20 липня 2021 року Справа № 480/2017/21
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Опімах Л.М.,
розглянувши у спрощеному провадженні без виклику сторін в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/2017/21 за позовом Споживчого товариства "Духанівське" до Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області, Головного державного ветеринарного інспектора Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області Лазоренка Євгена Анатолійовича про визнання протиправною та скасування постанови,-
12.03.2021 позивач, Споживче товариство «Духанівське» звернувся до суду з позовом, мотивуючи позовні вимоги тим, що постановою Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області від 26.02.2021 №9 на позивача накладений штраф у розмірі десяти мінімальних заробітних плат, а саме 60 000,00 (шістдесят тисяч) грн. 00 коп. за порушення вимог Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин», що полягало у незабезпеченні безперешкодного доступу дердавних інспекторів до потужностей для здійснення державного нагляду ( конторлю) магазину, розташованого за адерсою: АДРЕСА_1 .
Постанову про накладення штрафу позивач вважає протиправною і просить скасувати, зазначаючи, що Споживче товариство «Духанівське» не має жодного відношення до магазину, розташованого за вказаною у постанові адресою, про що 22.02.2021 повідомляв своїм листом відповідача.
Відповідач подав відзив на позов, в якому проти задовлення вимог заперечив, зазначивши, що у період з 16.02.2021 по 17.02.2021 на підставі наказу Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області від 12.02.2021 №249-ОД та направлення № 1670-02.2/21 від 12.02.2021 мав відбутися позаплановий захід стосовно додержання законодавства у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів СТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адерсою: АДРЕСА_1 .
Проте, державним інспекторам було відмовлкено у допуску до проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) перевірки СТ «Духанівське».
По факту недопущення і перешкоджанню законної діяльності державних інспекторів та встановлення суб'єкта господарювання за вище зазначеною адресою була проінформована служба 102 Національної поліції., співробітники якої прибули за вказаною адресою. Також були відібрані пояснення від продавця ОСОБА_1 .
Враховуючи викладене, оператором ринку СТ «Духанівське» 16.02.2021 року не був забезпечений безперешкодний доступ державних інспекторів до потужності для здійснення державного нагляду (контролю) магазину розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , з підстав не передбачених законом.
Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 65 Закону № 2042, за відмову в допуску посадової особи компетентного органу або його територіального органу до здійснення державного контролю з підстав, не передбачених законом відповідачем було прийняте рішення про накладення на позивача штрафу.
Дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що позвні вимоги піядлгають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що на підставі акту інспектування №11 від 16.02.2021 Головним управлінням Держпродспоживслужби в Сумській області 26.02.2021 прийнята постанова №9, відповідно до на позивача накладений штраф у розмірі десяти мінімальних заробітних плат, а саме 60 000,00 (шістдесят тисяч) грн. 00 коп. за порушення вимог Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин», що полягало у незабезпеченні безперешкодного доступу дердавних інспекторів до потужностей для здійснення державного нагляду ( конторлю) магазину, розташованого за адерсою: АДРЕСА_1 .
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Водночас, відповідно до вимог ст. 42 Конституції України держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів, отже, конституційна норма передбачає, що захист прав споживачів відбувається шляхом здійснення контролю за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт.
Правові та організаційні засади державного контролю, що здійснюється з метою перевірки дотримання операторами ринку законодавства про харчові продукти, корми, здоров'я та благополуччя тварин, а також законодавства про побічні продукти тваринного походження під час ввезення (пересилання) таких побічних продуктів на митну територію України визначено Законом України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин» ( далі - Закон № 2042-VIII).
Відповідно до статті 2 Закону № 2042-VIII законодавство про державний контроль складається з Конституції України, цього Закону, Митного кодексу України, законів України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів", "Про ветеринарну медицину", "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та інших виданих відповідно до них нормативно-правових актів.
У відповідності до вимог ст. 4 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» ( далі - Закон №771/97-ВР) державне регулювання у сфері безпечності харчових продуктів здійснюється з метою захисту життя, здоров'я та інтересів споживачів.
Отже, держава здійснює регулювання безпечності та окремих показників якості харчових продуктів шляхом, зокрема, здійснення державного контролю.
Статтею 5 Закону №771/97-ВР встановлено, що до системи органів виконавчої влади у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів належать, зокрема, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів (компетентний орган).
За приписами статті 1 Закону №771/97-ВР оператор ринку харчових продуктів (далі - оператор ринку) - суб'єкт господарювання, який провадить діяльність з метою або без мети отримання прибутку та в управлінні якого перебувають потужності, на яких здійснюється первинне виробництво, виробництво, реалізація та/або обіг харчових продуктів та/або інших об'єктів санітарних заходів (крім матеріалів, що контактують з харчовими продуктами), і який відповідає за виконання вимог цього Закону та законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів. До операторів ринку належать фізичні особи, якщо вони провадять діяльність з метою або без мети отримання прибутку та займаються виробництвом та/або обігом харчових продуктів або інших об'єктів санітарних заходів; потужності - споруди або комплекс споруд, приміщення, будівлі, обладнання та інші засоби, включаючи транспортні засоби, а також територія, що використовуються у виробництві та/або обігу об'єктів санітарних заходів.
Закон №2042-VIII визначає правові та організаційні засади державного контролю, що здійснюється з метою перевірки дотримання операторами ринку законодавства про харчові продукти, корми, здоров'я та благополуччя тварин, а також законодавства про побічні продукти тваринного походження під час ввезення (пересилання) таких побічних продуктів на митну територію України.
Державний контроль у формах інспектування та аудиту здійснюється із застосуванням актів державного контролю, що передбачено ч.7 ст.18 Закону №2042. Акт державного контролю має містити вичерпний перелік питань для перевірки дотримання оператором ринку законодавства про харчові продукти та корми, здоров'я та благополуччя тварин. Кожне таке питання повинно містити посилання на вимогу нормативно-правового акта (статтю, частину, пункт, підпункт, абзац тощо), яка підлягає дотриманню оператором ринку. Якщо за результатами інспектування або аудиту виявлено невідповідність, в акті державного контролю наводиться детальний опис відповідних порушень законодавства. Акт державного контролю складається у двох примірниках, один з яких вручається оператору ринку протягом трьох робочих днів з дня його складення.
На виконання статті 16 Закону № 2042-VIII, оператор ринку зобов'язаний, серед іншого допускати державних інспекторів, державних ветеринарних інспекторів та інших визначених цим Законом осіб до здійснення заходів державного контролю, за умови дотримання ними порядку здійснення державного контролю, передбаченого цим Законом ( п.1 ч.1 ст.16).
Пунктом 17 частини 1 статті 65 Закону № 2042-VIII передбачено, що відмова оператора ринку в допуску посадової особи компетентного органу або його територіального органу до здійснення державного контролю з підстав, не передбачених законом, або інше перешкоджання її законній діяльності, тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі десяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі семи мінімальних заробітних плат.
Отже, зміст вказаних норм, дає підстави для висновків, що оператор ринку зобов'язаний допускати державних інспекторів, державних ветеринарних інспекторів та інших визначених законом осіб до здійснення заходів державного контролю у разі, якщо ними дотриманий порядку здійснення державного контролю.
Якщо оператор ринку не допустив державних інспекторів до проведення заходу державного нагляду з підстав не передбачених законом або вчинив інші дії, направлені на перешкоджання здійснення заходу, на нього може бути накладений штраф у визначеному розмірі.
Згідно з п. 55 ч. 1 ст. 1 ЗУ “Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів”, оператор ринку харчових продуктів (далі - оператор ринку) - суб'єкт господарювання, який провадить діяльність з метою або без мети отримання прибутку та в управлінні якого перебувають потужності, на яких здійснюється первинне виробництво, виробництво, реалізація та/або обіг харчових продуктів та/або інших об'єктів санітарних заходів (крім матеріалів, що контактують з харчовими продуктами), і який відповідає за виконання вимог цього Закону та законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів. До операторів ринку належать фізичні особи, якщо вони провадять діяльність з метою або без мети отримання прибутку та займаються виробництвом та/або обігом харчових продуктів або інших об'єктів санітарних заходів.
Аналізуючи зміст акту інспектування та постанови про накладення штрафу на позивача, суд приходить до висновку про відсутність у діях позивача складу правопорушення, яке ставиться йому в провину контролюючим органом, оскільки доказів причетності СТ «Духанівське» до магазину, розташованого за адерсою: АДРЕСА_1 відповідачем в ході перевірки не здобуто.
При цьому посилання на пояснення продавця магазину ОСОБА_1 є необгрунтованим, оскільки остання не вказувала на здійснення діяльності позивачем в приміщенні магазину, пояснювала лише, що працювала у ОСОБА_2 .
Крім того, судом встановлено, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, речове право на приміщення магазину, розташованого за адерсою: АДРЕСА_1 за позивачем не зареєстроване ( а.с.9-11).
За таких обставин, суд вважає, що висновок відповідача про здійснення господарської діяльності позивачем за вищезазначено адресою грунтується лише на припущеннях.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01.07.2003 року, яке, відповідно до ч.1 статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
У рішенні від 10.02.2010 року у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Отже, рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення. Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо. При цьому, суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб'єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб'єкта, визначених законом. При цьому, прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб'єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії. Таким чином, висновки та рішення суб'єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.
Відтак, постанова Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області від 26.02.2021 №9 про застосування до позивача штрафу у 60 000,00грн. не відповідає критеріям, визначеним ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, є протиправною і підлягає скасуванню.
Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України позивачу належить відшкодувати судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі 2270,00 грн. (а.с.30).
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Споживчого товариства "Духанівське" ( код ЄДРПОУ 34072455, вул.Мальовнича, 4, с.Духанівка, Конотопського раойну, Сумської області, 41646) до Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області ( код ЄДРПОУ 40356714, вул.Гамалія, 25, м.Суми 40021), Головного державного ветеринарного інспектора Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області Лазоренка Євгена Анатолійовича ( вул.Гамалія, 25, м.Суми 40021) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.
Визнати протиправною і скасувати постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області від 26 лютого 2021 року №9 про застосування до Споживчого товариства «Духанівське» штрафу у розмірі 60000 ( шістдесят тисяч ) грн.00 коп.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області на користь Споживчого товариства «Духанівське» 2270 грн. 00 коп. в рахунок відшкодування судового збору.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Л.М. Опімах