П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
20 липня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/8773/21
Головуючий в 1 інстанції: Тарасишина О.М. Дата і місце ухвалення: 31.05.2021р., м. Одеса
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду
у складі:
головуючого - Ступакової І.Г.
суддів - Бітова А.І.
- Лук'янчук О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 31 травня 2021 року по справі за адміністративним позовом Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» до Чорноморського міського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання протиправними та скасування постанов, -
26.05.2021р. Державне підприємство «Морський торговельний порт «Чорноморськ» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Чорноморського міського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання неправомірними дій старшого державного виконавця Чорноморського міського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Паршенко О.О. щодо накладення штрафу за невиконання судового рішення без поважних причин, скасування постанов про накладення штрафу від 16.04.2021р. та від 30.04.2021р. у виконавчому провадженні №65030638.
Позов обґрунтовувало тим, що спірними постановами відповідача на ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ» незаконно накладено штраф за невиконання без поважних причин виконавчого листа №501/2342/19, виданого 14.01.2021р. Іллічівським міським судом Одеської області, про зобов'язання ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ» здійснити перерахунок заробітної плати ОСОБА_1 відповідно до умов колективного договору та галузевої угоди. Зокрема, старшим державним виконавцем Паршенко О.О. не встановлювався факт наявності поважних причин невиконання рішення суду, як це передбачено вимогами ст.ст.63, 75 Закону України «Про виконавче провадження». Крім того, постанову про накладення штрафу від 16.04.2021р. прийнято державним виконавцем відповідача до закінчення десятиденного строку, встановленого для добровільного виконання судового рішення.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 31 травня 2021 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі на підставі п.1 ч.1 ст.170 КАС України, у зв'язку з тим, що позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Заявнику роз'яснено, що даний спір підлягає розгляду місцевим загальним судом в порядку цивільного судочинства.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою, ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу від 31.05.2021р. та направити справу до Одеського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
В своїй скарзі апелянт зазначає, що відмовляючи у відкритті провадження у адміністративній справі суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що розгляд даного спору відноситься до юрисдикції місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства. Судом залишено поза увагою, що Верховним Судом неодноразово висловлювалася правова позиція щодо поширення юрисдикції адміністративних судів на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про накладення штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані.
Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.1 ч.1 ст.311 КАС України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позовну заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Згідно ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у п.24 рішення від 20 липня 2006 року в справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін «судом, встановленим законом» у п. 1 ст. 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
Як вбачається з матеріалів справи, 06.04.2021р. старшим державним виконавцем Чорноморського міського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Паршенко О.О. відкрито виконавче провадження №65030638 з примусового виконання виконавчого листа №501/2342/19, виданого 14.01.2021р. Іллічівським міським судом Одеської області, про зобов'язання ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ» здійснити перерахунок заробітної плати ОСОБА_1 відповідно до умов колективного договору та галузевої угоди (в рамках розгляду цивільної справи).
16.04.2021р. та 30.04.2021р. у межах вказаного виконавчого провадження державним виконавцем відповідача ОСОБА_2 прийнято постанови про накладення штрафу, якими за невиконання рішення суду без поважних причин на боржника ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ» накладено штраф у розмірі 5100,00 грн. та 10200,00 грн. відповідно.
Вважаючи вказані постанови про накладення штрафу протиправними ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ» оскаржило їх в судовому порядку.
Відмовляючи у відкритті провадження у даній справі суд першої інстанції, з посиланням на положення ч.1 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження», дійшов висновку, що Одеський окружний адміністративний суд не є судом, який встановлений законом при розгляді даної справи, оскільки спір належить до розгляду у місцевому загальному суді в порядку цивільного судочинства. Зокрема, за висновками суду першої інстанції, оскільки предметом позову є оскарження постанов державного виконавця про накладення штрафу, які були винесені при виконанні виконавчого документа, виданого відповідно до норм Цивільного процесуального кодексу України, тому захист порушених прав сторони виконавчого провадження має здійснюватися в порядку, встановленому ЦПК України.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
За змістом п.2 ч.1 ст.4 КАС України публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Частиною 1 статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Положеннями п.1 ч.1 ст.19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Слід зазначити, що публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
За змістом п.7 ч.2 ст.17 Закону України «Про виконавче провадження» постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу є виконавчими документами. Якщо виконавче провадження закінчено, а виконавчий збір, витрати на проведення виконавчих дій або штраф не стягнуто, відповідна постанова виділяється в окреме провадження і підлягає виконанню в загальному порядку.
Згідно ч.2 ст.74 наведеного Закону рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Відповідно до ч.1 ст.287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Отже, імперативною нормою закріплено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані.
До юрисдикції адміністративних судів належать також справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.
Аналогічні правові висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 06 червня 2018 року у справах №921/16/14-г/15 та №127/9870/16-ц, від 28 листопада 2018 року у справі №2-01575/11, від 10 квітня 2019 року у справі №766/740/17-ц, від 19 лютого 2020 року у справі №382/389/17.
З наведеного вбачається, що даний спір є публічно-правовим, і його слід розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Наведене відповідає також останній правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 28.01.2021р. у справі №640/11833/19, яка підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав, передбачених п.1 ч.1 ст.170 КАС України, для відмови у відкритті провадження у адміністративній справі.
Статтею 320 КАС України передбачено право суду апеляційної інстанції за наслідками скасування ухвали суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Оскільки суд першої інстанції постановив оскаржувану ухвалу в порушення пункту 1 частини 1 статті 170 КАС України, тому ухвала від 31 травня 2021 року підлягає скасуванню, а справа - направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду відповідно до ч.3 ст.312 КАС України.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 312, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» задовольнити.
Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 31 травня 2021 року скасувати.
Справу за адміністративним позовом Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» до Чорноморського міського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання протиправними та скасування постанов, направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Повний текст судового рішення виготовлений 20 липня 2021 року.
Головуючий: І.Г. Ступакова
Судді: А.І. Бітов
О.В. Лук'янчук