07 липня 2021 року Чернігів Справа № 620/3190/21
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Непочатих В.О.,
при секретарі Борисенко А.А.,
за участю позивача ОСОБА_1 , розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просить визнати протиправним та скасувати пункт 17 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з особистої діяльності) від 19.02.2021 № 44 «Про результати службового розслідування».
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що матеріали службового розслідування не містять жодних належних та допустимих доказів його вини та фактів неналежного виконанням службових обов'язків щодо своєчасного ведення обліку і звітності пально-мастильних матеріалів, в результаті чого державі було завдано збитки, що виключає можливість притягнення його до матеріальної відповідальності. Вказує, що службовим розслідуванням не встановлені факти його протиправної поведінки у період з 2017 по 2021 рок, про що свідчить службова картка і характеристика надана командуванням частини. Тому пункт 17 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з особистої діяльності) від 19.02.2021 № 44 «Про результати службового розслідування» позивач вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Відповідач подав відзив на позов, в якому просив відмовити позивачу у задоволенні позову, оскільки службовим розслідуванням було встановлено всі необхідні елементи для притягнення позивача до матеріальної відповідальності, а саме заподіяння шкоди військовій частині НОМЕР_1 шляхом незаконного списання пально-мастильних матеріалів на суму 26712,33 грн. Вказує про наявність протиправної поведінки у позивача, причинного зв'язку між протиправною поведінкою і настанням шкоди, наявністю вини позивача у заподіянні шкоди. Стверджує, що службове розслідування було проведено у відповідності до вимог законодавства, чинного на момент проведення перевірки.
Позивачем подано відповідь на відзив, в якій просить задовольнити позовні вимоги та додатково звернув увагу суду на обставини, викладені в позовній заяві.
Відповідачем подано клопотання про проведення судового засідання без участі його представника та просив відмовити у задоволенні позову.
Вислухавши пояснення позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 проходить військову службу на посаді старшого водія 1 відділення 2 взводу 1 роти охорони військової частини НОМЕР_1 , що підтверджується копією наказу командира військової частини польова пошта НОМЕР_2 від 20.10.2016 № 227, службовою характеристикою від 24.03.2021 (а.с. 47, 52).
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 29.12.2020 № 345 «Про призначення службового розслідування» було наказано начальнику служби ракетно - артилерійського озброєння лейтенанту ОСОБА_2 в термін до 25.01.2021 провести службове розслідування по факту порушення вимог чинного законодавства щодо організації обліку, використання, списання активів служби ПММ (а.с. 9).
За результатами службового розслідування було складено акт від 19.02.2021, пунктом 3.14. якого встановлено, що у зв'язку з відсутністю маршруту руху та неможливістю відслідкували переміщення автомобільної техніки, згідно коригуючих коефіцієнтів до Норм витрат пального № 1 (заміські дороги, населені пункти, тощо), не можливо стверджувати понаднормове списання пального так як не враховувалися не тільки норми зменшення, а й надбавки до норм витрат пального в особливих умовах.
При цьому, присутній факт порушення водіями норм витрат пального, масел, мастил і спеціальних рідин при експлуатації, ремонті та консервації військової техніки й озброєння Збройних Сил України, які затверджені наказом Міністерства оборони України від 06.01.1999 № 1, а саме, пункт 60.5. «Додаткові надбавки до норм витрат пального при використанні автомобільної техніки в особливих умовах та норм зменшення».
Враховуючи, що автомобілі виконували завдання в районі виконання ООС, не можливо стверджувати, що експлуатація транспорту використовувалась на заміських дорогах з удосконаленим покриттям, протягом періоду квітень-листопад 2017 року, що зменшує норми витрат пального на 15%.
В наслідок чисельних порушень та помилок у порядку оформлення дорожньої документації, значних виправлень у дорожніх листах, відсутності обґрунтування маршруту руху водіями в результаті не застосування коригуючих коефіцієнтів, які зменшують основні норми витрати пального при експлуатації автомобілів зведеної роти охорони, а також враховуючи не встановлення інвентаризацією, яка була проведена під час аудиту лишків пального у підрозділах частини, аудитом було встановлено понаднормове (незаконне) списання пального в кількості АБ-5487 л., ДП-878 л.
Під час проведення службового розслідування були перевірені дорожні листи та виявлені чисельні виправлення в наявності пального перед виїздом та наявності під час постановки на стоянку, а також виправлення показників спідометрів та значний пробіг автомобілів вантажної групи, а саме: 3IЛ-131 в/н НОМЕР_3 , дорожні листи № 2825/7/5, № 2841/7/5, № 3568/7/5, № 3586/7/5, № 4127/7/5, № 4169/7/5, № 4188/7/5, № 5218/7/5 - 1781 л АБ, водій сержант ОСОБА_1 (а.с. 10-46)
За результатами вказаного службового розслідування пунктом 16, 17 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 19.02.2021 № 44 за порушення вимог статей 1, 3, абзацу 2 статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, абзаців 2, 5 статті 11, статті 16, абзацу 5 статті 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, пункту 3.40 Інструкції про використання автомобільної техніки у Міністерстві оборони та Збройних Силах України від 12.12.2016 № 678, додатку 82 до Інструкції з обліку військового майна у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України № 440 від 17.08.2017, водію 1 роти охорони сержанту ОСОБА_1 , керуючись статтею 54, на підставі пункту «б» статті 48 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України накладено дисциплінарне стягнення «догана» та відповідно до пункту 1 частини першої статті 6 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб» за шкоду завдану державі притягнуто водія 1 роти охорони сержанта ОСОБА_1 до повної матеріальної відповідальності відповідно до довідки-розрахунку начальника служби пального та мастильних матеріалів від 18.02.2021 № 546 на суму 26712,33 грн. (а.с. 53-60).
Вказаний наказ було доведено позивачу 01.03.2021, що підтверджується аркушем ознайомлення (а.с. 61).
Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.
Загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб полку і його підрозділів визначає Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV (далі - Статут, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Статтею 9 Статуту встановлено, що військовослужбовці Збройних Сил України мають права і свободи з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актам.
Відповідно до статті 11 Статуту необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України, покладає на військовослужбовців такі обов'язки, зокрема, знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно.
Кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями (статті 16 Статуту).
Згідно із статтями 26 та 27 Статуту військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом. Військовослужбовці, на яких накладається дисциплінарне стягнення за вчинене правопорушення, не звільняються від матеріальної та цивільно-правової відповідальності за ці правопорушення.
Підстави та порядок притягнення військовослужбовців та деяких інших осіб до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, під час виконання ними службових обов'язків визначає Закон України від 03.10.2019 № 160-IX «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» (далі - Закон № 160-IX).
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону № 160-IX пряма дійсна шкода - збитки, завдані військовій частині, установі, організації, закладу шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна, погіршення або зниження його цінності, а також витрати на відновлення чи придбання військового та іншого державного майна замість пошкодженого або втраченого, надлишкові виплати під час виконання обов'язків військової служби або службових обов'язків. До шкоди не включаються доходи, які могли бути одержані за звичайних обставин, якщо таких збитків не було б завдано.
Частиною першою та другою статті 3 Закону № 160-IX встановлено, що підставою для притягнення до матеріальної відповідальності є шкода, завдана неправомірни рішенням, невиконанням чи неналежним виконанням особою обов'язків військової служби або службових обов'язків, крім обставин, визначених статтею 9 цього Закону, які виключають матеріальну відповідальність.
Умовами притягнення до матеріальної відповідальності є: 1) наявність шкоди; 2) протиправна поведінка особи у зв'язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов'язків військової служби або службових обов'язків; 3) причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою; 4) вина особи в завданні шкоди.
Згідно з частиною першою статті 6 Закону № 160-IX особа несе матеріальну відповідальність у повному розмірі завданої з її вини шкоди в разі: 1) виявлення нестачі, розкрадання, умисного знищення, пошкодження чи іншого незаконного використання військового та іншого майна, у тому числі переданого під звіт для зберігання, перевезення, використання або для іншої мети, здійснення надлишкових виплат грошових коштів чи вчинення інших умисних протиправних дій; 2) виявлення факту приписки в нарядах чи інших документах фактично не виконаних робіт, викривлення звітних даних або обману держави в інший спосіб; 3) завдання шкоди у стані сп'яніння внаслідок вживання алкоголю, наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин; 4) вчинення діяння (дій чи бездіяльності), що мають ознаки кримінального правопорушення.
Статтею 8 Закону № 160-IX визначено, що посадові (службові) особи зобов'язані письмово доповісти командиру (начальнику) про всі факти завдання шкоди протягом доби з моменту виявлення таких фактів.
У разі виявлення факту завдання шкоди командир (начальник) протягом трьох діб після отримання відповідної письмової доповіді посадових (службових) осіб письмовим наказом призначає розслідування для встановлення причин завдання шкоди, її розміру та винних осіб.
Щодо шкоди, завданої командиром (начальником), розслідування призначається письмовим наказом старшого за службовим становищем командира (начальника).
Розслідування повинно бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення. В окремих випадках зазначений строк може бути продовжено командиром (начальником), який призначив розслідування, але не більше ніж на один місяць.
Розслідування може не призначатися, якщо причини завдання шкоди, її розмір та винна особа встановлені за результатами аудиту (перевірки), інвентаризації, досудового розслідування або судом.
Порядок проведення службового розслідування визначається міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, правоохоронними органами спеціального призначення, Службою зовнішньої розвідки України, Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України та Державним бюро розслідувань.
За результатами проведення розслідування складається акт (висновок), який подається командиру (начальнику), що призначив розслідування, на розгляд. До акта (висновку), складеного за результатами розслідування, додаються довідка про вартісну оцінку завданої шкоди за підписом начальника відповідної служби забезпечення і фінансового органу (головного бухгалтера) військової частини, установи, організації, закладу та/або акт оцінки збитків, що складається суб'єктами оціночної діяльності.
Якщо вину особи доведено, командир (начальник) не пізніше ніж у п'ятнадцятиденний строк із дня закінчення розслідування видає наказ про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності із зазначенням суми, що підлягає стягненню.
Наказ доводиться до винної особи під підпис.
У разі якщо шкоду завдано кількома особами, у наказі командира (начальника) визначаються суми, що підлягають стягненню окремо з кожної особи, з урахуванням ступеня вини і конкретних обставин завдання ними шкоди.
З урахуванням того, що законодавством чітко визначено необхідність встановлення вини в діях саме того військовослужбовця, який притягується до повної матеріальної відповідальності, та оскільки йдеться про застосування юридичної відповідальності до позивача, тому суд вважає, що відповідачем мав би бути доведений склад правопорушення, вчиненого позивачем, та наявність взаємозв'язку між діями останнього та заподіяною шкодою.
Таким чином, для притягнення військовослужбовця до повної матеріальної відповідальності, обов'язковою умовою є підтвердження матеріалами службового розслідування факту умисного чи з необережності скоєння ним дій чи бездіяльності, та з якою метою завдано шкоду або збитки. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, попередню поведінку військовослужбовця та його ставлення до виконання службових обов'язків.
Встановлене розслідуванням понаднормове витрачання позивачем пального по дорожніх листах № 2825/7/5, № 2841/7/5, № 3568/7/5, № 3586/7/5, № 4127/7/5, № 4169/7/5, № 4188/7/5, 5218/7/5 автомобільного бензину у кількості 1781 л ґрунтується не на фактах, а лише на припущеннях. Роблячи висновки про понаднормове витрачання пального, відповідачем зазначено про не можливість стверджувати про понаднормове списання пального так як не враховувалися надбавки до норм витрат пального в особливих умовах, а враховуючи, що автомобілі виконували завдання в районі виконання ООС, не можливо стверджувати, що експлуатація транспорту використовувалась на заміських дорогах з удосконаленим покриттям, протягом періоду квітень - листопад 2017 року, що зменшує норми витрат пального на 15%. Відсутність в дорожніх листах записів про маршрут руху унеможливлює підтвердити або спростувати витрати пального зазначені в дорожніх листах.
Крім того, в ході службового розслідування було встановлено (пункт 2.8. акту), що документи, які б підтверджували законність використання вантажних автомобілів транспортної групи (накладні, наряди, розпорядження щодо отримання та передачі матеріальних засобів, інше) відсутні, до перевірки не надані.
В судовому засіданні позивач пояснив, що не відповідав за зберігання зазначених документів.
Таким чином, як слідує з акту службового розслідування від 19.02.2021 матеріали розслідування не містять належних та допустимих доказів про те, що саме з вини позивача державі було завдано збитки у зв'язку з неналежним виконанням ним службових обов'язків щодо незаконного списання бензину в розмірі 1781 л на суму 26712,33 грн.
За таких обставин, відповідачем не доведено заподіяння саме позивачем шкоди через його протиправну поведінку внаслідок неналежного виконання своїх функціональних обов'язків, не встановлено вину позивача та причинний зв'язок між його протиправною поведінкою і настанням шкоди.
Стосовно інших посилань учасників справи, то суд зазначає, що згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що пункт 17 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з особистої діяльності) від 19.02.2021 № 44 «Про результати службового розслідування» в частині притягнення ОСОБА_1 до повної матеріальної відповідальності є протиправним, а тому підлягає скасуванню.
У відповідності до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню повністю.
У зв'язку з тим, що позивач звільнений від сплати судового збору, судові витрати відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання протиправним та скасування наказу - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати пункт 17 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з особистої діяльності) від 19.02.2021 № 44 «Про результати службового розслідування».
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 19.07.2021.
Суддя В.О. Непочатих