20 липня 2021 року справа №360/825/21
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Гаврищук Т.Г., суддів: Блохіна А.А., Геращенко І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Біловодського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Луганської області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 17 березня 2021 р. у справі № 360/825/21 (головуючий І інстанції Басова Н.М., повний текст складено 17.03.2021р. в м. Сєвєродонецьк Луганської області) за позовом ОСОБА_1 до Біловодського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання протиправним дії та зобов'язання вчинити певні дії,-
Представник позивача Попенко Дмитро Анатолійович, що діє в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ), звернувся до суду з позовом до Біловодського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Луганської області (далі - відповідач), в якому просив визнати протиправними дії Біловодського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.07.2014 по 28.12.2020, нарахованої на підставі постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2017 року у справі № 757/20916/16-а та зобов'язати Біловодське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати пенсії, нарахованої на підставі постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2017 року у справі №757/20916/16-а за період з 01.07.2014 по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії 28.12.2020 (а.с. 1-4).
Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 17 березня 2021 року позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Біловодського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів за період з 01.07.2014 по 28.12.2020. Зобов'язано Біловодське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.07.2014 по 28.12.2020 (а.с. 79-83).
Не погодившись з судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги вказує на те, що Біловодське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області не є правонаступником управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська. Тому, покладання судом на підставі частина 2 ст. 46 Закону №1058-IV обов'язку щодо здійснення нарахування та виплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.07.2014 по 28.12.2020 з одного органу, вина якого визнана судом, на інший орган є необґрунтованим. Зазначає, що питання нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії ОСОБА_1 повинно було розглядатись в межах строку виконання постанови №757/20916/16-а та ухвали №757/20916/16-а, а саме з часу отримання Управлінням зазначених рішень. Відповідно, висновок суду про визнання протиправними дій Управління щодо відмови нарахування та виплати компенсації втрати частини доходу за період з 01.07.2014 по 28.12.2020 та зобов'язання відповідача здійснити таке нарахування та виплату є необґрунтованим та протиправним.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Сторони про дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, відповідно до ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.
Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є пенсіонером за віком, що підтверджується паспортом громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_1 та пенсійним посвідченням Серії НОМЕР_2 (а.с. 6, 7).
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.04.2017 по справі №757/20916/16-а апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - Попенка Дмитра Анатолійовича задоволено. Постанову Печерського районного суду міста Києва від 22 лютого 2017 року - скасовано. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Луганська про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Луганська щодо невиплати ОСОБА_1 нарахованої пенсії з 01.06.2014 року. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Луганська здійснювати нарахування на особовий пенсійний рахунок НОМЕР_3 та виплату на іменну картку № НОМЕР_4 , ПАТ КБ «ПриватБанк», р/р НОМЕР_5 , призначеної пенсії, з урахуванням заборгованості негайно після проголошення судового рішення, а також утриматись від подальшого призупинення її виплати. Визнано неправомірною бездіяльність Пенсійного фонду України по виконанню Постанови Кабінету Міністрів України від 07.10.2014 р. № 595 щодо переміщення Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Луганська та організації його повноцінної роботи (а.с. 11-17).
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.08.2020 по справі №757/20916/16-а клопотання ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №757/20916/16-а задоволено. Установлено судовий контроль за виконанням постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2017 року у справі № 757/20916/16-а. Зобов'язано Пенсійний фонд України подати звіт про виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2017 року у справі № 757/20916/16-а. Установлено Пенсійному фонду України строк один місяць з дня отримання копії цієї ухвали суду для подання звіту про виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2017 року у справі № 757/20916/16-а (а.с. 18-23).
З довідки від 22.09.2020 вих.№4696/03-18 вбачається, що позивач знаходиться на обліку в Біловодському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Луганської області та позивачу виплачено борг з пенсії в розмірі 98 145,32 грн. (а.с. 28-29).
З ІКІС ПФУ: підсистеми призначення та виплати пенсії вбачається, що позивач перебуває на обліку в Біловодському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Луганської області на виконання рішення суду (а.с. 65-66).
Крім того з довідки особового рахунку «Приватбанк» також вбачається про виплату позивачу пенсії 23.09.2020 в розмірі 98145,32 грн. (а.с. 9-10).
На звернення позивача від 03.01.2021 відповідачем надано відповідь від 11.01.2021 №4-3/В-31/8-1239/21, в якій зазначив, що в управлінні позивач знаходиться за матеріалами електронної справи, яка надійшла із Центральної бази даних одержувачів пенсій згідно рішення Київського апеляційного адміністративного суду від 27.04.2017 та Шостого апеляційного адміністративного суду по справі №757/20916/16-а від 11.08.2020. Рішенням суду зобов'язано здійснювати нарахування та виплату призначеної пенсії з урахуванням заборгованості. Нарахування компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати відповідно до ч.2 ст.46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не нараховувалося, так як рішенням суду не передбачено (а.с. 24).
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами частини другої ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строку їх виплати» №2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Таким чином, право на компенсацію частини доходів у громадянина пов'язується з настанням такого юридичного факту (події), як невиплата грошового доходу у встановлені строки його виплати.
Відповідно до статті 2 Закону № 2050-ІІІ компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії.
Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться)(стаття 3 Закону № 2050).
З метою реалізації Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 21 лютого 2001 р. № 159, якою затвердив Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - Порядок №159).
Пункти 1, 2 Порядку №159 відтворюють положення Закону №2050-ІІІ і лише конкретизують підстави та механізм виплати компенсацій.
Пунктом 4 Порядку №159 визначено, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (зокрема, пенсії).
Наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов'язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
При цьому слід зазначити, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Використане у статті 3 Закону №2050-ІІІ та пункті 4 Порядку №159 формулювання, що компенсація обчислюється як добуток нарахованого, але не виплаченого грошового доходу за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Аналогічний правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 03 липня 2018 року у справа №521/940/17.
Аналіз вказаних норм свідчить, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Матеріали справи свідчать, що нарахування та виплата позивачу відповідного доходу відбулись, у зв'язку із зобов'язанням Біловодське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області здійснити нарахування пенсії позивача, з урахуванням заборгованості за період з 01.07.2014 по 28.12.2019 на виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2017 року у справі № 757/20916/16-а.
Отже, несвоєчасна виплата позивачу суми боргу відповідного доходу відбулась у зв'язку із не нарахуванням пенсії з 01 червня 2014 року з вини органу, що нараховує і виплачує пенсію, що встановлено судовим рішенням в іншій справі.
Оскільки вказані кошти нараховані в результаті перерахунку пенсії та відновлення прав позивача, порушених при невиплаті пенсії з 01 червня 2014 року, вказана сума є доходом в розумінні ст. 2 Закону №2050-ІІІ, про що правильно зазначив суд першої інстанції.
Стосовно посилання апелянта, що він не є правонаступником управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська, тому покладання судом обов'язку здійснення нарахування та виплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.07.2014 по 28.12.2020 з одного органу, вина якого визнана судом, на інший орган є необґрунтованим, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 3 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року № 1596 (далі - Порядок № 1596) виплата і доставка пенсій та грошової допомоги здійснюється уповноваженими банками на умовах, визначених цим Порядком, та на підставі договорів, що укладаються: між уповноваженими банками та органами соціального захисту населення або центрами з нарахування та здійснення соціальних виплат; між уповноваженими банками та органами Пенсійного фонду, а у разі централізованого нарахування пенсій - між уповноваженими банками та головними управліннями Пенсійного фонду України в областях, м. Києві та органами Пенсійного фонду, у разі централізованого фінансування пенсій - між уповноваженими банками та головними управліннями Пенсійного фонду України в областях, м. Києві.
Абзацами першим-третім пункту 12 Порядку № 1596 передбачено, що органи Пенсійного фонду та органи соціального захисту населення на підставі заяв, передбачених пунктом 10 цього Порядку, складають: списки на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки (далі - списки) згідно з додатком 2 у двох примірниках; опис списків на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки (далі - опис) згідно з додатком 3 у трьох примірниках.
Пунктом 13 Порядку № 1596 передбачено, що списки у двох примірниках за один день до початку кожного виплатного періоду, за який виплачується пенсія та грошова допомога, подаються органами Пенсійного фонду та органами соціального захисту населення відповідним установам уповноважених банків разом з двома примірниками описів. Списки подаються одночасно на паперових і магнітних (електронних) носіях, крім випадків, зазначених в абзаці третьому цього пункту. За договорами, зазначеними у пункті 3 цього Порядку, та за наявності технічних можливостей сторін цих договорів списки можуть подаватися в електронній формі з використанням електронного цифрового підпису. Подання списків в електронній формі з використанням електронного цифрового підпису обумовлюється в договорах, які укладаються згідно з пунктом 3 цього Порядку. Органи Пенсійного фонду та органи соціального захисту населення протягом місяця, за який виплачується пенсія та грошова допомога, можуть складати і подавати додаткові списки на зарахування пенсій та грошової допомоги одержувачам, які з різних причин не були внесені до основних списків, а також у разі перерахунків пенсій та грошової допомоги.
На підставі складених документів органи Пенсійного фонду та органи соціального захисту населення проводять протягом місяця за датами у межах виплатного періоду перерахування уповноваженим банкам коштів, необхідних для виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки одержувачів (абзац перший пункту 14 Порядку № 1596).
Постановою правління Пенсійного фонду України від 13 грудня 2018 року № 27-1 Про невідкладні заходи щодо організації виплати пенсій у 2019 році з метою забезпечення стабільного фінансування та виплати пенсій відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 року № 280, для здійснення з 01 січня 2019 року фінансування пенсійних виплат головними управліннями Пенсійного фонду України у Вінницькій, Волинській, Житомирській, Закарпатській, Запорізькій, Івано-Франківській, Київській, Луганській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській та Чернігівській областях, начальникам відповідних головних управлінь доручено забезпечити у порядку, встановленому законом, укладання договорів з публічним акціонерним товариством Укрпошта та банками, уповноваженими на право виплати пенсій через поточні рахунки.
Прийнята правлінням Пенсійного фонду України постанова від 13 грудня 2018 року №27-1 Про невідкладні заходи щодо організації виплати пенсій у 2019 році не визначає порядок виплати пенсій та грошової допомоги саме головними управліннями Пенсійного
фонду України в областях.
Окрім того, згідно з пунктом 1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за № 41/26486, управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об'єднані управління (далі управління Фонду) є територіальними органами Пенсійного фонду України (далі - Фонд).
Відповідно до підпунктів 7, 8 пункту 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за № 41/26486, управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань: призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства; забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством.
З аналізу наведених норм вбачається, що обов'язок щодо виплати пенсії покладається на пенсійний орган, в якому пенсіонер перебуває на обліку.
Отже, оскільки матеріалами справи підтверджено, що позивач перебуває на обліку в Біловодському об'єднаному управління Пенсійного фонду України Луганської області як отримувач пенсії за віком, обов'язок щодо її виплати покладено саме на нього.
Суд не приймає посилання апелянта, що висновок суду про визнання протиправними дій Управління щодо відмови нарахування та виплати компенсації втрати частини доходу за період з 01.07.2014 по 28.12.2020 та зобов'язання відповідача здійснити таке нарахування та виплату є необґрунтованим та протиправним, оскільки обов'язок щодо нарахування пенсії позивача, з урахуванням заборгованості за період з 01.07.2014 по 28.12.2020 було покладено судовим рішенням на апелянта, однак нарахована сума боргу фактично надходила на рахунок позивача 23.09.2020, 18.11.2020, 17.12.2020 та 28.12.2020.
З урахуванням викладеного суд погоджує висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.
Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За приписами пункту 1 частини 1 статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Оскільки судом першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги правильно встановлені обставини справи, судове рішення є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Апеляційну скаргу Біловодського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Луганської області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 17 березня 2021 р. у справі № 360/825/21 - залишити без задоволення.
Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 17 березня 2021 р. у справі № 360/825/21 - залишити без змін.
Постанова у повному обсязі складена та підписана 20 липня 2021 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з 20 липня 2021 року та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: Т.Г. Гаврищук
Судді: А.А. Блохін
І.В. Геращенко