Справа № 500/2553/21
15 липня 2021 рокум. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:
головуючого судді Баб'юка П.М.
за участю:
секретаря судового засідання Косюк О.П.
позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кременецької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення від 25.03.2021 №531 "Про розгляд заяви ОСОБА_2 щодо поділу земельної ділянки по АДРЕСА_1 ", зобов'язання Кременецької міської ради прийняти рішення, -
До Тернопільського окружного адміністративного осуду звернувся ОСОБА_1 (далі, також, - позивач) з позовом до Кременецької міської ради (далі, також, - відповідач), в якому просить:
визнати протиправним та скасувати рішення восьмої сесії Кременецької міської paди від 25.03.2021 №531 "Про розгляд заяви ОСОБА_1 щодо поділу земельної ділянки по АДРЕСА_1 ";
зобов'язати Кременецьку міську раду прийняти рішення про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 6123410100:02:015:0129, площею 0,1200 га, на дві окремі земельні ділянки площами: 0,1000 га та 0,0200 га.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач 04.01.2021 звернувся до Кременецької міської ради із заявою про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки загальною площею 0,1200 га, кадастровий номер: 6123410100:02:015:0129, на якій знаходиться належний позивачу на праві власності житловий будинок, на земельні ділянки площами: 0,1000 та, 0,0200 га. Рішенням восьмої сесії Кременецької міської ради від 25.03.2021 №531 "Про розгляд заяви ОСОБА_1 щодо поділу земельної ділянки по АДРЕСА_1 " позивачу відмовлено у наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером: 6123410100:02:015:0129, площею 0,1200 га, на земельні ділянки площами: 0,1000 га та 0,0200 га. Мотивуючи відмову, відповідач посилається на рішення Кременецької міської ради від 22.03.2011 №268 "Про затвердження проекту землеустрою та передачу земельної ділянки в оренду СПД-ФО ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 ", яким вказана земельна ділянка передана в оренду для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення і паркінгом, тому її поділ, на думку відповідача, не забезпечить належного її використання за цільовим призначенням без внесення змін у містобудівну документацію. Не погоджуючись із рішенням №531, вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Ухвалою суду від 12.05.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено у справі судове засідання на 26.05.2021 о 10:00 год.
Від відповідача на адресу суду 04.06.2021 надійшов відзив на позовну заяву, в якому він заперечує проти позовних вимог та просить відмовити в їх задоволенні (аркуші справи 69-70). В обґрунтування зазначає, що позивачем до клопотання про поділ землі було додано кадастрові плани земельних ділянок, які мали б бути сформовані після поділу, і Кременецькою міською радою прийняте законне рішення про відмову у задоволенні звернення, оскільки її поділ згідно звернення позивача, з врахуванням містобудівних вимог, не забезпечить належного її використання за цільовим призначенням без внесення змін у містобудівну документацію. Позивачем також не додано містобудівної документації про розрахунок потреби площі та можливість будівництва багатоквартирних житлових будинків на земельних ділянках, які утворились би в процесі поділу. Вважає, що оскаржуване рішення Кременецької міської ради №531 від 25.03.2021 є законними, а підстави для його скасування відсутні.
Також, відповідач просить розгляд справи проводити за відсутності його представника в порядку письмового провадження.
Від позивача 10.06.2021 надійшла заява про розгляд справи в порядку письмового провадження, позовні вимоги просить задовольнити (аркуш справи 77).
Відповідно до частини 3 статті 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Враховуючи наведене, а також норми частини 9 статті 205 КАС України, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.
Разом з тим, 02.07.2021 від позивача надійшла заява про відкликання попередньої заяви та розгляд справи в судовому засіданні за його участю.
Ухвалою суду 05.07.2021 розгляд справи призначено в судовому засіданні на 15.07.2021.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги.
Відповідач в судове засідання не з'явився, що не перешкоджає розгляду справи враховуючи подану раніше заяву про розгляд справи за його відсутності та наявність відзиву на позов.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивачу як фізичній особі-підприємцю на підставі договору оренди землі від 22.04.2011 укладеного з Кременецькою міською радою належить право оренди на 49 років на земельну ділянку площею 0,1200 га за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6123410100:02:015:0129, для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення і паркінгом (аркуші справи 14-16).
Рішенням сьомого скликання шістдесят другої сесії Кременецької міської ради від 12.02.2020 №3736 змінено назву АДРЕСА_1 на АДРЕСА_1 без зміни номерів житлових будинків, установ, споруд (аркуш справи 54).
Позивач 04.01.2021 звернувся до Кременецької міської ради із заявою про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки загальною площею 0,1200 га, кадастровий номер: 6123410100:02:015:0129 на земельні ділянки площами: 0,1000 та, 0,0200 га (аркуш справи 11).
Рішенням восьмої сесії Кременецької міської ради від 25.03.2021 №531 "Про розгляд заяви ОСОБА_1 щодо поділу земельної ділянки по АДРЕСА_1 ", позивачу відмовлено у наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером: 6123410100:02:015:0129, площею 0,1200 га, на земельні ділянки площами: 0,1000 га та 0,0200 га (аркуш справи 13). Відмовляючи у наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, відповідач в обґрунтування посилається на пропозицію постійно діючої комісії з питань земельних відносин, природокористування, планування території, будівництва, архітектури, охорони пам'яток, історичного середовища та благоустрою, а також на рішення Кременецької міської ради від 22.03.2011 №268 "Про затвердження проекту землеустрою та передачу земельної ділянки в оренду СПД-ФО ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 ", яким вказана земельна ділянка передана в оренду для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення і паркінгом, тому її поділ, з врахуванням містобудівних вимог, не забезпечить належного її використання за цільовим призначенням без внесення змін у містобудівну документацію.
Також судом встановлено, що відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 26.04.2021 №254347530 позивачу на праві власності належить житловий будинок загальною площею 265,8 кв. м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності зареєстроване 21.04.2021, тобто після винесення відповідачем оскарженого рішення (аркуш справи 17).
Не погоджуючись із рішенням відповідача про відмову у наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує, що суб'єктивне право на земельну ділянку виникає і реалізується на підставах і в порядку, визначених Конституцією України, Земельним Кодексом України від 25.10.2001 № 2768-III (далі - ЗК України) та іншими законами України, що регулюють земельні відносини.
Відповідно до ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
За приписами ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 18 ЗК України до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об'єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим.
Конкретні категорії земель визначені у частині першій статті 19 ЗК України, до яких, зокрема, належать землі житлової та громадської забудови.
За нормами статті 38 ЗК України до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування.
Відповідно до статті 39 ЗК України використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм.
Громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом. Понад норму безоплатної передачі громадяни можуть набувати у власність земельні ділянки для зазначених потреб за цивільно-правовими угодами (стаття 40 ЗК України).
Порядок набуття права на землю громадянами та юридичними особами визначається главою 19 Розділу IV ЗК України.
Так, відповідно до частин першої та другої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Згідно з пунктом "в" частини третьої статті 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Згідно із частиною першою статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами регулюється положеннями статті 118 ЗК України та передбачає визначену земельно-правову процедуру, яка включає такі послідовні стадії:
1) подання громадянином клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування щодо отримання земельної ділянки у власність;
2) отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (або мотивованої відмови у його наданні);
3) після розроблення проекту землеустрою такий проект погоджується, зокрема з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин у відповідності до приписів статті 186-1 ЗК України;
4) здійснення державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі;
5) подання громадянином погодженого проекту землеустрою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, про що, в свою чергу, такий орган у двотижневий строк, зобов'язаний прийняти відповідне рішення.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (частина 7 статті 118 ЗК України).
Відповідно до частини 1 статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.
Формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, шляхом поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок (частина 2 статті 79-1 ЗК України).
Відповідно до частини п'ятої статті 79-1 ЗК України формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.
Згідно із частинами шостою, сьомою статті 79-1 ЗК України формування земельних ділянок шляхом поділу та об'єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок. Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування.
Земельна ділянка припиняє існування як об'єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується, зокрема, в разі поділу або об'єднання земельних ділянок (частина 13 статті 79-1 ЗК України).
Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок та технічна документація із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок є різними за своєю суттю документами із землеустрою, не є тотожними за процедурою виконання цієї документації.
Надання дозволу на розробку проекту землеустрою має на меті лише формування земельної ділянки як окремого об'єкта.
Натомість, коли йдеться про формування земельної ділянки з частини вже сформованого земельного масиву, що має кадастровий номер, її відведення відбувається на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки.
Законом, який визначає правові та організаційні основи діяльності у сфері землеустрою і спрямований на регулювання відносин, які виникають між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами із забезпечення сталого розвитку землекористування, є Закон України «Про землеустрій» від 22.05.2003
№ 858-IV (далі - Закон № 858-IV).
За визначенням, наданим у статті 1 Закон № 858-IV:
землеустрій - сукупність соціально-економічних та екологічних заходів, спрямованих на регулювання земельних відносин та раціональну організацію території адміністративно-територіальних одиниць, суб'єктів господарювання, що здійснюються під впливом суспільно-виробничих відносин і розвитку продуктивних сил;
проект землеустрою - сукупність економічних, проектних і технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити за таким проектом; технічна документація із землеустрою - сукупність текстових та графічних матеріалів, що визначають технічний процес проведення заходів з використання та охорони земель без застосування елементів проектування.
Так, згідно із частиною першою статті 25 Закону № 858-IV документація із землеустрою розробляється у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації, до видів якої належить технічна документація із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок (пункт "й" частини другої статті 25).
За загальним правилом, визначеним положеннями статті 50 Закону № 858-IV проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок.
Відповідно до частини другої статті 56 Закону № 858-IV технічна документація із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок включає:
а) пояснювальну записку;
б) технічне завдання на складання документації, затверджене замовником документації;
в) кадастрові плани земельних ділянок, які об'єднуються в одну земельну ділянку, або частини земельної ділянки, яка виділяється в окрему земельну ділянку;
г) матеріали польових геодезичних робіт;
ґ) акт приймання-передачі межових знаків на зберігання при поділі земельної ділянки по межі поділу;
д) перелік обтяжень прав на земельну ділянку, обмежень на її використання та наявні земельні сервітути;
е) нотаріально посвідчену згоду на поділ чи об'єднання земельної ділянки заставодержателів, користувачів земельної ділянки (у разі перебування земельної ділянки в заставі, користуванні);
є) згоду власника земельної ділянки, для земель державної власності - органу, уповноваженого здійснювати розпорядження земельною ділянкою, на поділ чи об'єднання земельних ділянок користувачем (крім випадків поділу земельної ділянки у зв'язку з набуттям права власності на житловий будинок, розташований на ній).
Із аналізу наведених норм слідує, що формування земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою, крім випадків, формування їх шляхом поділу чи об'єднання раніше сформованих ділянок, що, в свою чергу, здійснюється за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок.
Поділ та об'єднання земельних ділянок за свою суттю фактично є формуванням нової чи нових земельних ділянок, що передбачає певну процедуру щодо надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок, його погодження та затвердження в порядку, встановленому ЗК України, який визначає вичерпний перелік підстав для відмови у наданні такого дозволу, зокрема: невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
За статтею 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Відповідно до пункту 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.
Згідно з вимогами частини другої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.
Як встановлено судом, позивач звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на розроблення технічної документації щодо поділу земельної ділянки загальною площею 0,1200 га, кадастровий номер: 6123410100:02:015:0129.
Відповідач рішенням від 25.03.2021 №531, яке прийняте на відповідному засіданні восьмої сесії восьмого скликання Кременецької міської ради, відмовив у наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером: 6123410100:02:015:0129, площею 0,1200 га, на земельні ділянки площами: 0,1000 га та 0,0200 га.
Зі змісту даного рішення відповідача слідує, що підставою для відмови слугували пропозиція постійно діючої комісії з питань земельних відносин, природокористування, планування території, будівництва, архітектури, охорони пам'яток, історичного середовища та благоустрою, а також на рішення Кременецької міської ради від 22.03.2011 №268 "Про затвердження проекту землеустрою та передачу земельної ділянки в оренду СПД-ФО ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 ", яким вказана земельна ділянка передана в оренду для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення і паркінгом.
В обґрунтування рішення зазначено, що поділ земельної ділянки, з врахуванням містобудівних вимог, не забезпечить належного її використання за цільовим призначенням (будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку) без внесення змін у містобудівну документацію.
Суд зазначає, що така підстава відмови у наданні дозволу на розробку технічної документації щодо поділу земельної ділянки як невідповідність місця розташування об'єкта містобудівній документації повністю відповідає статті 118 ЗК України.
Також, судом встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номер ом6123410100:02:015:0129 площею 0,1200 га належить позивачу на праві оренди на підставі договору оренди землі від 22.04.2011, укладеного з Кременецькою міською радою.
Відповідно до рішення Кременецької міської ради від 22.03.2011 №268 "Про затвердження проекту землеустрою та передачу земельної ділянки в оренду СПД-ФО ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 " вказана земельна ділянка передана в оренду для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення і паркінгом.
В матеріалах справи містяться кадастрові плани земельних ділянок, що мали б бути сформовані після поділу, які позивач додав до заяви про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, звертаючись до відповідача (аркуші справи 39-40).
Слід зазначити, що правові, економічні, соціальні та організаційні засади містобудівної діяльності в Україні і спрямований на формування повноцінного життєвого середовища, забезпечення при цьому охорони навколишнього природного оточення, раціонального природокористування та збереження культурної спадщини визначає Закон України «Про основи містобудування» від 16.11.1992 №2780-XII (далі - Закон №2780-XII).
Так, стаття 5 Закону №2780-XII визначає основні вимоги до містобудівної діяльності, якою визначено, що при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені, зокрема, розробка містобудівної документації, проектів конкретних об'єктів згідно з вихідними даними на проектування, з дотриманням норм і правил; розміщення і будівництво об'єктів відповідно до затверджених у встановленому порядку містобудівної документації та проектів цих об'єктів; урахування законних інтересів та вимог власників або користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують місце будівництва.
Проаналізувавши кадастрові плани земельних ділянок, які утворились би в процесі поділу, суд погоджується із доводами відповідача, що при використанні після поділу в такій конфігурації даних земельних ділянок для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення і паркінгом неможливо буде забезпечити належного їх використання за цільовим призначенням без внесення змін у містобудівну документацію.
Також, позивачем не додано містобудівної документації про розрахунок потреби площі та можливість будівництва багатоквартирного житлового будинку на земельних ділянках, які утворились би внаслідок поділу.
Згідно з частинами 1, 2, 3, 4 статті 42 ЗК У країни земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.
Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками.
Розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі відповідної землевпорядної документації.
Відповідно до ч. 1 статті 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» прибудинкова територія - територія навколо багатоквартирного будинку, визначена на підставі відповідної містобудівної та землевпорядної документації, у межах земельної ділянки, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди, що необхідна для обслуговування багатоквартирного будинку та задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників та наймачів (орендарів) квартир, а також нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.
Прибудинкова територія має включати: територію під житловим будинком; проїзди та тротуари; озеленені території; ігрові майданчики для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку; майданчики для відпочинку дорослого населення; майданчики для занять фізичною культурою; майданчики для тимчасового зберігання автомобілів; майданчики для господарських цілей; майданчики для вигулювання собак; інші території, пов'язані з утриманням й експлуатацією будинків та інших пов'язаних із ними об'єктів.
Відповідач, під час розгляду заяви позивача про розроблення технічної документації щодо поділу враховував містобудівну (генеральний план населеного пункту, детальний план території) та землевпорядну (схему організації території, матеріали інвентаризації землі, наявність сформованих земельних ділянок і прав на них) документацію, а також реальну містобудівну ситуацію (зокрема щодо щільності забудови) та прийняв обґрунтоване законне рішення.
Відтак, суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно відмовлено позивачу у наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 6123410100:02:015:0129, площею 0,1200 га, на дві окремі земельні ділянки площами: 0,1000 га та 0,0200 га.
Крім цього, позивач помилково ототожнює надання земельної ділянки для обслуговування власного житлового будинку із поняттям поділу земельної ділянки наданої йому як фізичній особі-підприємцю в оренду для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку.
Вказані питання мають окреме правове регулювання, підстави та порядок їх вирішення.
Також, як підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 26.04.2021 №254347530, право власності на житловий будинок загальною площею 265,8 кв. м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 зареєстроване за позивачем 21.04.2021, тобто після звернення позивача із заявою про поділ земельної ділянки (04.01.2021) і після винесення відповідачем оскарженого рішення (25.03.2021).
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Нормами частини першої та другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів позивача, оцінивши дії суб'єкта владних повноважень, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Враховуючи відсутність судових витрат, питання про їх розподіл, судом не вирішується.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Кременецької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення від 25.03.2021 №531 "Про розгляд заяви ОСОБА_2 щодо поділу земельної ділянки по АДРЕСА_1 ", зобов'язання Кременецької міської ради прийняти рішення, - відмовити в повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 20 липня 2021 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_5 , РНОКПП: НОМЕР_1 );
відповідач:
- Кременецька міська рада (місцезнаходження: вул. Шевченка, 67, м. Кременець, Тернопільська область, 47003, код ЄДРПОУ: 04058338).
Головуючий суддя Баб'юк П.М.