Справа № 420/13843/20
20 липня 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Потоцької Н.В.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) заяву ОСОБА_1 , в порядку ст. 383 КАС України, за вхід. №38433/21 від 16.07.2021 року по справі № 420/13843/20,
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла заява в порядку ст. 383 КАС України по справі №420/13843/20, в якій заявник просить:
визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо невиконання рішення Одеського окружного адміністративного суду №420/13843/20 від 15.01.2020 р., яке набрало законної сили 22.02.2020р., перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , відповідно до Постанови кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 року «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», розмір пенсії виходячи з розрахунку 90% відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2018 року та здійснити виплату пенсії в цьому розмірі з 01.01.2018 року із врахуванням раніше виплачених сум - протиправним.
постановити окрему ухвалу, якою зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду №420/13843/20 від 15.01.2020 р. за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про зобов'язання перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , відповідно до Постанови кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 року «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», розмір пенсії виходячи з розрахунку 90% відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2018 року та здійснити виплату пенсії в цьому розмірі з 01.01.2018 року із врахуванням раніше виплачених сум.
Суд, розглянувши заяву за вхід. №38433/21 від 16.07.2021 року по справі №420/13843/20, виходить з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Частиною 2 статті 383 КАС України встановлено вимоги до поданої заяви. Зокрема, зазначено, що у такій заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 4) ім'я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 5) номер адміністративної справи; 6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день пред'явлення виконавчого листа до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження; 9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
Суд зазначає, що ОСОБА_1 у поданій заяві не зазначає інформацію про день пред'явлення виконавчого листа до виконання та інформацію про хід виконавчого провадження, натомість ним особисто в заяві зазначено:
«Виконавчий лист по справі №420/13843/20 не видавався, виконавчі дії не провадилися».
Вказане підтверджується відомостями, що містяться в КП «ДСС», відповідно до яких, станом на 20.07.2021 року по справі №420/13843/20 заява про видачу виконавчого листа до суду не надходила та виконавчий лист не видавався.
Разом з тим, в додатках до заяви відсутні докази сплати судового збору.
В заяві ОСОБА_1 зазначено:
«Щодо сплати судового збору Законом України "Про судовий збір" установлює вичерпний перелік об'єктів справляння судового збору. При цьому приписами статті 4 Закону № 3674-VI не передбачено ставки судового збору за звернення із заявою в порядку контролю за виконанням судового рішення, отже, за законом на позивача не поширюється обов'язок сплати судового збору за звернення до суду з такою заявою. Відповідні висновки зроблені Верховний Судом у постанові від 22.01.2020 р. у справі № 440/207/19».
У свою чергу, як визначено в ст. 1 Закону України «Про судовий збір», судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Відповідно до вимог статті 2 вказаного Закону, платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про судовий збір» врегульовано, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
При цьому, подана у даній справі, в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, заява до передбаченого частиною 2 статті 3 Закону «Про судовий збір» вичерпного переліку заяв за подання яких судовий збір не справляється, не відноситься.
З системного аналізу викладених положень, вбачається, що на позивача покладено обов'язок сплати судового збору за подання відповідної заяви до суду як процесуальним законодавством, так і Законом України «Про судовий збір».
Належних та допустимих доказів на підтвердження наявності у позивача закріплених у статті 5 Закону «Про судовий збір» пільг останній не надав.
Також, з матеріалів справи №420/13843/20 вбачається, що за подання позовної заяви позивачем сплачувався судовий збір відповідно до квитанції №32 від 14.12.2020 року.
Слід зазначити, що у постановах Верховного Суду від 27 червня 2019 року у справі №807/220/18, від 11 грудня 2019 року у справі №821/471/18 відображені висновки щодо необхідності сплати судового збору за подання заяви в порядку статті 383 КАС України.
Таким чином, враховуючи те, що подана позивачем в порядку ст. 383 КАС України заява не відповідає вимогам, визначеним п.п. 7-9 ч. 2 ст. 383 КАС України, суд робить висновок про наявність підстав для повернення заяви позивачу, у відповідності до вимог ч. 5 ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 5 статті 383 КАС України, у разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.
Керуючись ст.ст. 2-9, 248, 256, 295, 297, 383 КАС України, суд,
Заяву ОСОБА_1 , в порядку ст. 383 КАС України, за вхід. №38433/21 від 16.07.2021 року по справі № 420/13843/20 - повернути заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Потоцька Н.В.