виконувати приймання, обробку, перевезення та доставку поштових відправлень та вантажу. Дане зобов'язання виконується від імені, за рахунок ТОВ "Поні Експрес" в м. Львів.
Згідно даних в маршрутних листах ФОП ОСОБА_2 здійснював доставку поштових відправлень з 16:00 по 22:00, а також в суботу та неділю.
Факт виконання ФОП ОСОБА_2 своїх зобов'язань за Агентським договором №640 підтверджується наступними документами:
- засвідчена копія агентського договору №640 від 01.03.2018 з ФОП ОСОБА_2 ;
-докази оплати ТОВ "Поні Експрес" ФОП ОСОБА_2 за виконану роботу по агентському договору за період жовтень 2017 - вересень 2019,
- засвідчені копії актів виконаних робіт, звіти про виконану роботу за період жовтень 2017 - вересень 2019;
- засвідчені копії маршрутних листів ФОП ОСОБА_2 за період жовтень 2017 - вересень 2019;
- засвідчені копії журналу реєстрації роботи автотранспорту ТОВ "Поні Експрес", ФОПів та юридичних осіб .
Отже, визначальним питанням для вирішення спору є встановлення факта здійснення підприємницької діяльності фізичними особами, які одночасно були працівниками позивача та уклали з останнім господарські договора.
Відповідно до підпункта 14.1.36 пункта 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Згідно з частиною 2 статті 3 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.
За приписами статті 42 цього кодексу, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Відповідно до частини 5 статті 128 ГК України громадянин-підприємець здійснює свою діяльність на засадах свободи підприємництва та відповідно до принципів, передбачених у статті 44 цього Кодексу.
Статтею 44 ГК України визначено, що підприємництво здійснюється на основі: вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності; самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону; вільного найму підприємцем працівників; комерційного розрахунку та власного комерційного ризику; вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом; самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд.
Відповідно до приписів статті 42 Конституції України, кожний громадянин має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Це право закріплено також у статті 50 Цивільного кодексу України. При цьому, визначено, що фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації у порядку, встановлену законом.
Юридичний статус фізичної особи-підприємця сам по собі ніяким чином не обмежує будь-яких прав фізичної особи, які випливають з її цивільної право - та дієздатності.
Тобто, фізична особа, перебуваючи у статусі суб'єкта підприємницької діяльності, може здійснювати договірні відносини від свого імені, як фізична особа, разом з тим, слід враховувати наступне.
Цивільний кодекс України (стаття 50) передбачає право фізичної особи на здійснення нею підприємницької діяльності, не забороненої законом. Фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом. Інформація про державну реєстрацію фізичних осіб-підприємців є відкритою.
Стаття 51 Цивільного кодексу України передбачає, що до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
Колегія суддів зазначає, що підприємницькою діяльністю можна вважати сукупність постійно або систематично здійснюваних дій щодо виробництва матеріальних і нематеріальних благ, реалізації товарів, виконання робіт або надання послуг з метою отримання прибутку. Аналізуючи ознаки притаманні підприємницькій діяльності, можна зробити висновок про те, що остання передбачає систематичне прийняття особою самостійних рішень щодо здійснення операцій, спрямованих на отримання прибутку, що супроводжується прийняттям взятих на себе ризиків, що пов'язані з такою діяльністю.
У відповідності до пункта 4 постанови Пленуму Верховного України "Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності" від 25 квітня 2003 року № 3 під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб'єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності з числа тих, що підлягають ліцензуванню, слід розуміти діяльність фізичної особи, пов'язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик.
З метою з'ясування зазначених обставин судом апеляційної інстанції витребувано у сторін докази.
Згідно наданих відповідачем копій декларацій фізичних осіб - підприємців, такі мали господарські відносини не тільки з позивачем. Зокрема, згідно задекларованих доходів, отримували такі не лише від позивача.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем не доведено факта виконання фізичними особами робіт та надання послуг в рамках їх трудової діяльності.
Такий висновок суду узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 31 січня 2020 року у справі №826/14889/18.
Крім того, під час проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача, податковим органом встановлено, що відповідно до ЄРНП за січень 2018 ТОВ "Поні Експрес" по взаємовідносинах з ПП "Віп-Рент" зареєструвало податкову накладну від 31.08.2018 №838 з номенклатурою - кур'єрські послуги на загальну суму 23716,64 грн., в тому числі ПДВ в сумі 3952,77 грн.
В той же час ТОВ "Поні Експрес" за січень 2018 року в додатку 5 до Декларації з ПДВ та Декларації з податку на додану вартість за січень 2018 року не задекларовано в розділі І "Податкові зобов'язання" суму ПДВ в розмірі 3952,77 грн. по контрагенту ПП "Віп-Рент".
Відповідно до ЄРНП за травень 2019 року ТОВ "Поні Експрес" по взаємовідносинах з ТОВ "Спектрум Віжн" зареєструвало податкову накладну від 31.05.2019 №811 з номенклатурою - кур'єрські послуги на загальну суму 47552,78 грн., в тому числі ПДВ в сумі 7925,46 грн.
В той же час ТОВ "Поні Експрес" за травень 2019 року в додатку 5 до Декларації з ПДВ та Декларації з податку на додану вартість за травень 2019 року не задекларовано в розділі І "Податкові зобов'язання" суму ПДВ в розмірі 7925,46 грн. по контрагенту ТОВ "Спектрум Віжн".
Крім того, в ході перевірки встановлено, ТОВ "Поні Експрес" відповідно до додатку 5 до Декларації з ПДВ та Декларації з податку на додану вартість за жовтень 2017 - березень 2018 відображено суму податкового кредиту в розмірі 79833,33 грн. по взаємовідносинах з ПП "Деол Трейд".
Однак, згідно даних "Єдиного реєстру податкових накладних" ПП "Деол Трейд" не здійснювало реєстрації податкових накладних на адресу ТОВ "Поні Експрес" за період жовтень 2017 - березень 2018.
Відповідно до наданих до перевірки оборотів по рахунках 631 та 6851 взаємовідносин з ПП "Деол Трейд" за період жовтень 2017 - березень 2018 не встановлено.
ТОВ "Поні Експрес" згідно з поданим Додатком 5 "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)в рядку 33 Таблиці 2 "Операції з придбання з податком на додану вартість, які підлягають оподаткуванню за основною ставкою та ставкою 7%" Розділу ІІ "Податковий кредит" відображено суму ПДВ в розмірі 2075,34 грн. по взаємовідносинах з ПП "Агапіт".
Згідно даних "Єдиного реєстру податкових накладних" ПП "Агапіт" не здійснювало реєстрації податкових накладних на адресу ТОВ "Поні Експрес" за період січень 2018 року.
Відповідно до наданих до перевірки оборотів по рахунках 631 та 6851 взаємовідносин з ПП "Агапіт" за період січень 2018 року не встановлено.
Уточненням задекларованих показників податкового кредиту суб'єктом господарювання проведено зміну контрагента з ПП "Агапіт" на ПП "Агапіт КС", сума ПДВ 2075,34 грн.
Уточнюючі розрахунки та Додатки 5 "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" до Декларацій з податку на додану вартість ГУ ДПС у м. Києві не визнано як податкову звітність.
Як зазначає позивач, ТОВ "Поні Експрес" випадково не відображено у деклараціях ПДВ взаємовідносини з ТОВ "Спектрум Віжн" та ПП "Віп-Рент", однак як зазначено та підтверджено актом перевірки, ТОВ "Поні Експрес" зареєструвало в ЄРНП податкові накладні №838 від 31.03.2012 та №811 від 31.05.2019 по взаємовідносинах з даними підприємствами.
Щодо взаємовідносин ТОВ "Поні Експрес" з ПП "Деол Трейд" та ПП "Агапіт" колегія суддів зазначає наступне.
В деклараціях за період жовтень 2017 року - березень 2018 року ТОВ "Поні Експрес" було відображено взаємовідносини з ПП "Деол Трейд", однак як вбачається з уточнених розрахунків до декларацій ТОВ "Поні Експрес" внесло зміни до податкової звітності з ПДВ за період жовтень2017 - березень 2018 та відобразило дійсні господарські операції, а саме зазначило що в даний період ТОВ "Поні Експрес" мало господарські відносини з ПП "ОККО-Бізнес Контракт".
Так, матеріалами справи підтверджується, що між ТОВ "Поні Експрес" та ПП "ОККО-Бізнес Контракт" було укладено договір купівлі-продажу товарів з використанням паливних карток №31 ОБКПК-0899 від 16.12.2014 та №31 ОБКПК-0226 від 20.06.2014, згідно яких ТОВ "Поні Експрес" купувало пальне в мережі АЗС "ОККО".
Придбання товару підтверджується накладними на відпуск товару №31 ОБКПК-0899-9064429602 від 30.11.2017; №31 ОБКПК-0226-9064428993 від 30.11.2017; №31 ОБКПК-0899-9065426227 від 31.12.2017; №31 ОБКПК-0226-9065426096 від 30.12.2017; №31 ОБКПК-0226-9065426100 від 31.12.2017; №31 ОБКПК-0226-9066476145 від 31.01.2018; №31 ОБКПК-0899-9066476606 від 31.01.2018; №31 ОБКПК-0226-9067337499 від 28.02.2018; №31 ОБКПК-0899-9067337515 від 28.02.2018; №31 ОБКПК-0899-9068271712 від 31.03.2018; №31 ОБКПК-0226-9068271699 від 31.03.2018; №31 ОБКПК-0226-906920370 від 30.04.2018; №31 ОБКПК-0899-9069270423 від 30.04.2018.
В січні 2018 року ТОВ "Поні Експрес" мало господарські взаємовідносини з ПП "Агапіт КС" на підставі договору №КС-0000002 від 01.01.2018, на підставі якого придбало канцелярські товари. Товар отримано на підставі видаткової накладної №КС-0000012 від 16.01.2018, №КС-0000013 від 16.01.2018. Оплату здійснено в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням №14110 та №14109 від 02.02.2018.
Отже, колегія суддів приймає до уваги доводи позивача, що ТОВ "Поні Експрес" в декларації за січень 2018 року випадково відобразило господарські взаємовідносини з ПП "Агапіт", замість ПП "Агапіт КС".
Як встановлено вище, позивачу відмовлено в прийнятті уточнюючих декларацій, у зв'язку з тим, що вони подані з порушенням статті 50 ПК України, а саме: під час проведення документальної планової виїзної перевірки.
Відповідно до пункту 50.2 Податкового кодексу України, платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.
У свою чергу, з аналізу абзацу 1 пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України вбачається, що у випадку виявлення помилок, платник податків зобов'язаний у строк до 1095 днів з дня подачі податкової звітності подати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації. Подання такого уточнюючого розрахунку з метою виправлення помилок є не правом, а обов'язком платника податків.
На думку колегії суддів при вирішенні даного спору підлягає застосуванню презумпція правомірності рішень платника податку (підпункт 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 ПКУ), а саме - у разі коли норми Податкового кодексу України суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків (пункт 56.21 статті 56 Податкового кодексу України).
Відповідно до фактичних обставин справи, позивач, самостійно виявивши помилки в деклараціях з податку на додану вартість та виконуючи обов'язок, передбачений пунктом 50.1 статті 50 Податкового кодексу України, подав уточнюючі розрахунки.
Тобто, позивач правомірно відкоригував дані у деклараціях та усунув допущені помилки.
Подання уточнюючого розрахунку свідчить про бажання позивача вести податкову звітність у відповідності до податкового законодавства та відсутність наміру на вчинення дій, що порушують норми чинного законодавства.
До того ж, сплата коштів до відповідного бюджету за податковими зобов'язаннями здійснена ТОВ "Поні Експрес" своєчасно, оскільки кошти (ПДВ) сплачені до державного бюджету в повному обсязі, хоч із зазначенням невірного коду контрагента. Однак, помилкове зазначення коду контрагента не призвело до ненадходження коштів на єдиний казначейський рахунок, а тому висновки податкового органу про не декларування та не сплату податкових зобов'язань з ПДВ не може вважатися підставою для висновку про несплату позивачем податкового зобов'язання взагалі.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є необґрунтованими та підлягають скасуванню.
Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Всі наведені апелянтом доводи не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.
Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби України у м. Києві - залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 листопада 2020 року залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач Собків Я.М.
Суддя Глущенко Я.Б.
Суддя Черпіцька Л.Т.
Повний текст постанови виготовлено - 19 липня 2021 року.