П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
20 липня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/6554/20
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Шляхтицький О.І.
суддів: Домусчі С.Д. , Семенюка Г.В.
розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 22 червня 2021 р. по справі № 420/6554/20 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язати вчинити певні дії,-
Одеський окружний адміністративний суд ухвалою від 22 червня 2021 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 в порядку статті 383 КАС України, по справі №420/6554/20 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язати вчинити певні дії, - відмовив.
На зазначену ухвалу суду ОСОБА_1 - подав апеляційну скаргу.
Відповідно статті 129 Конституції України до основних засад судочинства належить забезпечення апеляційного перегляду справи. Апеляційне оскарження судового рішення допускається лише у визначених законом випадках.
Частиною 1 статті 293 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Положеннями частини 2 цієї правової норми визначено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Згідно з частиною першою статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо: 1) забезпечення доказів, відмови в забезпеченні доказів, скасування ухвали про забезпечення доказів; 2) забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, скасування забезпечення позову, відмови у забезпеченні позову, відмови у заміні заходу забезпечення позову або скасуванні забезпечення позову; 3) повернення заяви позивачеві (заявникові); 4) відмови у відкритті провадження у справі; 6) передачі справи на розгляд іншого суду; 7) відмови поновити або продовжити пропущений процесуальний строк; 8) затвердження умов примирення сторін; 9) призначення експертизи; 10) визначення розміру судових витрат; 11) зупинення провадження у справі; 12) залишення позову (заяви) без розгляду; 13) закриття провадження у справі; 14) внесення або відмови у внесенні виправлень у рішення; 15) відмови ухвалити додаткове рішення; 16) роз'яснення або відмови у роз'ясненні судового рішення; 17) відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, відмови в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами; 18) відмови у поновленні пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання; 19) відстрочення і розстрочення, зміни або встановлення способу і порядку виконання судового рішення; 20) заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження; 21) повороту виконання рішення суду або відмови у повороті виконання рішення; 22) внесення чи відмови у внесенні виправлень до виконавчого документа, визнання чи відмови у визнанні виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; 23) окрема ухвала; 24) стягнення штрафу в порядку процесуального примусу; 25) накладення штрафу та інших питань судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, постановлених судом відповідно до статті 382 цього Кодексу; 26) відмови у відкритті провадження за заявою про відновлення втраченого судового провадження; 27) відновлення або відмови у відновленні повністю або частково втраченого судового провадження.
Відповідно до пункта 1 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню.
Частиною 1 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Частиною 6 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Аналіз наведених правових норм свідчить, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Така заява повертається заявнику, якщо вона не відповідає вимогам, вказаним в статті 383 КАС України, і таке повернення підлягає оскарженню, про що зазначено в частині 5 цієї статті.
За змістом частини 6 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України оскарженню підлягає також і окрема ухвала, яку законодавець зобов'язав суд постановити у випадку задоволення цієї заяви.
Разом з тим, оскарження рішення суду першої інстанції по суті розгляду заяви про встановлення судового контролю в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України процесуальним законом не передбачено.
Так, ОСОБА_1 оскаржує ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 22 червня 2021 року, якою у задоволенні заяви порядку статті 383 КАС України, по справі № 420/6554/20 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язати вчинити певні дії, - відмовлено.
Також апеляційний суд враховує висновки, викладені у рішеннях Європейського суду з прав людини у справі «“Волчлі проти Франції”, “ТОВ “Фріда” проти України”, відповідно до яких при застосуванні процедурних правил варто уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом, та порушення принципу правової визначеності.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 11.07.2019 у справі № 821/11/18, 19.02.2020 у справі № 823/1264/18, від 30.04.2020 у справі № 814/1171/17, від 16.03.2021 у справі № 640/22298/18, від 25.06.2021 у справі № 1.380.2019.0020042.
Згідно частини 1 статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню.
У зв'язку з тим, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції не підлягає окремому оскарженню, у відкритті апеляційного провадження необхідно відмовити.
На підставі наведеного та керуючись ст. 293, 294, 299 КАС України, -
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі касаційної скарги, у відповідності до чинного законодавства.
Суддя-доповідач Шляхтицький О.І.
Судді Домусчі С.Д. Семенюк Г.В.