ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
19 липня 2021 року м. Київ № 640/27473/20
Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Донця В.А. розглянув у спрощеному позовному провадженні без виклику (повідомлення) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
Адвокат Дюба Г.М. звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про:
- визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, що полягають у відмові перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 розмірі 89 % сум грошового забезпечення з 01.03.2018 та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2018 у розмірі 89 % сум грошового забезпечення з урахуванням раніше сплачених сум;
- визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, що полягають у відмові перерахунку та виплаті ОСОБА_1 100 % розміру пенсії з 05.03.2019 та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 05.03.2019 з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 з урахуванням раніше сплачених сум.
Ухвалами суду: від 10.11.2020 - відкрито провадження в адміністративній справі, постановлено здійснювати розгляд адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено строки для подання заяв по суті.; від 16.07.2021 - закрито провадження в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Державної служби України з надзвичайних ситуацій, що полягають у відмові скласти за встановленим порядком і надіслати для перерахунку пенсії оновлену довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві за формою, встановленою редакцією додатка 2 Порядку (чинною з 05.03.2019), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №45 від 13.02.2008 відповідно до всіх видів грошового забезпечення станом на 05.03.2019 та зобов'язання Державної служби України з надзвичайних ситуацій скласти та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ, статті 9 "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII та з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького складу та деяких інших осіб", з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.04.2019 перерахунку основного розміру пенсії.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що з 01.03.2018 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 30.09.2017 №704, якою збільшено грошове забезпечення військовослужбовців, у зв'язку з чим Головним управлінням Пенсійного Фонду України в м. Києві здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018 та протиправно зменшено основний розмір пенсії з 89% до 70% сум грошового забезпечення та протиправно здійснено виплату з 05.03.2019 в розмірі 75% від нарахованої суми.
Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві проти задоволення позовних вимог заперечило з підстав викладених у відзиві, зазначивши що позивачу здійснено перерахунок пенсії з 01.01.2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від21.02.2018 №103.
Представником позивача подано до суду, з доказами надіслання відповідачу, заяву про збільшення позовних вимог від 18.06.2021:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, що полягають у відмові перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року та у відмові перерахунку та виплаті пенсії у розмірі 89% грошового забезпечення призначеної за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, військової служби, та деяких інших осіб", з урахуванням у складі грошового забезпечення додаткових видів грошового забезпечення та без обмеження пенси максимальним розміром;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року у розмірі 89% грошового забезпечення, призначеної за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", з урахуванням у складі грошового забезпечення додаткових видів грошового забезпечення відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 05 березня 2019 року від 22.04.2021 № 20-267/201 та без обмеження пенсії максимальним розміром;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 05 березня 2019 року з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року з урахуванням раніше виплачених сум;
- виплату недоплаченої частини основного розміру пенсії (з урахуванням доплат до пенсії, встановлених законодавством) провести однією сумою.
Відповідно до частини першої статті 47 КАС України: крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Оскільки представником позивача в заяві про збільшення позовних вимог змінено і предмет і підстави позову, відповідно заява про збільшення позовних вимог не відповідає вимогам статті 47 КАС України, судом відмовлено в прийнятті заяви до розгляду.
Дослідивши письмові докази, суд установив.
Відповідно до копії посвідчення від 23.06.2005 №88 ОСОБА_1 призначена пенсія за вислугу років з 14.06.2005.
Згідно з розрахунку пенсії за вислугу років за пенсійною справою N/А 1/131 станом на 09.01.2013 основний розмір пенсії ОСОБА_1 становив 89% грошового забезпечення (33 роки вислуги).
Відповідно до розрахунку пенсії за вислугу років ОСОБА_1 станом на 07.06.2018 позивачу здійснено перерахунок пенсії виходячи з основного розміру пенсії 70% грошового забезпечення, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 підвищення склало 3852,28 грн., з них: з 01.01.2018 по 31.12.2018 щомісячно 50% від підвищення - 1926,14 грн.; з 01.01.2019 по 31.12.2019 щомісячно 75% від підвищення - 2889,21 грн.; з 01.01.2020 щомісячно 100% від підвищення - 3852,28 грн.
Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з заявою від 27.07.2020, якою просив:
- надіслати до Державної служби України з надзвичайних ситуацій запит (список) на ОСОБА_1 для отримання оновленої довідки про розмір грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення) станом на 05.03.2019;
- на підставі отриманої від Державної служби України з надзвичайних ситуацій довідки для перерахунку пенсії ОСОБА_1 здійснити належний перерахунок пенсії з у розмірі 89 % від грошового забезпечення враховуючи 33 роки вислуги та додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії;
- провести відповідні розрахунки та виплатити недораховані з вини ГУ ПФУ у м. Києві грошові кошти за період з 01.01.2018 по теперішній час з врахуванням раніше сплачених сум.
Листом від 03.09.2020 №19869-20392/І-02/8-2600/20 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило, що з 01.01.2018, у зв'язку зі зміною грошового забезпечення на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 позивачу здійснено перерахунок пенсії виходячи з основного розміру пенсії 70% грошового забезпечення.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо здійснення перерахунку виходячи з 70% сум грошового забезпечення та виплату з 05.03.2019 75% підвищення пенсії, позивач звернувся до суду.
Вирішуючи спір, суд виходить з такого.
Кодексом адміністративного судочинства України встановлено: зразкова адміністративна справа - типова адміністративна справа, прийнята до провадження Верховним Судом як судом першої інстанції для постановляння зразкового рішення (пункт 22 статті 4); рішення Верховного Суду у зразковій справі підлягає перегляду Великою Палатою Верховного Суду за правилами перегляду рішень в апеляційному порядку, визначеному цим Кодексом (частина одинадцята статті 290); при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи (частина третя статті 291).
Верховним Судом розглянуто зразкову справу №240/5401/18 за позовом особи до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій щодо зменшення основного розміру призначеної пенсії з 83% до 70% сум грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2018 та зобов'язання здійснити перерахунок і виплату призначеної пенсії в основному розмірі 83% сум грошового забезпечення, починаючи з 01.012018 відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ, постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням проведених виплат.
Рішенням Верховного Суду від 04.02.2019 зразкова справа №240/5401/18 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії з 83% до 70% сум грошового забезпечення та зобов'язано здійснити з 01.01.2018 перерахунок пенсії, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 83% сум грошового забезпечення, здійснивши виплату з урахуванням виплачених сум.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 справа №240/5401/18 вказане рішення Верховного Суду в зразковій справі №240/5401/18 залишено без змін.
За змістом рішення Верховного Суду від 04.02.2019 у зразковій справі №240/5401/18 це рішення суду є зразковим для справ, у яких предметом спору є зменшення відсоткового розміру основної пенсії, призначеної за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ, при здійсненні перерахунку пенсії у зв'язку із прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" відповідно до статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб".
Обставини зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права: позивач є особою, якій призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ; відповідачем є відповідне Головне управління Пенсійного фонду України, на обліку в якому перебуває позивач; предметом спору є зміна відсоткового значення розміру пенсії при здійсненні її перерахунку з 01.01.2018 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" у зв'язку з підвищенням сум грошового забезпечення, що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
Як установлено судом, позивачу призначено пенсію з 89% грошового забезпечення, здійснено перерахунок з основного розміру пенсії 70% грошового забезпечення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб".
Отже, з огляду на встановлені обставини та предмет спору, адміністративна справа №640/27473/20 є типовою справою в частині вимог про визнання протиправними дій щодо здійснення перерахунку пенсії з 70% грошового забезпечення та зобов'язання здійснити перерахунок з 90% грошового утримання з виплатою недоплачених сум, оскільки відповідає ознакам зразкової справи №240/5401/18.
Вирішуючи зразкову справу №240/5401/18 Верховний Суд у постанові від 04.02.2019 зазначив:
стаття 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ визначає як обов'язкову підставу для здійснення перерахунку пенсії - підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Ця норма також делегує Кабінету Міністрів України визначення умов, порядку та розмірів перерахунку пенсії за цим Законом;
у "Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45, визначено, що перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права;
у зв'язку із прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", якою з 01.03.2018 змінено грошове забезпечення, зокрема, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, в позивача виникло право на перерахунок пенсії;
стаття 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ регулює порядок призначення пенсій, а стаття 63 цього Закону визначає підстави, умови і порядок їх перерахунку;
зміни до статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ ні Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 №3668-VI, ні Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27.03.2014 №1166-VII, у частині підстав, умов, розміру або порядку перерахунку пенсій, не вносилися;
постанова Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" та постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" також не містять жодних положень про зміну відсоткового значення розміру призначених пенсій при їх перерахунку.
Проаналізувавши наведені норми, Верховний Суду дійшов висновку, що внесені Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 №3668-VI та Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27.03.2014 №1166-VII зміни до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ, яка змін у зв'язку з прийняттям Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 №3668-VI та Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27.03.2014 №1166-VII не зазнала.
З урахуванням викладеного, Верховний Суд вказав, що в разі перерахунку пенсії з 01.01.2018 відповідно до статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому під час перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до вислуги років, є незмінним.
За таких обставин, Верховний Суд підсумував, що у відповідача були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії під час здійснення її перерахунку, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Також Верховний Суд зауважив, що доводи відповідача стосовно того, що задоволення позову призведе до виникнення диспропорції у розмірі перерахованих пенсій військовослужбовців, які були призначені до 01.03.2018 та пенсій, що будуть призначені після цієї дати з урахуванням максимального розміру, встановленого частиною другою статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ є недоречними, оскільки вони не ґрунтуються на нормах законодавства, яким врегульовано підстави, порядок, умови та розмір перерахунку пенсій військовослужбовців. Спір вирішувався в межах наявного правового регулювання, яке не містить положень щодо перегляду (зміни) в разі перерахунку пенсій її відсоткового значення від розміру грошового забезпечення.
З огляду на висновки Верховного Суду в зразковій справі №240/5401/18 підлягають задоволенню вимоги позивача про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо зменшення розміру пенсії позивача, внаслідок перерахунку пенсії з грошового забезпечення 70% та про зобов'язання провести з 01.01.2018 перерахунок пенсії з урахуванням 89 % суми грошового забезпечення з виплатою різниці.
Позивачем заявлено вимогу про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, що полягають у відмові перерахунку та виплаті ОСОБА_1 100 % розміру пенсії з 05.03.2019 та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 05.03.2019 з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 з урахуванням раніше сплачених сум.
Відповідно до розрахунку пенсії за вислугу років ОСОБА_1 станом на 07.06.2018 позивачу здійснено перерахунок пенсії, виходячи з наступних видів грошового забезпечення: посадовий оклад, оклад за військове звання, процентна надбавка за вислугу років 50%, основний розмір пенсії 70% грошового забезпечення (вислуга років 33) у розмірі 10027,50 грн. підсумок пенсії з надбавками складав 10027,50 грн. з урахуванням попередньої суми пенсії 6175,22 грн. та підвищення 1926,14 грн. (50% від 3852,28 грн.).
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 встановлювалось, що виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 01.01.2018 у таких розмірах: з 01.01.2018 - 50 відсотків; з 01.01.2019 по 31.12.2019 - 75 відсотків; з 01.01.2020 - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018.
Судом установлено, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 та постановою Верховного Суду від 12.11.2019, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" та зміни до пункту 5 і додатку 2 "Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18 набрало законної сили 05.03.2019.
Отже, вимога про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві виплачувати 100% суми підвищення пенсії підлягає задоволенню в частині зобов'язання виплачувати 100% перерахованої пенсії з 05.03.2019 (наприклад, постанова Верховного Суду від 09.04.2020 справа 640/19928/18).
Водночас 04.09.2019 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 14.08.2019 №804 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" згідно з якою виплата пенсій, призначених згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із зазначеним Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським) та перерахованих з 01.03.2018 з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, заклади вищої освіти), що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до постанови №704, здійснюється у 2019 році в розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018.
Постанова Кабінету Міністрів України від 14.08.2019 №804 є чинною та підлягає обов'язковому застосуванню.
З урахуванням викладеного підлягають задоволенню вимоги в частині визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, щодо виплати ОСОБА_1 з 05.03.2019 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 та зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві виплати позивачу 100% підвищення перерахованої пенсії, починаючи з 05.03.2019 по 03.09.2019 з урахуванням раніше сплачених сум.
Щодо строків звернення до суду, то Верховний Суд в складі колегії Касаційного адміністративного суду в рішенні від 15.02.2018 у зразковій справі 820/6514/17 дійшов висновку, що право на перерахунок пенсії не може бути обмежений будь-яким строком.
Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.
Відповідачем у відзиві не висловлено заперечень щодо обґрунтованості, співмірності суми витрат на професійну правничу допомогу, яка заявлена до стягнення.
Статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (частина перша). До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи (частина третя).
За змістом статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина третя). Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта).
Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката визначено частиною п'ятою статті 134 КАС України. При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Як убачається з наданого до суду витягу з договору про надання професійної правничої допомоги в адміністративній справі від 15.07.2020 №05-07/20, укладеного між ОСОБА_1 та адвокатом Дзюбою Г.М., останній прийняв на себе зобов'язання з надання правової допомоги: бути захисником та представником клієнта в підприємствах, установах, організаціях, банках, в усіх органах місцевого самоврядування, Державній службі України з надзвичайних ситуацій, органах Пенсійного фонду України, в адміністративних судах першої та апеляційної інстанцій, Верховному Суді - з питань надання професійної правничої допомоги щодо визнання дій (бездіяльності) органів державної влади протиправними та зобов'язання вчинити певні дії (підпункт 1.1. пункту 1 договору).
У витязі з договору про надання професійної правничої допомоги в адміністративній справі від 15.07.2020 №05-07/20 відсутні положення, які б урегульовували питання, на підставі яких доказів мають підтверджуватися обсяг виконаних робіт, розмір та порядку оплати винагороди адвоката.
Відповідно до розрахунку витрат на професійну правничу допомогу від 27.10.2020, вартість витрат на професійну правничу допомогу у фіксованому розмірі становить 7500,00 грн. які клієнт сплачує авансом, узгоджена договором про надання правничої допомоги від 15.07.2020 №05-07/20 та складається: правова оцінка та аналіз судової практики 19.08.2020 (2 год.) - 2000,00 грн.; збирання (отримання) доказів 29.09.2020 (2:30 год.) - 2500,00 грн.; написання позовної заяви 07.10.2020 (3 год.) - 3000,00 грн.
До позовної заяви надано квитанцію до прибуткового касового ордера від 15.07.2020 №05-07/20 на суму 7500,00 грн.
В матеріалах справи наявний ордер на надання правової допомоги серії КВ №224570 від 27.10.2020 та копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю від 08.02.2018 серія КВ №5277.
На думку суду, наведені докази не підтверджують понесення позивачем судових витрат у заявленому розмірі, оскільки наданий до суду розрахунок не схвалений позивачем, він не містить детального опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом. Суд зауважує, що позивачем гонорар у розмірі 7500,00 грн. сплачено 15.07.2020, розрахунок витрат на професійну правничу допомогу складено 27.10.2020, відповідно сплата позивачем гонорара адвоката не є свідченням надання згоди на заявлені адвокатам витрати.
Відтак суд доходить висновку про відсутність підстав для стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.
Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Як убачається з матеріалів справи, позивачем відповідно до квитанції від 02.11.2020 №ПН1263 сплачено судовий збір за три вимоги немайнового характеру в розмірі 2522,40 грн.
Оскільки, позов задоволено частково, то з урахуванням задоволених вимог на користь позивача слід присудити судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1261,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Керуючись статтею 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 70% сум грошового забезпечення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2018 року, виходячи з 89 відсоткового значення сум грошового забезпечення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві виплатити ОСОБА_1 перераховану пенсію з 01 січня 2018 року з урахуванням раніше сплачених сум.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо виплати ОСОБА_1 з 05 березня 2019 року 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві виплати ОСОБА_1 100 відсотків підвищення перерахованої пенсії, починаючи з 05 березня 2019 року по 03 вересня 2019 року з урахуванням раніше сплачених сум.
У задоволенні решти позову відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1261,20 грн. (одна тисяча двісті шістдесят одна гривня двадцять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Позивач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ідентифікаційний код 42098368, місцезнаходження: 04053, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 16).
Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII) передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя В.А. Донець