П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
20 липня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/3817/21
Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К.С. Дата і місце ухвалення: 11.05.2021р., м. Одеса
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду
у складі:
головуючого - Ступакової І.Г.
суддів - Бітова А.І.
- Лук'янчук О.В
при секретарі - Рябоконь Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 травня 2021 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_2 у період з 01 лютого 2016 року до 14 серпня 2017 року включно;
- зобов'язати Військову частина НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 лютого 2016 року до 14 серпня 2017 року включно з застосуванням січня 2008 року як місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення ("базового місяця");
- встановити судовий контроль за виконанням рішення суду, Зобов'язавши Військову частину НОМЕР_1 подати до суду у місячний строк з дня набрання рішенням законної сили звіт про виконання судового рішення;
- судові витрати, пов'язанні з розглядом цього позову, покласти на Військову частину НОМЕР_1 .
Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 звернувся до Військової частини з заявою від 14.12.2020, в якій просив нарахувати і виплатити індексації грошового забезпечення за період з 01.02.2016 до 14.08.2017 (включно) з застосуванням січня 2008 року як місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення ("базового місяця"). Проте, Листом від 22.01.2021 № 430/85 відповідач повідомив про відмову у задоволенні згаданої заяви, зважаючи на роз'яснення директора Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 04.01.2016 № 248/3/9/1/2, якими до окремого розпорядження зупинене нарахування і виплата індексації грошового забезпечення військовослужбовців; відсутність, на думку відповідача, механізму виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовців за попередні періоди, а також відсутність бюджетного фінансування відповідних видатків Міністерства оборони України. Позивач вважає вказану відмову протиправною та звернувся до суду.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11 травня 2021 року позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_2 у період з 01 лютого 2016 року до 14 серпня 2017 року включно.
Зобов'язано Військову частина НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 лютого 2016 року до 14 серпня 2017 року включно.
В решті позову - відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не повне з'ясування судом обставин справи, просить рішення суду першої інстанції змінити:
- виключивши з мотивувальної частини рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.05.2021 року у справі №420/3817/21 висновки суду щодо відсутності підстав для застосування січня 2008 року, як місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення ("базового місяця");
- доповнивши мотивувальну частину рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.05.2021 року у справі №420/3817/21 відомостями про незмінність посадових окладів військовослужбовців, у тому числі позивача, у період з 01.01.2008 до 28.02.2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України.
- викласти абзац 3 резолютивної частини рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.05.2021 року у справі №420/3817/21 у такій редакції: "Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 лютого 2016 року до 14 серпня 2017 року включно з застосуванням січня 2008 року як місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення ("базового місяця")".
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що при вирішенні спору судом першої інстанції неправильно досліджено докази і встановлено обставини, які мали суттєве значення для правильного вирішення спору, а саме, щодо дати підвищення посадових окладів військовослужбовці, що єдиною підставою для визначення місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця), а також помилково застосував п.3 Постанови Кабінету Міністрів України №1013 від 09.12.2015 року та неправильно витлумачив норми Прядку №1078 (зокрема, пунктів 5, 10-2).
На думку апелянта, суд першої інстанції в супереч положень Постанови Кабінету Міністрів України №1294 та Постанови Кабінету Міністрів України №704 прийшов до передчасного висновку, що січень 2016 року є базовим місяцем для обчислення індексації грошового забезпечення Позивача.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційних скарг, колегія суддів доходить наступних висновків.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 у період з 01.02.2016р. до 14.08.2017р. проходив військову службу за контрактом осіб офіцерського складу у Військовій часині НОМЕР_1 на посаді юрисконсульта Військової частини.
ОСОБА_1 звернувся до Військової частини з заявою від 14.12.2020р., в якій просив нарахувати і виплатити індексації грошового забезпечення за період з 01.02.2016 до 14.08.2017 (включно) з застосуванням січня 2008 року як місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (“базового місяця”).
Листом від 22.01.2021 № 430/85 Військова частина НОМЕР_1 повідомила про відмову у задоволенні згаданої заяви, зважаючи на роз'яснення директора Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 04.01.2016 № 248/3/9/1/2, якими до окремого розпорядження зупинене нарахування і виплата індексації грошового забезпечення військовослужбовців; відсутність, на думку Відповідача, механізму виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовців за попередні періоди, а також відсутність бюджетного фінансування відповідних видатків Міністерства оборони України.
Вважаючи вказану відмову протиправною ОСОБА_1 звернувся з даним позовом до суду.
Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці та відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів, проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи та дійшов висновку, що відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо не нарахування та не виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01 лютого 2016 року до 14 серпня 2017 року включно.
Зважаючи на викладене, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 лютого 2016 року до 14 серпня 2017 року включно.
Поряд з цим, суд першої інстанції зазначив, що після вжиття заходів, передбачених п.3 Постанови №1013 проведення подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 року відповідно до Порядку №1078, а тому вістуні підстави для застосування місяця «січень 2008р.» як базового місяця для нарахування індексації грошового забезпечення позивача за період з 01 лютого 2016 року до 14 серпня 2017 року.
Також, щодо позовної вимоги про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання подати звіт про виконання судового рішення, суд першої інстанції не знайшов підстав для її задоволення, оскільки рішення суду, яке набрало законної сили є обов'язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження». Судовий контроль у формі зобов'язання подати звіт, також є формою забезпечення виконання судових рішень. Тому відсутні підстави для задоволення вказаної вимоги.
Надаючи правову оцінку висновкам суду першої інстанції в межах вимог та доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить з наступного.
Положеннями ч.2, ч.3 ст.9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов Військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України "Про індексацію грошових доходів населення".
Статтею 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" встановлено, що індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Згідно ст.2 вказаного Закону індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Положеннями ст.5 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" регламентовано, що підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів. Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 (далі - Порядок № 1078).
Пунктом 11 Порядку № 1078 встановлено, що підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".
У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян проводиться їх компенсація відповідно до законодавства (абзац 7 пункту 4 Порядку № 1078).
Пунктом 6 Порядку № 1078 визначено, що виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
У рішенні Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року у справі №9-рп/2013 за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_3 щодо офіційного тлумачення положення ч.2 ст.233 Кодексу законів про працю України зазначено, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги. Тому системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті.
На підставі аналізу вищенаведених положень законодавства, можливо дійти висновку, що індексація грошового забезпечення як складова грошового забезпечення військовослужбовців є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, тому підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті.
Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 20 листопада 2019 року по справі №620/1892/19.
Як вже зазначалось, обов'язок здійснення індексації грошових коштів (грошового забезпечення) населення визначений Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Законом України "Про індексацію грошових доходів населення".
На момент початку невиплати позивачу індексації грошового забезпечення, пункт 5 Порядку №1078 передбачав, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
Враховуючи вищенаведене вбачається, що підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення, зокрема, посадових окладів особи. Зміна розміру доплат, надбавок та премій не випливає на встановлення базового місяця індексації для початку обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації.
На момент виникнення спірних правовідносин визначення розміру посадових окладів військовослужбовців здійснювалося відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 07.11.2007 року за № 1294, якою затверджено нові схеми посадових окладів військовослужбовців (далі - постанова № 1294).
Пунктом 13 постанови №1294 визначено, що остання набирає чинність з 01 січня 2008 року, тобто датою, з якою позивач пов'язує встановлення базового місяця індексації.
Вищевказана постанова діяла до дати набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017р. за №704, якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців, а саме 01 березня 2018 року (далі - постанова №704).
Проаналізувавши постанову Кабміну України №1294 в період її дії з 01 січня 2008 року по 01 березня 2018 року, тобто періоду який охоплює період оскаржуваних правовідносин, колегія суддів вбачає незмінність розмірів посадових окладів військовослужбовців.
Отже, незмінність посадового окладу позивача станом на дату виникнення оскаржуваних правовідносин, що з урахуванням стабільності відносин щодо встановлених державою розмірів посадових окладів військовослужбовців, свідчить про наявність правових підстав для виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 у період з 01 лютого 2016 року до 14 серпня 2017 року включно.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками про визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення позивача у період з 01 лютого 2016 року до 14 серпня 2017 року та зобов'язання нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 лютого 2016 року до 14 серпня 2017 року включно.
Поряд з цим, стосовно позовних вимог та доводів апеляційної скарги про зобов'язання відповідача здійснити виплату індексації грошового забезпечення з урахуванням січня 2008 року як "базового місяця" для обчислення індексу споживчих цін, колегія суддів зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується учасниками, що у період з 01.02.2016р. до 14.08.2017р. позивачу не розраховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення та відповідачем не вчинялося будь-яких дій щодо визначення базового місяця для проведення вказаної індексації грошового забезпечення.
В даному випадку, колегія суддів звертає увагу, що розрахунок індексації грошового забезпечення є компетенцією відповідача як органу, в якому позивач проходила військову службу і який виплачував їй грошове забезпечення. Саме на відповідача за наявності законних підстав покладається обов'язок нарахувати та виплатити позивачу суми індексації грошового забезпечення.
Під дискреційним повноваженням слід розуміти компетенцію суб'єкта владних повноважень на прийняття самостійного рішення в межах, визначених законодавством, та з урахуванням принципу верховенства права.
Зміст компетенції органу виконавчої влади складають його повноваження - певні права та обов'язки органу діяти, вирішуючи коло справ, визначених цією компетенцією. В одних випадках це зміст прав та обов'язків (право діяти чи утримуватися від певних дій). В інших випадках органу виконавчої влади надається свобода діяти на свій розсуд, тобто оцінюючи ситуацію, вибирати один із кількох варіантів дій (або утримуватися від дій) чи один з варіантів можливих рішень.
За таких обставин, враховуючи той факт, що відповідачем на час виникнення спірних правовідносин індексація грошового забезпечення позивача за період з 01.02.2016р. до 14.08.2017р. не розраховувалась, не виплачувалась та не вчинялося будь-яких дій по визначенню базового місяця для розрахунку індексації, колегія суддів вважає правильними доводи апеляційної скарги про передчасність позовних вимог та відповідно висновків суду в цій частині.
У зв'язку із викладеним, колегія суддів не погоджується із висновками суду першої інстанції зробленими в мотивувальній частині оскаржуваного рішення щодо відсутності підстав для застосування січня 2008 року, як місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення ("базового місяця"), з огляду на їх передчасність.
Колегія суддів суду апеляційної інстанції доходить висновку, що судом першої інстанції правильно по суті прийняте рішення, однак, не в повному обсязі досліджено матеріали справи, що призвело до передчасних висновків в мотивувальній частині про відсутність підстав для застосування місяця «січень 2008р.» як базового місяця для нарахування індексації грошового забезпечення позивача за період з 01 лютого 2016 року до 14 серпня 2017 року включно.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що відповідно до ч. 4 ст. 317 КАС України, рішення суду першої інстанції підлягає зміні шляхом виключення з його мотивувальної частини відповідних висновків суду. В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 травня 2021 року підлягає залишенню без змін.
Враховуючи, що дана справа, у відповідності до п.6 ч.6 ст.12 КАС України, належить до категорії незначної складності та розглядалася судом першої інстанції за правилами спрощеного провадження, тому рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 308, 310, п.2 ч.1 ст.315, ст.ст. 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 травня 2021 року змінити, виключивши з його мотивувальної частини висновки «що підстави для застосування місяця «січень 2008р.» як базового місяця для нарахування індексації грошового забезпечення позивача за період з 01 лютого 2016 року до 14 серпня 2017 року - відсутні».
В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 травня 2021 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст судового рішення виготовлений 20 липня 2021 року.
Головуючий: І.Г. Ступакова
Судді: А.І. Бітов
О.В. Лук'янчук