Справа № 500/2463/21
09 липня 2021 рокум. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:
головуючої судді Мірінович У.А.
за участю:
секретаря судового засідання Куриляк М.Г.
представника позивача Гатало М.Я.,
представника відповідача Васильчук І.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Приватне мале підприємство "Лотос" до Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення, -
До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства «Приватне мале підприємство «Лотос» до Галицької митниці Держмитслужби, у якій позивач просить визнати протиправним і скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA209000/2021/600143/2 від 20.04.2021.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 19 квітня 2021 року з метою митного оформлення ввезеної на територію України рибної продукції, а саме: морожена скумбрія, ціла (Scomber Scombrus), розмір 400-600 грам на штуку, уповноваженим представником Приватного підприємства «Приватного малого підприємства «Лотос» було подано електронну митну декларацію №UA209210/2021/007406 від 19.04.2021 з вартістю товару згідно рахунку в сумі 1,59 євро/кг.
20.04.2021 відповідач прийняв спірне рішення №UA209000/2021/600143/2, яким скоригував митну вартість товару за резервним методом визначення вартості згідно із статтею 64 Митного кодексу України до суми 1,85 євро/кг мотивуючи тим, що заявлена митна вартість є нижчою, ніж рівень вартості аналогічних товарів митне оформлення яких вже здійснено; в копії митної декларації країни відправлення №21NLKNK3MWAN55WD59 від 16.04.2021 відсутнє посилання на рахунок-фактуру, а також декларантом не було подано додаткових документів, що підтверджують заявлену митну вартість згідно частиною другою статті 53 Митного кодексу України.
Позивач з таким рішенням контролюючого органу не погоджується та вважає його протиправним, оскільки ним було надано усі документи передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України, які дають можливість митному органу однозначно визначити митну вартість задекларованого товару за основним методом.
Ухвалою від 05.05.2021, суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, та призначив підготовче засідання у справі на 01.06.2021.
28.05.2021, через відділ документального забезпечення суду, надійшов відзив на позовну заяву з додатками, зі змісту якого слідує, що відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог у повному обсязі та зазначає, що 19 квітня 2021 року уповноваженою особою позивача, агентом з митного оформлення Смолій Л.Б. , було подано до митного оформлення митну декларацію (надалі - МД) типу ІМ40ДЕ № UA209210/2021/007406, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення товар: «Риба свіжоморожена скумбрія (лат. Scomber Scombrus), ціла, розмір 400-600 гр. - 18 900, 00 кг. Запаковано в 900 картонних коробок. Не патрана, з головою та хвостом, без додаткової обробки, без первинної упаковки. Дата виробництва - 15/10/2020. Не містить ГМО. Термін зберігання при 18 град. С - 24 місяці. Торговельна марка: Wvanderzwan.nl. Виробник: W. van der Zwan & Zonen BV.».
Під час здійснення митного контролю за МД № UA 209210/2021/007406 від 19.04.2021 митницею було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, а також наявну в митного органу інформацію щодо вартості аналогічних товарів митне оформлення яких вже здійснено та інформацію з мережі інтернет, за результатами опрацювання якої у митного органу виникли сумніви щодо заявленої митної вартості, оскільки за інформацією, яка міститься на загальнодоступних інтернет ресурсах, вартість аналогічного товару є вищою за заявлену декларантом. З огляду на що, декларанту було направлено електронним повідомленням вимогу на надання додаткових документів.
Уповноваженою особою декларанта було додатково надано документи, а також повідомлено відповідача митницю про те, що до митного оформлення подані усі документи, які підтверджують заявлену митну вартість, згідно вимог статті 53 Митного кодексу України, інших додаткових документів в позивача не існує, а тому такі подані не будуть.
Відповідач зазначає, що в нього виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості поставленого товару у зв'язку з тим, що інформація, яка міститься на загальнодоступних інтернет ресурсах вартість товару є вищою за заявлену декларантом (інформація про вартість імпортованої рибної продукції на кордоні України Асоціації «Українських імпортерів риби та морепродуктів» станом на 19.04.2021). В копії митної декларації країни відправлення №21NLKNK3MWAN55WD59 від 16.04.2021 відсутнє посилання на рахунок-фактуру.
Відповідач вказує, що джерелом інформації для визначення митної вартості при винесенні рішення про коригування митної вартості від 20.04.2021 № иА209000/2021/600143/2 використано рівень митної вартості аналогічних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, визначений відповідно до раніше визнаної (визначеної) митної вартості товарів, зокрема, за ЕМД № UА209170/2021/21000 від 19.03.2021 на рівні 1,85 євро/кг.
Таким чином, Галицька митниця Держмитслужби вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару від 20.04.2021 № UА209000/2021/600143/2 прийнято ним з дотриманням вимог чинного законодавства, є законним та обґрунтованим та не підлягає скасуванню (арк. справи 57-79).
04.06.2021, через відділ документального суду, надійшла відповідь на відзив сторони позивача (арк. справи 80-86).
В судовому засіданні 11.06.2021 суд, з урахуванням думки учасників справи, закрив підготовче засідання у справі та перейшов до розгляду справи по суті, призначив судове засідання на 23.06.2021.
Судове засідання, призначене на 23.06.2021 не відбулось, та розгляд справи призначено на 09.07.2021 (арк. справи 89).
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення та доводи сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.
Судом встановлено, що позивач - приватне підприємство «Приватне мале підприємство «Лотос», 07.02.1995 зареєстровано як юридичну особу з основним видом економічної діяльності « 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (основний)», що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (арк. справи 7-15).
На виконання зовнішньоекономічного договору продажу і поставки товару від 29.03.2021 №29-03-21, укладеного між компанією «W. van der Zwan & Zonen BV» (Нідерланди) та Приватним підприємством «Приватне мале підприємство «Лотос» (Україна) (арк. справи 23), згідно із рахунком-фактурою (інвойс) від 16.04.2021 №2110152 (арк. справи 24), CMR № 1941080 від 16.04.2021 (арк. справи 27) позивачем на митну територію України ввезено товар: «риба свіжоморожена скумбрія».
19 квітня 2021 року уповноваженою особою Позивача, агентом з митного оформлення Смолій Л.Б. , було подано до митного оформлення митну декларацію (надалі - МД) типу ІМ40ДЕ № UA209210/2021/007406, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення товар: «Риба свіжоморожена скумбрія (лат. Scomber Scombrus), ціла, розмір 400-600 гр. - 18 900, 00 кг. Запаковано в 900 картонних коробок. Не патрана, з головою та хвостом, без додаткової обробки, без первинної упаковки. Дата виробництва - 15/10/2020. Не містить ГМО. Термін зберігання при 18 град. С - 24 місяці. Торговельна марка: Wvanderzwan.nl. Виробник: W. van der Zwan & Zonen BV.» (арк. справи 20).
Як слідує із інформації, що міститься в графі 44 МД, уповноваженою особою позивача до митного оформлення були подані наступні документи:
- сертифікат якості № б/н від 16.04.2021;
- рахунок-фактура (інвойс) № 2110152 від 16.04.2021;
- автотранспортна накладна - CMR № 1941080 від 16.04.2021;
- сертифікат про походження товару № S201811022 від 16.04.2021;
- банківський платіжний документ, що стосується товару № б/н від 13.04.2021;
- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № ТІ904-02 від 19.04.2021;
- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 29-03-21 від 29.03.2021;
- договір про надання послуг митного брокера № 33 від 05.05.2015;
- договір (контракт) про перевезення № 31-2020 від 08.01.2020;
- заява декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари не є генетично модифікованим організмом або продукцією, виробленою із застосуванням генетично- модифікованих організмів № б/н від 19.04.2021;
- інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, зґенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) №6868257 від 18.04.2021.
19 квітня 2021 року декларанту було направлено електронним повідомленням вимогу на надання додаткових документів, а саме: якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі відсутності вище зазначених документів, відповідачем запропоновано надати (за наявності) додаткові документи, а саме: копію митної декларації країни відправлення; інформацію про вартість імпортованої рибної продукції на кордоні України Асоціації «Українських імпортерів риби та морепродуктів» станом на 19.04.2021».
На виконання зазначеної вимоги, уповноваженою особою позивача було додатково надано: проформу інвойс №0904 від 09.04.2021, копію митної декларації країни відправлення №21NLKNK3MWAN55WD59 від 16.04.2021 та прайс-лист.
Також, листом від 19.04.2021 уповноважена особа декларанта повідомила митницю про те, що до митного оформлення подані усі документи, які підтверджують заявлену митну вартість, згідно вимог статті 53 Митного кодексу України, інших додаткових документів не існує та не будуть подані (арк. справи 69).
За результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів від 20.04.2021 № UА209000/2021 /600143/2, у графі 33 якого зазначено: «Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за ціною договору щодо товару, який імпортується, у зв'язку з тим, що заявлена митна вартість є нижчою, ніж рівень вартості аналогічних товарів митне оформлення яких вже здійснено. У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару у зв'язку з тим, що інформація, яка міститься на загальнодоступних інтернет ресурсах вартість товару є вищою за заявлену декларантом (інформація про вартість імпортованої рибної продукції на кордоні України Асоціації «Українських імпортерів риби та морепродуктів» станом на 19.04.2021). В копії митної декларації країни відправлення №21NLKNK3MWAN55WD59 від 16.04.2021 відсутнє посилання на рахунок-фактуру. Відповідно митним органом розпочато процедуру консультації та направлено повідомлення про надання документів для підтвердження заявленої митної вартості товару. На вимогу митного органу декларантом не було подано додаткових документів, що підтверджують заявлену митну вартість згідно частини другої статті 53 Митного кодексу України, а саме: інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару та додаткових документів відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України, а саме: каталог, висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією. В результаті проведеної консультації з декларантом дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статті 58 Митного кодексу України. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини четвертої статті 57 Митного кодексу України, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59-63 Митного кодексу України. Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно статті 64 Митного кодексу України. За основу для обрахунку митної вартості даного товару взято інформацію щодо вартості згідно ЕМД № UА209170/2021/21000 від 19.03.2021 на рівні 1,85 євро/кг» (арк. справи 16-17).
Позивач, не погодившись із рішеннями відповідача, звернувся із даним позовом до суду.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України № 2747-IV від 06.07.2005 (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини врегульовані Митним кодексом України від 13 березня 2012 року №4495-VI, Порядком виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року №631 (далі - Порядок №631), Міжнародною конвенцією про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15 лютого 2011 року №3018-VI (далі - Конвенція).
Засади державної митної справи, зокрема, правовий статус органів доходів і зборів, митна територія та митний кордон України, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, митні режими та умови їх застосування, заборони та/або обмеження щодо ввезення в Україну, вивезення з України та переміщення через територію України транзитом окремих видів товарів, умови та порядок справляння митних платежів, митні пільги, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.
Митний кодекс України встановлює порядок визначення митної вартості імпортованих товарів та правила її декларування.
Відповідно до вимог частини першої статті 49 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з вимогами статті 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Відповідно до частини другої статті 52 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:
1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів;
2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;
3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Відповідно до вимог частини другої статті 53 Митного кодексу України визначено перелік документів, які декларант повинен подавати для підтвердження митної вартості товару, заявленої у декларації, і методу, обраного для її обчислення. До таких документів належать: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Митну вартість імпортованих товарів, що вказана уповноваженою особою позивача у митній декларації ІМ40ДЕ № UA209210/2021/007406, визначено за основним методом.
Суд зазначає, що при здійсненні імпортування товару на митну територію України, а також на підтвердження заявленої ним митної вартості товару за ціною договору уповноваженою особою позивача надано повний пакет документів, у відповідності до переліку, визначеного частиною другою статті 53 Митного кодексу України.
Зокрема, як слідує з інформації, яка міститься в графі 44 митної декларації до митного оформлення було подано: сертифікат якості № б/н від 16.04.2021; рахунок-фактура (інвойс) № 2110152 від 16.04.2021; автотранспортна накладна - CMR № 1941080 від 16.04.2021; сертифікат про походження товару № S201811022 від 16.04.2021; банківський платіжний документ, що стосується товару № б/н від 13.04.2021; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № ТІ904-02 від 19.04.2021; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 29-03-21 від 29.03.2021; договір про надання послуг митного брокера № 33 від 05.05.2015; договір (контракт) про перевезення № 31-2020 від 08.01.2020; заява декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари не є генетично модифікованим організмом або продукцією, виробленою із застосуванням генетично- модифікованих організмів № б/н від 19.04.2021; інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, зґенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) №6868257 від 18.04.2021.
Згідно з вимогами частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Суд зауважує, що декларант зобов'язаний надати на письмову вимогу митного органу додаткові документи передбачені частиною третьою статті 53 Митного кодексу України, а саме: каталог, висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією лише в разі, якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. В даному випадку жодної із перелічених підстав немає.
Витребувати можна тільки ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості у конкретному випадку, а не всі можливі. Ненадання витребуваних документів може бути підставою для коригування тільки тоді, коди подані документи є недостатніми чи такими, що не спростовують сумнів митного органу щодо достовірності наданої декларантом інформації.
Проте, всупереч нормі, викладеній в частині третій статті 53 Митного кодексу України, відповідачем не було повідомлено декларанта, які саме числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена.
У відповідача була можливість перевірити (уточнити), в разі обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих документів, заявлену вартість товарів, оскільки подані документи містять відомості про продавця, його адресу.
Наведене свідчить про недотримання відповідачем вимог частини другої статті 53 Митного кодексу України при здійсненні перевірки правильності визначення митної вартості імпортованих товарів за основним методом - ціною договору.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний:
1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;
3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;
4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.
Крім того, частиною п'ятою статті 54 Митного кодексу України встановлено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:
1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;
2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;
3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;
4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;
5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;
6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Крім того, частиною першою статті 54 Митного кодексу України регламентовано, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до частини першої статті 55 цього Кодексу рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Частиною першою статті 57 Митного кодексу України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Частиною третьою статті 58 Митного кодексу України встановлено, що у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
Відповідно до вимог частини другої статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Частиною четвертою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Згідно з вимогами частини п'ятої статті 58 Митного кодексу України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
За приписами статті 57 Митного кодексу України кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина 3).
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта).
Відповідно до частини восьмої статті 57 Митного кодексу України у разі, якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Із системного аналізу наведених законодавчих приписів слідує, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.
Водночас, дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю.
До них, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.
Тобто, законом чітко окреслено умову, за наявності котрої у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів, а саме, наявність обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відтак, приписи вказаних статей зобов'язують митний орган чітко зазначити обставини, котрі викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, та обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей із зазначенням документів, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта, та надає митниці право вчиняти відповідні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Між тим, витребувати контролюючий орган має ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, та жодним чином не всі, котрі передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.
Отже, суд дійшов висновку, що єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов: 1) подання суб'єктом господарювання до митного оформлення неповного пакету документів, перелік яких закріплено у статті 53 Митного кодексу України; 2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості; 3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору); 4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах: від 09.04.2019 у справі №826/10733/15, від 19.02.2019 у справі №826/2312/16.
У рішенні №UA209000/2021/600143/2 від 20.04.2021 відповідач зазначає, що відсутність у митниці та у декларанта необхідних документів унеможливлює застосування методів на основі віднімання та на основі додавання вартості товарів. У зв'язку з неможливістю застосування вказаних методів визначення митної вартості послідовно розглядалася можливість застосування резервного методу визначення митної вартості.
З матеріалів справи слідує, що відповідачем здійснювалась процедура письмових консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав та методу для визначення митної вартості товару відповідно до вимог статей 59 і 60 Митного кодексу України.
На вимогу відповідача уповноваженою особою декларанта додатково надано документи: проформу інвойс №0904 від 09.04.2021, копію митної декларації країни відправлення №21NLKNK3MWAN55WD59 від 16.04.2021 та прайс-лист.
Проте, відповідачем, в порушення статті 58 Митного кодексу України, здійснено визначення митної вартості імпортованого товару не за ціною договору як основним методом, а із застосуванням резервного методу, який застосовано без достатніх на те підстав та з порушенням порядку черговості послідовного використання методів, визначених статтями 59-63 Митного кодексу України.
У рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, відповідач повинен також навести пояснення щодо здійснених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися органом доходів і зборів при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
При обґрунтуванні неможливості застосування певних другорядних методів орган доходів і зборів повинен конкретизувати підстави незастосування цих методів.
Митний орган зобов'язаний навести у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.
Суд зауважує, що під час здійснення письмових консультацій на вимогу відповідача уповноваженою особою позивача (декларанта) додатково надано наступні документи: комерційна пропозиція виробника; комерційна пропозиція продавця; технічний опис товару; рахунок-проформа.
В той же час, відповідач поставив під сумнів митну вартість товару у зв'язку з тим, що заявлена митна вартість є нижчою, ніж рівень вартості аналогічних товарів митне оформлення яких вже здійснено.
Однак, матеріалами справи підтверджено, що позивачем надано відповідачу документи, в яких зазначається вартість товару, а саме: комерційний рахунок (інвойс) №2110152 від 16.04.2021, прайс-лист від 16.04.2021, експортну декларацію №21NLKNK3MWAN55WD59 від 16.04.2021.
Доводи відповідача про те, що декларантом не було подано повного переліку первинних документів, зазначених в частині другій статті 53 Митного кодексу України, а саме, підтверджуючих сплату коштів за імпортований товар згідно заявленої митної вартості є безпідставними, оскільки останнім було надано усі документи передбачені даною статтею, які дають можливість митному органу однозначно визначити митну вартість задекларованого товару за основним методом.
Отже, митним органом аргументовано не доведено, що заявлені декларантом відомості про митну вартість товару є неповними та/або недостовірними, у тому числі, належним чином не обґрунтовано невірне визначення митної вартості товару.
До відзиву відповідачем долучено митну декларацію №UA209170/2021/021000 від 19.03.2021 (арк. справи 70), яку взято за основу коригування вартості товарів позивача. Відповідно до зазначеної декларації, згідно з якою відповідач здійснив обрахунок вартості товарів позивача, характеристики/специфікація товарів різняться, вартість на рівні 1,85 євро/кг. не вказана й не підтверджена жодним доказом.
Суд також дослідив правомірність застосування відповідачем резервного методу визначення митної вартості товарів при прийнятті оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів та зазначає наступне.
Суд звертає увагу, що відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених Наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012, (далі - Правила), у графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.
Судом встановлено, що митним органом у графі 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів зазначено лише номер та дату митної декларації, використаної ним як джерело інформації при здійсненні коригування митної вартості товару, при цьому відповідач, всупереч вимогам Правил, не навів жодних пояснень щодо зроблених ним коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов, що свідчить про протиправний характер оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 31.01.2018 у справі №813/7272/13-а (К/9901/3036/18) та у постанові від 02.03.2018 у справі №804/2997/17 (К/9901/4472/17).
За наведених обставин, суд дійшов висновку, що відповідач не обґрунтував однозначність скоригованої ним ціни, не довів обґрунтованості своїх сумнівів щодо заявленої вартості декларантом, як наслідок, не пояснив чому позивач, який надав необхідні документи до митного оформлення свого товару, повинен визнати та сплатити митні платежі від вартості іншого товару, яку теж було скориговано митним органом, за невідомих позивачу умов та обставин.
Будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої позивачем митної вартості товару, судом не встановлено.
З оскаржуваного рішення вбачається, що відповідач не надав належної оцінки поданим документам та не встановив конкретних обставин та фактів, які перешкоджають митному оформленню товару за ціною договору.
Суд, за наслідками розгляду судової справи, не знайшов підстав для незастосування основного методу визначення митної вартості товару за ціною договору.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що відповідач неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за другорядним методом та прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів.
За таких обставин позовна вимога позивача про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від №UA209000/2021/600143/2 від 20.04.2021є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як слідує з матеріалів справи, що позивачем при зверненні з адміністративним позовом до суду було сплачено судовий збір у розмірі 2270,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №587 від 28.04.2021.
Оскільки позовні вимоги позивача задоволено в повному обсязі, та на користь позивача, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 2270,00 грн.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги приватного підприємства "Приватне мале підприємство "Лотос" до Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправним і скасувати рішення, - задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати рішення Галицької митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA209000/2021/600143/2 від 20.04.2021.
Стягнути на користь приватного підприємства "Приватне мале підприємство "Лотос" за рахунок бюджетних асигнувань Галицької митниці Держмитслужби судові витрати на суму 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 19 липня 2021 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- Приватне підприємство "Приватне мале підприємство "Лотос" (місцезнаходження/місце проживання: вул. Шевченка, 21/7, м. Теребовля, Тернопільська область, 48101, код ЄДРПОУ/РНОКПП 21153067);
відповідач:
- Галицька митниця Держмитслужби (місцезнаходження/місце проживання: вул. Костюшка, 1, м. Львів, 79005, код ЄДРПОУ/РНОКПП 43348711).
Головуючий суддя Мірінович У.А.