19 липня 2021 року м. Дніпросправа № 280/925/21
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Шальєвої В.А.
суддів: Білак С.В., Олефіренко Н.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18.03.2021 р. (суддя Кисіль Р.В., повне судове рішення складено 18.03.2021 р.) в справі № 280/925/21 за позовом ОСОБА_1 до управління соціального захисту населення Кам'янсько-Дніпровської районної державної адміністрації Запорізької області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до управління соціального захисту населення Кам'янсько-Дніпровської районної державної адміністрації Запорізької області (далі - УСЗН) про визнання протиправною бездіяльності щодо не нарахування та невиплати щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком; зобов'язання нарахувати та виплатити щорічну разову грошову допомогу до 05 травня за 2020 рік в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 18.03.2021 р. в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення з підстав неправильного тлумачення закону, який підлягає застосуванню, ухвалити нове рішення про задоволення позову. Вважає неправильним висновок суду першої інстанції, що вона не відноситься до осіб з інвалідністю внаслідок війни відповідно до ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Той факт, що вона перебуває на обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги, лише як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській катастрофі та не має посвідчення, що підтверджує статус ветеранів війни та інших осіб, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», не може свідчити, що вона не має статусу особи з інвалідністю внаслідок війни.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, відмовивши у задоволенні апеляційної скарги.
Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв'язку з подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить до висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в УСЗН як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1-ої категорії та особа з інвалідністю 2-ої групи.
Статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 16.02.2004, друга група інвалідності позивача підтверджується довідкою МСЕК серії МА №001409.
Позивачу разова грошова допомога до 5 травня за 2020 рік відповідачем не виплачувалась.
10.12.2020 ОСОБА_1 звернулась до УСЗН з заявою про нарахування та виплату їй разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.
Листом від 22.12.2020 за №03-01-31/3374 відповідач повідомив позивача про те, що з 25.07.2003 вона перебуває на обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги, як особа (ЧАЕС) - 1 категорії, та користується пільгами на житлово-комунальні послуги згідно з Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», тому позивач не має права на пільги та компенсації, встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Враховуючи, що позивач не має статусу особи з інвалідністю внаслідок війни, не має посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни, позивач перебуває на обліку Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги, як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», отримує пільги, визначені законодавством для цієї категорії пільговиків, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач не має права на отримання разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законом №3551-XII.
Суд визнає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, є особою з інвалідністю другої групи, перебуває на обліку в органах соціального захисту населення саме як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
За відомостями довідки УСЗН №03-01-31/433 від 12.02.2021 позивач перебуває на обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги, як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», отримує пільги, визначені законодавством для цієї категорії пільговиків.
Не отримавши разову грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік, ОСОБА_1 10.12.2020 р. звернулась до УСЗН з заявою про нарахування та виплату їй разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.
Листом від 22.12.2020 р. за №03-01-31/3374 відповідачем повідомлено позивачу про відсутність підстав для виплати разової грошової допомоги до 5 травня, оскільки вона не має статусу особи з інвалідністю внаслідок війни.
Спірним в цій справі є питання статусу позивача як особи з інвалідністю внаслідок війни та, відповідно, наявності підстав для виплати позивачу разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
Правовий статус ветеранів війни визначає Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 р. № 3551-XII (далі - Закон № 3551-ХІІ).
Відповідно до частини п'ятої статті 13 Закону № 3551-XII (в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 року №367-XIV) щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком.
Підпунктом «б» підпункту 2 пункту 20 розділу ІІ Закону України від 28 грудня 2007 року №107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі - Закон №107-VI) текст вказаної вище частини статті 13 Закону №3551-XII викладено в новій редакції, відповідно до якої щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 зміни, внесені підпунктом «б» підпункту 2 пункту 20 розділу ІІ Закону №107-VI, визнані неконституційними.
Протягом 2012-2014 років на підставі законів України про Державний бюджет України на відповідні роки норми і положення статті 13 Закону №3551-XII застосовувалися у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону №3551-XII фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.
Статтею 17-1 Закону № 3551-XII передбачено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
Законом України від 28 грудня 2014 року №79-VІІІ «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин», який набув чинності 01 січня 2015 року, розділ VІ «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
На виконання зазначених приписів Бюджетного кодексу України з метою забезпечення виплати разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», Кабінетом Міністрів України щороку приймалися відповідні, щодо окремого бюджетного року, постанови, якими визначався, зокрема, розмір та порядок виплати разової грошової допомоги до 5 травня.
Рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 року у справі 1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України, окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року №3551-ХІІ (далі по тексту - Закон №3551) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
У зв'язку з прийняттям Конституційним Судом України рішення від 27.02.2020 року у справі 1-247/2018(3393/18) та визнанням таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окремого положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, стаття 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» діяла та мала застосовуватись у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 року.
Таким чином, разова грошова допомога до 5 травня, передбачена частиною п'ятою статті 13 Закону № 3551-ХІІ, виплачується особам, які мають статус осіб з інвалідністю внаслідок війни, в розмірі, який залежить від групи інвалідності, зокрема для осіб з інвалідністю 2 групи - в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.
Частиною другою статті 4 Закону №3551-XII встановлено, що до ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.
Відповідно до пунктів 1 та 2 частини другої статті 7 Закону №3551-XII до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать також особи з інвалідністю з числа:
1) військовослужбовців, осіб вільнонайманого складу, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання інших обов'язків військової служби, пов'язаних з перебуванням на фронті в інші періоди, з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, з участю у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, іншим ураженням ядерними матеріалами;
2) осіб начальницького і рядового складу органів Міністерства внутрішніх справ і органів Комітету державної безпеки колишнього Союзу РСР, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України та інших військових формувань, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час виконання службових обов'язків, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, участі у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, інших уражень ядерними матеріалами.
З метою удосконалення обліку осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою, постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 №117 затверджено Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги (далі - Положення №117), згідно з пунктом 2 якого до реєстру вноситься така інформація:
про пільговиків - прізвище, ім'я, по батькові, число, місяць, рік народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають про це відмітку в паспорті) (далі - реєстраційний номер облікової картки платника податків), адреса зареєстрованого місця проживання (за рішенням комісій, утворених місцевими держадміністраціями та органами місцевого самоврядування відповідно до пункту 10 Положення про порядок призначення житлових субсидій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 р. № 848 (ЗП України, 1996 р., № 2, ст. 76; Офіційний вісник України, 2018 р., № 37, ст. 1311), - адреса фактичного місця проживання), склад сім'ї, характеристика житла, реквізити паспорта громадянина України та документа, що підтверджує право на пільги, а також категорія пільговика, перелік пільг, на які він має право, інформація про те, якими пільгами фактично користується.
Інформація про осіб, які мають право на пільги відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», вноситься до Реєстру диференційовано з урахуванням належності особи до визначеної підкатегорії.
За змістом пункту 5 Положення №117 заява з необхідними документами подається до уповноваженого органу за зареєстрованим або фактичним місцем проживання пільговика.
Заява з необхідними документами також подається до уповноваженої посадової особи виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідної територіальної громади (далі - посадові особи виконавчого органу) та посадових осіб центру надання адміністративних послуг, які передають їх протягом трьох робочих днів з дати їх надходження відповідному уповноваженому органу.
Пунктом 6 Положення №117 визначено, що пільговик, який має право на конкретну пільгу згідно з кількома законами України, включається до Реєстру як пільговик, що користується цією пільгою згідно з одним Законом України за його вибором.
Якщо фізична особа має право на пільги згідно з кількома законами, до Реєстру включається така інформація про пільговика.
Як зазначено вище, довідкою УСЗН №03-01-31/433 від 12.02.2021 р. підтверджено, що позивач перебуває на обліку Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги, як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», отримує пільги, визначені законодавством для цієї категорії осіб, проте не має статусу особи з інвалідністю внаслідок війни.
Оскільки разова грошова допомога до 5 травня, передбачена Законом №3551-XII, в контексті спірних правовідносин має виплачуватися особам з інвалідністю внаслідок війни, судом першої інстанції зроблено обґрунтований висновок про відсутність підстав для виплати позивачу такої допомоги.
Враховуючи наведене, суд погоджує висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.
Доводи апелянта про те, що факт перебування нею на обліку в Єдиному державного автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги, лише як учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській катастрофі та відсутності посвідчення, що підтверджує статус ветеранів війни та інших осіб, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», не може свідчити, що вона не має статусу особи з інвалідністю внаслідок війни, суд визнає необґрунтованими та зазначає про відсутність жодних документів, які б підтверджували такий статус позивача.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.
Оскільки предметом позову в цій справі є дії (рішення) суб'єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання соціальної виплати, тобто ця справа є справою незначної складності у розумінні п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС України, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18.03.2021 р. в справі № 280/925/21 залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18.03.2021 р. в справі № 280/925/21 за позовом ОСОБА_1 до управління соціального захисту населення Кам'янсько-Дніпровської районної державної адміністрації Запорізької області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 19.07.2021 р. та відповідно п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає.
Повне судове рішення складено 19.07.2021 р.
Суддя-доповідач В.А. Шальєва
суддя С.В. Білак
суддя Н.А. Олефіренко