19 липня 2021 року м. Дніпросправа № 280/5397/19
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Шальєвої В.А.
суддів: Білак С.В., Чумака С.Ю.,
секретар судового засідання: Солодкова К.А.
за участі позивача ОСОБА_1
представника позивача Самухи В.О.
представника відповідача Соловйової М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі клопотання Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про закриття провадження у справі, залишення позовної заяви без розгляду в справі № 280/5397/19 за позовом ОСОБА_1 до Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про стягнення компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати,
ОСОБА_1 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (з урахування заяви про зміну позовних вимог) про визнання протиправною бездіяльності з нарахування та виплати компенсації втрати частини заробітної плати за період з 23.09.1999 р. по 06.10.2000 р. включно у зв'язку з порушенням строків її виплати за період з вересня 1999 року по жовтень 2016 року; стягнення компенсації втрати частини заробітної плати за період з 23.09.1999 р. по 06.10.2000 р. включно у зв'язку з порушенням строків її виплати за період з вересня 1999 року по жовтень 2016 року, а саме за: вересень 1999 року у сумі 612,24 грн., жовтень 1999 року у сумі 2116,06 грн., листопад 1999 року у сумі 2047,52 грн., грудень 1999 року у сумі 3840,57 грн., січень 2000 року у сумі 3010,65 грн., лютий 2000 року у сумі 3202,85 грн., березень 2000 року у сумі 3277,46 грн., квітень 2000 року у сумі 2920,67 грн., травень 2000 року у сумі 2849,3 грн., червень 2000 року у сумі 2864,78 грн., липень 2000 року у сумі 2868,21 грн., серпень 2000 року у сумі 3004,79 грн., вересень 2000 року у сумі 2781,26 грн., жовтень 2000 року у сумі 651,17 грн., а всього 36 047,53 грн.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 08.02.2021 р. допущена заміна первісного відповідача Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області правонаступником - Південно-Східним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Дніпро).
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 01.03.2021 р. позов задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області з нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини заробітної плати за період з 23.09.1999 по 06.10.2000 включно у зв'язку з порушенням строків її виплати за період з вересня 1999 року по вересень 2016 року; стягнуто з Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини заробітної плати за період з 23.09.1999 по 06.10.2000 включно у зв'язку з порушенням строків її виплати за період з вересня 1999 року по вересень 2016 року, а саме за: вересень 1999 року у сумі 593 грн. 02 коп., жовтень 1999 року у сумі 2049 грн. 76 коп., листопад 1999 року у сумі 1982 грн. 81 коп., грудень 1999 року у сумі 3719 грн. 02 коп., січень 2000 року у сумі 2914 грн. 38 коп., лютий 2000 року у сумі 3099 грн. 88 коп., березень 2000 року у сумі 3171 грн. 99 коп., квітень 2000 року у сумі 2826 грн. 42 коп., травень 2000 року у сумі 2757 грн. 23 коп., червень 2000 року у сумі 2771 грн. 53 коп., липень 2000 року у сумі 2774 грн. 39 коп., серпень 2000 року у сумі 2906 грн. 51 коп., вересень 2000 року у сумі 2689 грн. 73 коп., жовтень 2000 року у сумі 629 грн. 65 коп., а всього 34886 грн. 32 коп.; в іншій частині позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення з підстав неповного з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи, неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Крім того, відповідачем заявлені клопотання про залишення позову без розгляду у зв'язку з прийняттям судом першої інстанції позову та заяви про зміну позовних вимог без сплати судового збору, у зв'язку з порушенням строку звернення до суду, а також про закриття провадження у справі через те, що є таке, що набрало законної сили, рішення у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
В судовому засіданні представник відповідача клопотання підтримала.
Позивач та його представник в судовому засіданні просили в задоволенні клопотань відмовити.
З'ясувавши думку учасників справи, перевіривши підстави, які відповідачем покладено в основу заявлених клопотань, суд доходить до висновку, що клопотання відповідача не можуть бути задоволені.
Стосовно клопотань про залишення позову без розгляду суд вказує на таке.
В обґрунтування клопотань про залишення позову без розгляду відповідач зазначає, що судом першої інстанції відкрите провадження у справі за позовною заявою, яка не оплачена судовим збором, а також про звернення позивачем до суду з позовом із порушенням строку звернення до суду, встановленого статтею 122 КАС України (місячний строк). При цьому відповідач вказує, що на ці правовідносини не розповсюджується приписи частини другої статті 233 КЗпП України.
Пунктами 7 та 8 частини першої статті 240 КАС України встановлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо: провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом; з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Як вище зазначено, предметом позову є стягнення з відповідача компенсації втрати частини заробітної плати за період з 23.09.1999 р. по 06.10.2000 р. включно у зв'язку з порушенням строків її виплати за період з вересня 1999 року по вересень 2016 року.
Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI) встановлені пільги щодо сплати судового збору, відповідно до пункту 1 частини першої якої від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Згідно з частиною третьою статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За змістом частини тринадцятої статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
В цьому випадку судом першої інстанції позовна заява та заява про уточнення позовних вимог прийняті без сплати судового збору, судом першої інстанції після відкриття провадження у справі не була постановлена ухвала про залишення позовної заяві без руху, позивачу не надавався строк для усунення недоліків.
Враховуючи, що судом першої інстанції не реалізовані повноваження, передбачені частиною тринадцятою статті 171 КАС України, а залишення позовної заяви без розгляду на підставі пункту 7 частини першої статті 240 КАС України законодавець пов'язує виключно із не усуненням позивачем (за наслідками прийняття ухвали судом першої інстанції про залишення позову без руху) недоліків позовної заяви, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу та провадження за якою відкрите, суд доходить до висновку про відсутність підстав під час апеляційного перегляду справи для застосування цих процесуальних норм як підстави для залишення позову без розгляду.
Стосовно недотримання позивачем строку звернення до суду суд зазначає наступне.
Статтею 122 КАС України встановлено строк звернення до адміністративного суду, відповідно до частини першої якої позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Абзацом першим частини другої статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною третьою цієї статті для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини п'ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Частиною другою статті 233 КЗпП передбачено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Зважаючи, що предметом позову є стягнення компенсації втрати частини заробітної плати, тобто позивач вважає, що відповідачем порушено законодавство про оплату праці, а також враховуючи приписи частини третьої статті 122 КАС України, суд доходить висновку про відсутність підстави для залишення позовної заяви без розгляду через порушення позивачем строку звернення до суду.
Також суд визнає необґрунтованим клопотання відповідача про закриття провадження у справі через те, що є таке, що набрало законної сили, рішення між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
В обґрунтування цього клопотання відповідач посилається на те, що рішенням Печерського районного суду м. Києва від 17.11.2003 р. у справі №2-290-1-2002 р., яке набрало законної сили 29.10.2007 р., задоволено частково позов ОСОБА_1 до Запорізького обласного управління юстиції, стягнуто з Запорізького обласного управління юстиції на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 6585,24 грн. шляхом списання коштів з відповідного казначейського рахунку; в іншій частині позову, в тому числі стягнення компенсації втрати частини заробітної плати за період з 23.09.1999 р. по 06.10.2000 р. у зв'язку з порушенням строків її виплати, до Міністерства юстиції України, Запорізького обласного управління юстиції, Державного казначейства України відмовлено.
Пунктом 4 частини першої статті 238 КАС України встановлено, що суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Враховуючи, що підстави позову в справі № 2-290-1-2002 р. та в справі, що переглядається зараз в апеляційному порядку, не є тотожними, адже підставою позову в цій справі є, зокрема, виплата позивачу середнього заробітку на підставі судового рішення у 2016 році, суд відмовляє у задоволенні клопотання про закриття провадження у цій справі.
Керуючись статтями 204, 238, 240 КАС України, суд
Клопотання Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про закриття провадження у справі та залишення позовної заяви без розгляду в справі № 280/5397/19 за позовом ОСОБА_1 до Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про стягнення компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Повне судове рішення складено 20.07.2021 р.
Суддя-доповідач В.А. Шальєва
суддя С.В. Білак
суддя С.Ю. Чумак