Постанова від 19.07.2021 по справі 200/6795/20-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2021 року справа №200/6795/20-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Компанієць І.Д. (суддя-доповідач),

суддів Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г.,

за участі секретаря судового засідання Харечко О.П.,

представника позивача Веращаги Т.В.,

представників відповідача Тернинко С.М., Москалець Г.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційні скарги приватного акціонерного товариства «Єнакіївський металургійний завод», Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Донецькій області, Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13 квітня 2021 року по справі №200/6795/20 (суддя 1-ї інстанції Аляб'єв І.Г.) за позовом Приватного акціонерного товариства «Єнакіївський металургійний завод» до Державної податкової служби України, Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, Головного управління ДПС у Донецькій області, Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області про стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та пені, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому, з врахуванням остаточно змінених позовних вимог (а.с.184-206 том 3) просив:

-поновити ПРАТ «ЄМЗ» строки звернення до суду з позовними вимогами про стягнення з Державного бюджету України на користь ПрАТ «Єнакіївський металургійний завод пені, нарахованої на суму бюджетної заборгованості за період з 03.04.2015 по 18.02.2018 включно.

-стягнути з Державного бюджету України на користь ПрАТ «Єнакіївський металургійний завод заборгованість бюджету із відшкодування податку на додану вартість за грудень 2014, лютий, травень та червень 2015 року в сумі 271346310 грн. та пеню, нараховану на суму такої заборгованості, в розмірі 499627539 грн.

В обґрунтування позову зазначає, що на підставі п. 200.7 ст. 200 ПК України позивачем подано до СДПІ з обслуговування великих платників податку у м.Донецьку МГУ ДФС податкові декларації з податку на додану вартість, згідно яких були задекларовані суми бюджетного відшкодування ПДВ, а саме: грудень 2014 року, лютий 2015 року, травень 2015 року та червень 2015 року.

Однак, станом на момент розгляду справи, відповідні суми не відшкодовані, тому підлягають стягненню разом із нарахованою сумою пені.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 13 квітня 2021 року позов задоволено частково.

Стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві на користь ПРАТ «Єнакіївський металургійний завод» суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2014 року, лютий 2015 року, травень 2015 року та червень 2015 року у розмірі 164 655629,95 гривень та пеню у розмірі 287612767, 05 гривень.

Зобов'язано Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків провести документальну перевірку достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість задекларовану ПРАТ «Єнакіївський металургійний завод» у декларації з податку на додану вартість за лютий 2015 року.

В задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, сторони подали апеляційні скарги, в яких, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просили скасувати рішення суду.

Обґрунтування апеляційної скарги позивача.

Позивач не погодився з судовим рішенням в частині відмови в задоволенні позову про стягнення з Державного бюджету України заборгованості бюджету із відшкодування податку на додану вартість за лютий 2015 року у сумі 106690680 гривень та пені, нарахованої на суму такої заборгованості; в частині зобов'язання Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків провести документальну перевірку достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість задекларовану ПРАТ «Єнакіївський металургійний завод» у декларації з податку на додану вартість за лютий 2015 року.

Зазначає, що право позивача на отримання бюджетного відшкодування за лютий 2015 року у сумі 106690680 гривень було підтверджено актом камеральної перевірки від 09.04.2015 року.

Посилаючись на норми п.200.11 ст.200 ПК України та на практику Верховного суду України, зазначав про помилковість висновку суду першої інстанції, що сума бюджетного відшкодування за лютий 2015 року є неузгодженою, оскільки податковим органом за наслідками камеральної перевірки у визначений законодавством строк не приймались податкові повідомлення-рішення, документальна перевірка не проводилася, а на теперішній час спливли строки її проведення (1095 днів). Зазначене дає підстави для висновку, що сума бюджетного відшкодування за лютий 2015 року є узгодженою.

Оскільки судовими рішення вже визначався податковому органу обов'язок провести документальну перевірку достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за спірні періоди, зокрема, по справі №805/2258/17-а, таку перевірку податковим органом проведено, але бюджетне відшкодування так і не відбулося, тому належним способом захисту порушених прав позивача є саме стягнення спірної суми з бюджету, що також підтверджується постановою Великої Палати Верховного Суду в постанові від 12.02.2019 року у справі №826/7380/15.

В зв'язку з вищевикладеним відповідно до ст.200.23 ПК України на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість нараховується пеня, сума якої складає 225190411 грн.

Обґрунтування апеляційної скарги Головного управління ДПС у Донецькій області.

Відповідач не погодився з судовим рішенням в частині задоволення позову, вважає, що суд першої інстанції не повно з'ясував обставини справи, не врахував правові позиції Верховного Суду, викладені , зокрема, в постанові від 15.02.2021 року по справі №280/4452/18.

Зазначає, що вимоги про стягнення заборгованості з бюджету і вимоги про стягнення пені, нарахованої на весь час невиконання суб'єктом владних повноважень встановленого законом обов'язку можуть бути пред'явлені в межах 1095-денного строку. Законом встановлено строк давності, за збігом якого вимоги щодо суми податкового зобов'язання як не сплаченої, так і надмір сплаченої чи такої, що підлягає відшкодуванню, у податкових відносинах припиняються.

Обґрунтування апеляційної скарги Державної податкової служби України.

Зазначає, що питання про повернення відповідних сум має вирішуватися шляхом внесення відповідних відомостей до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету.

Судом першої інстанції не враховано, що пунктом 200.23 ПК України передбачено тільки нарахування пені, тоді як сплата такої пені з бюджету на розрахунковий рахунок платника податків жодною нормою законодавства не передбачена.

Крім того, судом першої інстанції зроблено невірний розрахунок пені, який суперечить приписам п.200.23 ПК України, яка свідчить, що облікова ставка НБУ фіксується на момент виникнення пені та у разі зміни розміру ставки протягом строку нарахування пені такі зміни при обчисленні пені не враховуються.

Сума бюджетного відшкодування у розмірі 164655629,95 грн за грудень 2014 року, січень, травень, червень 2015 року була узгоджена 02.10.2018 року, кошти повинні були перераховані на рахунок позивача до 09.10.2018 року, відповідно сума пені має розраховуватися саме з цієї дати, а не з 2014-2015 років.

Крім того, суд першої інстанції, зобов'язуючи Східне МУ ДПС провести позапланову документальну перевірку суд бюджетного відшкодування, не звернув уваги на норми п.78.1 ПК України, та п.1.2 Методичних рекомендацій.

Також позивачем пропущено строк 1095 календарних днів, протягом якого він має право звернутися за отриманням заборгованості з бюджетного відшкодування ПДВ та пені.

Аналогічне обґрунтування містить апеляційна скарга Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги позивача, заперечував проти задоволення апеляційних скарг відповідачів.

Представники відповідачів підтримали доводи своїх апеляційних скарг, заперечували проти задоволення апеляційної скарги позивача.

Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановив наступне.

Фактичні обставини справи.

Позивач Приватне акціонерне товариство Єнаківський металургійний завод зареєстроване як юридична особа, включене до ЄДРПОУ за номером 00191193.

Позивачем до податкового органу подано податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2014 року, в якій самостійно визначено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку у розмірі 53 645 880 грн (а.с.8-13 том 1), разом із заявою про повернення суми бюджетного відшкодування, у якій відображено суму бюджетного відшкодування в розмірі 53 645 880 грн (а.с.14-20 том 1)

Податковим органом проведена камеральна перевірка даних позивача, задекларованих у цій податковій звітності з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт перевірки від 19 лютого 2015 року №31/28-03-47/00191193, яким встановлено порушення позивачем вимог підпункту 14.1.8 пункту 14.1 статті 14, пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за грудень 2014 року на суму 1116226 грн. В акті перевірки зазначено, що висновки щодо бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку по декларації за грудень 2014 року будуть здійсненні після проведення заходів передбачених Податковим кодексом України.(а.с.37-48 том 2)

На підставі акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.03.2015 року №0000034700/1400/10/28-03-47, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2014 року у сумі 1116226 грн, яке скасовано рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 10.06.2015 року, залишеним без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.07.2015 року у справі №805/1304/15-а.

На виконання рішення суду по справі №805/2258/17-а податковим органом проведена позапланова документальна перевірка достовірності декларування від'ємного значення та сумою податкового кредиту по деклараціям за листопад, грудень 2014 року, травень, червень 2015 року та бюджетного відшкодування ПДВ по деклараціям за грудень 2014 року, січень, травень, червень 2015 року, за результатами якої складено акт перевірки від 01.10.2018 року №97/28-10-47-06/ НОМЕР_1 , яким встановлено порушення позивачем вимог підпункту 14.1.8 пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1,198.3 статті 198, пунктів 200.1, 200.3, 200.4 статті 200, пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 110999571 грн, в т.ч., зокрема за грудень 2014 року в сумі 22627490 грн (а.с.66-79 том 1).

На підставі акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.10.2018 року №0004364706, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2014 року у сумі 22627490 грн, яка на теперішній час є неузгодженою, оскільки податкове повідомлення-рішення оскаржується в судовому порядку (справа №200/2495/19-а).

Сума бюджетного відшкодування за грудень 2014 року у розмірі 31018390 грн не відшкодована (53 645 880 грн - 22627490 грн)

Позивачем до податкового органу подано податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2015 року, в якій самостійно визначено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку 33913493 грн (рядок 23.2), суму залишку від'ємного значення попередніх (звітних) періодів, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку 107 477 955 грн (а.с.68-70 том 3).

Разом з податковою декларацією позивачем подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, у якій відображено суму бюджетного відшкодування за звітний (податковий) період в розмірі 33913493 грн, за звітні (податкові) періоди до 01 лютого 2015 року (рядок 30) в сумі 107477955 грн. (а.с.51-53 том 3)

Податковим органом проведена камеральна перевірка даних позивача, задекларованих у цій податковій звітності, результати якої викладені в акті перевірки від 9 квітня 2015 року № 125/28-03-47/0019119, яким встановлено порушення позивачем вимог підпункту 14.1.8 пункту 14.1 статті 14, пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування за лютий 2015 року на суму ПДВ 1 734 576 грн. В акті перевірки зазначено, що висновки щодо бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку по декларації за лютий 2015 року будуть здійсненні після проведення заходів передбачених Податковим кодексом України.(а.с.37-48 том 3)

За результатами перевірки податковим органом винесені податкові повідомлення-рішення від 12 травня 2015 року №0000124700/2569/10/28-03-47, №0000134700/2570/10/28-03-47, за наслідками адміністративного оскарження прийняті нові податкові повідомлення-рішення від 03 серпня 2015 року №0000704700/1241/10/28-03-40 на суму 787274,95 грн, №0000724700/1238/10/28-03-40 на суму 483315,93 грн, які частково скасовані в судовому порядку.

Позивачу 23 квітня 2015 року відшкодовано 33 398 402 грн податку на додану вартість, та відшкодовано 515091 грн за судовим рішенням у справі №805/2258/17-а.

Сума бюджетного відшкодування за лютий 2015 року у розмірі 107477955 грн не відшкодована (в них, 787275 грн за судовим рішенням у справі №805/2943/15-а, та 106690680 грн за наслідками камеральної перевірки від 09.04.2015 року)

Позивачем до податкового органу подано податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2015 року, в якій самостійно визначено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку 94034342 грн, разом з якою позивачем подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, у якій відображено суму бюджетного відшкодування в розмірі 94034342 грн (а.с. 32-42 том 1)

Податковим органом проведена камеральна перевірка даних позивача, задекларованих у цій податковій звітності з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт перевірки від 22 липня 2015 року №33/28-03-40, яким не встановлено порушень щодо сум бюджетного відшкодування (а.с.62-73 том 2)

На виконання рішення суду по справі №805/2258/17-а податковим органом проведена позапланова документальна перевірка достовірності декларування від'ємного значення та сумою податкового кредиту по деклараціям за листопад, грудень 2014 року, травень, червень 2015 року та бюджетного відшкодування ПДВ по деклараціям за грудень 2014 року, січень, травень, червень 2015 року, за результатами якої складено акт перевірки від 01.10.2018 року №97/28-10-47-06/0191193, яким встановлено порушення позивачем вимог підпункту 14.1.8 пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1,198.3 статті 198, пунктів 200.1, 200.3, 200.4 статті 200, пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 110999571 грн, в т.ч., зокрема за травень 2015 року в сумі 24000944 грн (а.с.66-79 том 1).

На підставі акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.10.2018 року №0004364706, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в тому числі за травень 2015 року у сумі 24000944 грн, яка на теперішній час є неузгодженою, оскільки податкове повідомлення-рішення оскаржується в судовому порядку (справа №200/2495/19-а.

Сума бюджетного відшкодування за травень 2015 року у розмірі 70033398 грн не відшкодована (94034342 грн - 24000944 грн)

Позивачем до податкового органу подано податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2015 року, в якій самостійно визначено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку 93523115 грн, разом з якою позивачем подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, у якій відображено суму бюджетного відшкодування в розмірі 93523115 грн (а.с.43-52 том 1)

Податковим органом проведена камеральна перевірка даних позивача, задекларованих у цій податковій звітності з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт перевірки від 07 серпня 2015 року №52/28-03-40, яким не встановлено порушень щодо сум бюджетного відшкодування (а.с.74-87 том 2)

На виконання рішення суду по справі №805/2258/17-а податковим органом проведена позапланова документальна перевірка достовірності декларування від'ємного значення та сумою податкового кредиту по деклараціям за листопад, грудень 2014 року, травень, червень 2015 року та бюджетного відшкодування ПДВ по деклараціям за грудень 2014 року, січень, травень, червень 2015 року, за результатами якої складено акт перевірки від 01.10.2018 року №97/28-10-47-06/0191193, яким встановлено порушення позивачем вимог підпункту 14.1.8 пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1,198.3 статті 198, пунктів 200.1, 200.3, 200.4 статті 200, пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 110999571 грн, в т.ч., зокрема за червень 2015 року в сумі 30706548 грн (а.с.66-79 том 1).

На підставі акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.10.2018 року №0004364706, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в тому числі за червень 2015 року у сумі 30706548 грн, яка на теперішній час є неузгодженою, оскільки податкове повідомлення-рішення оскаржується в судовому порядку (справа №200/2495/19-а.

Сума бюджетного відшкодування за червень 2015 року у розмірі 62816567 грн не відшкодована (93523115 грн - 30706548 грн)

В квітні 2020 ПрАТ «ЄМЗ» звернулося до Відповідачів з заявою про відображення інформації в Реєстрі заяв про повернення бюджетного відшкодування про узгоджену суму бюджетного відшкодування в розмірі 257972816 грн та відшкодування відповідних сум. (т.1.,а.с. 80-83)

Листом Офісу великих платників податків ДПС від 26.06.2020 №23265/10/28-10/28-10-51-04-3 повідомлено, що на сьогодні жодним нормативно-правовим актом не передбачено механізму відшкодування сум ПДВ, включених до тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, та структуру такого реєстру. (т.1., а.с. 84-85)

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позов, виходив з того, що суми відшкодування ПДВ, заявлені позивачем до стягнення у цьому позові, за грудень 2014, травень та червень 2015 року є узгодженими, підставою їх невиплати податковий орган називає виключно відсутність законодавчого механізму такої виплати, проте, з врахуванням позиції Верховного Суду, відповідні суми підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача з нарахуванням пені.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що в акті камеральної перевірки за лютий 2015 року відсутнє твердження про узгодження заявленої суми ПДВ, відповідачем не проводилась документальна перевірка цих сум, така бездіяльність відповідачем не обґрунтована та є протиправною, тому з виходом за межі позовних вимог суд першої інстанції вважав належним способом захисту порушених прав позивача зобов'язати відповідача провести документальну перевірку достовірності заявлених сум бюджетного відшкодування з ПДВ за лютий 2015 року.

Оцінка суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі підпунктів 14.1.18 та 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 ПК України (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин), бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу; пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Тобто пеня - це санкція, яка нараховується з першого дня прострочення повернення бюджетного відшкодування до часу, поки не будуть відшкодовані кошти.

Порядок визначення суми ПДВ, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлені статтею 200 ПК України.

Відповідно до пункту 200.7 статті 200 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин у цій справі) платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

За змістом пунктів 200.10, 200.11 статті 200 ПК України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Пунктами 200.12, 200.13 цієї статті визначено, що орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

Згідно з пунктом 200.14 статті 200 ПК України якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Положеннями пункту 200.15 статті 200 ПК україни передбачено, що у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до пункту 200.23 статті 200 ПК України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування ПДВ. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Зі змісту наведених норм можна дійти висновку, що держава в особі відповідних державних органів, виконуючи певний комплекс дій, зобов'язана повернути платнику суму бюджетного відшкодування з ПДВ протягом законодавчо встановленого строку після дня набуття відповідною сумою статусу узгодженої.

Якщо ж протягом згаданого строку необхідних дій для відшкодування податку здійснено не було, невідшкодовані суми перетворюються на бюджетну заборгованість, на яку в силу положень пункту 200.23 статті 200 ПК України нараховується пеня.

Передумовою початку нарахування пені є невиконання контролюючим органом обов'язку з виплати заборгованості з відшкодування податку на додану вартість протягом строку, визначеного статтею 200 ПК України.

Нарахування пені пов'язується саме із недотриманням суб'єктами владних повноважень положень статті 200 ПК України, яка визначає, зокрема, комплекс дій, необхідних для своєчасного повернення сум бюджетної заборгованості з податку на додану вартість.

Наведений юридичний факт, у свою чергу, зумовлює виникнення фінансових правовідносин між боржником в особі держави та кредитором - платником податків, права якого порушені саме внаслідок несплати йому відповідної суми.

Законами України від 24 грудня 2015 року № 909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» та від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» внесено зміни до статті 200 ПК України, зокрема, й щодо порядку бюджетного відшкодування ПДВ.

Відповідно до пункту 56 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України до 01 лютого 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, формує у хронологічному порядку надходження заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 01 лютого 2016 року, за якими станом на 01 січня 2017 року суми ПДВ не відшкодовані з бюджету.

Формування, ведення та офіційне публікування Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеного у цьому пункті, здійснюються в порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу.

Відшкодування узгоджених сум ПДВ, зазначених у такому реєстрі, здійснюється в хронологічному порядку відповідно до черговості надходження заяв про повернення таких сум бюджетного відшкодування ПДВ в межах сум, визначених законом про Державний бюджет на відповідний рік. Розподіл сум бюджетного відшкодування ПДВ, визначених законом про Державний бюджет на відповідний рік, між Тимчасовим реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеним у цьому пункті, та Реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ здійснюється Кабінетом Міністрів України.

Слід зазначити, що у зв'язку з набранням чинності Порядком №26, з 1 квітня 2017 року втратив чинність Порядок ведення реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2016 року №68 (далі - Порядок №68), який передбачав, що реєстри формуються ДФС за даними: прийнятих територіальними органами ДФС податкових декларацій з податку на додану вартість або уточнюючих розрахунків з податку на додану вартість, передбачених абзацом четвертим пункту 50.1 статті 50 ПК, та заяв, поданих у складі податкових декларацій або уточнюючих розрахунків; податкової інформації, зібраної та отриманої органами доходів і зборів, відповідно до глави 7 ПК.

Пунктом 10 Порядку №68 було встановлено, що друга частина реєстрів містить інформацію, зокрема, про: зазначену у заяві суму податку, заявлену до бюджетного відшкодування на рахунок платника податку в банку; дату узгодження територіальним органом ДФС зазначеної у заяві суми податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню.

Таким чином, реєстри заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, які діяли як до 1 квітня 2017 року, так і після цієї дати, передбачають його інформаційне наповнення, зокрема, внесення інформації про узгоджену суму бюджетного відшкодування, яка підлягає перерахуванню платнику ПДВ, контролюючим органом щодо цього платника.

При цьому у разі внесення заяви про бюджетне відшкодування до Реєстру відповідно до Порядку №68, який діяв до 1 квітня 2017 року, відповідна інформація мала бути включена у сформований до 10 січня 2017 року єдиний Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та у Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету.

Бюджетне відшкодування за такими заявами до 1 квітня 2017 року мало здійснюватися у раніше визначеному порядку, тобто зі складанням контролюючим органом відповідного висновку та його наданням територіальному органу Державної казначейської служби України.

Водночас, з 1 квітня 2017 року передумовою для отримання платником ПДВ належної йому суми бюджетного відшкодування є відображення органом ДФС в Реєстрі інформації про її узгодження.

Отже, до 1 квітня 2017 року контролюючий орган мав скласти та подати до територіального органу Державної казначейської служби висновок із зазначенням суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Проте після набрання чинності Порядком №26, тобто з 1 квітня 2017 року, контролюючий орган мав внести до Реєстру дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника податку, задля забезпечення доступу органу Казначейства для виконання.

Позивач наголошував, що податковим органом, всупереч вимог законодавства не були вчинені дії щодо внесення до Реєстру даних узгоджених сум бюджетного відшкодування, це призвело до неотримання позивачем бюджетного відшкодування у визначений законом строк.

Як підтверджується матеріалами справи, заявляючи позовні вимоги, позивач пов'язував протиправну бездіяльність відповідача з фактом невнесення до реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість необхідних даних щодо відшкодування ПРАТ «Єнакієвський металургійний завод» належної йому суми податку на додану вартість за грудень 2014 року в розмірі 31 018 390 грн, за лютий 2015 року в розмірі 107477955 грн, за травень 2015 року в розмірі 70 033 398 грн, за червень 2015 року в розмірі 62 816 567 грн.

При цьому, зміст встановлених обставин підтверджує, що Відповідачем не вчинено жодних дій, спрямованих на виконання передбачених статтею 200 ПК України обов'язків (зокрема щодо відображення в Реєстрах інформації про узгодження суми бюджетного відшкодування), з метою повернення заборгованості з бюджетного відшкодування податку на додану вартість, а відтак допущено протиправну бездіяльність Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків.

Суд вважає, що позивачем помилково не заявлена вимога про визнання протиправною такої бездіяльності, а судом першої інстанції така помилка не виправлена, що дає право суду апеляційної інстанції у відповідності до ч. 2 ст. 9 КАС України вийти за межі позовних вимог, оскільки це необхідно для ефективного захисту порушеного права позивача з боку суб'єкта владних повноважень.

При цьому, за правовою позицією Верховного Суду України (постанови від 16 вересня 2015 року у справі № 21-881а15, від 17 листопада 2015 року у справі № 21-4371а15, від 02 грудня 2015 року у справі № 21-2650а15, від 20 квітня 2016 року у справі № 21-452а16, від 7 березня 2017 року у справі № 820/19449/14) Порядок взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2011 року № 39 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Порядок № 39), не передбачав бюджетне відшкодування податку на додану вартість у спосіб судового стягнення безпосередньо (водночас) зі здійсненням судового контролю над рішеннями контролюючих органів, ухваленими за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування або окремо від здійснення такого контролю. Відшкодування з Державного бюджету України податку на додану вартість є виключними повноваженнями податкових органів та органів державного казначейства, а отже, суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення такої заборгованості.

Відтак стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість згідно з правовою позицією Верховного Суду України було визнано неналежним способом захисту прав платника податків. Правильним механізмом визнавалось зобов'язання контролюючого органу виконати покладені на нього законом і підзаконними актами обов'язки щодо надання органу казначейства висновку щодо суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12 лютого 2019 року у справі №826/7380/15 відступила висновку Верховного Суду України та, розглядаючи питання щодо належного способу захисту права ТОВ «Аскоп-Україна» на отримання сум бюджетного відшкодування з ПДВ за податковими деклараціями за вересень - жовтень 2014 року, вказала, що, враховуючи відсутність механізму реального відшкодування платнику ПДВ узгодженої суми бюджетного відшкодування цього податку, такі способи захисту порушеного права, як зобов'язання контролюючого органу надати висновок про підтвердження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування або внести заяву Товариства до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, не призведуть до ефективного відновлення права платника податку.

Так, відповідно до пункту 4 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Таке право суду обумовлено принципом верховенства права, як основоположного принципу адміністративного судочинства, який визначає спрямованість судочинства на досягнення справедливості та надання ефективного захисту.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

«Ефективний засіб правого захисту» у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення судом рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає цій статті.

Застосувавши норму частини першої статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та висновки Європейського суду з прав людини щодо застосування цієї норми, викладені, зокрема в рішеннях у справі «Бейелер проти Італії» від 5 січня 2000 року, у справі «Суханов та Ільченко проти України» від 26 квітня 2014 року, у справі «Інтерсплав проти України» від 9 січня 2007 року, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 лютого 2019 року у справі №826/7380/15 дійшла висновку, що ефективним способом захисту, який забезпечить поновлення порушеного права Товариства, є стягнення з Державного бюджету України через ГУ ДКС України у м. Києві на його користь заборгованості бюджету із відшкодування ПДВ та пені, нарахованої на суму такої заборгованості.

Відповідач зазначає в листі від 26.06.2020 року, що на сьогоднішній час жодним нормативно-правовим атком не передбачено механізму відшкодування сум ПДВ, включених до Тимчасового реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування. (а.с.84-85 том 1)

Також лист ГУ ДКС України від 06.07.2020 року свідчить, що до казначейства не надходили як висновки за період з 01.12.2014 року по 31.03.2017 року, так і з Реєстру кошти для здійснення бюджетного відшкодування позивачу за період з 01.04.2017 року по 06.07.2020 року у визначених позивачем сумах (а.с.88 том 1)

Враховуючи наведене, з огляду на відсутність механізму реального відшкодування платнику податків узгодженої суми бюджетного відшкодування вказаного податку, з урахуванням правового висновку Великої Палати Верховного Суду, висловлених у постанові від 12 лютого 2019 року у справі №826/7380/15, суд зазначає, що ефективним способом захисту, який забезпечить поновлення порушеного права Позивача, є визнання протиправною бездіяльності Головного управління ДПС у Донецькій області щодо повернення з Державного бюджету суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість позивачу за грудень 2014 року, лютий, травень, червень 2015 року і стягнення з Державного бюджету України через орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, на користь Позивача заборгованості бюджету із відшкодування податку на додану вартість.

Щодо доводів відповідачів про недотримання позивачем строку звернення до суду, то судом першої інстанції надано таким твердженням вичерпну та юридично правильну оцінку в ухвалі про поновлення строеку звернення до суду від 13 квітня 2021 року (а.с.124-127 том 4).

Як підтверджується матеріалами справи, відповідач як з моменту проведення камеральної перевірки від 19.04.2015 року, та і позапланової документальної виїзної перевірки від 01.10.2018 року, з моменту отримання судових рішень у справах №805/1304/15-а, №805/2258/17-а, якими скасовані податкові повідомлення-рішення щодо зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ, не вжив жодних дій, що передбачені пунктом 200.15 статі 200 Податкового кодексу України, спрямованих на реалізацію отримання позивачем підтверджених як за результатами камеральної та документальної перевірок, так і судовими рішеннями, що набрали законної сили, сум бюджетного відшкодування.

При цьому проступок, пов'язаний із тривалим безперервним невиконанням суб'єктом обов'язків, передбачених законом визнається триваючим порушенням. Триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи допустила бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності) та, відповідно, порушення закону. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку: усунення стану за якого об'єктивно існує певний обов'язок у суб'єкта, що вчиняє правопорушення; виконанням обов'язку відповідним суб'єктом; припиненням дії відповідної норми закону.

Тобто відповідачем допущене триваюче порушення, яке фактично позбавило позивача права на вільне володіння майном протягом значного часу.

При цьому відповідна бездіяльність допускалась в період, коли існувала різна судова практика судів касаційної інстанції щодо способу захисту порушеного права і за відмінного правового регулювання спірних правовідносин нормами права щодо способу, який забезпечує отримання сум бюджетного відшкодування, підтверджених судовими рішеннями.

Відповідно до частин першої та другої статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини (надалі також - ЄСПЛ) підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000, «Онер'їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Цneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25.11.2008) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.

Такий же висновок викладено і в пункті 71 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Рисовський проти України» від 20 жовтня 2011 року, а саме, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» («Doran v. Ireland», заява № 50389/99) ЄСПЛ зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припинення порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів» («Salah Sheekh v The Netherlands»; заява № 1948/04), ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суди мають виходити з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Крім того, Суд звертає увагу на правовий висновок, викладений Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19 про те, що задля додержання принципу правової визначеності та забезпечення права на справедливий суд, які є елементами принципу верховенства права, зміна сталої судової практики, яка відбулася в бік тлумачення норм права щодо застосування коротших строків звернення до суду, може розглядатися судами як поважна причина при вирішенні питання поновлення строків звернення до суду в податкових правовідносинах, які виникли та набули характеру спірних до зміни такої судової практики.

З урахуванням того, що фактично позовні вимоги спрямовані на поверненням суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та пов'язанні саме із невжиттям відповідачами дій щодо внесення даних до реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, який почав функціонувати з 1 січня 2017 року, тобто з моменту набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», суд вважає, що триваюче правопорушення щодо включення даних позивача до Тимчасового реєстру, який не функціонує, а так само зміна судової практики, як і зміна правового регулювання щодо порядку та способу бюджетного відшкодування, дає підстави виходити з того, що неналежне урядування з боку держави не може бути підставою для позбавлення позивача судового захисту та відновлення порушеного права.

З огляду на вищевикладене судом першої інстанції з дотриманням процесуального законодавства надано вичерпну оцінку та зроблено обгрунтовані висновки про відхилення доводів відповідачів щодо пропуску строку звернення до суду позивачем.

При цьому в постанові Верховного Суду від 15 лютого 2021 року у справі №280/4452/18 сформовано висновок, що нарахування пені нерозривно пов'язане із вимогою про стягнення заборгованості бюджету з ПДВ, а тому пропуск строків звернення до суду за основною вимогою тягне аналогічні висновки і до додаткової вимоги.

Встановлені судами обставини та висновки щодо строків звернення до суду з основною вимогою у цій справі, є підставами для аналогічних висновків щодо похідної вимоги, якою є стягнення пені.

Щодо посилань відповідачів на правові висновки Верховного Суду у постановах від 15 лютого 2021 року у справі №280/4452/18 та від 20 січня 2021 року у справі №520/3210/19 в контексті темпоральних меж прав платника ПДВ на повернення бюджетного відшкодування, то правовідносини у таких справах та цій справі не є подібними.

Відповідно до правового висновку, висловленого у пункті 68 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц: висновки суду, у тому числі касаційної інстанції, формуються виходячи із конкретних обставин справи. Тобто, на відміну від повноважень законодавчої гілки влади, до повноважень суду не належить формулювання абстрактних правил поведінки для життєвих ситуацій, які підпадають під дію певних норм права. При цьому під судовим рішенням в подібних правовідносинах розуміються такі рішення, у яких є аналогічними предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, і відповідно, має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

У зазначених справах суд касаційної інстанції, ухвалюючи постанови, чітко зазначив:

- що доводів щодо неправомірної поведінки контролюючого органу, пов'язаної із зволіканням щодо узгодження заявлених до відшкодування сум ПДВ за податковими деклараціями за лютий, березень 2015 року, позивач не наводить;

- впродовж розгляду справи позивач, окрім доводів про зміну законодавства з повернення бюджетного відшкодування з ПДВ, не навів жодних поважних причин, які перешкоджали йому звернутись до суду з позовом.

Натомість у цій справі позивач наводить як доводи щодо неправомірної поведінки відповідача, так і обґрунтовує неможливість обмеження його права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість темпоральними межами змінами законодавства з повернення бюджетного відшкодування з ПДВ.

Аналогічні правові висновки щодо строку звернення до суду з вимогами про відшкодування сум ПДВ викладені Верховним Судом в постанові від 01 квітня 2021 року у справі №280/4453/18.

Стосовно сум податку на додану вартість, що підлягають стягненню з Державного бюджету суд зазначає наступне.

Позивач просив стягнути суму бюджетного відшкодування з ПДВ:

- за грудень 2014 року у розмірі 31018390 грн, яка набула статус узгодженої 02.10.2018 року, після проведення позапланової документальної виїзної перевірки від 01.10.2018, якою підтверджено право позивача на отримання бюджетного відшкодування за грудень 2014 року у розмірі 31 018 390 грн, за вирахуванням 22627490 грн, зменшеним податковим повідомленням-рішенням №0004364706 від 23.10.2018 року.

-за травень 2015 року у розмірі 70 033 398 грн, яка набула статус узгодженої 02.10.2018 року, після проведення позапланової документальної виїзної перевірки від 01.10.2018, якою підтверджено право позивача на отримання бюджетного відшкодування за травень 2015 року у розмірі 70 033 398,00 грн.

- за червень 2015 року у розмірі 62 816 567 грн, яка набула статус узгодженої 02.10.2018 року, після проведення позапланової документальної виїзної перевірки від 01.10.2018, якою підтверджено право позивача на отримання бюджетного відшкодування за червень 2015 року у розмірі 62 816 567,00 грн.

Таким чином, зазначені суми за грудень 2014 року, травень, червень 2015 року підлягають відшкодуванню на користь позивача.

Щодо сум бюджетного відшкодування з ПДВ за лютий 2015 року суд зазначає наступне.

Згідно декларації з податку на додану вартість за лютий 2015 року позивачем задекларовано суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 141 391 448 грн, з яких:

-за звітний (податковий) період (рядок 23.2) у сумі: 33 913 493 грн,

за звітні (податкові) періоди до 01 лютого 2015 року (рядок 30) у сумі: 107 477 955 грн.

Актом камеральної перевірки Міжрегіонального головного управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників від 09.04.2015 року № 125/28-03-47/00191193 встановлено порушення позивачем вимог п.п 14.1.18 , п. 14.1 ст. 14, п. 200.4, ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування за лютий 2015 року на суму ПДВ в розмірі 1734 576 грн.

Щодо інших сум, заявлених до бюджетного відшкодування, зокрема, в розмірі 33 398 402 грн та 106 690 680 грн, акт перевірки не містить висновків про наявність порушень з боку позивача в цій частині.

На підставі акту камеральної перевірки, контролюючим органом прийняті податкові повідомлення - рішення від 12.05.2015 року за №0000124700/2569/10/28-03-47, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 515 091 грн, та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 257 545 грн та № 0000134 700/2570/10/28- 03-47 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 900 927 грн та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 450 463 грн.

Не погодившись з вищезазначеними податковими повідомленнями - рішеннями позивачем до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників була подана скарга від 18.05.2015 року № 73/07-51.

За результатами адміністративного оскарження податковим органом прийняті нові податкові повідомлення - рішення від 03.08.2015 року № 0000704700/1241/10/28-03-40 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 787 274,95 грн та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 396 636,97 грн та № 0000724700/1238/10/28-03-40 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 483 315,93 грн та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 241 658,46 грн.

За результатами судового оскарження податкові повідомлення-рішення від 03.08.2015 року № 0000704700/1241/10/28-03-40 та № 0000724700/1238/10/28-03-40 скасовані постановою Донецького окружного адміністративного суду від 16.09.2015 року у справі №805/2943/15-а, яка набрала законної сили 17.11.2015.

На рахунок ПРАТ «ЄМЗ» 23 квітня 2015 року було відшкодовано 33 398 402 грн., та стягнуто з бюджету згідно рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі №805/2258/17-а - 515 091 грн.

Пісумовуючи викладене, суд вважає, що суми, заявлені до бюджетного відшкодування за лютий 2015 року є узгодженими в розмірі 106 690 680 грн з 21 травня 2015 року, а в розмірі 787272 грн - з 17.11.2015 року, тобто після проведення податковим органом камеральної перевірки від 09.04.2015 та набрання судовим рішенням чиності відповідно.

Таким чином, підлягає відшкодуванню на користь позивача суми з ПДВ за лютий 2015 року в розмірі 107 477 952 грн.

Суд звертає увагу на помилковість висновку суду першої інстанції щодо неузгодженості заборгованості за лютий 2015 року та необхідності для належного захисту прав позивача зобов'язати відповідача провести документальну позапланову перевірку заявлених сум за лютий 2015 року.

Так, пунктом 63.3 статті 63 Податкового кодексу України визначено, що з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку) (….).

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

На підставі пункту 200.11 статті 200 ПК україни (в редакції, чинній на час подання декларації з податку на додану вартість за лютий 2015 року та проведення камеральної перевірки 09.04.2015 року) за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Перелік достатніх підстав, які надають право контролюючим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Тобто, лише за наявності достатніх підстав та протягом 30 календарних днів після гранічного терміну проведення камеральної перевірки контролюючий орган мав право, а не обов'язок на проведення документальної перевірки позивача щодо достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування з ПДВ за лютий 2015 року.

Таким чином, за відсутності достатніх підстав для такої перевірки позивача, після спливу на теперішній час більш п'яти років, у податкового органу відсутні підстави для проведення документальної перевірки з вишезазначеного питання за лютий 2015 року.

Тому суд першої інстанції помилково дійшов висновку як про неузгодженість суми бюджетного відшкодування з ПДВ за лютий 2015 року, так і про зобов'язання відповідача провести документальну позапланову перевірку заявлених сум за лютий 2015 року.

Щодо вимог про стягнення пені суд зазначає наступне.

Після спливу законодавчо визначеного строку для проведення зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача, відповідна сума відшкодування податку на додану вартість набула статусу заборгованості, що є підставою для нарахування пені.

Пунктом 200.23 статті 200 ПК України визначено, що суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

При цьому статтею 129 «Пеня» ПК України передбачено випадки нарахування пені, зокрема, у випадку несвоєчасного повернення надміру/помилково сплачених платежів, а також несвоєчасного відшкодування сум податку на додану вартість - починаючи з першого дня, наступного за останнім днем граничного строку повернення таких коштів (пп. 129.1.5).

Пунктом 129.4 статті 129 ПК України для всіх інших випадків, визначених підпунктами 129.1.1-129.1.4 пункту 129.1 цієї статті, чітко передбачено нарахування пені за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов'язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів палати Касаційного адміністративного суду від 14 березня 2019 року в справі № 822/553/17 зазначено наступне: «Оскільки контролюючі органи наділені правом стягнення з платників податків податковий борг та пеню на нього протягом 1095 днів то, для цілей забезпечення принципів справедливості, рівності і балансу у відносинах між платниками і державою, аналогічне право на стягнення пені протягом 1095 днів повинно бути забезпечено і для платників податків.».

Отже, колегія суддів вважає, що для цілей забезпечення принципів справедливості, рівності і балансу у відносинах між платниками і державою, на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість слід нараховувати пеню на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, діючої на кожний такий день, протягом строку дії заборгованості, включаючи день погашення.

Апеляційним судом наводиться наступний розрахунок пені.

Розрахунок суми пені за несвоєчасне повернення суми бюджетного відшкодування за грудень 2014 року у розмірі 31018390 грн обчислено з урахуванням наступних обставин.

Зазначена сума складається бюджетного відшкодування на суму 1 116 226 грн (за судовим рішенням) та 29 902 164 грн (за актом документальної позапланової перевірки від 01.10.2018 року.

Щодо бюджетного відшкодування за грудень 2014 року на суму відшкодування 1 116 226 грн.

Порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) та строки проведення розрахунків до 01.01.2017 визначались положеннями статті 200 Податкового кодексу України.

Пунктом 200.12 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний протягом п'яти робочих днів після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Пунктами 200.10 - 200.13 статті 200 Податкового кодексу України встановлено, що протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Контролюючий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу, орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

Актом камеральної перевірки бюджетного відшкодування за грудень 2014 року від 19.02.2015 №31/28-03-47/00191193 зменшено бюджетне відшкодування всього на суму 1 116 226 грн - податкове повідомлення-рішення від 24 березня 2015 року № 0000034700/1400/10/28-03-47.

Податкове повідомлення-рішення від 24 березня 2015 року № 0000034700/1400/10/28- 03-47 було скасоване постановою Донецького окружного адміністративного суду від 10 червня 2015 року у справі №805/1304/15-а, яка набрала законної сили 22.07.2015.

За частиною третьою статті 167 КАС України у редакції, що діяла на момент винесення відповідного судового рішення, особам, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні, копія судового рішення надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення протягом трьох днів з дня його ухвалення чи складення у повному обсязі.

За змістом наказу Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958 «Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень» строк доставки такого листа становить чотири дні з урахуванням дня його відправки.

Отже, контролюючий орган отримав копію відповідного судового рішення не пізніш як через шість днів із його винесення/складення його повного тексу.

Судове рішення суду апеляційної інстанції було ухвалено 22.07.2015 року, а його повний текст - складено 27.07.2015 року.

Отже, контролюючий орган отримав копію судового рішення не пізніш як 2 серпня 2015 року (доказу протилежного суду не надано) і протягом 5 робочих днів (до 7 серпня 2015 року) повинен був подати відповідний висновок до органу Казначейства.

Як наслідок, бюджетне відшкодування за грудень 2014 року в розмірі 1 116 226 грн мало бути повернуто, не пізніше, як 14 серпня 2015 року (орган Казначейства протягом 5 операційних днів повинен перерахувати суму бюджетного відшкодування на рахунок платника податків)

Станом на 14 серпня 2015 року облікова ставка НБУ становила 30%.

По 13 квітня 2021 року (дата прийняття рішення по справі) з урахуванням змін облікової ставки НБУ розрахунок пені визначається наступним чином:

Розрахунок пені

Дата поч.-закін. Кіл-ть днів Сума боргу Обл. ст. НБУ Розрах. ставка (% у рік) Пеня

14.08.2015- 27.08.2015 14 1 116 226.00 30 36 15 413.09

28.08.2015 -24.09.2015 28 1 116 226.00 27 32.4 27 743.57

25.09.2015 -21.04.2016 210 1 116 226.00 22 26.4 169 080.79

22.04.2016 -26.05.2016 35 1 116 226.00 19 22.8 24 337.39

27.05.2016 -23.06.2016 28 1 116 226.00 18 21.6 18 445.18

24.06.2016 -28.07.2016 35 1 116 226.00 16.5 19.8 21 135.10

29.07.2016 -15.09.2016 49 1 116 226.00 15.5 18.6 27 795.86

16.09.2016 -27.10.2016 42 1 116 226.00 15 18 23 056.47

28.10.2016 -13.04.2017 168 1 116 226.00 14 16.8 86 313.32

14.04.2017 -25.05.2017 42 1 116 226.00 13 15.6 20 037.02

26.05.2017 -26.10.2017 154 1 116 226.00 12.5 15 70 643.34

27.10.2017 -14.12.2017 49 1 116 226.00 13.5 16.2 24 275.62

15.12.2017 -25.01.2018 42 1 116 226.00 14.5 17.4 22 348.99

26.01.2018 -01.03.2018 35 1 116 226.00 16 19.2 20 550.79

02.03.2018- 12.07.2018 133 1 116 226.00 17 20.4 82 973.82

13.07.2018- 06.09.2018 56 1 116 226.00 17.5 21 35 963.88

07.09.2018- 25.04.2019 231 1 116 226.00 18 21 152 589.62

26.04.2019- 18.07.2019 84 1 116 226.00 17.5 21 53 945.83

19.07.2019- 05.09.2019 49 1 116 226.00 17 20.4 30 569.30

06.09.2019- 24.10.2019 49 1 116 226.00 16.5 19.8 29 670.20

25.10.2019- 12.12.2019 49 1 116 226.00 15.5 18.6 27 872.01

13.12.2019- 30.01.2020 49 1 116 226.00 13.5 16.2 24 209.30

31.01.2020- 12.03.2020 42 1 116 226.00 11 13.2 16 908.08

13.03.2020- 23.04.2020 42 1 116 226.00 10 12 15 370.98

24.04.2020- 11.06.2020 49 1 116 226.00 8 9.6 14 346.25

12.06.2020- 04.03.2021 266 1 116 226.00 6 7.2 58 569.75

05.03.2021- 13.04.2021 40 1 116 226.00 6.5 7.8 9 541.44

Всього: 1 123 707.00

Пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за період з 14 серпня 2015 року по 13 квітня 2021 року складає 1 123 707.00 грн.

Щодо бюджетного відшкодування за грудень 2014 року на суму відшкодування 29902164 грн.

Актом позапланової документальної перевірки від 01.10.2018 року щодо бюджетного відшкодування на суму 29902164 грн порушень не виявлено.

21.12.2016 Верховною Радою України було прийнято Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" N 1797-VIII, який набрав чинності з 01.01.2017.

Вказаним Законом був змінений порядок здійснення бюджетного відшкодування, який наразі не передбачає надання контролюючим органом висновку про відшкодування та його направлення до органу державного казначейства, оскільки таке відшкодування здійснюється в автоматичному порядку на підставі інформації, відображеної в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Згідно з пп. 200.7.1 п. 200.7 статті 200 Податкового кодексу України (в чинній редакції) формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до пп. 200.7.2 п. 200.7 ст. 200 ПК України заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.

Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Порядок узгодження зазначеної у заяві суми бюджетного відшкодування закріплений в пункті 200.12 статті 200 Податкового кодексу України.

Так, зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат:

а) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення перевірки, в разі, якщо контролюючим органом внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про відсутність порушень під час такої перевірки;

б) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату початку та закінчення проведення перевірки даних, зазначених у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, з обов'язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна);

в) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для складення акта перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату складення акта перевірки;

г) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату та номер податкового повідомлення-рішення;

ґ) з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.

У випадках, передбачених підпунктами "б" і "в" цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування в автоматичному режимі на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

У випадках, передбачених підпунктами "а", "г" і "ґ" цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

На підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п'яти операційних днів (п. 200.13 ст. 200 ПК України).

Отже, бюджетне відшкодування за грудень 2014 року в розмірі 29902164 грн є узгодженим з 02.10.2018 року (п. «в» пп.200.12 ст.200), мало бути внесено до реестру 03.10.2018 року, перераховано на рахунок платника податку не пізніше 10 жовтня 2018 року.

Станом на 10 жовтня 2018 року облікова ставка НБУ становила 18%.

По 13 квітня 2021 року (дата прийняття рішення по справі) з урахуванням змін облікової ставки НБУ розрахунок пені визначається наступним чином:

Розрахунок пені

Дата почат. -закінч Кіл-ть днів Сума боргу Обл.ст. НБУ Розрах.ставка (% у рік) Пеня

10.10.2018-25.04.2019 198 29 902 164.00 18 21.6 3 503 714.38

26.04.2019-18.07.2019 84 29 902 164.00 17.5 21 1 445 134.72

19.07.2019-05.09.2019 49 29 902 164.00 17 20.4 818 909.67

06.09.2019-24.10.2019 49 29 902 164.00 16.5 19.8 794 824.10

25.10.2019-12.12.2019 49 29 902 164.00 15.5 18.6 746 652.94

13.12.2019-30.01.2020 49 29 902 164.00 13.5 16.2 648 533.82

31.01.2020-12.03.2020 42 29 902 164.00 11 13.2 452 944.25

13.03.2020-23.04.2020 42 29 902 164.00 10 12 411 767.50

24.04.2020-11.06.2020 49 29 902 164.00 8 9.6 384 316.34

12.06.2020-04.03.2021 266 29 902 164.00 6 7.2 1 569 003.41

05.03.2021-13.04.2021 40 29 902 164.00 6.5 7.8 255 602.06

Всього: 11 031 403.20

Пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань з 10 жовтня 2018 року по 13 квітня 2021 року складає 11 031 403.20 грн.

Розрахунок суми пені за несвоєчасне повернення суми бюджетного відшкодування за лютий 2015 року у розмірі 107477955 грн обчислено з урахуванням наступних обставин.

Зазначена сума складається бюджетного відшкодування на суму 787275 грн (за судовим рішенням) та 106690680 грн (за атком камеральної перевірки від 09.04.2015 року.

Щодо бюджетного відшкодування за лютий 2015 року на суму відшкодування 787275 грн.

Актом камеральної перевірки від 09.04.2015 року № 125/28-03-47/00191193 встановлено порушення вимог п.п 14.1.18 , п. 14.1 ст. 14, п. 200.4, ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування за лютий 2015 року на суму ПДВ в розмірі 1734 576 грн.

На підставі акту камеральної перевірки, контролюючим органом прийняті податкові повідомлення - рішення від 12.05.2015 року за №0000124700/2569/10/28-03-47, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 515 091 грн, та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 257 545 грн та № 0000134 700/2570/10/28- 03-47 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 900 927 грн та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 450 463 грн.

33 398 402 грн. було відшкодовано 23.04.2015р. на рахунок ПРАТ «ЄМЗ».

Не погодившись з вищезазначеними податковими повідомленнями - рішеннями позивачем до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників була подана скарга від 18.05.2015 року № 73/07-51.

За результатами адміністративного оскарження податковою були прийняті нові податкові повідомлення - рішення від 03.08.2015 року № 0000704700/1241/10/28-03-40 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 787 274,95 грн та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 396 636,97 грн та № 0000724700/1238/10/28-03-40 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 483 315,93 грн та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 241 658,46 грн.

За результатами судового оскарження ППР від 03.08.2015 року № 0000704700/1241/10/28-03-40 та № 0000724700/1238/10/28-03-40 були скасовані постановою Донецького окружного адміністративного суду від 16.09.2015 року у справі №805/2943/15-а, яка набрала законної сили 17.11.2015.

515 091 грн. стягнуто з бюджету згідно рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі №805/2258/17- а.

За приписами наказу Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958 «Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень» контролюючий орган отримав копію відповідного судового рішення не пізніш як через шість днів із його винесення/складення його повного тексу.

Отже, даному випадку контролюючий орган отримав копію судового рішення не пізніш як 23 листопада 2015 року (доказу протилежного не надано) і протягом 5 робочих днів (до 01 грудня 2015 року) повинен був подати відповідний висновок до органу Казначейства. Орган Казначейства протягом 5 операційних днів (до 07 грудня 2015 року) повинен був перерахувати суму бюджетного відшкодування на рахунок платника податків. Отже, дата початку нарахування пені - 08 грудня 2015 року.

Станом на 08 грудня 2015 року облікова ставка НБУ становила 22%.

По 13 квітня 2021 року (дата прийняття рішення по справі) з урахуванням змін облікової ставки НБУ розрахунок пені визначається наступним чином:

Розрахунок пені

Дата почат. -закінч Кіл-ть днів Сума боргу Обл.ст. НБУ Розрах.ставка (% у рік) Пеня

08.12.2015-21.04.2016 136 787 275.00 22 26.4 77 230.39

22.04.2016-26.05.2016 35 787 275.00 19 22.8 17 165.18

27.05.2016-23.06.2016 28 787 275.00 18 21.6 13 009.40

24.06.2016-28.07.2016 35 787 275.00 16.5 19.8 14 906.60

29.07.2016-15.09.2016 49 787 275.00 15.5 18.6 19 604.44

16.09.2016-27.10.2016 42 787 275.00 15 18 16 261.75

28.10.2016-13.04.2017 168 787 275.00 14 16.8 60 876.85

14.04.2017-25.05.2017 42 787 275.00 13 15.6 14 132.13

26.05.2017-26.10.2017 154 787 275.00 12.5 15 49 824.80

27.10.2017-14.12.2017 49 787 275.00 13.5 16.2 17 121.61

15.12.2017-25.01.2018 42 787 275.00 14.5 17.4 15 762.76

26.01.2018-01.03.2018 35 787 275.00 16 19.2 14 494.49

02.03.2018-12.07.2018 133 787 275.00 17 20.4 58 521.49

13.07.2018-06.09.2018 56 787 275.00 17.5 21 25 365.35

07.09.2018-25.04.2019 231 787 275.00 18 21.6 107 621.57

26.04.2019-18.07.2019 84 787 275.00 17.5 21 38 048.03

19.07.2019-05.09.2019 49 787 275.00 17 20.4 21 560.55

06.09.2019-24.10.2019 49 787 275.00 16.5 19.8 20 926.42

25.10.2019-12.12.2019 49 787 275.00 15.5 18.6 19 658.15

13.12.2019-30.01.2020 49 787 275.00 13.5 16.2 17 074.83

31.01.2020-12.03.2020 42 787 275.00 11 13.2 11 925.28

13.03.2020-23.04.2020 42 787 275.00 10 12 10 841.16

24.04.2020-11.06.2020 49 787 275.00 8 9.6 10 118.42

12.06.2020-04.03.2021 266 787 275.00 6 7.2 41 309.29

05.03.2021-13.04.2021 40 787 275.00 6.5 7.8 6 729.58

Всього: 720 090.51

Пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за період 08 грудня 2015 року по 13 квітня 2021 складає 720 090.51 грн.

Щодо бюджетного відшкодування за лютий 2015 року на суму відшкодування 106690680 грн.

Актом камеральної перевірки від 09.04.2015 року щодо бюджетного відшкодування на суму 106690680 грн порушень не виявлено.

Як визначено пунктом 200.10 статті 200 ПК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Відповідно до пункту 200.11 статті 200 ПК україни за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Перелік достатніх підстав, які надають право контролюючим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно пункту 200.12 статті 200 ПК України контролюючий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до пункту 200.13 статті 200 ПК України на підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

Отже, бюджетне відшкодування за лютий 2015 року в розмірі 106690680 грн є узгодженим з 21.05.2015 року (гранічний термін подання декларації за лютий 2015 року 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного місяця,+ 30 календарних днів для проведення камеральної перевірки + 30 календарних дгів для проведення документальної перевірки), мало бути повернуто, не пізніше, як 04 червня 2015 року (5 робочий днів для складання висновку та 5 операційних днів для перерахунку органом Казначейства бюджетного відшкодування на рахунок платника податків)

Станом на 04 червня 2015 року облікова ставка НБУ становила 30%.

По 13 квітня 2021 року (дата прийняття рішення по справі) з урахуванням змін облікової ставки НБУ розрахунок пені визначається наступним чином:

Розрахунок пені

Дата почат. -закінч Кіл-ть днів Сума боргу Обл.ст. НБУ Розрах.ставка (% у рік) Пеня

04.08.2015-27.08.2015 24 106 690 680.00 30 36 2 525 499.93

28.08.2015-24.09.2015 28 106 690 680.00 27 32.4 2 651 774.93

25.09.2015-21.04.2016 210 106 690 680.00 22 26.4 16 161 014.48

22.04.2016-26.05.2016 35 106 690 680.00 19 22.8 2 326 206.63

27.05.2016-23.06.2016 28 106 690 680.00 18 21.6 1 763 019.76

24.06.2016-28.07.2016 35 106 690 680.00 16.5 19.8 2 020 126.81

29.07.2016-15.09.2016 49 106 690 680.00 15.5 18.6 2 656

НОМЕР_2 680.00 14 16.8 8 249 966.44

14.04.2017-25.05.2017 42 106 690 680.00 13 15.6 1 915 170.78

26.05.2017-26.10.2017 154 106 690 680.00 12.5 15 6 752 204.68

27.10.2017-14.12.2017 49 106 690 680.00 13.5 16.2 2 320 303.06

15.12.2017-25.01.2018 42 106 690 680.00 14.5 17.4 2 136 152.03

26.01.2018-01.03.2018 35 106 690 680.00 16 19.2 1 964 277.72

02.03.2018-12.07.2018 133 106 690 680.00 17 20.4 7 930 771.31

13.07.2018-06.09.2018 56 106 690 680.00 17.5 21 3 437 486.02

07.09.2018-25.04.2019 231 106 690 680.00 18 21.6 14 584 762.11

26.04.2019-18.07.2019 84 106 690 680.00 17.5 21 5 156 229.03

19.07.2019-05.09.2019 49 106 690 680.00 17 20.4 2 921 863.12

06.09.2019-24.10.2019 49 106 690 680.00 16.5 19.8 2 835 925.97

25.10.2019-12.12.2019 49 106 690 680.00 15.5 18.6 2 664 051.66

13.12.2019-30.01.2020 49 106 690 680.00 13.5 16.2 2 313 963.44

31.01.2020-12.03.2020 42 106 690 680.00 11 13.2 1 616 101.45

13.03.2020-23.04.2020 42 106 690 680.00 10 12 1 469 183.13

24.04.2020-11.06.2020 49 106 690 680.00 8 9.6 1 371 237.59

12.06.2020-04.03.2021 266 106 690 680.00 6 7.2 5 598 191.52

05.03.2021-13.04.2021 40 106 690 680.00 6.5 7.8 911 986.09

Всього: 108 458 017.22

Пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за період 04 червня 2015 року по 13 квітня 2021 року складає 108 458 017.22 грн.

Розрахунок суми пені за несвоєчасне повернення суми бюджетного відшкодування за травень 2015 року у розмірі 70033398,00 грн обчислено з урахуванням наступних обставин.

Актом документальної перевірки від 01.10.2018 №97/28-10-47-06/ НОМЕР_1 підтверджено право Позивача на отримання бюджетного відшкодування за травень 2015 року у розмірі 70 033 398,00 грн.

Отже, бюджетне відшкодування за травень 2015 року в розмірі 70 033 398,00 грн.є узгодженим з 02.10.2018 року (п. «в» пп.200.12 ст.200), мало бути внесено до реєстру 03.10.2018 року, перераховано на рахунок платника податку не пізніше 10 жовтня 2018 року.

Станом на 10 жовтня 2018 року облікова ставка НБУ становила 18%.

По 13 квітня 2021 року (дата прийняття рішення по справі) з урахуванням змін облікової ставки НБУ розрахунок пені визначається наступним чином:

Розрахунок пені

Дата почат. -закінч Кіл-ть днів Сума боргу Обл.ст. НБУ Розрах.ставка (% у рік) Пеня

10.10.2018-25.04.2019 198 70 033 398.00 18 21.6 8 205 995.52

26.04.2019-18.07.2019 84 70 033 398.00 17.5 21 3 384 627.78

19.07.2019-05.09.2019 49 70 033 398.00 17 20.4 1 917 955.74

06.09.2019-24.10.2019 49 70 033 398.00 16.5 19.8 1 861 545.28

25.10.2019-12.12.2019 49 70 033 398.00 15.5 18.6 1 748 724.35

13.12.2019-30.01.2020 49 70 033 398.00 13.5 16.2 1 518 921.07

31.01.2020-12.03.2020 42 70 033 398.00 11 13.2 1 060 833.77

13.03.2020-23.04.2020 42 70 033 398.00 10 12 964 394.33

24.04.2020-11.06.2020 49 70 033 398.00 8 9.6 900 101.38

12.06.2020-04.03.2021 266 70 033 398.00 6 7.2 3 674 738.74

05.03.2021-13.04.2021 40 70 033 398.00 6.5 7.8 598 641.65

Всього: 25 836 479.62

Пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань з 10 жовтня 2018 року по 13 квітня 2021 року складає 25 836 479.62 грн.

Розрахунок суми пені за несвоєчасне повернення суми бюджетного відшкодування за червень 2015 року у розмірі 62816567,00 грн обчислено з урахуванням наступних обставин.

Актом документальної перевірки від 01.10.2018 №97/28-10-47-06/ НОМЕР_1 підтверджено право Позивача на отримання бюджетного відшкодування за червень 2015 року у розмірі 62 816 567,00 грн.

Отже, бюджетне відшкодування за червень 2015 року в розмірі 62816567,00 грн. є узгодженим з 02.10.2018 року (п. «в» пп.200.12 ст.200), мало бути внесено до реєстру 03.10.2018 року, перераховано на рахунок платника податку не пізніше 10 жовтня 2018 року.

Станом на 10 жовтня 2018 року облікова ставка НБУ становила 18%.

По 13 квітня 2021 року (дата прийняття рішення по справі) з урахуванням змін облікової ставки НБУ розрахунок пені визначається наступним чином:

Розрахунок пені

Дата почат. -закінч Кіл-ть днів Сума боргу Обл.ст. НБУ Розрах.ставка (% у рік) Пеня

10.10.2018-25.04.2019 198 62 816 567.00 18 21.6 7 360 380.65

26.04.2019-18.07.2019 84 62 816 567.00 17.5 21 3 035 847.24

19.07.2019-05.09.2019 49 62 816 567.00 17 20.4 1 720 313.43

06.09.2019-24.10.2019 49 62 816 567.00 16.5 19.8 1 669 715.98

25.10.2019-12.12.2019 49 62 816 567.00 15.5 18.6 1 568 521.07

13.12.2019-30.01.2020 49 62 816 567.00 13.5 16.2 1 362 398.66

31.01.2020-12.03.2020 42 62 816 567.00 11 13.2 951 516.52

13.03.2020-23.04.2020 42 62 816 567.00 10 12 865 015.02

24.04.2020-11.06.2020 49 62 816 567.00 8 9.6 807 347.35

12.06.2020-04.03.2021 266 62 816 567.00 6 7.2 3 296 062.72

05.03.2021-13.04.2021 40 62 816 567.00 6.5 7.8 536 952.57

Всього: 23 174 071.22

Пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за період з 10 жовтня 2018 року по 13 квітня 2021 року складає 23 174 071.22 грн.

Таким чином, розмір пені, який підлягає стягненню з держави на користь позивача за порушення строків повернення суми бюджетного відшкодування за грудень 2014 року у розмірі 1 116 226 грн становить 1 123 707 грн, а у розмірі 29 902 164 грн - 11 031 403,20 грн.

Загальна сума пені за не відшкодування податку на додану вартість по декларації за грудень 2014 року у розмірі 31 018 390 грн, становить 12 155 110,20 грн.

Розмір пені, який підлягає стягненню з держави на користь позивача за порушення строків повернення суми бюджетного відшкодування за лютий 2015 року у розмірі 787 275 грн становить 720 090,51 грн, а у розмірі 106 690 680 грн - 108 458 017,22 грн.

Загальна сума пені за не відшкодування податку на додану вартість по декларації за лютий 2015 року у розмірі 107477955 грн, становить 109 178 107,73 грн.

Розмір пені, який підлягає стягненню з держави на користь позивача за порушення строків повернення суми бюджетного відшкодування за травень 2015 року у розмірі 70 033 398 грн становить 25 836 479,62 грн.

Розмір пені, який підлягає стягненню з держави на користь позивача за порушення строків повернення суми бюджетного відшкодування за червень 2015 року у розмірі 62 816 567 грн становить 23 174 071,22 грн.

Загальний розмір пені складає: 170 343 768,77 грн.

Таким чином, є слушним посилання апелянта ДПС України про невірний розрахунок пені, оскільки як позивачем, так і судом першої інстанції неправильно визначено період нарахування пені.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до положень частини першої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, неповно з'ясував оюставини, що мають значення для справи, що обумовлює часткове задоволення апеляційних скарг, скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям постанови про часткове задоволення позову.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За приписами частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем заявлено вимоги на загальну суму 770 973 849 грн, судом задоволені позовні вимоги на загальну суму 441 690 078,77 грн.

Позивачем сплачено судових витрат 23122 грн (а.с.7 том 1) та 31 530 грн (а.с.16 том 5)

Тому, підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків судові витрати по справі в розмірі 31310,07 грн.

Судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані зі сплатою судового збору за подачу апеляційної скарги, діючим процесуальним законодавством йому не відшкодовуються.

Керуючись статтями 139, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги приватного акціонерного товариства «Єнакіївський металургійний завод», Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Донецькій області, Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13 квітня 2021 року по справі №200/6795/20 - задовольнити частково.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13 квітня 2021 року по справі №200/6795/20 - скасувати.

Позов приватного акціонерного товариства «Єнакіївський металургійний завод» до Державної податкової служби України, Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, Головного управління ДПС у Донецькій області, Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області про стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та пені - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків щодо поверення з Державного бюджету суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість приватному акціонерному товариству «Єнакіївський металургійний завод» за грудень 2014 року, лютий, травень, червень 2015 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного акціонерного товариства «Єнакіївський металургійний завод» (код ЄДРПОУ 00191193) суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за грудень 2014 року в розмірі 31 018 390 гривень, за лютий 2015 року в розмірі 107 477 955 гривень, за травень 2015 року в розмірі 70 033 398 грн, за червень 2015 року в розмірі 62 816 567 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного акціонерного товариства «Єнакіївський металургійний завод» (код ЄДРПОУ 00191193) пеню за порушення строків відшкодування податку на додану вартість за грудень 2014 року в розмірі 12 155 110,20 грн, за лютий 2015 року в розмірі 109 178 107,73 грн, за травень 2015 року в розмірі 25 836 479,62 грн, за червень 2015 року в розмірі 23 174 071,22 грн.

В задоволенні решти позовних приватного акціонерного товариства «Єнакіївський металургійний завод» до Державної податкової служби України, Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, Головного управління ДПС у Донецькій області, Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області про стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та пені - відмовити.

Стягнути на користь приватного акціонерного товариства «Єнакіївський металургійний завод» (код ЄДРПОУ 00191193) судові витрати по справі за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків в розмірі 31310 ( тридцять одна тисяча триста десять ) грн 07 коп.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття 19 липня 2021 року.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення в порядку, визначеному статтею 328 КАС України.

Повне судове рішення складено 20 липня 2021 року.

Головуючий суддя І.Д. Компанієць

Судді А.В. Гайдар

Е.Г. Казначеєв