ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
19 липня 2021 року м. Київ № 640/3152/21
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Добрівська Н.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами
за позовом ОСОБА_1
до 1. Офісу Генерального прокурора, 2. Кіровоградської обласної прокуратури
про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визнання протиправними та скасування доповідної записки та подання, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Офісу Генерального прокурора, Кіровоградської обласної прокуратури, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт: наказ виконувача обов'язків Генерального прокурора України Кудрявцева В.В. № 732-к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», який є в наявності у форматі лише світлокопії з факсового паперу: «ФАКС», де зазначено: « 1.Прокурора Голованівського району Кіровоградської області радника юстиції ОСОБА_1 за вчинення проступку, який порочить його як працівника прокуратури, звільнити із займаної посади», у якому проставлено дату - « 25.06.2009», який насправді видано 24.06.2009, з направленням його для виконання до прокуратури Кіровоградської області саме 24.06.2009, про що на ньому є відмітка: «ИЮН. 24 2009 20:06».
- поновити позивача на посаді прокурора Голованівського району Кіровоградської області, яка на даний час містить назву - «начальник відділу Голованівського відділу Новоукраїнської місцевої прокуратури Кіровоградської області»;
- стягнути з Офісу Генерального прокурора, Кіровоградської обласної прокуратури середній заробіток за час мого вимушеного прогулу з 25.06.2009 по дату прийняттям рішення судом;
- визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт: доповідну записку прокуратури Кіровоградської області від 25.06.2009 за результатами службового розслідування обставин події, яка сталася 16.06.2009 за участю прокурора Голованівського району Кіровоградської області ОСОБА_1;
- визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт: подання прокуратури Кіровоградської області від 25.06.2009 №11/1-754 вих-09 про звільнення прокурора Голованівського району Кіровоградської області ОСОБА_1 із займаної посади, яке адресовано до Генеральної прокуратури України;
- визнати бездіяльність прокуратури Кіровоградської області у вигляді не видачі мені трудової книжки в день звільнення - 25.06.2009, затримки у видачі трудової книжки протиправною та зобов'язати Кіровоградську обласну прокуратуру: здійснити запис до моєї трудової книжки щодо вимушеного прогулу в зв'язку з затримкою у видачі моєї трудової книжки з 25.06.2009 по 27.04.2010, що є датою видачі мені трудової книжки;
- стягнути з Офісу Генерального прокурора, Кіровоградської обласної прокуратури кошти у розмірі мого середнього заробітку, за час мого вимушеного прогулу, з 25.06.2009 по 27.04.2010, що є датою видачі мені трудової книжки.
- стягнути з Офісу Генерального прокурора, Кіровоградської обласної прокуратури кошти у розмірі мого середнього заробітку за весь час затримки у виплаті належної мені заробітної плати, з дати мого звільнення - 25.06.2009 року по 03.07.2009, що є днем фактичного розрахунку.
Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.03.2021 позовна заява, як така, що не відповідає вимогам статтей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), була залишена без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з посиланням на обставини, які перешкоджали позивачу звернутись до суду із відповідним позовом з дотриманням строку, встановленого ч.5 ст.122 КАС України, навести доводи на обґрунтування поважності причин пропуску строку та надати докази на підтвердження таких доводів.
02.04.2021 через канцелярію суду від представника позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до суду.
Дослідивши матеріали справи, що мають значення для правильного вирішення питання щодо поновлення строків звернення до суду, суд зазначає таке.
Згідно ч.1 ст.122 КАС України зазначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч.3 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У ч.5 ст.122 КАС України зазначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
При цьому слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли особа дізналась про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення її прав, свобод чи інтересів.
Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Таким чином, вище вказаними статтями визначаються строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом з метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Разом з тим, після закінчення цього строку особа не втрачає права звернутися з адміністративним позовом, але такий може бути повернено або залишено без розгляду лише на тій підставі, що пропущено строк звернення, якщо судом не буде встановлена наявність поважних причин для пропуску такого строку.
Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
У своєму клопотанні про поновлення строку звернення до суду позивач зауважує, що його трудову книжку не слід вважати такою, яка видана в рамках вимог трудового законодавства, а розписка від 27.04.2010 року не заслуговує на увагу суду.
Також, вказано, що дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів, позивач реально зміг лише завдяки та на виконання - постанови Верховного Суду від 29.07.2020 у справі №826/5053/17.
Однак, суд критично ставиться до викладених тверджень позивача, та визнає вказані пояснення не достатніми для обґрунтування наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду, оскільки в ухвалі від 17.03.2021 вже було зпзначено, що судом взято до уваги відомості про те, що ОСОБА_1 трудову книжку отримано 27.04.2010. А також судом взято до уваги висновок зазначений у постанові Верховного суду від 29.07.2020 у справі № 826/5053/17, щодо надання відповіді на заяву позивача від 16.02.2017 про направлення інформації, яка пов'язана із його звільненням, а саме про те, що «Суд зауважує, що суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що відповідач розглянув заяву позивача від 16.02.2017 і надав на неї письмову відповідь з додатками у строк встановлений ст. 20 Закону №393/96. Також суди вказали, що на порушені заявником питання, які стосуються безпосередньо відповідача і наявних у його розпорядженні відомостей і документів, пов'язаних із звільненням позивача, останньому були надані відповідні відповіді і роз'яснення. Усні пояснення позивача щодо відсутності у листі відповідача відповідей конкретного буквального змісту, суди вважали формальними і несуттєвими, які не спростовують ясність і зрозумілість відповіді в цілому. Оскільки надана відповідь охоплює вищевказані питання, то додаткове буквальне визначення цим твердженням окремо по кожному питанню не є необхідним, тому, на переконання судів, не може свідчити про неповноту відповіді.». Та зроблено судом висновок, що про порушення свої прав, свобод та інтересів позивач повинен був дізнатись найпізніше у липні 2020 року.
До того ж, суд вважає за необхідне наголосити, що при наявності об'єктивної неможливості вчасного звернення до суду із відповідним позовом, саме на позивача покладається процесуальний обов'язок навести переконливі доводи щодо існування певних обставин, які слугували перешкодою для вчасного звернення до суду із наданням належних, достатніх і достовірних доказів на підтвердження своїх доводів.
Таким чином суд зауважує, що у своїх поясненнях щодо строків звернення до адміністративного суду позивачем не викладено вмотивованих посилань на обставини, які перешкоджали їй звернутись до суду із відповідним позовом з дотриманням строку, встановленого ч.5 ст.122 КАС України, не наведено достатніх доводів щодо існування обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду та не надано належних доказів на підтвердження таких доводів. А отже, підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду судом визнаються неповажними.
Дотримання строку звернення з адміністративним позовом до суду є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє юридичній визначеності у публічно-правових відносинах. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.
Додатково суд звертає увагу при вирішенні питання щодо дотримання строків звернення до суду і на практику Європейського суду з прав людини. У справах "Стаббігс та інші проти Великобританії", "Девеер проти Бельгії", суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
У справі "Пономарьов проти України" Європейський суд зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.
Відповідно до ч.2 ст.123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно п.9 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу
З огляду на дату звернення позивача до суду з адміністративним позовом - 12.03.2021 (направлено через поштове відділення) щодо визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визнання протиправними та скасування доповідної записки та подання, тобто, з пропуском визначеного ч.5 ст.122 КАС України строку для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, а також враховуючи недоведеність існування підстав вважати причини пропуску строку поважними, суд приходить до висновку про необхідність повернення позовної заяви.
Керуючись ст.5-11, 73-77, 90, 123, п.9 ч.4 ст.169, ст.241-243, 248, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Кіровоградської обласної прокуратури про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визнання протиправними та скасування доповідної записки та подання повернути позивачу.
2. Копію ухвали про повернення позовної заяви та позовні матеріали надіслати особі, яка її подала.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена протягом 15 днів з дня складення повного судового рішення в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293-297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.
Суддя Н.А. Добрівська