ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про закриття провадження у справі
19 липня 2021 року м. Київ№ 640/11195/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Донця В.А., розглянув у спрощеному позовному провадженні без проведення судового засідання заяву про відмову від позову в адміністративній справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика Філкон" про стягнення заборгованості,
Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві звернулось до суду з позовом про стягнення Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика Філкон" заборгованість на відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" в розмірі 21 255,75 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.04.2021 відкрито провадження в адміністративній справі.
До суду надійшла заява представника позивача про відмову від позову в зв'язку зі сплатою заборгованості.
На підтвердження зазначених обставин позивачем надано довідку від 24.05.2021 №2600-0603-7/83578 про сплату заборгованості відповідно до платіжного доручення від 20.05.2021 №13924800.
Відповідно до статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову (частина перша). Суд не приймає відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем і не визнає умов примирення сторін, якщо ці дії суперечать закону або порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси (частина шоста).
Пунктом 2 частини першої статті 238 КАС України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.
За висновком суду, заява позивача про відмову від позову та закриття провадження у справі не порушує прав, свобод чи інтересів сторін та інших осіб, тому суд приймає відмову позивача від позову, відповідно провадження у справі підлягає закриттю.
У заяві від 24.05.2021 №2600-0603-7/83578 позивач просив стягнути судовий збір з відповідача.
Позивачем відповідно до квитанції від 07.04.2021 №753 сплачено судовий збір в розмірі 2270,00 грн.
За змістом частини другої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Відповідно до частини другої статті 139 КАС України: при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (частина перша); при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз (частина друга).
Згідно зі статтею 140 КАС України в разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються із позивача, крім випадків, коли позивач звільнений від сплати судових витрат. Однак якщо позивач відмовився від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із
Частиною першою статті 142 КАС України встановлено, що у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються із позивача, крім випадків, коли позивач звільнений від сплати судових витрат. Однак якщо позивач відмовився від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача.
Надаючи тлумачення наведеним нормам, Верховний Суду в постанові від 03.02.2021 справа №200/6826/20-а за позовом органу ДПС України до фізичної особи-підприємця про стягнення податкового боргу висловив правову позицію, за якою положення статті 140 та 142 КАС України у порівнянні з частиною першою та частиною другою статті 139 КАС України не конкретизують та не ставлять в залежність можливість отримання відшкодування понесених судових витрат від приналежності позивача до певного суб'єктного складу, чи то позивачем є фізична особа, юридична особа чи суб'єкт владних повноважень. Приналежність до такого складу та вид понесених витрат, не мають впливу на вирішення цього питання відповідно до наведених норм. Наведені норми мають різний предмет регулювання, правову природу виникнення та застосування.
Разом з тим, стаття 140 КАС України встановлює спеціальне та відмінне у співвідношенні з нормами статті 142 КАС України та статті 7 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI правило, згідно з яким якщо позивач відмовився від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача.
Тобто, якщо позивач відмовляється від позову з будь-яких інших причин, що є наслідком закриття провадження у справі (крім випадку задоволення його вимог відповідачем після подання позовної заяви), то в такому випадку позивачу підлягає повернення лише п'ятдесят відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. В той же час, коли відмова позивача від позову обумовлена задоволенням позовних вимог відповідачем після подання позовної заяви, тоді застосовуються правила розподілу судових витрат відповідно до статті 140 КАС України.
Оскільки суд першої інстанції закрив провадження у справі, задовольнивши заяву позивача про відмову від позову у зв'язку з задоволенням відповідачем позову після подання позовної заяви, тому цілком обґрунтованим є покладення на відповідача обов'язку відшкодувати понесені позивачем витрати як міра відповідальності за поведінку, яка змусила позивача вирішувати спір у судовому порядку.
Отже, аналіз наведено правового регулювання та тлумачення статей 139, 140 КАС України у їх взаємозв'язку, з урахуванням наведених обставин справи, дають підстави для висновку про те, що за наявності відповідної заяви, всі понесені позивачем у цій справі та документально підтверджені судові витрати підлягають присудженню на його користь.
У розглядуваній справі судом також задоволено заяву позивача (суб'єкта владних повноважень) про відмову від позову у зв'язку з задоволенням його вимог відповідачем після подання позовної заяви.
Відтак обґрунтованим є покладення на відповідача обов'язку відшкодування понесених позивачем витрат.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення на користь Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві судового збору в розмірі 2270,00 грн. з ТОВ "Фабрика Філкон"
Керуючись пунктом 2 частини першої статті 238, статтею 140 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Задовольнити заяву Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про закриття провадження у справі.
Закрити провадження в адміністративній справі №640/11195/21 за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика Філкон" про стягнення заборгованості.
Стягнути на користь Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень) з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика Філкон".
Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII) передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя В.А. Донець