05 липня 2021 року м. Рівне №460/1209/21
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В. за участю секретаря судового засідання Головатчик А.А. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі: позивача: представник Литвиненко О.Є., відповідача: представник Коломієць Н.М., третьої особи відповідача: представник Забродський В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасна будівельна кераміка"
доДержавної служба геології та надр України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ПАТ "Дашуківські бентоніти",
про припинення права користування надрами, визнання відмови протиправною, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Сучасна будівельна кераміка» звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби геології та надр України про припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами №2447 від 23.04.2001 Публічного акціонерного товариства «Дашуківські бентоніти», а також визнання протиправною відмови, оформленої листом №6918/01/16-20 від 08.05.2020.
Ухвалою суду від 16.03.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі № 460/1209/21 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 06.04.2021.
Цією ж ухвалою суду залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство «Дашуківські бентоніти».
У підготовчому судовому засіданні 06.04.2021 оголошено перерву до 27.04.2021 у зв'язку із неприбуттям представника відповідача.
У судовому засіданні 27.04.2021 ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, задоволено клопотання третьої особи на стороні відповідача про витребування доказів та зобов'язано позивача повторно надіслати докази у справі, у зв'язку з чим у судовому засіданні оголошено перерву до 18.05.2021.
Ухвалою суду від 27.04.2021 третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача відмовлено у задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду та поновлено позивачу строк звернення до суду з вимогою про визнання протиправною відмови відповідача, оформленої листом №6918/01/16-20 від 08.05.2020.
Ухвалою суду від 18.05.2021 третій особі на стороні відповідача відмовлено у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі.
Того ж дня, ухвалою суду закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті у відкритому судовому засіданні на 10.06.2021.
У судовому засіданні 10.06.2021 ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, задоволено клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, у зв'язку з чим розгляд справи по суті відкладено до 05.07.2021.
У судовому засіданні 05.07.2021 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Згідно з позовною заявою, відповіддю на відзив, запереченнями на пояснення третьої особи та поясненнями представника позивача в судовому засіданні, позовні вимоги ґрунтуються на тому, що у січні 2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою на отримання спеціального дозволу на користування надрами за результатами продажу на аукціоні з метою видобування бентонітових та палигорськітових глин Дашуківської ділянки Черкаського родовища та надав до вищезазначеної заяви повний пакет документів згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України №594 від 30.05.2011. Проте, відповідач неправомірно відмовив позивачу у задоволенні його заяви, про що повідомив останнього листом №6918/01/16-20 від 08.05.2020. Не погоджуючись із таким рішенням відповідача, сторона позивача вказала, що відмовляючи у проведенні аукціону з продажу спеціального дозволу, відповідач порушив вимоги статей 13, 16 Кодексу України про надра та пункт 6 постанови Уряду №594, оскільки спірна відмова: не має жодних посилань на вимоги законодавства; надана з порушенням строків розгляду заяви (розглядали протягом 25 днів замість 10), а також містить завідомо неправдиву інформацію щодо дії спеціального дозволу №2447 від 23.04.2001 ПАТ «Дашуківські бентоніти». Обґрунтовуючи наявність правових підстав для припинення права третьої особи на користування родовищем, сторона позивача стверджувала про порушення надрокористувачем вимог пунктів 5 та 6 статті 26 Кодексу України про надра, а також абзаців 5, 6 і 7 частини сьомої статті 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності». Зокрема, пояснила, що зазначені порушення пов'язані із: використанням третьою особою надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення нею інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр; користувач без поважних причин протягом двох років не приступив до користування надрами; наданням у заяві про видачу документа дозвільного характеру та документах, що додаються до неї, недостовірної інформації, а також невиконанням вимог припису відповідача, виданого за результатами перевірки господарської діяльності ПАТ «Дашуківські бентоніти». Поміж тим, сторона позивача зазначила, що діяльність третьої особи з видобутку та переробки бентонітової глини протягом 2014-2015, 2017 років є збитковою та такою, що не відповідає меті її створення, статутну діяльність товариство не виконує. А тому, на переконання сторони позивача, ПАТ «Дашуківські бентоніти» не має жодної можливості здійснювати діяльність по видобутку вказаних вище корисних копалин. З наведених підстав, сторона позивача просила позовні вимоги задовольнити.
За змістом відзиву на позовну заяву, а також пояснень представника відповідача у судовому засіданні, сторона відповідача позов не визнала з огляду на його безпідставність та необґрунтованість. Свої заперечення обґрунтувала тим, що відповідно до абзацу 4 частини першої статті 1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», документ дозвільного характеру - це дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ в електронному вигляді (запис про наявність дозволу, висновку, рішення, погодження, свідоцтва, іншого документа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), який дозвільний орган зобов'язаний видати суб'єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб'єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності. Тому, на переконання сторони відповідача, в розумінні пункту 19 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, спеціальний дозвіл на користування надрами не є актом індивідуальної дії, а є документом дозвільного характеру в розумінні абзацу 4 частини першої статті 1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності». Вказала, що позивачем не зазначено, в чому саме полягає порушення спеціальним дозволом його особистих прав чи інтересів, наведено лише нібито факти порушення процедури його надання та користування. Зауважила, що будь-яке формальне порушення суб'єктом владних повноважень процедури ухвалення своїх рішень не є безумовною підставою для їх скасування. Лише в тому випадку, коли порушення процедури призвело до неправильного вирішення справи, а також до порушення прав особи, стосовно якої застосовується таке рішення, суд може скасувати таке рішення суб'єкта владних повноважень. Таким чином, сторона відповідача вважає, що в даному випадку оскаржується майнове право надрокористувача, тобто спеціальний дозвіл №2447 від 23.04.2001 на видобування бентонітових глин, що жодним чином не стосується позивача особисто, оскільки породжує права для особи, яка в ньому зазначена, а позивач в переліку цих осіб відсутній. Посилаючись на положення статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, сторона відповідача зазначила, що спеціальний дозвіл на видобування бентонітових глин не породжує, не змінює та не припиняє жодних прав та/або обов'язків саме для позивача, а тому, у нього відсутнє право вимагати його скасування. Крім того, пояснила, що чинним законодавством України взагалі не передбачено такої процедури як скасування спеціального дозволу на видобування надр. Законом України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» передбачено процедуру анулювання документів дозвільного характеру, яка відбувається лише за певних підстав, передбачених частиною сьомою статті 4-1 зазначеного Закону. Оскільки жодна з таких підстав не встановлена, то спеціальний дозвіл №2447 від 23.04.2001 не може бути ані скасовано, ані анульовано. При цьому, позивачем у справах про анулювання спеціальних дозволів на користування надрами є дозвільний орган, яким, за наведених обставин, є Державна служба геології та надр України (Держгеонадра). Зауважила, що на час розгляду справи наказ про видачу спеціального дозволу №2447 від 23.04.2001 ПАТ «Дашуківські бентоніти» не оскаржується та є чинним. Відтак, у відповідача немає жодних підстав приймати рішення про скасування спеціального дозволу на користування надрами. Поміж тим, сторона відповідача вважає, що даний позов подано поза межами строку звернення до адміністративного суду та позивачем не наведено поважних причин його пропуску. Враховуючи викладене, сторона відповідача просила у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Згідно з письмовими поясненнями третьої особи, а також поясненнями її представника у судовому засіданні, позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними. В обґрунтування своїх заперечень представник третьої особи пояснив, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 26.09.2018 у справі №823/2162/18 позов ПАТ «Дашуківські бентоніти» до Держгеонадр задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано рішення відповідача про відмову у продовженні строку дії спецдозволу на користування надрами №2447 від 23.04.2001 та зобов'язано останнього видати наказ, яким продовжити дію вказаного дозволу строком на 20 років. Вказане рішення суду залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2019 у справі №823/2162/18. Таким чином, діючий спецдозвіл ПАТ «Дашуківські бентоніти» №2447 від 23.04.2001 (продовжений строк дії до 23.04.2036) на користування надрами жодних прав та законних інтересів позивача не порушує, а правом на припинення права користування надрами наділені виключно Держгеонадра, які, у разі наявності відповідних підстав, наділені правом на звернення до суду з позовом. Щодо тверджень позивача про те, що ділянка надр використовується ПАТ «Дашуківські бентоніти» не для тієї мети, для якої її було надано, то представник третьої особи вказав, що діючим спецдозволом на користування надрами №2447 від 23.04.2001 Товариству надано право на видобування як глини бентонітової (основна), так і палигорськіт-монтморилонітової (супутня). Зазначені зміни до спецдозволу внесено у встановленому законодавством порядку та на підставі прийнятих відповідачем рішень. При цьому, згідно з Класифікацією запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр та Інструкцією із її застосування, палигорськіт-монтморилонітова глина віднесена до категорії супутніх корисних копалин, видобування якої погоджено відповідачем у встановленому порядку. Крім того, зазначила, що при продовженні строку дії спецдозволу не відбулось зміни конфігурації ділянки надр, а лише уточнено ітеграційний перерахунок з системи координат Pulkovo42 в WGS84 відповідно до реалій сьогодення, що погоджено відповідачем у встановленому законом порядку. Відтак, на переконання третьої особи, наведені позивачем недоліки у користуванні ПАТ «Дашуківські бентоніти» надрами не є підставою для припинення такого права користування. З огляду на наведене, третя особа вважає, що наявність діючого дозволу на користування надрами, а саме на видобування бентонітових глин Черкаського родовища Дашуківської ділянки, географічні ділянки якої перетинаються з контуром ділянки, за отриманням якої звернувся позивач, унеможливлює виставлення її на аукціон, оскільки на такий об'єкт надрокористування вже видано спеціальний дозвіл, а тому, відмова Держгеонадр, оформлена листом № 6918/01/16-20 від 08.05.2020, є правомірною. З наведених підстав, третя особа просила у позові відмовити повністю.
Розглянувши заяви по суті справи, заслухавши пояснення представників учасників справи, з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Сучасна будівельна кераміка» (код ЄДРПОУ: 42540558) є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законом порядку, що підтверджується випискою з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (запис №16051020000001808 від 09.10.2018). Основний вид діяльності товариства - КВЕД 08.99 «Добування інших корисних копалин та розроблення кар'єрів, н. в. і. у.» (т.1, а.с.17).
На підставі письмової заяви на отримання спеціального дозволу на користування надрами за результатами продажу на аукціоні від 10.01.2020 за вих. №7, ТОВ «Сучасна будівельна кераміка» звернулось до Державної служби геології та надр України з метою виставлення на аукціон спеціального дозволу на користування надрами Дашуківської ділянки Черкаського родовища, що розташована у Черкаській області, Лисянському районі, Північна околиця с. Дашуківка, вид корисних копалин: бентонітові та палигорськітові глини, строк дії дозволу - 20 років, з визначенням координат 7 кутових точок (за системою Пулково, 1942). Загальна площа ділянки надр 314,69 га (т.1,а.с.18-19). В якості додатку до вказаної заяви Товариством долучено програму робіт з видобування згаданих вище корисних копалин (т.1, а.с.20).
Зазначена заява зареєстрована та прийнята Державною службою геології та надр України 13.04.2020 за вх. №74/28-01/пр-20, що підтверджується відповідною реєстраційною відміткою вхідного документа та не заперечується учасниками справи.
За результатами розгляду заяви позивача, відповідач листом від 08.05.2020 за вих. №6918/01/16-20 повідомив, що на заявленій ділянці надр наявний діючий спеціальний дозвіл на користування надрами №2447 від 23.04.2001, наданий ПАТ «Дашуківські бентоніти», у зв'язку з чим подані ТОВ «Сучасна будівельна кераміка» документи підлягають поверненню. (т.1, а.с.21).
Крім того, 13.06.2020 ТОВ «Сучасна будівельна кераміка» звернулось до ПАТ »Дашуківські бентоніти» з листом № б/н щодо надання згоди/незгоди на припинення права користування надрами, за змістом якого просило повідомити власну позицію (надати згоду/незгоду) на припинення користування надрами згідно спеціального дозволу №2447 від 23.04.2001 (т.1, а.с.38-41). Зазначений лист одержано третьою особою 03.07.2020. що підтверджується результатами відстеження рекомендованого поштового відправлення №0421217339478 від 06.07.2020 (т.1, а.с.42).
Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадських формувань, Публічне акціонерне товариство «Дашуківські бентоніти» (код ЄДРПОУ: 00223941) є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законом порядку (запис №10101200000000002 від 18.12.1995). Основним видом діяльності товариства є «Добування піску, гравію, глин і каоліну» - КВЕД 08.12 (т.2, а.с.170).
23.04.2001, на підставі наказу Державної служби геології та надр України №90 від 27.09.2011, ПАТ «Дашуківські бентоніти» видано спеціальний дозвіл на користування надрами №2447 щодо права видобування бентонітових глин Дашуківської ділянки Черкаського родовища площею 314,69 га, що знаходиться у Лисянському районі Черкаської області, зі строком дії 15 років (до 23.04.2016) (т.1, а.с.50-51).
В якості додатку до вказаного дозволу, 11.10.2011 між Держгеонадрами та ПАТ «Дашуківські бентоніти» укладено Угоду про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин, предметом якої визначено надання ПАТ як надрокористувачу права на користування ділянкою надр, що за адресою: с. Дашуківка, Лисянський район, Черкаська область, з метою видобування корисних копалин - глин бентонітових протягом строку дії дозволу (т.1, а.с.56-62).
В подальшому, 01.09.2015, з метою продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами, ПАТ «Дашуківські бентоніти» звернулося до Держгеонадр із заявою щодо продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами. Проте, листом від 16.10.2015 відповідачем повернуто вказану заяву з підстав відсутності повного комплекту документів, передбачених пунктом 14, та додатку 1 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №615 від 30.05.2011.
На підставі наказу №299 від 24.09.2015, а також направлення на перевірку №987-14/06 від 11.12.2015, 16.12.2015 відповідачем проведено планову перевірку діяльності ПАТ «Дашуківські бентоніти» на предмет дотримання надрокористувачем вимог законодавства у сфері видобування корисних копалин (металічні руди, неметалічні корисні копалини, горючі тверді корисні копалини), за результатами якої складено Акт перевірки №06-03/27/2015-55/п (153). Вказаним актом зафіксовано окремі порушення надрокористувачем вимог законодавства у сфері видобування корисних копалин (т.1, а.с.63-73).
На підставі Акта перевірки №06-03/27/2015-55/п (153) від 16.12.2015 відповідачем видано Припис №1051-14/06, яким зобов'язано ПАТ «Дашуківські бентоніти» у строк до 22.01.2016 усунути виявлені порушення вимог законодавства у сфері надрокористування, про що проінформувати контролюючий орган (т.1, а.с.74-75).
З огляду на неусунення ПАТ «Дашуківські бентоніти» виявлених за результатами перевірки порушень, 18.02.2016 Держгеонадрами видано наказ №65, яким зупинено дію, зокрема, спеціального дозволу №2447 від 23.04.2001, а надрокористувачу надано строк тривалістю 30 календарних днів для усунення порушень (протокол №2-16 від 12.02.2016). При цьому, підставою для зупинення дії дозвільного документа третьої особи визначено підпункти 5, 8 пункту 22 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №615 від 30.05.2011 (т.1, а.с.54-55).
Про зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами №2447 від 23.04.2001 ПАТ «Дашуківські бентоніти» повідомлено листом Держгеонадр №2658/13/14-16 від 22.06.2016 (т.1, а.с.116-117).
Матеріалами справи також підтверджується, що у зв'язку із закінченням строку дії спеціального дозволу на користування надрами, ПАТ «Дашуківські бентоніти» у липні та листопаді 2016 року повторно звернулося до Держгеонадр із заявами про внесення змін і продовження строку дії вказаного вище дозволу, до яких долучило пакети відповідних документів.
Разом з тим, відповідач листами №15096/13/12-16 від 25.08.2016 та №21345/13/12-16 від 14.11.2016 відповідно повідомив ПАТ про відмову у внесенні таких змін у зв'язку із наявністю порушень вимог законодавства у сфері надрокористування, виявлених органами державного геологічного контролю за результатами перевірки (т.1, а.с.47).
Надалі, у період з 07.06.2017 по 15.06.2017, на підставі наказу №249 від 31.05.2017, а також направлення на перевірку №318-14/06 від 02.06.2017, відповідачем проведено позапланову перевірку діяльності ПАТ «Дашуківські бентоніти» на предмет дотримання надрокористувачем вимог законодавства у сфері геологічного вивчення надр, у тому силі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення (металічні руди, неметалічні корисні копалини, горючі тверді корисні копалини), за результатами якої складено Акт перевірки №06-06/27/2017-04/у (11) від 15.06.2017. Вказаним актом встановлено порушення надрокористувачем вимог законодавства у сфері видобування корисних копалин, а саме: надрокористувачем після зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами не зупинено проведення на наданій йому в користування ділянці надр робіт, передбачених таким дозволом (т.1, а.с.76-89).
У серпні 2017 року ПАТ «Дашуківські бентоніти» повторно зверталося до Держгеонадр із заявою щодо продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами та внесення змін до спеціального дозволу і відповідним пакетом документів.
Проте, листом №28742 від 17.11.2017 відповідачем повернуто вказану заяву та повідомлено ПАТ «Дашуківські бентоніти», що у внесенні змін та продовженні спеціального дозволу на користування надрами №2447 від 23.04.2001 з метою видобування бентонітових глин Дашуківської ділянки Черкаського родовища відмовлено з огляду на положення пункту 15 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №615 від 30.05.2011. Відмова обґрунтована тим, що наказом Держгеонадр №65 від 18.02.2016 строк дії спеціального дозволу зупинено, а надрокористувачу надано 30 календарних днів для усунення порушень. Однак, виявлені порушення вимог законодавства у сфері надрокористування надрокористувачем не усунуто (т.1, а.с.48-49).
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 26.09.2018 у справі №823/2162/18 за позовом ПАТ «Дашуківські бентоніти» до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, позов задоволено повністю:
- визнано протиправним та скасовано рішення Державної служби геології та надр України від 17.11.2017 про відмову у продовженні строку дії спеціального дозволу на користування надрами №2447 від 23.04.2001 на видобування бентонітових глин Дашуківської ділянки Черкаського родовища, що знаходиться у Лисянському районі Черкаської області;
- визнано протиправними дії Державної служби геології та надр України у поверненні заяви ПАТ «Дашуківські бентоніти» з доданими документами щодо продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами №2447 від 23.04.2001 на видобування бентонітових глин Дашуківської ділянки Черкаського родовища, що знаходиться у Лисянському районі Черкаської області;
- зобов'язано Державну службу геології та надр України видати наказ, яким продовжити ПАТ «Дашуківські бентоніти» строк дії спеціального дозволу на користування надрами №2447 від 23.04.2001 на видобування бентонітових глин Дашуківської ділянки Черкаського родовища, що знаходиться у Лисянському районі Черкаської області, строком на 20 років з одночасним укладенням Державною службою геології та надр України з ПАТ «Дашуківські бентоніти» угоди про умови користування надрами разом із програмою робіт, що оформлюється як додаток.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2019 у справі №823/2162/18 апеляційні скарги Державної служби геології та надр України, ОСОБИ_1, ОСОБИ_2 залишено без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26.09.2018 - без змін. Таким чином, 26.02.2019 рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26.09.2018 у справі №823/2162/18 набрало законної сили.
На виконання рішення суду у справі №823/2162/18, 09.07.2019 головою Державної служби геології та надр України видано наказ №219, пунктом 1 якого продовжено строк дії спеціального дозволу на користування надрами №2447 від 23.04.2001, наданого ПАТ «Дашуківські бентоніти», строком на 20 років, згідно з пунктом 14 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №615 від 30.05.2011 (т.1, а.с.113).
Крім того, наказом голови Держгеонадр №326 від 04.09.2019 внесено зміни, зокрема, до спеціального дозволу на користування надрами №2447 від 23.04.2001, наданого ПАТ «Дашуківські бентоніти», якими перелік корисних копалин, які можуть видобуватись на підставі цього дозволу, доповнено супутніми корисними копалинами, а саме палигорськітові та палигорськіт-монтморилонітові глини (т.1, а.с.114-115).
На підставі зазначених вище наказів, у вересні 2019 року видано оновлений спеціальний дозвіл на користування надрами №2447 від 23.04.2001, яким ПАТ «Дашуківські бентоніти» надано право видобувати на території Черкаського родовища Дашуківської ділянки (37 географічних координат) площею 331,68 га глини бентонітові як основну корисну копалину та палигорськітові й палигорськіт-монтморилонітові глини як супутні корисні копалини. При цьому, вказано, що строк дії дозволу продовжено на 20 років, а саме до 23.04.2036 (т.1, а.с.52-23).
На виконання особливих умов оновленого спеціального дозволу №2447, 25.09.2019 між Держгеонадрами та ПАТ «Дашуківські бентоніти» укладено Угоду №2447 про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин у новій редакції, пунктом 1 якої Держгеонадрами надано ПАТ «Дашуківські бентоніти» право тимчасового користування ділянкою надр Дашуківської ділянки Черкаського родовища з метою видобування корисних копалин (т.1, а.с.90-100).
У зв'язку із невиконанням у повному обсязі припису Держгеонадр №1051-14/06, наказом відповідача №85 від 10.03.2020 ПАТ «Дашуківські бентоніти» надано 30 календарних днів для інформування Держгеонадр про стан усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час здійснення планової перевірки (протокол засідання РГ №2-РГ/2020 від 28.02.2020), а саме: не відкоригований робочий проект відповідно до вимог промислової безпеки, раціонального використання надр і природоохоронного законодавства в частині технології розробки кар'єру, кар'єрної техніки та об'ємів видобувних робіт; не проведено повторну державну експертизу та оцінку запасів (т.3, а.с.186).
В подальшому, у зв'язку із неусуненням наведених вище порушень, а також невиконанням обов'язку щодо переоформлення Акта про надання гірничого відводу, на підставі абзацу 7 частини сьомої статті 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», 23.06.2020 робочою групою Держгеонадр з питань надрокористування (протокол №6-РГ/2020 від 23.06.2020) прийнято рішення про анулювання спеціального дозволу №2447 від 23.04.2001, виданого ПАТ «Дашуківські бентоніти», у судовому порядку (т.1, а.с.22-25).
Листом Держгеонадр №9863/01/07-20 від 01.07.2020 ПАТ «Дашуківські бентоніти» запропоновано надати у 15-денний строк свою власну позицію (згоду/незгоду) на припинення права користування надрами шляхом анулювання дозволу у судовому порядку (т.3, а.с.131).
Водночас, будь-які докази на підтвердження надання ПАТ «Дашуківські бентоніти» відповіді на вказаний лист у матеріалах справи відсутні.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 20.01.2021 в адміністративній справі №580/5092/20 за позовом Держгеонадр до ПАТ «Дашуківські бентоніти» про анулювання спеціального дозволу на користування надрами, позовну заяву залишено без розгляду на підставі відповідної заяви позивача (т.3, а.с.146).
Разом з тим, з матеріалів справи встановлено та не заперечується учасниками справи за змістом поданих ними заяв по суті справи, що 12.04.2021 Держгеонадрами видано на користь ПАТ «Дашуківські бентоніти» оновлений спеціальний дозвіл на користування надрами №2447 від 23.04.2001, з урахуванням змін, внесених на підставі наказу відповідача №268 від 31.03.2021, та укладено з надрокористувачем Угоду №2447 про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин у новій редакції, що свідчить про усунення ПАТ «Дашуківські бентоніти» як надрокористувачем усіх недоліків, встановлених раніше контролюючим органом (т.2, а.с.188-191,192-201).
Не погоджуючись з рішенням відповідача щодо продовження третій особі права користування надрами на підставі спеціального дозволу №2447 від 23.04.2001, а також вважаючи протиправною відмову відповідача щодо виставлення на аукціон спеціального дозволу на користування надрами Дашуківської ділянки Черкаського родовища, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні засади регулювання гірничих відносин з метою забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян визначені Кодексом України про надра №132/94-ВР від 27.07.1994.
Відповідно до статті 13 Кодексу України про надра, користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.
Користувачами надр на умовах угод про розподіл продукції можуть бути громадяни України, іноземці, особи без громадянства, юридичні особи України або інших держав, об'єднання юридичних осіб, створені в Україні чи за межами України (інвестори), що відповідають вимогам законодавства України. Об'єднання юридичних осіб, що не є юридичною особою, може бути користувачем надр відповідно до угоди про розподіл продукції за умови, що учасники такого об'єднання несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями, передбаченими угодою про розподіл продукції.
Згідно з положеннями статті 14 цього Кодексу, надра надаються у користування для: геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення; видобування корисних копалин; будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод; створення геологічних територій та об'єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам'ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади та ін.); виконання робіт (здійснення діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції; геологічного вивчення бурштиноносних надр, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ з подальшим видобуванням бурштину (промисловою розробкою родовищ); задоволення інших потреб.
Частинами першою, другою та третьою статті 15 Кодексу України про надра встановлено, що надра надаються у постійне або тимчасове користування. Постійним визнається користування надрами без заздалегідь встановленого строку. Тимчасове користування надрами може бути короткостроковим (до 5 років) і довгостроковим (до 50 років). У разі необхідності строки тимчасового користування надрами може бути продовжено.
А за правилами частини п'ятої цієї ж статті, перебіг строку користування надрами починається з дня одержання спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами, якщо в ньому не передбачено інше, а в разі укладення угоди про розподіл продукції - з дня, зазначеного в такій угоді.
Перелік прав та обов'язків користувачі надр регламентовано положеннями частин першої та другої статті 24 Кодексу України про надра, відповідно до яких користувачі надр мають право: 1) здійснювати на наданій їм ділянці надр геологічне вивчення, комплексну розробку родовищ корисних копалин та інші роботи згідно з умовами спеціального дозволу або угоди про розподіл продукції; 2) розпоряджатися видобутими корисними копалинами, якщо інше не передбачено законодавством або умовами спеціального дозволу; 3) здійснювати на умовах спеціального дозволу консервацію наданого в користування родовища корисних копалин або його частини; 4) на першочергове продовження строку тимчасового користування надрами; 5) користуватися додатковими правами, передбаченими угодою про розподіл продукції.
Користувачі надр зобов'язані: 1) використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано; 2) забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр; 3) забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища; 4) приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві; 4-1) надавати та оприлюднювати інформацію про загальнодержавні та місцеві податки і збори, інші платежі, а також про виробничу (господарську) діяльність, необхідну для забезпечення прозорості у видобувних галузях, відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України; 5) виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції
При цьому, за змістом частини третьої вказаної статті, права та обов'язки користувача надр виникають з моменту отримання спеціального дозволу на користування надрами, а в разі надання права користування надрами на умовах угод про розподіл продукції - з моменту набрання чинності такою угодою, якщо інше не передбачено цією угодою.
Наведене узгоджується з положеннями частини першої статті 19 Кодексу України про надра, згідно з якою надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.
Користувач надр (інвестор), який отримав спеціальний дозвіл на користування надрами та гірничий відвід (у разі його необхідності) або уклав угоду про розподіл продукції, має виключне право здійснювати в його межах користування надрами відповідно до цього спеціального дозволу та угоди про розподіл продукції. Будь-яка діяльність, пов'язана з користуванням надрами в межах гірничого відводу, може здійснюватися тільки за згодою користувача надр (інвестора), якому він наданий. Така згода або відмова в її наданні має бути надана протягом двадцяти календарних днів після отримання відповідного письмового запиту. У разі ненадання жодної відповіді протягом зазначеного часу така згода вважається наданою (частина четверта статті 24 Кодексу України про надра).
Приписами частини першої статті 1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» №2806-IV від 06.09.2005 визначено, що документ дозвільного характеру - дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ в електронному вигляді (запис про наявність дозволу, висновку, рішення, погодження, свідоцтва, іншого документа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), який дозвільний орган зобов'язаний видати суб'єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб'єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що наявність у ПАТ «Дашуківські бентоніти» спеціального дозволу на користування надрами №2447 від 23.04.2001 (з урахуванням внесених змін) Дашуківської ділянки Черкаського родовища є достатньою підставою для підтвердження наявності у вказаної юридичної особи права на видобування відповідного виду корисних копалин, починаючи з 23.04.2001.
Разом з тим, суд зазначає, що з урахуванням фактичних обставин справи суть спірних правовідносин зводиться до необхідності аналізу та оцінки судом обґрунтованості відмови відповідача як рішення суб'єкта владних повноважень у реалізації позивачем права на користування надрами.
Так, відповідно до статті 16 Кодексу України про надра, аукціони щодо продажу спеціальних дозволів на користування надрами проводяться шляхом електронних торгів, що здійснюються за допомогою апаратно-програмного комплексу, що функціонує в Інтернеті та забезпечує заявникам, учасникам і організатору аукціону та центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, та/або Раді міністрів Автономної Республіки Крим можливість користуватися сервісами такої системи з автоматичним обміном інформацією про процедури проведення аукціону.
Подання документів на отримання, продовження спеціальних дозволів на користування надрами, їх переоформлення, внесення до них змін (у тому числі до програми робіт) здійснюються заявником у паперовій або електронній формі через спеціальний електронний кабінет, який формує та веде центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, на його офіційному веб-сайті у мережі Інтернет.
Інформація та документи, що подаються заявниками через електронний кабінет, є відкритими і публікуються на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.
Спеціальні дозволи на користування надрами надаються переможцям аукціонів, крім випадків, визначених Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, або Радою міністрів Автономної Республіки Крим щодо розробки родовищ корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим. Порядок проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами та порядок їх надання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Надання спеціальних дозволів на користування надрами, крім випадків користування надрами на умовах угод про розподіл продукції, укладених відповідно до Закону України «Про угоди про розподіл продукції», здійснюється після попереднього погодження з відповідною радою питання про надання земельної ділянки для зазначених потреб, крім випадків, коли у наданні земельної ділянки немає потреби.
Відповідно до пункту 3 Порядку проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №594 від 30.05.2011 (була чинною станом на час виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок №594), учасниками аукціону є організатор аукціону, аукціонний комітет, покупці. Організатором аукціону є Держгеонадра, а щодо видобування корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим - Рада міністрів Автономної Республіки Крим.
Згідно з пунктом 6 Порядку №594, юридичні особи та фізичні особи-підприємці можуть подавати заяви для виставлення дозволу на користування ділянкою надр на аукціон, які підлягають обов'язковому розгляду організатором аукціону. У такому разі фізична особа - підприємець або юридична особа пропонує також відповідну програму робіт.
Протягом 10 робочих днів з дня одержання заяв організатором приймається рішення про початок підготовки ділянки надр до аукціону чи про відмову у проведенні такої підготовки. У разі відмови зазначається обґрунтування з посиланням на вимоги законодавства.
Перелік ділянок надр, щодо яких приймається рішення про проведення аукціону з продажу дозволів на користування надрами, з відповідними програмами робіт затверджується рішенням організатора аукціону, яке приймається у разі відповідного погодження органами, зазначеними в абзацах шостому та сьомому цього пункту, пропозицій щодо визначення переліку ділянок надр та з урахуванням пропозицій Міндовкілля.
Пунктом 9 цього Порядку передбачено, що заява та додані до неї документи подаються організаторові аукціону з прошитими і пронумерованими сторінками та з описом доданих документів, засвідченим підписом уповноваженої особи претендента. Заява засвідчується підписом уповноваженої особи претендента із зазначенням дати та вихідного номера. Заява реєструється організатором аукціону в журналі обліку з присвоєнням їй номера і зазначенням дати і часу подання. Підтвердженням реєстрації є відмітка організатора, що проставляється на копії заяви та повертається заявнику, або відмітка на описі вкладення у цінний лист про прийняття заяви на відправлення поштовим зв'язком.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що юридичні особи та фізичні особи-підприємці можуть подавати заяви для виставлення дозволу на користування ділянками надр на аукціон відповідно до переліку таких ділянок, затвердженого організатором аукціону (Держгеонадра) з урахуванням пропозицій Міндовкілля.
В той же час, у матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження віднесення Дашуківської ділянки Черкаського родовища корисних копалин на момент подання позивачем заяви на отримання спеціального дозволу на користування надрами до будь-якого із переліків, затверджених Держгеонадрами з метою проведення аукціонів та надання таких об'єктів у користування суб'єктам господарювання.
Крім того, відповідно до пункту 2 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №615 від 30.05.2011 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Порядок №615), дозволи надаються Держгеонадрами переможцям аукціонів з їх продажу та без проведення аукціонів у випадках, передбачених пунктом 8 цього Порядку, Держгеонадрами, крім корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим, дозволи на видобування яких надаються Радою міністрів Автономної Республіки Крим згідно із цим Порядком.
На кожний вид користування надрами в межах конкретної ділянки надається окремий дозвіл. Одному заявникові може надаватися дозвіл на видобування одного виду корисних копалин з кількох близько розташованих родовищ, якщо доцільність їх спільної розробки підтверджується відповідним рішенням Державної комісії України по запасах корисних копалин (далі - ДКЗ). У межах однієї ділянки надр можуть проводитися роботи з геологічного вивчення та видобування різних за видом корисних копалин за кількома дозволами. При цьому в угоді на користування надрами визначаються просторові межі кожного виду корисної копалини. Використання земельних ділянок для потреб, пов'язаних з користуванням надрами, здійснюється надрокористувачами у порядку, встановленому законодавством.
При цьому, за змістом частини десятої статті 16 Кодексу України про надра, власник спеціального дозволу на користування надрами не може дарувати, продавати або в інший спосіб відчужувати права, надані йому спеціальним дозволом на користування надрами, іншій юридичній чи фізичній особі, в тому числі передавати їх до статутних капіталів створюваних за його участю суб'єктів господарювання, а також вноситись як вклад у спільну діяльність.
У процесі судового розгляду справи судом встановлено та підтверджується належними й достатніми письмовими доказами, що ПАТ «Дашуківські бентоніти» є власником спеціального дозволу на користування надрами №2447 від 23.04.2001, а саме на видобування глин бентонітових на території Дашуківської ділянки Черкаського родовища, що у Лисянському районі Черкаської області (т.1, а.с.50-51). Строк дії зазначеного спецдозволу обґрунтовано продовжено до 23.04.2036 на підставі наказу Держгеонадр №219 від 09.07.2019, а внесення змін здійснено у відповідності до наказів цього ж дозвільного органу №326 від 04.09.2019 та №268 від 31.03.2021 (т.1,а.с.52-53; т.2,а.с.188-191).
Про наявність вказаного вище спеціального дозволу та його дійсність відповідачем повідомлено позивача у спірному листі-відмові від 08.05.2020 за вих. №6918/01/16-20, а також у листах-відповідях на запити позивача на отримання публічної інформації №9030/01/07-20 від 18.06.2020 і №765/01-2/10-21 від 16.01.2021 (т.1, а.с.43-44,48-49).
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що у разі, якщо окремо визначений суб'єкт господарювання здійснює певний вид користування надрами в межах конкретної ділянки на підставі виданого у встановленому порядку спеціального дозволу, дія якого не закінчилась та/або не припинена у визначеному законодавством порядку, то Держгеонадра як дозвільний орган позбавлений можливості видавати будь-який додатковий дозвіл на користування таким видом корисних копалин на відповідній ділянці.
За наведених обставин, на переконання суду, відповідач, відмовляючи позивачу у прийнятті його заяви від 10.01.2020 за вих. №7 на отримання спеціального дозволу на користування надрами за результатами продажу на аукціоні, діяв правомірно, тобто на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.
Разом з тим, суд погоджується з доводами позивача про недотримання відповідачем строку розгляду його заяви на отримання спеціального дозволу, оскільки, як було зазначено вище судом, протягом 10 робочих днів з дня одержання заяв організатором приймається рішення про початок підготовки ділянки надр до аукціону чи про відмову у проведенні такої підготовки. У разі відмови зазначається обґрунтування з посиланням на вимоги законодавства (абзац третій пункту 6 Порядку №594).
Матеріалами справи підтверджується, що згадана вище заява позивача надійшла на адресу та зареєстрована відповідачем 13.04.2020, тоді як лист-відповідь відповідача із відмовою у прийнятті такої заяви зареєстрований лише 08.05.2020 за вих. №6918/01/16-20, тобто з порушенням встановленого законодавством строку розгляду заяви.
При цьому, суд зауважує, що станом на час виникнення спірних правовідносин, положеннями Порядку №594 не передбачалось будь-яких правових наслідків недотримання організатором аукціону (Держгеонадра) 10-денного строку, визначеного абзацом третім пункту 6 цього Порядку, а відтак, на переконання суду, наведене не може слугувати самостійною підставою для визнання відмови відповідача необґрунтованою.
Таким чином, правові підстави для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправною відмови Державної служби геології та надр України, оформленої листом №6918/01/16-20 від 08.05.2020, у суду відсутні.
Щодо позовної вимоги ТОВ «Сучасна будівельна кераміка» про припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами №2447 від 23.04.2001 ПАТ «Дашуківські бентоніти», суд зазначає наступне.
Відповідно до частин першої та другої статті 26 Кодексу України про надра, право користування надрами припиняється у разі: 1) якщо відпала потреба у користуванні надрами; 2) закінчення встановленого строку користування надрами; 3) припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано у користування; 4) користування надрами з застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров'я населення; 5) використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр; 6) якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу - 180 календарних днів не приступив до користування надрами; 7) вилучення у встановленому законодавством порядку наданої у користування ділянки надр.
Право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, - у судовому порядку. При цьому питання про припинення права користування земельною ділянкою вирішується у встановленому земельним законодавством порядку.
За правилами пункту 22 Порядку №615, право користування надрами припиняється з підстав та у порядку, передбачених Кодексом України про надра, Законами України «Про нафту і газ» та «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».
У свою чергу, згідно з приписами частини сьомої статті 4-1 Закону №2806-IV, дозвільний орган анулює документ дозвільного характеру з таких підстав: звернення суб'єкта господарювання із заявою про анулювання документа дозвільного характеру; наявність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення та ліквідації, якщо інше не встановлено законом; наявність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Дозвільний орган, що видав документ дозвільного характеру, може звернутися до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання документа дозвільного характеру за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) встановлення факту надання в заяві про видачу документа дозвільного характеру та документах, що додаються до неї, недостовірної інформації; 2) здійснення суб'єктом господарювання певних дій щодо провадження господарської діяльності або видів господарської діяльності, на які отримано документ дозвільного характеру, з порушенням вимог законодавства, щодо яких дозвільний орган видавав припис про їх усунення із наданням достатнього часу для їх усунення.
Законом можуть передбачатися інші підстави для анулювання документа дозвільного характеру.
Дія документа дозвільного характеру припиняється через десять робочих днів із дня прийняття (винесення) дозвільним органом рішення про анулювання такого документа, якщо інше не передбачено законом.
Рішення дозвільного органу про анулювання документа дозвільного характеру може бути оскаржено до адміністративного суду.
Анулювання документа дозвільного характеру з підстав, не передбачених законом, забороняється.
Аналізуючи наведені вище правові норми, слід дійти висновку, що право користування надрами припиняється органом, який надав надра в користування, самостійно або в судовому порядку.
У разі відсутності спору відповідач має право у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 3, 7 частини першої статті 26 Кодексу України про надра, самостійно припиняти право користування надрами, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, це право припиняється у судовому порядку.
Тобто, в судовому порядку право користування надрами припиняється лише у випадках:
- якщо користування надрами з застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров'я населення;
- якщо використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр;
- якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу - 180 календарних днів не приступив до користування надрами - у разі незгоди користувачів.
Таким чином, за наявності передбачених законом підстав право припинити користування надрами належить до компетенції органу, який надав надра у користування. Припинення права користування надрами та анулювання дозволу здійснюється шляхом прийняття дозвільним органом (Держгеонадрами) відповідного наказу.
Суд може припинити право користування надрами лише у разі незгоди користувачів в указаних вище випадках. Відтак, судовий порядок вирішення питання припинення права користування надрами передбачений у разі незгоди користувача з анулюванням спеціального дозволу на користування надрами, тобто у разі наявності спору з цього приводу.
Верховним Судом України у постановах від 25.06.2011, 19.09.2011та 10.12.2013 (справи №№21-36а11, 21-164а11, 21-450а13, відповідно) та постановах Верховного Суду від 26.06.2018 та 10.10.2018 (справи №№802/923/14-а, 802/4846/13-а, 812/1735/17, відповідно) зроблено правовий висновок про те, що право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, самостійно або у судовому порядку. У разі відсутності спору відповідач має право у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 3, 7 частини першої статті 26 Кодексу України про надра, самостійно припиняти право користування надрами, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів це право припиняється у судовому порядку.
Зазначена норма спрямована на захист інтересів надрокористувачів шляхом надання їм права вимагати (шляхом надання/висловлення письмової незгоди) від уповноваженого органу судової, а не адміністративної процедури припинення права користування надрами. При цьому, законом презюмується, що саме судовий порядок є додатковою гарантією ефективного захисту прав надрокористувача.
Отже, Держгеонадра, які від імені держави надали дозвіл на користування надрами, повноважні припинити право користування надрами у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 статті 26 Кодексу України про надра, лише за наявності згоди на це користувача надрами, тобто ПАТ «Дашуківські бентоніти».
При цьому, на переконання суду, доводи сторони позивача про те, що ненадходження до Держгеонадр та ТОВ «Сучасна будівельна кераміка» від ПАТ «Дашуківські бентоніти» заперечень щодо припиненням права користування надрами є доказом відсутності таких заперечень та, відповідно, спору з цього питання, у зв'язку з чим відсутні підстави для анулювання спеціального дозволу у судовому порядку, є передчасними та не можуть розцінюватися, як відсутність заперечень надрокористувача.
Наведене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 03.05.2018 та 18.10.2018 (справи №№812/1074/17, 812/1735/17 відповідно), від 22.01.2019 (справа №810/3865/17) та від 12.08.2020 (справа №813/2441/16).
В той же час, у ході судового розгляду справи судом встановлено та не заперечується відповідачем, що недоліки, які були виявлені Держгеонадрами за результатами перевірок діяльності ПАТ «Дашуківські бентоніти» як надрокористувача згідно зі спеціальним дозволом №2447 від 23.04.2001, усунуті Товариством у повному обсязі, жодна з підстав для застосування дозвільним органом заходів реагування у вигляді анулювання вказаного дозволу не встановлена, наказ відповідача про видачу такого дозволу не оскаржується та є чинним, а відтак, спеціальний дозвіл на користування надрами №2447 від 23.04.2001 не може бути анульовано.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» №3477-IV від 23.02.2006, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
Європейський суд неодноразово зазначав, що національне право має передбачати засіб правового захисту від свавільного втручання державних органів у права, гарантовані Конвенцією. Наділення виконавчих органів широкими дискреційними повноваженнями, які надають їм необмежену владу у питаннях, що зачіпають основоположні права, суперечитиме принципу верховенства права, одному з фундаментальних принципів, закріплених Конвенцією (див. Lupsa v. Romania №10337/04, 08.06.2006, п.34). Відповідно, законом має бути визначений об'єм будь-яких дискреційних повноважень компетентних органів та порядок їх здійснення з достатньою ясністю, беручи до уваги законну мету певного заходу, щоб забезпечити особі адекватний захист від свавільного втручання (див. Volokhy v. Ukraine №23543/02, 02.11.2006, п. 49; Al-Nashif v. Bulgaria № 50963/99,20 червня 2002, п. 119).
Також Європейський Суд з прав людини Рішенням у справі «Круслена» від 24.04.1990 зазначає, що «закон, який надає дискреційне право, має визначати межі здійснення такого права, хоча докладні правила та умови мають міститися в нормах субстантивного права. Проте надання законом виконавчій владі, чи судді нічим не обмеженого дискреційного права, суперечило б принципові верховенства права. Отже, закон має досить чітко визначати межі будь-яких таких повноважень, наданих компетентним органам, а також спосіб їх застосування, щоб забезпечувати належний захист особистості від свавільного втручання».
Частиною другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
При цьому, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративний суд, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за такими критеріями.
Дискреційне повноваження - це таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.
Таким чином, суд зазначає, що встановлення обставин, які можуть свідчити про наявність підстав для застосування дозвільним органом заходів реагування у вигляді анулювання спеціального дозволу на користування надрами, належить до компетенції (є дискреційним повноваженням) саме Державної служби геології та надр України як дозвільного органу, а не позивача як юридичної особи, яка лише вчиняє дії з метою отримання права користування спірною ділянкою корисних копалин.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість вимог позивача щодо припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами №2447 від 23.04.2001 ПАТ «Дашуківські бентоніти».
Не заслуговують на увагу суду також доводи позивача щодо протиправності та необґрунтованості дій відповідача при внесенні змін до спеціального дозволу на користування надрами №2447 від 23.04.2001, виданого ПАТ «Дашуківські бентоніти», зокрема, при продовженні строку дії вказаного дозволу, зміни конфігурації та площі ділянки надр, з огляду на наступне.
Так, частиною дванадцятою статті 16 Кодексу України про надра визначено, що переоформлення спеціальних дозволів на користування надрами, внесення до них змін, видача дублікатів, продовження терміну дії спеціальних дозволів на користування надрами, зупинення їх дії або анулювання, поновлення їх дії у разі зупинення здійснюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до пункту 14 Порядку №615, у разі виникнення потреби у продовженні строку дії дозволу, наданого на геологічне вивчення, геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислову розробку родовищ корисних копалин, видобування корисних копалин, геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ), будівництво та експлуатацію підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод, строк дії дозволу продовжується за наявності інформації про відсутність порушення надрокористувачем умов користування надрами, передбачених дозволом або угодою про умови користування надрами, за результатами здійснення останнього заходу державного нагляду (контролю).
Для продовження строку дії дозволу надрокористувач подає до органу з питань надання дозволу заяву на видобування корисних копалин, геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ), будівництво та експлуатацію підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод, не пізніше ніж за шість місяців, заяву на геологічне вивчення надр та геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислову розробку, не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку його дії. У заяві зазначається причина продовження строку дії дозволу. Надрокористувач, що не подав заяви в установлений строк, втрачає право на продовження строку дії дозволу.
Строк продовження дії дозволу не може перевищувати строки, передбачені пунктом 7 цього Порядку (20 років - на видобування корисних копалин).
Рішення про продовження строку дії дозволу приймається органом з питань надання дозволу протягом 45 днів після надходження документів у повному обсязі з урахуванням географічних координат ділянки надр, зазначених у заяві про отримання дозволу, та документів, зазначених у додатку 1, та розміщується на офіційному веб-сайті органу з питань надання дозволу протягом п'яти робочих днів з дати прийняття рішення про продовження строку дії дозволу.
У свою чергу, за змістом підпунктів 1, 3 пункту 17 Порядку №615, внесення змін до дозволу здійснюється на підставі заяви та поданих надрокористувачем (або правонаступником - у випадку, передбаченому підпунктами 6 і 7 цього пункту) документів або інформації Міндовкілля за результатами оцінки впливу на довкілля у разі:
1) зміни особливих умов та інших відомостей, зазначених у дозволі, в тому числі щодо продовження строку дії дозволу на строк його незаконного (безпідставного) зупинення та/або анулювання відповідно до рішення суду, що набрало законної сили;
3) виявлення під час користування надрами даних про нові властивості, якість або кількість корисних копалин після проведення державної експертизи відповідних геологічних матеріалів відповідно до Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.1994 №865.
У випадках, передбачених підпунктом 3 цього пункту, до зазначених документів заявник додає копію нового протоколу ДКЗ про затвердження кількості запасів та план підрахунку запасів відповідно до нього.
Внесення змін до дозволу на видобування корисних копалин здійснюється із зазначенням в особливих умовах дозволу умови щодо проведення оцінки впливу на довкілля у випадках, передбачених Законом України «Про оцінку впливу на довкілля».
Внесення змін до угоди про умови користування ділянкою здійснюється органом з питань надання дозволу без внесення змін до дозволу за наявності інформації органів державного геологічного контролю про відсутність порушень надрокористувачем умов користування надрами, передбачених дозволом або угодою про умови користування ділянкою надр.
А згідно з пунктом 18 вказаного Порядку, орган з питань надання дозволу надає протягом 30 календарних днів з дати надходження заяви про переоформлення дозволу (внесення змін до нього) та документів, що додаються до неї, заявникові дозвіл на новому бланку з урахуванням відповідних змін або вмотивовану відмову.
Переоформлення дозволу або внесення змін до нього здійснюється без зміни номера, дати реєстрації, строку його дії та умов користування надрами і є обов'язковою підставою для внесення змін до угоди про умови користування надрами.
У разі зміни особливих умов, визначених у дозволі, до нього вносяться зміни з урахуванням змін умов користування надрами.
З огляду на викладене, суд зазначає, що підставою для продовження строку дії спеціального дозволу №2447 від 23.04.2001 слугували подана ПАТ «Дашуківські бентоніти» заява з додатковим пакетом документів, перелік яких визначений законодавством, а також рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26.09.2018 у справі №823/2162/18, яке набрало законної сили 26.02.2019 та яким Держгеонадра зобов'язано видати наказ про продовження строку дії вказаного вище дозволу строком на 20 років, що повністю узгоджується із вимогами Порядку №615.
Поряд з цим, підставою для внесення до спеціального дозволу №2447 від 23.04.2001 змін у зв'язку з виявленням під час користування надрами даних про нові властивості, якість або кількість корисних копалин, слугували, в тому числі, відомості про затвердження (апробацію) запасів корисної копалини: ДКЗ СРСР, протокол від 15.02.1985 №9672; ДКЗ України, протокол від 17.01.2004 №807, а також протокол ДКЗ України від 24.09.2020 №5173, що свідчить про дотримання відповідачем та третьою особою вимог Порядку №615.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів позивача щодо протиправності та необґрунтованості дій відповідача при внесенні змін до спеціального дозволу на користування надрами, власником якого є ПАТ «Дашуківські бентоніти».
Інші доводи та аргументи, наведені сторонами, судом не оцінюються, позаяк не впливають на правомірність оскаржуваного рішення, свідчать про надмірний формалізм та не мають значення для правильного вирішення даного спору по суті.
При цьому, суд звертає увагу, що пунктом 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v.» від 27.09.2001 передбачено, що рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Крім того, судом враховується, що згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому, в силу положень частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах відповідач діяв на підставі, в межах наданих йому повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, з урахуванням приписів матеріального права, а відтак, правомірність прийняття ним оскаржуваного рішення не спростована позивачем у ході судового розгляду справи.
Зважаючи на всі вищенаведені обставини у їх сукупності та враховуючи, що судом не виявлено порушень відповідачем вимог законодавства, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Підстави для розподілу судових витрат, у відповідності до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Товариству з обмеженою відповідальністю «Сучасна будівельна кераміка» (код ЄДРПОУ 42540558, вул. Д.Галицького, буд.1, м.Дубно, Дубенський район, Рівненська область, 35600) в позові до Державної служби геології та надр України (код ЄДРПОУ 37536031, вул. Антона Цедіка, 16, м. Київ, 03057), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ПАТ «Дашуківські бентоніти» (код ЄДРПОУ 00223941, вул.Незалежності,2, смт.Лисянка, Черкаська область, 19330) про припинення права користування надрами та визнання відмови протиправною, відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Повне судове рішення складено 19 липня 2021 року.
Суддя Н.В. Друзенко