20 липня 2021 року справа №200/1219/21-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Гаврищук Т.Г., суддів: Блохіна А.А., Міронової Г.М.,
за участю секретаря судового засідання Антонюк А.С.,
за участю позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача Моцик С.М.,
представника відповідача-1: Волкова К.В.,
відповідача-2 : Волкова К.В,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07 квітня 2021 року у справі № 200/1219/21-а (суддя І інстанції Череповський Є.В., повний текст складено 07.04.2021 року в м. Слов'янськ Донецької області) за позовом ОСОБА_1 до Донецької обласної державної адміністрації, Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправними дій, зобов'язання розглянути заяву та замінити посвідчення, встановити відсутність компетенції,-
Позивач звернувся до суду з позовом до Донецької обласної державної адміністрації, Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Донецької обласної державної адміністрації щодо не розгляду по суті заяви від 16 грудня 2020 року про заміну посвідчення,
- визнати протиправними дії Донецької обласної державної адміністрації щодо доручення ДСЗН ДОНОДА розгляду заяви від 16 грудня 2020 року про заміну посвідчення,
- зобов'язати Донецьку обласну державну адміністрацію розглянути по суті заяву від 16 грудня 2020 року про заміну посвідчення та замінити посвідчення серії НОМЕР_1 «с», видане 25 липня 2011 року Донецькою обласною державною адміністрацією, на відповідне посвідчення нового зразка, затвердженого додатком 3 до постанови КМУ від 11 липня 2018 р. № 551;
- визнати протиправними дії ДСЗН ДОНОДА щодо розгляду заяви від 16 грудня 2020 року до Донецької обласної державної адміністрації про заміну посвідчення;
- встановити відсутність компетенції (повноважень) ДСЗН ДОНОДА розглядати заяву від 16 грудня 2020 року до Донецької обласної державної адміністрації про заміну посвідчення (а.с. 1-6).
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 07 квітня 2021р. у задоволенні позову відмовлено (а.с. 146-150).
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Позивач зазначив, що судом першої інстанції не прийнято до уваги, що у відповідності до вимог п.7 постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2018 року №551 саме на обласні державні адміністрації покладений обов'язок заміни посвідчень у зв'язку із затвердженням нових зразків посвідчень, зокрема, особам, які постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1). Поза увагою суду залишилась та обставина, що позивач не має потреби у видачі йому посвідчення і вкладки до посвідчення, так як з 25 липня 2011р. він має посвідчення серії НОМЕР_1 «с» і вкладку до цього посвідчення, а тому не було у відповідача законних підстав направляти заяву позивача від 16.12.2020р. на розгляд іншої юридичної особи. До компетенції Департаменту соціального захисту населення не входить заміна посвідчень. Судом першої інстанції правильно встановлено, що Розпорядженням голови Донецької ОДА від 21.08.2018 року № 1026/5-18 створено регіональну комісію з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та затверджено її положення. Про те, суд не з'ясував, що Положення містить нікчемний, незаконний підпункт 2 пункту 4 Положення, відповідно до якого створені умови для корупційних зловживань. Позивач вважає, що у відповідності до вимог п.7 постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2018 року №551 відповідач зобов'язаний замінити посвідчення серії НОМЕР_1 «с» від 25 липня 2011р. на посвідчення нового зразка відповідно до поданої позивачем заяви від 16.12.2020р. (а.с. 157-160).
Під час судового розгляду справи представник відповідачів проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає, що рішення суду є законним та обґрунтованим, ухвалено судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача та його представника, представника відповідачів, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що 25 липня 2011 року позивачу видано посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1) серії НОМЕР_1 «с» (а.с. 7).
Згідно довідки до акту огляду МСЕК серії 12 ААБ № 851688 позивачу при повторному огляді встановлена друга група інвалідності з 10.07.2020р., причина інвалідності - каліцтво від вибуху вибухових речовин, боєприпасів, військового озброєння часів ВВВ, захворювання пов'язане з впливом аварії на ЧАЕС; зараховано строк по 3 групі інвалідності з 01.02.2020р. (а.с. 28).
16 грудня 2020 року позивач звернувся до Донецької обласної державної адміністрації з заявою, в якій просив замінити посвідчення серії НОМЕР_2 , видане 25 липня 2011 року Донецькою обласною державною адміністрацією, на відповідне посвідчення нового зразка, затвердженого додатком 3 до постанови КМУ від 11 липня 2018 р. № 551; видати взамін посвідчення серії НОМЕР_1 с посвідчення відповідного зразка, затвердженого додатком 3 до постанови КМУ від 11 липня 2018 р. № 551 (а.с. 26).
У відповідь позивач отримав лист від Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації лист за № С-2020-11-1.4.1-2174 від 23.12.2020 року, в якому зазначено, що за дорученням обласної державної адміністрації Департаментом розглянута заява позивача про заміну посвідчення. Зазначено, що 25.11.2019 р. позивач звернувся до управління соціального захисту населення Краматорської міської ради із заявою щодо видачі посвідчення нового зразка. Краматорською міською радою 02.12.2019 р. надіслано подання до Регіональної комісії з питання розгляду його справи. Регіональною комісією 12.12.2019р. розглянуто копії документів позивача, наданих Краматорською міською радою, щодо видачі посвідчення «Потерпілі від Чорнобильської катастрофи» та винесено рішення направити лист до Краматорської міської ради стосовно надання документів у повному обсязі, які містяться у справі позивача та знаходяться в управлінні праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради, а у разі їх відсутності - надати заявнику всебічну допомогу в отриманні вищезазначених довідок, у зв'язку з тим, що наданих документах відсутні довідки, передбачені постановою Кабінету Міністр України від 11 липня 2018 р № 551 «Деякі питання видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категорій громадян».
Наведені обставини сторонами не оспорюються.
Питання визначення статусу осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, врегульовано Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ (далі - Закон № 796).
Відповідно до статті 9 Закону № 796 особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є: 1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків; 2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Статтею 10 Закону № 796 визначено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно частини 1 статті 14 Закону №796-ХІІ для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Так, до категорії 1 відноситься особа з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи (статті 10, 11 і частина третя статті 12), щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу.
У відповідності до положень статті 65 Закону №796-ХІІ учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України.
Посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.
Видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій.
Порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Отже, Законом № 796-ХІІ саме Кабінету Міністрів України було надано повноваження визначати порядок видачі посвідчень.
Відповідно до статей 14, 20, 21, 22 і 65 Закону №796-ХІІ Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 11 липня 2018 року №551 «Деякі питання видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян», якою зокрема:
- затверджено Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян, що додається;
- затверджено нові зразки посвідчень, що видаються особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, громадянам, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, громадянам, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих, дружині (чоловіку) померлого (померлої) громадянина (громадянки) з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (потерпілих), смерть якого (якої) пов'язана з Чорнобильською катастрофою або з участю у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, опікунам дітей (на час опікунства) померлого (померлої) громадянина (громадянки), смерть якого (якої) пов'язана з Чорнобильською катастрофою, згідно з додатками 1 - 14.
У відповідності до вимог пункту 7 цієї постанови обласні державні адміністраціям зобов'язані: забезпечити своєчасну видачу посвідчень і вкладок до них; утворити у місячний строк після набрання чинності цією постановою комісію з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян, та затвердити відповідне положення; провести до 1 січня 2022 р. заміну посвідчень у зв'язку із затвердженням нових зразків посвідчень, зокрема, особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1).
Пунктом 1 Порядку №551 визначено, що цей Порядок визначає процедуру видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та передбачає видачу посвідчень громадянам, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, громадянам, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих.
Згідно пункту 2 Порядку №551 посвідчення є документом, що підтверджує статус осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, громадян, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих, дружин (чоловіків) померлих громадян з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (потерпілих), смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою або з участю у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, а також опікунам дітей (на час опікунства) померлих громадян, смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, і надає право користуватися пільгами та компенсаціями, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон), іншими актами законодавства.
Відповідно до пункту 3 Порядку №551 особам з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, щодо яких установлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, віднесеним до категорії 1, видаються посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 19__ році" (категорія 1) серії А синього кольору.
Особам з інвалідністю видаються посвідчення категорії 1 із зазначенням групи інвалідності та строку, на який установлено інвалідність.
У разі установлення групи інвалідності довічно на правій внутрішній стороні посвідчення робиться запис "Безстроково".
У разі продовження медико-соціальною експертною комісією строку інвалідності чи встановлення іншої групи інвалідності в посвідченні на правій внутрішній стороні робиться запис про період, на який установлено групу інвалідності, цей запис завіряється підписом голови (його заступника) Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій (далі - уповноважені органи), що скріплюється печаткою.
Якщо після чергового переогляду медико-соціальною експертною комісією не підтверджено будь-яку групу інвалідності, посвідчення категорії 1 здається уповноваженому органу для подальшого знищення, а замість нього видається посвідчення іншої категорії відповідно до законодавства.
За приписами пункту 11 Порядку №551 посвідчення видаються уповноваженими органами за місцем проживання (реєстрації) особи на підставі рішень комісій з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян, утворених уповноваженими органами (далі - регіональні комісії).
Посвідчення видаються учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - на підставі одного з таких документів: зокрема, - особам з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілим від Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 1, щодо яких установлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, - на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності відповідної групи, пов'язаної з Чорнобильською катастрофою.
Пунктом 11 Порядку №551 також визначено, що у разі встановлення регіональними комісіями факту необґрунтованої видачі посвідчення відповідної категорії таке посвідчення на підставі рішення цієї комісії підлягає вилученню уповноваженими органами.
Рішення про видачу або відмову у видачі посвідчення приймається у місячний строк з дня надходження необхідних документів до уповноважених органів.
Під час заміни посвідчення з однієї категорії на іншу попереднє посвідчення підлягає вилученню уповноваженим органом для подальшого зберігання в особовій справі постраждалої особи.
Виходячи з системного аналізу приписів Порядку № 551, можна дійти висновку, що даний порядок регламентує процедуру видачі (заміни) посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Посвідчення видаються уповноваженими органами за місцем проживання (реєстрації) особи на підставі рішень комісій з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян, утворених уповноваженими органами (далі - регіональні комісії).
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, у відповідності до вимог пункту 7 постанови №551, розпорядженням голови обласної державної адміністрації, керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 21.08.2018р. №1026/5-18 утворено Регіональну комісію з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та затверджено Положення.
Відповідно до п.п.4.1 - 4.3, п.4 Положення, Регіональна Комісія відповідно до покладених на неї завдань: розглядає документи, подані відповідно до Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2018 року №551, встановлює факт необгрунтованої видачі посвідчення відповідної категорії, приймає рішення, яке є підставою для видачі або відмови у видачі відповідних посвідчень.
Таким чином, виходячи з аналізу вищезазначених норм слідує, що обов'язковою умовою для видачі посвідчення є рішення Регіональної комісії. Саме до компетенції Регіональної комісії віднесено розгляд поданих документів та прийняття рішення щодо встановлення (підтвердження) статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що за відсутності рішення Регіональної комісії вимоги позивача про зобов'язання Донецьку обласну державну адміністрацію розглянути по суті заяву від 16 грудня 2020 року про заміну посвідчення та замінити посвідчення серії НОМЕР_2 , видане 25 липня 2011 року Донецькою обласною державною адміністрацією, на відповідне посвідчення нового зразка, затвердженого додатком 3 до постанови КМУ від 11 липня 2018 р. № 551, є передчасними та не підлягають задоволенню.
Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що у відповідності до вимог п.7 постанови КМУ №551, саме на обласні державні адміністрації покладений обов'язок провести заміну посвідчень у зв'язку із затвердженням нових зразків посвідчень. Проте, за приписами пункту 11 Порядку №551 посвідчення видаються на підставі рішень комісій з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян, утворених уповноваженими органами (далі - регіональні комісії).
Колегія суддів також звертає увагу, що у відповідності до положень пункту 11 Порядку №551 посвідчення видаються учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - на підставі одного з таких документів: зокрема, - особам з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілим від Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 1, щодо яких установлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, - на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності відповідної групи, пов'язаної з Чорнобильською катастрофою.
Доводи апеляційної скарги про те, що Положення про Регіональну комісію з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затв. розпорядженням голови обласної державної адміністрації, керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 21.08.2018р. №1026/5-18, містить нікчемний, незаконний підпункт 2 пункту 4 Положення, відповідно до якого створені умови для корупційних зловживань, колегією суддів не прийнято до уваги, оскільки наведений наказ є чинним, та не є предметом оскарження у цій справі.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про звернення громадян» №393/96-ВР (далі - Закон №393/96-ВР) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Згідно з статтею 3 цього Закону заява (клопотання) - це звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності.
Частиною першою статті 5 Закону №393/96-ВР передбачено, що звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.
За змістом частин першої та третьої статті 15 цього Закону органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.
Водночас частиною третьою статті 7 Закону №393/96-ВР передбачено, що якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення.
Отже, звернення громадян повинен розглядати той орган, до компетенції якого належить вирішення порушених у цих зверненнях питань.
Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 6 червня 2018 року у справі №9901/5/17, від 4 липня 2018 року у справі №800/580/17 та від 19 лютого 2020 року у справі №9901/268/19.
Згідно з статтею 20 Закону № 393/96-ВР звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому, загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, заява позивача про заміну посвідчення від 16.12.2020р. була розглянута Департаментом соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації, що засвідчується листом за № С-2020-11-1.4.1-2174 від 23.12.2020 року.
Департамент соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації є структурним підрозділом обласної державної адміністрації, діє на підставі Положення про Департамент соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 08.05.2020 року № 465/5-20 та відповідно до пункту 6 цього Положення серед повноважень цього органу є, зокрема, виконання таких функцій, як організація та координація роботи, пов'язаної з визначенням статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем в межах своїх повноважень доручено відповідному підрозділу, до компетенції якого входить вирішення питань порушених у заяві позивача від 16 грудня 2020 року, розглянути вказану заяву та надати на неї відповідь, а тому правомірно відмовлено у задоволенні позову.
У контексті оцінки доводів апеляційної скарги колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.
Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Оскільки судом першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги правильно встановлені обставини справи, судове рішення є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Апеляційний суд дійшов висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.
Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07 квітня 2021 року у справі № 200/1219/21-а - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07 квітня 2021 року у справі № 200/1219/21-а - залишити без змін.
Повний текст постанови складений 20 липня 2021 року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення в повному обсязі.
Головуючий суддя: Т.Г. Гаврищук
Судді: А.А. Блохін
Г.М. Міронова